лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік у зарубіжних країнах

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3. Методика аналізу фінансового стану
підприємства на основі звітності
Фінансову звітність (переважно бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки) аналізують за такими напрямами: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз і аналіз на основі розрахунку відносних показників.
Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні окремих показників (статей) балансу підприємства, звіту про прибутки та збитки інших звітів за два суміжні звітні періоди, а також у динаміці за кілька років. Він дає змогу визначити тенденції розвитку підприємства та окремих показників його діяльності.
Вертикальний аналіз — це структурний аналіз балансу, звіту про прибутки та збитки чи інших форм фінансової звітності. Він дає змогу вивчити та оцінити структуру активів підприємства, тобто частку оборотних і необоротних активів, грошових коштів, фінансових вкладень, основних засобів, запасів тощо в загальній сумі активів.
Подібним чином аналізується структура короткострокової та довгострокової заборгованості та власного капіталу. У разі струк­турного аналізу звітності про прибутки й збитки всі показники звіту співвідносяться до обсягу чистого продажу (доходу від реалізації). Перевагою цього виду аналізу є логічна можливість порівняння вираженої у відсотках структури показників фірми зі структурою показників інших фірм незалежно від їхніх розмірів. Це дає змогу відшукати оптимальну структуру активів і пасивів підприємства для успішного здійснення господарської та фінансової діяльності.
Аналіз фінансового стану підприємства на основі розрахун­ку відносних показників (коефіцієнтів) є глибшим, ґрунтов­нішим. До системи відносних показників належать показники платоспроможності (ліквідності), оборотності (ділової активності), заборгованості (структури капіталу), прибутковості (рентабель­ності) тощо. Зазначимо, що в різних країнах кількість таких показ­ників може бути різна. Крім основних, розраховують і похідні
показники. До того ж, віднесення певного показника до тієї чи іншої групи може мати елемент умовності. Нижче наведено систему основних відносних показників фінансового стану підприємства та методику їх розрахунку.
1. Показники платоспроможності (ліквідності)
1.1. Показник поточної (загальної) платоспроможності
.
Джерелом інформації для визначення цього показника є баланс підприємства. Кожна фірма повинна знайти найприйнятніший для себе рівень поточної платоспроможності, виходячи з особливостей господарської діяльності. У будь-якому разі цей показник має бути вищий за одиницю.

1.2. Показник швидкої платоспроможності
.
Активи, що швидко реалізуються, — це високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, короткострокові фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та ін. На практиці такі активи визначають різницею між сумою оборотних активів і запасами на складі. Бажано, щоб цей показник незначно перевищував одиницю.

1.3. Показник абсолютної платоспроможності
.
До еквівалентів грошових коштів належать цінні папери, які можуть бути трансформовані в грошові кошти в термін, не більше трьох місяців. Якщо такої інформації немає, у чисельнику фор­мули слід відображати тільки грошові кошти.
Показник абсолютної платоспроможності відображає частку короткострокових боргових зобов’язань, яка може бути погашена на певну дату грішми.

1.4. Чистий робочий капітал
Визначають різницею між поточними (оборотними) активами та поточними (короткостроковими) пасивами.

Наявність і зростання чистого робочого капіталу підприємства свідчать про його платоспроможність та можливості розширяти господарську діяльність.
2. Показники заборгованості (структури капіталу)
2.1. Показник загальної заборгованості

Цей показник відображає частку залучених зі сторони джерел у формуванні активів підприємства. Бажано, щоб показник загаль­ної заборгованості не перевищував 50 %. Постійне перевищення 50 % і тенденція до його зростання може свідчити про ознаки збанкрутіння підприємства. Найоптимальнішим і найменш ризиковим цей показник є на рівні 25—30 %.
2.2. Показник фінансової незалежності

Відображає частку власного капіталу у формуванні активів підприємства. Його можна визначити як різницю між 100 % і величиною (у %) показника загальної заборгованості.

2.3. Співвідношення довгострокової заборгованості та влас­ного капіталу

Цей показник є оцінним у разі вирішення питання про одержання довгострокових кредитів чи позик. Бажано, щоб рівень показника не перевищував 50 %.
3. Показник рентабельності
Кожне підприємство хоче досягнути якомога вищого рівня рентабельності. Показники рентабельності підприємства загалом розраховують за даними фінансової звітності — «Звіту про прибутки та збитки й Балансу».
3.1. Рентабельність за валовим прибутком

3.2. Рентабельність за операційним прибутком

3.3. Рентабельність за чистим прибутком

3.4. Рентабельність інвестицій (ROI)

У разі розрахунку показника (3.4) під інвестиціями розуміють усю суму коштів, укладених в активи підприємства (підсумок суми активів за балансом підприємства).
3.4.1. Термін окупності інвестицій (активів)

3.5. Рентабельність власного (акціонерного) капіталу (ROE)

3.5.1. Термін окупності власного капіталу
.
3.6. Дохід на акцію

4. Показники оборотності (або ділової активності)
Відомо, що чим швидше обертаються господарські засоби, кошти, тим менше їх потрібно для досягнення мети (обсягу реалізації, прибутку), тим успішніше працює підприємство. Кошти мають обертатися якнайшвидше.
4.1. Оборотність запасів
Визначають відношенням виробничої собівартості реалізованої продукції до вартості виробничих запасів за балансом або до середньої їх вартості за суміжні звітні періоди.


4.1.1. Тривалість одного обороту (у днях)

Якщо аналіз здійснюється за даними квартального звіту, для розрахунку оборотності запасів беруть 90 днів.
4.2. Оборотність дебіторської заборгованості

4.2.1. Середній період повернення (інкасації дебіторської заборгованості (у днях)

Під час аналізу квартальної фінансової звітності, для розрахун­ку середнього періоду інкасації дебіторської заборгованості беруть 90 днів.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.