лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні технології віртуальних організацій

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

.
2. Поняття
віртуальних організацій
та їх класифікація
Як було зазначено в попередньому пункті, сучасні інформаційні і комунікаційні технології надали можливості для нових організаційних форм взаємодії:

  • співробітників з компанією;
  • компаній з клієнтами;
  • компаній між собою.

Ця взаємодія здійснюється у деякому віртуальному просторі, у так званих віртуальних офісах, магазинах, банках, підприємствах, створених з використанням сучасних інформаційних систем і технологій.

Рис. 1.4. Взаємодії у віртуальному просторі
Введемо деяке узагальююче поняття віртуальної організації:


віртуальна організація (ВО, virtual organizanion) — це співтовариство територіально роз’єднаних компаній та/або спів-
робітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються між собою та з клієнтами шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та систем при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.

За суб’єктами взаємодії (рис. 1.4) віртуальні організації можна поділити на:

  • віртуальні підприємства (корпорації) — суб’єктами взаємодії є різні компанії і окремі працівники;
  • віртуальні офіси — суб’єктами взаємодії є компанія та її пра-
    цівники;
  • віртуальні установи — суб’єктами взаємодії є компанія та її клієнти (а також, можливо, працівники) — до них належать електронні магазини, банки, тощо.

Можна також виділити різні класифікаційні ознаки для віртуальних організацій з точки зору різноманітних організаційних моментів їх утворення та принципів діяльності (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Класифікація віртуальних організацій
За тривалістю їх можна поділити на довготривалі об’єднання та організації для разових угод. Так, деякі об’єднання підприємств утворюються для реалізації єдиної ділової угоди і припиняють своє існування після її реалізації. Але є також довгострокові об’єднання, утворені для тривалого співробітництва (мож-
ливо, з конкретизацією часу). При створенні ланцюгів постачання в харчовій або автомобільній індустрії цей клас віртуальних організацій є найбільш типовим.
Топологія. Деякі підприємства (не стратегічні партнери) можуть динамічно приєднуватись або залишити об’єднання відповідно до фаз ділового процесу або інших ринкових факторів — у цьому випадку можна говорити про динамічну структуру віртуальної організації (TMG, Prolion). Але в багатьох секторах промисловості є ланцюги постачання з майже незмінною структурою (або з незначними змінами з точки зору постачальників або клієн-
тів) — у цьому випадку віртуальна організація матиме фіксовану структуру (Nike, ING, Airbus).
Участь. Підприємство може одночасно брати участь в різних віртуальних організаціях, або ж приєднатися до одного певного утворення.
Координація. На основі мережної координації можуть бути виявлені різні моделі. У деяких секторах економіки, таких як автомобільна індустрія, є домінуюча компанія (її також часто називають в літературі компанією-брокером), яка «оточується» віднос-
но незмінною мережею постачальників (утворюється структура подібна «зірці»). Домінуюча компанія визначає «правила гри» і «нав’язує» власні стандарти, виражені в термінах інформаційного обміну. Подібні приклади можна знайти також в секторі агробізнесу. Інший принцип організації можна знайти в деяких ланцюгах постачання без домінуючої компанії (демократичний альянс), в якій всі вузли співпрацюють на рівній основі, зберігаючи свою автономію. Як тільки успішне об’єднання сформовано, компанії можуть усвідомити взаємні вигоди від загального управління ресурсами і вміннями та створити щось на зразок загальної структури для координації (федерація).
Масштаб видимості. Аспект масштабу видимості пов’язаний як з топологією, так і з координацією; по суті він означає, «як далеко» вздовж мережі може один вузол «бачити». У багатьох випадках вузол може «бачити» тільки найближчих сусідів (постачальників, клієнтів) — така ситуація має місце у більшості лан-
цюгів постачання. У більш вдосконалених ситуаціях вузол може «бачити» інші рівні. Багаторівнева видимість є вимогою для оптимальної координації декількох видів діяльності в ВП. Наприклад, при реалізації функції прогнозу попиту, окрім історичних даних, важливо мати додатково інформацію про споживання, рів-
ні запасів або навіть передбачити те, що відбувається на всіх рівнях ланцюга постачання.
За напрямком діяльності віртуальні організації можна розділити на:

  • віртуальні магазини;
  • віртуальні банки;
  • віртуальні біржі;
  • віртуальні брокерські контори;
  • віртуальні рекламні агентства;
  • віртуальні підприємства;
  • віртуальні університети тощо.

3. Загальна характеристика інформаційних
технологій для віртуальних організацій
Для забезпечення функціональності віртуальних організацій — міжорганізаційної взаємодії колективів, співробітників і роботи над виконаннями певних завдань, необхідне спеціальне програмне і програмно-технічне забезпечення та використання певних стандартів. Звичайно, в кожному окремому випадку використовуються деякі конкретні рішення, основані на технологіях та системах, що оптимальні для нього. І у розділі буде наведено приклади таких рішень.
Проте, можна виділити основні групи інформаційних технологій, що в цілому використовуються для реалізації віртуальних організацій:

  • Мережні технології Інтернет/Інтранет (відіграють визначаль-
    ну роль для існування віртуальних організацій), зокрема Web-тех-
    нології, що опираються на стандарт представлення й обміну документами SGML (HTML, XML).
  • Технології інтеграції розподілених додатків і зокрема CORBA-технологія, основана на архітектурі керування об’єктами OMA (Object Management Archіtecture).
  • Технології підтримки групової діяльності (Groupware), включаючи програмні засоби керування потоками робіт — Workflow.
  • Технології електронного обміну даними та телеконференц-
    зв’язку дозволяють забезпечувати документальне, аудіо та відео-спілкування між учасниками віртуальної організації.
  • Технології підтримки життєвих циклів (CALS-технології), ядром яких виступає міжнародний стандарт для обміну даними по моделях продукції STEP (Standard for the Exchange of Product model data), — забезпечують інформаційну інтеграцію і спільне використання інформації учасниками віртуальної організації на всіх етапах життєвого циклу продукції.
  • Технології програмних агентів (в основному Java — основані).
  • Технології і системи керування знаннями віртуальної організації (Knowledge Management Systems).

Важливу роль при розробці віртуальних організацій відіграють технології проектування інформаційних систем а також технології, що уможливлюють безпеку їх функціонування.
Всі вищеперераховані технології в тій чи іншій мірі будуть висвітлені в даному посібнику.

  • Які існують передумови створення віртуальних організацій?
  • Поясніть різницю між поняттями «електронна комерція» та «електронний бізнес»?
  • Назвіть переваги та недоліки віртуальних підприємств.
  • Дайте визначення віртуальної організації.
  • Прокласифікуйте віртуальні організації.
  • Які основні технології використовуються при створенні віртуальних організацій?

    • Davidow W., Malone M. The virtual corporation: structuring and revitalizing the corporation for the 21st century. — N.Y.: Harper Сollins, 1992.
    • Saabeel W., Verduijn T. M., Hagdorn L., Kumar K. A. model of vir-
      tual organisation: a structure and process perspective EJOV, Vol. 4 (2002) No. 1, Page: 1-17, ISSN:1422-9331.
    • Береза А. М., Козак І. А., Гужва В. М. та ін. Електронна комерція. Навч. Посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 324 с.
    • Грейди Минс, Дэвид Шнайдер. Метакапитализм и революция в электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в ХХІ веке / Пер. с анг. — М.: Альпина Паблишер, 2001. — 280 с.
    • Балабанов И. Т. Электронная коммерция. — СПб: Питер, 2001. — 336 с.
    • Интерактивная работа в электронных учреждениях. 2000—2001 E-xecutive, Ward Howell International. (http://www.e-xecutive.
      ru/education/cbs/strategy/article_516/
      )
    • Бабкин Ф. В. Электронная коммерция и новые организационные формы компаний // Менеджмент в России и за рубежом. № 1, 2000 г. — С. 121—129: ил. (http://www.cfin.ru/press/management/2000-1/index.shtml)
    • Алексей Еленин, Игорь Пономарев. Виртуальные корпорации .// журнал «Business online», № 5, 2001г. ( http://www.peopleandmoney.ru /issues/issue16/art30 )
    • Ханс А. Вютрих, Андреас Ф. Филипп. Виртуализация как возмож-
      ный путь развития управления.//Международный журнал «Проблемы теории и практики управления»
    • (http://www.ptpu.ru/issues/5_99/19_5_99.htm)
    • Магги Бигс. Структура компании будущего// Computerworld, №36, 2000 г. (http://www.osp.ru/cw/2000/36/ )
    • Козье Д. Электронная комерция: Пер. с англ. — Москва: Издательсько-торговий дом «Руская редакция». 1999. — 288 с.: ил.
    • Руслан Гайдаманчук. IT-аутсорсинг в Украине //»Корпоративные системы» № 1, 2001г. (http://users.i.com.ua/~coder/stat10.htm)

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.