Складіть консолідовану фінансову звітність на дату придбання за умови, що компанія «М» придбала 75 % капітал у компанії «Д» за 7000 дол.
Дані підприємств перед придбанням:
|
«М» |
«Д» |
Актив |
|
|
Грошові кошти |
20 890 |
4700 |
Розрахунки з дебіторами |
10 500 |
5200 |
Запаси |
11 850 |
4378 |
Закінчення табл.
|
«М» |
«Д» |
Основні засоби |
25 970 |
5300 |
Інвестиції в компанії «Д» |
— |
— |
Баланс |
69 210 |
19 578 |
Пасив |
|
|
Розрахунки з кредиторами |
31 400 |
10 450 |
Акціонерний капітал компанії «М» |
20 320 |
— |
Акціонерний капітал компанії «Д» |
— |
2470 |
Емісійний дохід компанії «М» |
5490 |
— |
Емісійний дохід компанії «Д» |
— |
780 |
Нерозподілений прибуток компанії «М» |
12 000 |
— |
Нерозподілений прибуток компанії «Д» |
— |
5878 |
Разом власний капітал |
37 810 |
9128 |
Баланс |
69 210 |
19 578 |
Підприємство «А» придбало 100 % акцій підприємства «В» за 5000 дол. На дату придбання баланси зазначених підприємств були такими:
|
«А» |
«В» |
Інвестиції в «В» |
5000 |
— |
Інші активи |
12 000 |
6000 |
Разом |
17 000 |
6000 |
Акціонерний капітал |
8000 |
4000 |
Нерозподілений прибуток |
7000 |
1000 |
Зобов’язання |
2000 |
1000 |
Разом |
17 000 |
6000 |
Складіть консолідований баланс групи «А» на дату придбання.
ТЕМА 8. Облік короткострокових зобов’язань
- Поняття, оцінка та види короткострокових зобов’язань (пасивів).
- Облік заборгованості за рахунками постачальників і векселями виданими (векселі до сплати).
- Облік інших короткострокових зобов’язань
- Облік заробітної плати та зобов’язань із заробітної плати.
1. Поняття, оцінка та види
короткострокових зобов’язань (пасивів)
Зобов’язання — це заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям та особам, що виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грішми, товарами або іншими послугами.
Заборгованість називають ще пасивами підприємства. Кредиторська заборгованість — це залучені засоби, що формують частину активів.
Заборгованість поділяють на:
- короткострокову (поточні пасиви);
- довгострокову.
Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) складаються з боргів, які мають бути погашені впродовж року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості.
Менеджери, інвестори, кредитори приділяють велику увагу показникам фінансового стану, пов’язаним з поточними пасивами, а саме:
- показнику поточної платоспроможності;
- чистому (робочому) капіталу.
Загальним правилом є те, що зобов’язання реєструють в обліку тільки тоді, коли за ним виникає заборгованість. Зобов’язання, які підлягають виконанню, але будуть виконанні в майбутньому, не є заборгованістю й не відображаються в обліку (наприклад, зобов’язання фірми виплачувати певному працівникові 30 тис. дол. на рік).
Оцінка зобов’язань. Кредиторську заборгованість (зобов’язання) оцінюють сумою грошей, необхідних для сплати боргу, або вартістю товарів і послуг, які слід надати для погашення боргу.
Для більшості зобов’язань сума боргу відома, крім тих випадків, коли вона має бути розрахована (наприклад, зобов’язання з гарантійного обслуговування запчастинами).
Залежно від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’язання поділяють на:
- фактичні;
- оцінні, або умовні.
Фактичні зобов’язання включають заборгованість за рахунками постачальників, векселями виданими, дивідендами до сплати, податку з продажу, акцизними зборами, нарахованою заробітною платою, одержаними авансами, поточною частиною довгострокових зобов’язань.
Характерною рисою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі договору, контракту або законодавства.
Оцінні зобов’язання — це такі зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати.
До них належать заборгованість щодо податку на прибутки, майно, гарантійні зобов’язання, заборгованість з оплати відпусток.
Сюди можуть бути віднесені (або виділяються в окрему групу) так звані умовні зобов’язання, наприклад, зобов’язання із судового позову до фірми.
Якщо умовні зобов’язання обґрунтовані (доведено їх можливість), а також обґрунтовано (оцінено) їх суму, вони повинні відображатися в обліку (резерви). Коли ж тільки обґрунтовано їх можливість, але сума невідома, — про них згадують у пояснювальній записці до фінансового звіту.
2. Облік заборгованості за рахунками постачальників
і векселями виданими (векселі до сплати)
Облік заборгованості за рахунками постачальників
Заборгованість постачальникам виникає в разі купівлі в них складських запасів (товарів, матеріалів) та інших матеріальних цінностей (основних засобів, активів тощо).
Суму заборгованості визначають на основі рахунків постачальників.
Придбання складських запасів (товарів, матеріалів) відображають на рахунку витрат «Витрати на закупівлю» (за видами складських запасів):
Д-т рах. «Витрати на закупівлю» 3800
К-т рах. «Рахунки до сплати» (або «Розрахунки з постачальником») 3800
Цей метод називають «Метод періодичного обліку запасів (періодичної інвентаризації)».
За методом постійного обліку запасів (безперервної інвентаризації) цю операцію відображають такою проводкою:
Д-т рах. «Складські запаси» 3800
К-т рах. «Рахунки до сплати» 3800
Купівлю активів, які довго використовують, відображають безпосередньо за дебетом рахунків цих активів.
Д-т рах. «Устаткування, будівлі, нематеріальні активи»
К-т рах. «Рахунки до сплати» |