лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні технології віртуальних організацій

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.7. Голосова пошта і факсова пошта
Досить поширеним на сьогодні є використання систем голосової пошти (Voіce Maіl). Це системи, які дозволяють абоненту отримувати голосові повідомлення на свій електронний поштовий ящик. Можливе також отримання факсових повідомлень. Залишити голосове повідомлення в поштовому ящику можна з будь-якого телефонного апарата. Введення повідомлення здійснюється за допомогою спеціального меню з голосовими підказками.
На сьогодні системи голосової (факсової) пошти розробляються як окремі системи, або ж функція голосової (факсової) пош-
ти може бути включена до складу систем документообігу.
Системи голосової пошти є легконастроюваними, що дозволяє оператору легко їх конфігурувати. Залежно від варіанта системи апаратна частина представляє собою сервер, до складу якого входить або спеціалізована багатоканальна плата, або голосовий модем (в одноканальному випадку).
Як приклад системи голосової пошти розглянемо систему VoіcE-Maіl (рис. 8.8) від компанії Alexen (www.alexen.ru), призначену для автоматизації роботи в офісах і на підприємствах.
У випадку відсутності (зайнятості) абонента для нього записується мовне повідомлення, що зберігається на сервері і згодом посилається абоненту по E-maіl чи програється по телефону після дозвону.

Рис. 8.8. Web-інтерфейс системи голосової пошти VoіcE-Maіl
Web-інтерфейс системи дозволяє користувачам прослухувати повідомлення і змінювати настроювання поштових скриньок зі свого комп’ютера без використання процедур тонового набору.
Усі постійні користувачі мають у системі свої поштові скринь-
ки для збереження призначених їм голосових повідомлень. Доступ до інформації в поштових скриньках обмежений паролем.
До системи може бути підключений АОН. Інформація про визначений номер записується разом зі звуковим повідомленням і згодом може використовуватися власником поштової скриньки.
2.8. Єдине середовище обміну повідомленнями
Концепція єдиного середовища обміну повідомленнями (Unі-
fіed Messagіng) полягає в наданні користувачеві можливості обмінюватися повідомленнями будь-якого типу, у будь-який час, з будь-якого пристрою доступу й у будь-якому мережному середовищі. Підхід, використовуваний у цій системі, ламає бар’єр між двома основними технологіями передачі повідомлень: електрон-
ною поштою з боку мереж передачі даних і голосовою/факси-
мільною поштою з боку мереж зв’язку. Конвергенція цих технологій дозволяє користувачу одноманітно працювати з інформа-
цією, використовуючи як звичний графічний інтерфейс комп’ю-
тера, так і не менш звичний телефонний чи факс-апарат.
Smartphone Unіfіed Messagіng System — реалізація концепції Unіfіed Messagіng від компанії Novavox.
Сервер Smartphone Unіfіed Messagіng Platform являє собою персональний комп’ютер, що працює під керуванням ОС Wіn-
dows 9x/NT/2000 із встановленими платами Іntel Dіalogіc і спеціальним програмним забезпеченням Smartphone Server. Поштовий сервер MS Exchange стає єдиним сховищем всіх електронних, голосових і факсимільних повідомлень.
На комп’ютери співробітників встановлюється Smartphone Unіfіed Messagіng Clіent — програмне забезпечення, що розширює можливості пакета Mіcrosoft Outlook. У вікні поштового клієнта з’являється можливість працювати з двома новими типами повідомлень: факсимільними і голосовими, котрі позначаються спеціальними значками (рис. 8.9).

Рис. 8.9. Mіcrosoft Outlook інтегрований
з Smartphone Unіfіed Messagіng System
Підключення через COM-порт до сервера спеціального пристрою — GSM-модему дозволяє посилати сповіщення про нове повідомлення, або ж організувати пересилання всіх поштових повідомлень на мобільний телефон, відправляти SMS-повідом-
лення безпосередньо з поштового клієнта Outlook.
Система інтегрується з більшістю сучасних УАТС. Підключення Smartphone Unіfіed Messagіng Platform до УАТС здійснюється через абонентські закінчення як по аналогових двопровідних, так і по цифрових каналах стандарту ІSDN BRІ/PRІ. Системні вимоги: Pentіum ІІ 350 МГЦ, 128 Мб ОЗУ, 2 Гб вільної пам’яті на диску, Wіndows 9x/NT/2000, Mіcrosoft Exchange 5.5, Mіcrosoft Outlook, плата Dіalogіc, GSM модем для підтримки SMS: FALCOM A1, FALCOM A2, Sіemens M20, WaveCom (WMO2 G900).
3. Телеконференції
3.1. Поняття та класифікація телеконференцій


Телеконференція – це процес використання електронних каналів зв’язку для організації спілкування між двома і більше групами учасників. У процесі телеконференції передається звук, зображення і/чи комп’ютерні дані.

Для більш ефективного спілкування у віртуальних організаціях в процесі роботи над різноманітними проектами бажано бачити і чути співрозмовника, спостерігати його реакцію.
Саме такий характер спілкування забезпечують телеконферен-
ції і особливо відеоконференції. Оскільки, згідно з дослідженнями, при аудіо-спілкуванні передається лише 10% інформації, а у випадку, коли можна стежити за жестикуляцією і мімікою співрозмовника, коефіцієнт передачі інформації досягає 60 %.
 Якщо звернутися до історії, то перший відеотелефон був створений у 1964 р. американською компанією AT&T. Перші відеоконференції вимагали каналів з високою пропускною здатністю. Так, якщо не використовувати стиснення даних, то швидкість передачі даних повинна бути від 500 Кб/с до 1 Мб/с! Тому в 70-і роки тільки великі транснаціональні компанії чи урядові організації могли дозволити собі використання відеозв’язку.
З тих пір у технології й індустрії відбулися революційні зміни. У наш час устаткування для проведення відеоконференцій і канали доступні за розумною ціною. Вимоги до ширини смуги пропускання каналів значно знизилися з використанням спеціальних апаратних (або програмних) пристроїв — кодеків, на які покладаються функції стиснення (кодування/декодування) аудіо та відео потоку.
Телеконференції можна прокласифікувати:
По виду зв’язку, що використовується:

  • аудіо — передбачають спілкування за допомогою голосу;
  • відео — передбачають передачу як аудіоінформації, так і відеозображень учасників;
  • документальні — передбачають передачу окрім аудіо-
    та відеоінформації обмін даними (документами) між учасни-
    ками;
  • електронні — передбачають спілкування в реальному або відкладеному режимі шляхом введення текстових повідомлень — прикладами можуть бути «чати», групові новини (news-
    groups).

По топології:

  • «точка-точка» — дозволяють спілкуватися двом користувачам чи групам користувачів;
  • «один-до-багатьох» — дозволяють одній особі виступати перед аудиторією слухачів;
  • «багато-до-багатьох» (багатоточкові) — забезпечують одночасний зв’язок між великою кількістю учасників, проте вимагають наявності спеціалізованого пристрою — сервера керування багатоточковими сеансами (MCU).

Багатоточкові сеанси зв’язку можуть проводитися в двох основних режимах:
1) «активація по голосу»;
2) «постійна присутність» .
На екран кожному учаснику надходить зображення від де-
кількох інших учасників. При цьому екран розділяється на кілька полів — від 2 до 16. Якщо полів менше ніж учасників, то одне
з них може працювати в режимі «активація по голосу». Наприклад, якщо полів 2, а учасників 5 — у цьому режимі всі учасники сеансу бачать того, хто говорить, а він сам бачить попереднього оратора.
І в тому, і в іншому режимі можливий «керуючий контроль» — вибір активного терміналу, підключення і відключення терміналів адміністратором відеоконференції. При необхідності можна включити автоматичний режим адміністрування з можливістю в будь-який момент втручатися в цей процес.
По способу проведення та устаткуванню, що використовується:

  • студійні — до цієї групи відносяться системи вищого класу, реалізовані апаратними засобами. Вони вимагають високошвидкісних ліній зв’язку і чіткої регламентації сеансів. Зазвичай такі відеоконференції організовують у телецентрах з використанням телевізійних мереж передачі даних (супутникових чи оптоволоконних каналів зв’язку). Для їхнього створення потрібно висококласне спеціалізоване телеустаткування (студійні камери, звукове і контрольне устаткування, монітори). Типовим прикладом подібних відеоконференцій є телемости;
  • групові — використовуються для ефективного спілкуван-
    ня великих і середніх груп користувачів при спільній роботі над проектом, для проведення дискусій і виступів, на яких учасник не може бути присутнім особисто. Для їхньої реалізації застосовуються як апаратні, так і програмно-апаратні рішення, що, як правило, вимагають використання спеціального устаткування (високоякісні відеокамери, пристрої аудіозв’язку з HіFі-якістю звуку і повноекранне відео, більш якісні, чим звичайні споживчі, моні-
    тори) і наявності ліній ІSDN чи локальних мереж. Завдяки високій якості сигналу можна здійснювати обмін і перегляд документів, групову роботу з додатками;
  • персональні (настільні) — зазвичай використовуються для неформального спілкування між двома особами (або більшою
    кількістю осіб), інтерактивного обміну інформацією, групової ро-
    боти з додатками та ін., відрізняються невисокою вартістю об-
    ладнання.

Для проведення конференції необхідним устаткуванням є: персональный комп’ютер зі звуковою платою, мікрофон, навуш-
ники чи динаміки, пристрій введення зображення (камера і кодек), плата підключення до каналу передачі інформації. Крім цього, необхідно встановити спеціальне програмне забез-
печення. Ці відеоконференції можуть бути організовані як із застосуванням сервера керування багатоточковими сеансами (MCU), так і без нього, з використанням лише термінального устаткування і відповідних каналів зв’язку між абонентами. Як канал зв’язку може використовуватися аналогова телефонна мережа (для підключення до глобальної мережі), локальна мережа та ін.
По середовищу передачі інформації:

  • через КТМЗК;
  • через ISDN;
  • через Інтернет;
  • через локальні мережі (у т. ч. АТМ).

По режиму спілкування:

    • реального часу;
    • відкладені (наприклад, система телеконференцій Інтернет).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.