лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік у зарубіжних країнах

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

?
4. Методика складання
консолідованої фінансової звітності
Метод консолідації фінансової звітності застосовують тоді, коли одне підприємство володіє понад 50 % простих акцій іншого підприємства.
Контроль — це повноваження керувати операційною й фінансовою політикою підприємства для отримання вигід від його діяльності.
Компанію-інвестора розглядають як материнську (холдингову) компанію, а ту, яка є об’єктом інвестування, — як дочірню. Таким чином, дочірня компанія — це компанія, яку контролює інша (материнська) компанія. Своєю чергою, материнська компанія — це компанія, яка має одну чи кілька дочірніх. З юридичного погляду, материнська компанія та її дочірні підприємства є окремими юридичними особами й складають окремі фінансові звіти. Та оскільки рада директорів (чи інший керівний орган) материнської компанії одночасно має вирішальний голос у радах директорів дочірніх підприємств, то об’єднання компанії (батьківської та дочірніх) можна розглядати як окрему економічну одиницю.
У міжнародній практиці материнську компанію з усіма її дочірніми підприємствами називають групою. Певна річ, що акціонерів і кредиторів материнської компанії цікавлять результати всіх операцій, що здійснюються під контролем материнської компанії, зокрема й дочірніх.
У зв’язку з цим поряд з фінансовими звітами окремих компаній складають звіти, що відображають фінансовий стан і результати діяльності групи компаній.
Такі звіти називають консолідованими фінансовими звітами. Консолідована фінансова звітність — це фінансова звітність групи, яку розглядають як єдине підприємство. Характерною її рисою є те, що активи, зобов’язання, доходи та витрати двох чи біль­ше юридично самостійних одиниць об’єднано в окрему систему фінансової звітності.
Міжнародний стандарт обліку № 22 «Об’єднання підприємств» передбачає два основні методи обліку в об’єднаннях підприємств:

  • метод придбання;
  • метод об’єднання інтересів (злиття).

Ці методи ґрунтуються на тому, що об’єднання підприємств — це або результат набуття одним підприємством контролю над іншим (або кількома), або результат об’єднання інтересів двох чи більше підприємств.
Якщо материнська компанія виплачує готівкові гроші чи видає боргові зобов’язання, набуваючи акції іншої компанії, то об’єднання підприємств обліковують за методом придбання.
Метод об’єднання інтересів застосовують тоді, коли акції дочірнього підприємства набуто прямим обміном на акції материнської компанії. Визначальний момент цієї операції полягає в тому, що акціонери дочірньої компанії стають акціонерами ма­теринської.
Більшість об’єднань підприємств відбувається як результат набуття одним підприємством контролю над іншим або кількома підприємствами. За методом придбання під час складання консолідованої звітності активи та пасиви придбаного підприємства повинні відображатися за їх ринковою вартістю на дату придбання.
Різниця між ціною придбання та ринковою вартістю придбаних активів повинна відображатись у фінансовій звітності як «ціна бізнесу» (гудвіл) та амортизуватися впродовж корисного терміну використання, але зазвичай не більше 20 років.
Процес консолідації фінансової звітності описано Міжнародним стандартом обліку № 27 «Консолідована і окрема фінансова звітність». Вона складається послідовним об’єднанням сум (статей), вказаних у фінансових звітах материнської та дочірніх компаній. Щоб консолідована звітність містила інформацію про групу як єдине ціле, у процесі її складання необхідно зробити низку врегулювань для усунення внутрішньогрупових операцій. Внутрішньогрупові операції можуть означати, наприклад, реалізацію товарів, оренду майна, надання позик.
Розглянемо методику складання консолідованого балансу за методом придбання. Припустимо, що баланси материнської та дочірньої компаній мають зміст, наведений у табл. 7.4 і 7.5.

Таблиця 7.4
БАЛАНС МАТЕРИНСЬКОЇ КОМПАНІЇ НА ЗВІТНУ ДАТУ, тис. дол.


Актив

Пасив

1. Інвестиції в дочірню компанію

1150

1. Статутний капітал (прості
акції)

2000

2. Дебітори

40

2. Нерозподілений прибуток

700

3. Грошові кошти

810

3. Кредитори

300

4. Інші активи

1000

Баланс

3000

Баланс

3000

Таблиця 7.5
БАЛАНС ДОЧІРНЬОЇ КОМПАНІЇ НА ЗВІТНУ ДАТУ, тис. дол.


Актив

Пасив

1. Грошові кошти

300

1. Статутний капітал (прості акції)

1000

2. Інші активи

900

2. Нерозподілений прибуток

150

3. Кредитори

50

Баланс

1200

Баланс

1200

Для складання консолідованого балансу зазвичай використовують спеціальну робочу таблицю (табл. 7.6). Вона об’єднує баланси материнської та дочірньої компаній на дату придбання материнської компанії всього пакета (100 000) акцій, випущених дочірньою компанією (номінальною вартістю 10 дол. за акцію) за 1 150 000 дол., тобто за їх балансовою вартістю. На дату придбання акцій дочірньої компанії материнська компанія оплатила також обладнання для дочірнього підприємства на суму 20 000 дол. Таким чином, у робочій таблиці наведено два регулюючих записи. Запис зроблено у зв’язку з тим, що коли материнська компанія придбала акції дочірнього підприємства, то вони були відображені в активі балансу материнської компанії за статтею «Інвестиції в дочірню компанію». Отже, якщо одночасно показати в консолідованому балансі чисті активи дочірньої компанії та інвестиції материнської в дочірню, то це призведе до подвійного рахунку цих ресурсів. Щоб цього уникнути, у табл. 7.6 зроблено запис (1), який вилучає інвестиції материнської компанії (1 150 000 дол.), акціонерний капітал (1 000 000 дол.) і прибуток (150 000 дол.) дочірньої компанії. Запис (2) дає змогу вилучити взаємну заборгованість у сумі 20 000 дол., пов’язану з оплатою материнською компанією обладнання, яке придбало дочірнє підприємство. Саме тому в табл. 7.6 одночасно зменшено статті «Дебітори» в балансі материнської компанії та «Кредитори» в балансі дочірньої.
Таблиця 7.6
РОБОЧА ТАБЛИЦЯ КОНСОЛІДАЦІЇ БАЛАНСІВ
МАТЕРИНСЬКОЇ ТА ДОЧІРНЬОЇ КОМПАНІЙ, тис. дол.


Стаття

Компанія

Корективи

Консолідований баланс

Материнська

Дочірня

Дебет

Кредит

Актив

Інвестиції

1150

 

1) 1150

 

Грошові кошти

810

300

 

 

1110

Дебітори

40

 

2) 20

20

Інші активи

1000

900

 

 

1900

Разом

3000

1200

 

 

3030

Пасив

Статутний капітал

2000

1000

1) 1000

 

2000

Нерозподілений прибуток

700

150

1) 150

 

700

Кредитори

300

50

2) 20

 

330

Разом

3000

1200

1170

1170

3030

Після того як з табл. 7.6 вилучено всі внутрішньогрупові статті, суми активів і пасивів материнської та дочірньої компаній, що залишилися, об’єднують і заносять в останній стовпчик. Консолідовані в такий спосіб суми далі використовують для складання консолідованого балансу.
У ситуації, що розглядалася, материнська компанія перебрала собі всі акції дочірнього підприємства за їх балансовою вартістю. Однак на практиці материнська компанія почасти володіє не всім пакетом акцій і купує їх за ціною, що не збігається з балансовою вартістю.
Щоб проілюструвати таку ситуацію, припустимо, що в попередньому прикладі батьківська компанія придбала тільки 80 % акцій дочірньої компанії та сплатила 6 дол. за акцію, тобто на 0,25 дол. більше за її балансову вартість. Ці нові припущення ускладнять записи в робочій табл. 7.6, що пов’язано з необхідністю відображення частки меншості в дочірній компанії та гудвілу, тобто перевищення суми, сплаченої материнською компанією за акції дочірньої компанії, над їх балансовою вартістю.
Коли материнська компанія набуває менш як 100  % акцій дочірньої, остання має й інших акціонерів, що володіють часткою меншості в її активах і прибутку.
Таким чином, частка меншості — це частина акціонерного капіталу дочірнього підприємства, що не належить материнській компанії. У зв’язку з цим у процесі консолідації частка меншості має бути виділена в окрему статтю, як це зроблено в останньому рядку табл. 7.7, і вилучена з акціонерного капіталу дочірньої ком­панії.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.