Інформаційні технології віртуальних організацій

.
2. Віртуальні офіси
Як зазначалося у розд. 1:

До основних можливостей віртуального офісу відносяться:

• робота з електронною поштою;
• управління файлами (розміщення результатів роботи та мож-
  ливість отримання необхідної інформації);
• планування робіт (узгодження із співробітниками);
• спілкування зі співробітниками (режими chat, аудіоконферен-
  ції, відеоконференції).

Для створення віртуальних офісів може використовувати-
ся програмне і програмно-технічне забезпечення, описане в розд. 7, 8.
Як спеціалізовані програмні продукти для створення віртуаль-
них офісів виділяють: eRoom www.documentum.com , HotOffice HotOffice — www.hotoffice.com, WebEx — www.webex.com, Hyperoffice www.hyperoffice.com та ін. На рис. 11.4 основні можливості віртуальних офісів ілюструються на прикладі рішення від Hyperoffice.

Рис. 11.4. Робота із спільними документами в Hyperoffice
Як видно з рис. 11,4, віддалений користувач має можливість доступу до власних ресурсів — пошти, дошки оголошень, файлів і документів, телефонних повідомлень, а також до загальних документів, календаря, контактів, задач, форуму, може прийняти участь у голосуванні з певної проблеми. При цьому сервер для даного рішення забезпечується компанією Hyperoffice за щомісяч-
ну плату залежно від кількості користувачів і використовуваних обсягів диску.

У розд. 7 наведено приклади використання програмного забезпечення eRoom для розробки різноманітних віртуальних офісів, призначених для вирішення різних задач. З цими прикладами можна ознайомитися за адресою: http://www.documentum.com/
solutions/collaboration/eroom_practices.htm.
Велика кількість компаній на сьогодні створили віртуальні офіси на основі eRoom, серед них: Adidas, Airbus, Aventis Phar-
maceuticals, BIC, Bausch & Lomb, Boehringer Ingelheim Pharma-
ceuticals Inc., Compaq, Ericsson, CompuCom Systems Inc., Flextro-
nics International, Hewlett-Packard, Motorola, Nokia, Palm Compu-
ting, Philips, Siemens, Sony, Ford Motor Company.
Так, компанія Ford (150 заводів, 150 000 службовців в усьому світі, що користуються Іntranet-мережею компанії), використовує eRoom для розгортання цілого ряду додатків.

Рис. 11.5. Вхід у віртуальний офіс компанії Ericsson
для партнерів і співробітників
Серед них проект, що підтримує розробку систем керування транспортним засобом. Цей проект об’єднує інженерів Ford, Vol-
vo, Jaguar, Land Rover and Ford Europe. Також в eRoom цього проекту працюють головні постачальники з Великобританії, Німеччини і Японії.
У додатку для виконавчих груп, створеному на основі eRoom, члени виконавчих груп з усього світу спільно використовують інформацію, обговорюють проблеми, приймають рішення і розкривають нові можливості.
Починаючи з жовтня 2000 р., eRooms компанії використовують понад 20 000 чоловік. У наступному році компанія зробить eRooms доступними для ще 50 000 службовців і постачальників в усьому світі.
3. Віртуальні банки
3.1. Поняття віртуальних банків,
інтернет-банкінгу

 Перший віртуальний банк Security First Network Bank був створений 18 жовтня 1995 р. в Атланті (США). Розробка під-
тримувалась Royal Bank of Canada. Відкриття рахунка в банку і доступ до нього здійснюється винятково через Web-сайт банку. Надавались послуги доступу до рахунку, здійснення платежу і перегляду чеку. За перші півтора року існування банку середній приріст капіталу склав 20 % на місяць, активи виросли до 40 млн доларів, було відкрито більш 10 тис. клієнтських рахунків.
Поряд із появою віртуальних банків, традиційні банки теж почали надавати послуги банківського обслуговування через Інтернет.

Іншими різновидами технологій віддаленого банківського обслуговування (Homebanking) крім Інтернет-банкінгу є: PC-Банкінг, Mobile-Банкінг, SMS-Банкінг, WAP-Банкінг, Phone-Бан-
кінг.
 За даними дослідження Jupіter Medіa Metrіx, традиційні банки, що мають мережні підрозділи, більш популярні, ніж банки, що існують тільки в мережі. Так, кількість відвідувачів сайтів традиційних банків у США збільшилося за останній рік на 110,5 %, тоді як у віртуальних банках число відвідувачів знизилося на 8,1 %.
До послуг, що надаються на сьогодні різноманітними банками через Інтернет, належать:

• надання інформації про стан рахунку та операції по ньому за будь-який проміжок часу;
• здійснення безготівкових платежів он-лайн;
• купівля-продаж валюти;
• кредитування та ін.

Слід відмітити, що всі існуючі системи Інтернет-банкінгу мож-
на поділити на 3 категорії:

• Системи, можливості яких обмежені лише наданням клієнту інформації про стан його рахунків.
• Системи, які дозволяють здійснювати віддалене керування рахунками.
• Системи, які дозволяють клієнту отримати в режимі он-лайну практично весь комплекс банківських послуг, що включають кредитування, операції з ЦП та ін.

На сьогодні, згідно з підрахунками компанії Jupiter Research більше 50 млн європейців користуються системами Інтернет-банкінгу (39 % користувачів Інтернет в Європі). Найбільша доля користувачів в країнах Північної Європи. Так в Швейцарії цей показник дорівнює 54 %, в Греції 13 %.
3.2. Інтернет-банкінг в Україні
Що ж стосується України, то Інтернет-банкінг в нашій країні розвивається. Частина банків поки-що надають лише інформаційні послуги, деякі з банків ввели системи, що дозволяють здійснювати активні операції з рахунками, а окремі банки для здійснення Інтернет-платежів використовують існуючі Інтернет-пла-
тіжні системи. У табл. 11.3 подано українські банки, що надають послуги Інтернет-банкінгу.
Таблиця 11.3
УКРАЇНСЬКІ БАНКИ,
ЩО НАДАЮТЬ ПОСЛУГИ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ

3.3. Спеціалізовані системи
для Інтернет-банкінгу
Зараз на нашому ринку представлені декілька систем Інтернет-банкінгу.
Система «iBank2 UA» — комплексна система дистанційного банківського обслуговування від компанії BIFIT (www.bifit.com) . Система вирішує задачі інформаційного і платіжно-розрахунко-
вого обслуговування юридичних і фізичних осіб, забезпечує також надання послуг WAP-банкінгу.
Система успішно працює в банках з найбільшим числом філіалів, таких як «АВАЛЬ» і «Укрсоцбанк».
Система «іBank» цілком реалізована на Java. Функції тонкого клієнта виконує компактний Java-апплет, що завантажується в Web-браузер користувача. Як Web-броузер можуть використовуватися Іnternet Explorer 5, Netscape 4.7, Opera 5 і більш нові версії. У процесі роботи клієнта Java-апплет взаємодіє із Сервером додатка, розташованому в банку.
Реалізація сервера додатка на Java дозволила використовувати практично всі серверні платформи — x86-NT/2000, Іntel-Lіnux, Іntel-Solarіs, SPARC-Solarіs, RS6000-AІ, AS/400 і ін. Як Сервер БД для системи «іBank» можуть використовуватися Oracle, SyBase, Mіcrosoft SQL Server, ІBM DB2.
Система «іBank» забезпечує юридичну значимість електрон-
ного документообігу, містить механізм ЕЦП під фінансови-
ми документами, надає гарантований рівень безпеки. Підключення користувача до Web-сервера банку, а також завантаження стартової html-сторінки і Java-апплета відбуваються через протокол SSL.
Система «ДБО BS-Client» — розробка компанії «Банк’с Софт Системс» (http://www.bssys.com/) — «Інтернет-клієнт» є однією з підсистем, реалізованою в рамках системи документообігу BS-Clіent v.3. Підсистема «Інтернет-клієнт» дозволяє вирішувати задачі не тільки інформаційного, але і повноцінного платіжно-розрахункового обслуговування фізичних і юридичних осіб.
Підсистема «Інтернет-клієнт» системи ДБО BS-Clіent v.3 адап-
тована для роботи з MS ІE 5.x.
Використовує систему захисту HTTP-трафіка BS-Defender, у функції якої входять: маршрутизація, журналізація і шифрування/дешифрування (використовуючи стандартні СКЗІ: Крипто-проCSP, MessagePro, LanCrypto, Excellence, Верба й ін.) усього трафіка по системі в обидва боки, що забезпечує абсолютну юридичну значимість документообігу; стиснення даних.
З сайту розробника можна завантажити демо-версію системи (рис. 11.6).

Рис. 11.6. «Інтернет-клієнт» ДБО BS-Clіent