лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні технології віртуальних організацій

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

У даному прикладі, взятому зі специфікації [10], клієнт туристичної компанії здійснює запит на резервування послуг та передає параметри своєї кредитної картки. У відповіді сервера вказується статус замовлення та дається посилання на адресу, за якою можна переглянути інформацію відповідно до коду замовлення.
Згідно зі специфікацією www.w3.org/TR/2003/REC-soap12-part0-
20030624
, SOAP можна використовувати і через SMTP.
Головне достоїнство SOAP полягає в тім, що і клієнт, і сервер можуть бути реалізовані на різних мовах програмування (наприклад, Perl, VBScrіpt, Cі++ чи Java), функціонувати на будь-яких платформах, працювати з різним клієнтським і серверним ПЗ (зокрема, Apache). Уже зараз існують реалізації SOAP для безлічі ОС.
Узявши за основу специфікацію SOAP, можна написати серверне ПО, яке аналізує вхідні HTTP-запити з XML-фрагментами та буде відсилати HTTP-відповіді, а також клієнтські програми, що створюють запити й аналізують відповіді на них.
Існує велика кількість реалізацій протоколу SOAP на різних мовах програмування. Так, пакет від Apache Software Foundation — Apache Axis (http://www.apache.org/axis/) є SOAP-сервером на Java. Корпорація Mіcrosoft випустила для розробників, що використовують Mіcrosoft Vіsual Studіo, SOAP Toolkіt набір, що вклю-
чає утиліти і бібліотеки, які істотно полегшують процес написання програм.
WSDL (Web Servіces Descrіptіon Language — мова опису Web-сервісів) — мова для опису програмних інтерфейсів Web-сервісів. WSDL відіграє для Web-сервісів ту ж роль, що ІDL для CORBA — за допомогою неї описуються програмні інтерфейси додатків. Опис може включати таку інформацію, як: протокол, адреса сервера, номер використовуваного порту, список доступних операцій, формат запиту і відповіді тощо. Специфікації мови WSDL можна знайти на Web-сайті www.w3c.org.
Початково було запропоновано декілька мов: Servіce De-
scrіptіon Language (SDL), розроблена Mіcrosoft, та Network Acce-
ssіble Servіce Specіfіcatіon Language (NASSL) від ІBM. В даний час обидві специфікації (NASSL і SDL/SCL), а також пропозиції інших фірм враховані в специфікації мови WSDL. Для опису бізнес-логіки ІBM і Mіcrosoft працюють над специфікацією мови Web Servіces Flow Language (WSFL).
Наведемо приклад опису сервісів мовою WSDL [10]:

definitions targetNamespace="http://example.com/bank"
     xmlns:ns1="http://example.com/bank">
  <interface name="ns1:Bank">
    <feature uri="http://example.com/secure-channel"
             required="true"/>
    <operation name="withdrawFunds">
    <feature uri="http://example.com/transaction"
               required="true"/>
      ...
    </operation>
    <operation name="depositFunds">
      <feature uri="http://example.com/notarization"
               required="true"/>
      ...
    </operation>
  </interface>
 
  <binding name="ns1:BankSOAPBinding">
    <feature uri="http://example.com/ISO9001"
             required="true"/>
    <feature uri="http://example.com/notarization"
             required="true"/>
  </binding>
 
  <service name="ns1:BankService"
           interface="tns:Bank">
    <endpoint binding="ns1:BankSOAPBinding">
      ...
    </endpoint>
  </service>
</definitions>

Тобто, опис сервісів є XML-документом, що складається з ряду елементів. Для створення опису краще користуватися автоматичними генераторами, включеними до складу засобів розробки.
Документи WSDL розташовуються на сервері додатків або в спеціальних XML-сховищах.
Група Processes (Процеси) (рис. 3) включає протоколи для discovery (відкриття), agregation (агрегування) та choreography (хореографії).
Для discovery Web-сервісів — знаходження цих сервісів в Інтернет необхідна наявність їх функціональних описів. Згідно з рекомендацією [9] з цією метою пропонується використовувати:

  • метадані чи URI;
  • UDDI;
  • RDF, DAML-S чи OWL-S-описи (див. розд. 5).

Найбільшого поширення на сьогодні в плані агрегування та знаходження Web-сервісів набув протокол UDDI.
UDDІ (Unіversal Descrіptіon, Dіscovery and Іntegratіon — Універсальний опис, дослідження та інтеграція) — стандарт для індексації Web-сервісів, призначений для надання механізму виявлення Web-сервісів. На основі цього стандарту задаться бізнес-реєстр, у якому провайдери Web-сервісів можуть реєструвати сервіси, а розробники — шукати необхідні їм сервіси. Повний опис специфікацій можна знайти за адресою: http://www.uddi.
org/specification.html
UDDІ базується на елементах чотирьох типів:

  • Busіness Entіty;
  • Busіness Servіce;
  • Bіndіng Template;
  • Technology Model.

Елемент Busіness Entіty описує галузь промисловості, що надає даний Web-сервіс. Цей елемент може включати також опис категорій для даної галузі, що полегшує пошук сервісів.
Busіness Servіce — це клас сервісів у рамках визначеної галузі промисловості.
Bіndіng Template і Technology Model визначають Web-сервіс. Technology Model містить абстрактний опис, а Bіndіng Template — конкретну специфікацію сервісу. Кожен елемент Bіndіng Temp-
late належить визначеному елементу Busіness Servіce, але кілька елементів Bіndіng Template можуть посилатися на один елемент Technology Model.
Власне бізнес-реєстр на основі UDDІ сам є Web-сервісом. Він підтримує операції створення, модифікації, видалення і пошуку елементів усіх чотирьох розглянутих вище типів.
Перелік адрес UDDІ-реєстрів можна знайти на сайті http://
www.uddi.org/find.html
, серед них реєстри компанії ІBM (http://
uddi.ibm.com/
), Mіcrosoft (http://uddi.microsoft.com/), SAP (http://
udditest.sap.com/
) (рис. 3.7 та ін.)



  Рис. 3.7. UDDІ-реєстр компанії SAP


Список доступних Web-сервісів публікується також на багатьох інших вузлах, наприклад: на http://www.xmethods.net/.
Web Services Choreography Working Group консорціуму W3С за-
пропоновано декілька рекомендацій групи choreography (рис. 3.6):

  • Web Service Choreography Interface (WSCI) 1.0. [12] — специфікація мови для опису інтерфейсу потоку повідомлень, якими обмінюється Web-сервіс з іншими сервісами;
  • пропозиції Web Services Choreography Model Overview та Web Services Choreography Requirements, в яких описується послідовність та умови щодо здійснення обміну даними між двома чи більше учасниками бізнес-процесу.

Існують також стандарти, розроблені не W3C, що використовуються для забезпечення функціонування Web-сервісів. Крім вже названого UDDI, це, наприклад WSRP (Web Servіces for Remote Portals — Web-сервіси для віддалених порталів), розроблений групою OASI (www.oasis-open.org). Даний протокол дозволяє включати готові сервіси в портали без додаткового програмування. Альтернативу стандартному підходу, основаному на SOAP+WDSL+UDDI, пропонує архітектура REST[14].
3.3. Засоби розробки Web-сервісів
Основними конкурентами на ринку засобів розробки Web-сервісів є технології .Net від компанії Mіcrosoft і J2EE (Java 2 Enterprise Edition) від Sun Mіcrosystems.
У табл. 3.2. наведено приклади продуктів від різних компаній, що підтримують ту чи іншу технологію та забезпечують створення Web-сервісів.
Таблиця 3.2

ПРОДУКТИ ДЛЯ РОЗРОБКИ WEB-СЕРВІСІВ

Компанія

Адреса в WEB

Продукт

BEA Systems

www.beasys.com/products/index.shtml

BEA WebLogic Platform для J2EE

Borland

www.borland.com

Borland Software Platform для J2EE (Borland Enterprise Studio, Borland JBuilder, Optimizeit Suite).
Borland Application Lifecycle Ma-
nagement solution для Microsoft® .NET Framework (Delphi, C#Builder, та ін.)

Закінчення табл. 3.2


Компанія

Адреса в WEB

Продукт

Hewlett-Packard

www.hp.com

HP Web Services Platform 2.0 для J2EE,
HP Netaction — забезпечує міст між Microsoft® .NET та J2EE

IBM

www.ibm.com

WebSphere Studio
WebSphere Application Server для J2EE

Microsoft

www.microsoft.com

Visual Studio .NET

Oracle

www.oracle.ru

Oracle 9i Jdeveloper
Oracle 9i Application Server для J2EE

Sun Microsystems

www.sun.com

J2EE SDK

Розробка Web-сервісів підтримується також засобами Mіcro
soft Offіce. Наприклад, в Excel можна розробити Web-сервіс, що виймає дані з бази даних, інформаційної системи, ERP і т.д. Існує спеціальний Tool Kіt для Offіce, що дозволяє обійтися без програмування.
У Wіndows Server 2003 входить UDDІ-сервер. Якщо з якихось причин компанія не хоче публікувати Web-сервіси на глобальних серверах UDDІ, вона може мати власний UDDІ-сервер та можливість прозорої інтеграції з глобальним каталогом UDDІ.

  • Назвіть основні підходи до інтеграції розподілених додатків.
  • У чому суть концепції розподілених об’єктних систем?
  • Які технології підтримують концепцію розподілених об’єктних систем?
  • Поясніть роботу системи, основаної на архітектурі керування об’єктами (ОМА).
  • Які основні компоненти стандарту CORBA?
  • Поясніть призначення брокера об’єктних запитів (ORB).
  • Поясніть призначення мови IDL.
  • Для чого виділено об’єктні сервіси CORBA?
  • У чому полягає концепція сервісно-орієнтованої архітектури?
  • Дайте визначення Web-сервісу.
  • Які Ви знаєте стандарти Web-сервісів?
  • Поясніть призначення основних стандартів Web-сервісів.
  • Які Ви знаєте засоби розробки Web-сервісів?

    • Сергей Семихатов. Технологии построения распределенных объектных систем. http://www.javable.com/docs/articles/dist/index.pdf .
    • Michael S. Pallos. Service-Oriented Arhitecture: A Primer. \\ EAI Journal, December 2001.
    • Object Management Group — Common Object Request Broker Arhi-
      tecture: Core Specification. (CORBA), v3.0. July 2002. http://www.omg.
      org/technology/documents/formal/corba_iiop.htm
    • Сергей Дунаев. INTRANET-технологии. WebDBC. CGI. CORBA 2.0. Netscape Suite. Borland Intrabuilder. Java. JavaScript. LiveWire/ — М.:Диалог-МИФИ, 1997—288 с.
    • Эммерих В. Конструирование распределенных объектов. Методы и средства программирования интероперабельных объектов в архитектурах OMG/CORBA, Microsoft/COM и Java/RMI. Пер. с англ. — М.: Мир, 2002. — 510 с.
    • Пуха Ю. Объектные технологии построения распределенных информационных систем: Системы Управления Базами Данных. 1997. № 3. — C. 4—20.
    • OrbixWeb Programming Guide (Release 2.0b2). http://users.aber.ac.
      uk/cwl/OW/pguide/index.htm
    • Галактионов В. В. Java-технология в распределенных системах с CORBA-архитектурой. http://dbserv.jinr.ru/js/java_corba.html
    • Web Services Architecture. W3C Working Group Note 11 February 2004. http://www.w3.org/TR/2004/NOTE-ws-arch-20040211
    • SOAP Version 1.2.W3C Recommendation 24 June 2003, http://
      www.w3.org/TR/soap/
    • Web Services Description Language (WSDL) Version 2.0 Part 1: Core Language. W3C Working Draft 3 August 2004. http://www.w3. org/
      TR/2004/WD-wsdl20-20040803
    • Web Service Choreography Interface (WSCI) 1.0. W3C Note 8 August 2002. http://www.w3.org/TR/2002/NOTE-wsci-20020808
    • Федоров А. Технологии для Web-сервисов // КомпьютерПресс. — 2002. — № 6.— С. 32—36.
    • Fielding, Architectural Styles and the Design of Network-based Software Architectures. Dissertation for the degree of doctor of philosophy in Information and Computer Science. www.ics.uci.edu/~fielding/pubs/
      dissertation/top.htm
    • Федоров А. Платформы и средства создания Web-сервисов // КомпьютерПресс. — 2002. — № 6.— С. 38—53.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.