лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні технології віртуальних організацій

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 6
ТЕХНОЛОГІЇ ПРОГРАМНИХ АГЕНТІВ

1. Поняття про програмні агенти, класифікація
та перспективи використання
Слово агент походить від латинського agere — вести, діяти.


Програмний агент — сутність, здатна до гнучкої автоном-
ної дії (виконання деякої заданої роботи з інформацією) в динамічному, невизначеному і відкритому середовищі.

Основними можливостями агентів є:

  • здатність функціонувати автономно;
  • здатність спілкуватися з іншими агентами або користувачами;
  • можливість відображення результатів функціонування.

Ідея інтелектуальних помічників при спілкуванні користувачів з машиною народилася в середині 70-х рр. і була частково втілена в багатьох популярних продуктах: Mіcrosoft вбудовує Wіzards і System Agent у Wіndows 95, у Mіcrosoft Offіce з’являється скріп-
ка-помічник, Mac OS включає агента Open Sesame!, Lotus Notes V4 також має вбудованих агентів. Але дійсний бум в області програмних агентів почався з розвитком глобальних мереж та Інтернет. Тут агенти широко використовуються: в поштових системах (видалення спаму); в пошукових системах (ознайомитися з різноманіттям пошукових агентів і технологіями пошуку можна на сайті www.botspot.com); для доставки новин; в електронній комер-
ції — агенти покупців, продавців, біржеві агенти та ін. (наприклад, для порівняння для користувача цін в електронних магазинах тощо).
Перспективним є також використання програмних агентів для віртуальних підприємств. На основі агентного підходу, наприк-
лад, можуть бути автоматизовані процеси відбору підприємств-учасників проекту з постійним уточненням їх параметрів і пошуком кращих варіантів, агенти можуть використовуватися при керуванні потоками робіт (workflow) та ін. Для цього агент компанії-брокера має взаємодіяти з агентами інших компаній, пред-
ставлених в веб-середовищі.
Існує безліч типів агентів, що розрізняються за своїми можливостями. Їх можна прокласифікувати:
за здатністю навчатися:

  • ті, що навчаються (інтелектуальні);
  • не здатні до навчання;

за функціональним призначенням:

  • інформаційні;
  • функціональні.

за можливостями взаємодії:

  • автономні агенти,
  • ті, що вміють взаємодіяти з іншими агентами (сукупність взаємодіючих агентів називають агенцією, або мультиагентною системою).

Мультиагентна система (MultiAgent System — MAS) — сукупність програмних агентів, що взаємодіють з метою вирішення задач, що лежать поза індивідуальними можливостями чи знаннями кожного окремого агента.

Більшість сучасних систем, що застосовуються при розробці віртуальних організацій, будуються на основі концепції мультиагентних систем.
Починаючи з 80-х років ХХ-го ст. і до 2002 р. мультиагентні системи здебільшого використовувалися для розв’язання задач в межах однієї корпорації і можуть характеризуватися як закриті системи. Як приклади таких агентів можна назвати DVMT (Dіs-
trіbuted Vehіcle Monіtorіng), YAMS (Yet Another Manufacturіng Sys-
tem) та ін.
У 2003—2005 рр. агенти виходять за корпоративні межі, хоча продовжують функціонувати лише у визначеному обмеженому середовищі.
 По оцінках аналітиків, у 2005 р. обсяг продажів ПП цього виду на світовому комп’ютерному ринку складе не менш 4 млрд діл., що в 4 рази перевищить рівень 2000 р.
У період з 2006—2008 рр. експерти прогнозують початок функ-
ціонування відкритих мультиагентних систем у певних предметних областях. Мають бути узгоджені стандарти, значну роль має відігравати при функціонуванні агентів семантичне представ-
лення інформації та опис онтологій.
Наступним кроком у розвитку агентних технологій має бути розробка відкритих і повнітю масштабованих, самозмінюючихся агентів.
Серед прикладних застосувань, в яких агентні технології будуть відігравати критичну роль у найближчому мабутньому, мож-
на назвати:

  • підтримка автоматизації збору статистичної інформації — зокрема для електронного бізнесу, для забезпечення здійснення угод через Іnternet;
  • забезпечення інтелектуальності середовища — міжсистемного зв’язку і інтелектуального інтерфейсу користувача;
  • здійснення мережевих обчислень — можливість ефективного використання ресурсів швидкодіючих обчислювальних інфраструктур та основаного на агентах моделювання (в науці, інженер-
    них, медичних і комерційних додатках).

2. Архітектура програмних агентів
та типи міжагентних комунікацій
Існують три види архітектури програмних агентів:

  • деліберативна;
  • реактивна;
  • гібридна.

Якщо логіка роботи агента базується на міркуваннях, цілях
і планах агента, то таку архітектуру називають деліберативною.
Якщо дії агента заздалегідь запрограмовані, то архітектуру такого агента називають реактивною.
У випадку, коли при виборі подальшого поводження агента використовується комбінація цих підходів, таку архітектуру називають гібридною.
Вибір типу архітектури для конкретного агента залежить від ролі агента в співтоваристві, від характеристик середовища, в якому знаходиться агент.
Узагальнена архітектура програмного агента буде містити в собі наступні блоки (рис .6.1):

  • блок взаємодії — зв’язку (Communіcatіon);
  • блок верифікації — перевірки (Verіfіcatіon);
  • блок виконання (Macromodel Executіon);
  • блок накопичених знань і досвіду (Knowledge, Experіence).


Рис. 6.1. Узагальнена архітектура програмного агента
Блок взаємодії (Communіcatіon) відповідає за взаємодію агента з зовнішнім світом — з іншими агентами. Крім того, у функції цього блоку входить перетворення повідомлення, що надійшло, у вплив і, навпаки , перетворення результатів роботи у повідомлення.
Блок верифікації (Verіfіcatіon) перевіряє повноваження агента реагувати на вплив, відповідність отриманих параметрів політиці і поточному стану, а також формальну відповідність вектора результатів політиці і стану агента.
Блок виконання (Macromodel Executіon) виконує дію, що пройшла через усі стадії перевірки блоку верифікації, чи генерує певну реакцію у протилежному випадку.
Блок накопичених знань і досвіду (Knowledge, Experіence) містить у собі інформацію про попередні дії агента, його реакції на впливи.
Головний потік інформації і передачі керування між блоками архітектури агента зображений на рис. 6.1 за допомогою стрілок.
Базові типи комунікативних актів
у мультиагентних системах
Якщо не вникати в проблему семантичної відповідності комунікації агентів, то можна виділити наступні типи зв’язків між агентами:

  • директива — беззастережне виконання дії підлеглим агентом (рис. 6.2);


Рис. 6.2. Директива

  • детермінований запит з детермінованою реакцією — посилаючи повідомлення агент хоче , щоб йому повернули які-небудь результати (рис. 6.3);


Рис. 6.3. Детермінований запит з детермінованою реакцією

  • детермінований запит з оптимізацією результату — після одержання результатів запиту, агент перед використанням результатів, повинний їх спочатку оптимізувати (рис. 6.4);


Рис. 6.4. Детермінований запит
з оптимізацією результату

  • недетермінований запит з оптимізацією результату — використовується, коли заздалегідь не відомий агент-одержувач повідомлення. Після того, як повідомлення буде послано всім агентам усередині системи й будуть отримані від кожного такого агента результати, обирається кращий (рис. 6.5).


Рис. 6.5. Недетермінований запит
з оптимізацією результату
Зовнішній вплив і реакцію агента на цей вплив подається як співвідношення : ? = a(f, X, Y), де: a(f, X, Y) — вплив, f — політика, X = (x1, x2, …, xn ) — параметри; Y = (y1(X), …, ym(X)) — опис запитуваних результатів; ? = (?1(X), …, ?k(X)) — результати.
3. Технології та стандарти
До основних технологій, що уможливлюють розробку і функціонування програмних агентів відносяться (рис.6.6):

  • Мова Java.
  • Мови і протоколи спілкування агентів — Agent Communi-
    cation Languages — (KQML і ACL).
  • Інфраструктура (CORBA/ІІOP, SOAP, Semantic Web).


Рис. 6.6. Технології програмних агентів
Розробка агентів на мові Java завдяки переносимості Java-коду гарантує, що такий агент буде працювати на будь-якій машині й у будь-якій операційній системі. Проте, на практиці можуть використовуватися й інші мови програмування.
Щодо міжагентної взаємодії, то існує два підходи до розробки спілкування між агентами. Перший підхід процедурний, тобто комунікації базуються на виконанні інструкцій. Така мова може бути спроектована і запрограмована наприклад на Java. Другий підхід декларативний, тобто комунікації здійснюються на базі описів. Другий підхід одержав більше поширення для створення мов спілкування агентів. На сьогодні існує дві основні мови, що забезпечують можливості міжагентної взаємодії:

    • KQML (Knowledge Query Manipulation Language) — є мовою і протоколом для обміну інформацією і знаннями, які були розроблені на початку 90-х DARPA;
    • ACL (Agent Communication Language) розроблена Foun-
      dation for Intelligent Physical Agents (FIPA) — http://www.fipa.org/ в 1999 р.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.