Прибуток з одиниці реалізованої продукції:
60 дол. – 54 дол. = 6 дол.
Звіт про фінансові результати за системою повних витрат:
реалізація (10 000 од. ? 60 дол.) 600 000
витрати (10 000 од. ? 54 дол.) 540 000
прибуток 60 000
Звіт про фінансові результати за системою змінних витрат:
реалізація (10 000 од. ? 60 дол.) 600 000
витрати
— змінні (10 000 од. ? 24 дол.) 240 000
— постійні 450 000 690 000
збитки 90 000
Різниця фінансового результату зумовлена різною сумою витрат, віднесених на собівартість реалізованої продукції. Доцільно провести аналіз.
Система повних витрат:
— змінні витрати: 10 000 од. ? 24 дол. 240 000
— постійні (450 000:15 000 од.) ? 10 000 300 000
Таким чином, за системою повних витрат на собівартість реалізованої продукції віднесено 300 000 дол. постійних витрат, а за системою змінних витрат — уся сума періоду, тобто 450 000 дол. Різницю (150 000 дол.) віднесено за системою повних витрат на залишок продукції на складі (5000 од. ? 30 дол. = 150 000 дол.).
Ще один варіант: підприємство виготовило 15 000 од. продукції, повністю її реалізувавши.
Звіт про фінансові результати за системою повних витрат:
реалізація (15 000 од. ? 60 дол.) 900 000
витрати (15 000 од. ? 54 дол.) 810 000
прибуток 90 000
Звіт про фінансові результати за системою змінних витрат:
реалізація (15 000 од. ? 60 дол.) 900 000
витрати
- змінні (15 000 од. ? 24 дол.) 360 000
прибуток 90 000
Таким чином, у разі, коли кількість виробленої та реалізованої продукції збігається, фінансовий результат однаковий за двома системами.
Третій варіант, коли підприємство виготовило 15 000 од. продукції, а реалізувало 20 000 (за рахунок залишку продукції на складі).
Звіт про фінансові результати за системою повних витрат:
реалізація (20 000 од. ? 60 дол.) 1 200 000
витрати (20 000 од. ? 54 дол.) 1 080 000
прибуток 1 200 000
Звіт про фінансові результати за системою змінних витрат:
реалізація (20 000 од. ? 60 дол.) 1 200 000
витрати
- змінні (20 000 од. ? 24 дол.) 480 000
прибуток 270 000
Різниця суми прибутку (150 000 дол.) зумовлена постійними витратами у складі реалізованого залишку готової продукції (система повних витрат):
5000 од. ? 300 дол. = 150 000 дол.
Отже, різниця суми фінансового результату за двома системами калькулювання залежить від співвідношення виробленої (В) та реалізованої (Р) кількості продукції:
- якщо В = Р, то сума прибутку буде однакова за системи як повних, так і змінних витрат;
- якщо В > З, то прибуток за системи змінних витрат менший, ніж за системи повних витрат;
- якщо В < Р, то прибуток за системи змінних витрат буде більший, ніж за системи повних витрат.
Розглядаючи систему обліку та калькулювання змінних витрат, необхідно зазначити її переваги та недоліки. Переваги: вона спрощує облік (зокрема й нормування та планування) витрат і калькулювання, бо постійні витрати не розподіляються між видами продукції; дає змогу визначати взаємозв’язок витрат, обсягу діяльності та прибутку; дає можливість точніше визначити фінансовий результат за принципом «витрати—доходи»; є джерелом цінної інформації для прийняття управлінських рішень.
Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та при-
бутку.
Такий аналіз можливий за системи обліку й калькулювання змінних витрат, він ґрунтується на поділі витрат на змінні та постійні, а також на показнику маржинального доходу. При цьому визначають точку рентабельності та інші показники, що характеризують взаємозв’язок витрат, обсягу діяльності та прибутку.
Точка рентабельності — це обсяг реалізації, за якого доходи підприємства дорівнюють його витратам, підприємство не має ні прибутку, ані збитків. Синонімами поняття «точка рентабельності» є точка беззбитковості, мертва точка, точка критичного обсягу реалізації.
Компанія виготовляє та реалізує велосипеди. Дані на одиницю продукції:
ціна 500 дол.
змінні витрати 300
маржинальний дохід 200
Постійні витрати становлять 80 000 дол. на місяць.
Дані за місяць:
реалізація (500 од.) 250 000 (100 %)
змінні витрати (500 од. ? 30 дол.) 150 000 60 %
маржинальний дохід 100 000 (40 %)
постійні витрати 80 000
прибуток 20 000
Коефіцієнт маржинального доходу (КМД) — це відношення суми маржинального доходу до суми доходу від реалізації:
КМД = 100 000:250 000 = 0,40 (або 40 %).
За даними на одиницю продукції:
Точку рентабельності можна визначити двома способами: методом рівняння та методом маржинального доходу.
Метод рівняння.
Виходячи із загальної формули:
формула критичного обсягу реалізації буде:
За умови, що «Х» — критичний обсяг реалізації (КОР) в одиницях:
500Х = 300Х + 80 000 + 0;
200Х = 80 000; Х = 400 од. (велосипедів).
За умови, що «Х» — критичний обсяг реалізації (КОР) у грошах:
Х = 0,60Х + 80 000 + 0;
0,40Х = 80 000; Х = 200 000 дол.
Метод маржинального доходу.
За критичного обсягу реалізації (КОР):
Маржинальний дохід = Постійні витрати.
Формула критичного обсягу реалізації в одиницях:
КОР = Постійні витрати :
: Марж. дохід на одиницю продукції = 400 од.
Формула критичного обсягу реалізації в грошах:
КОР = Постійні витрати :
: Коефіцієнт маржинального доходу = 200 000 дол.
Якщо підприємство виготовляє й продає кілька видів продукції, точку рентабельності (критичний обсяг реалізації) визначають на підставі загального коефіцієнта маржинального доходу до всієї суми доходу від реалізації.
Точку рентабельності можна також знайти за допомогою графіка. Площина вище точки рентабельності покаже зону прибутку, а нижче — зону збитків. |
