лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Облік у зарубіжних країнах

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Собівартість реалізованих товарів = 412 дол. – 212 дол. = 200 дол.
Таблиця 5.2
ВПЛИВ НА ПРИБУТОК РІЗНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЗАПАСІВ
(система періодичного обліку запасів), дол.


Показник

Ідентифікована
собівартість

FIFO

LIFO

Середньозважена ціна, дол.

1

Продаж (18 од.)

360

360

360

360

2

Залишок на початок місяця

100

100

100

100

3

Придбано

312

312

312

312

4

Залишок на кінець місяця

210

224

199

212

5

Собівартість реалізованих товарів

202

188

213

200

6

Валовий прибуток

158

172

147

160

7

Операційні витрати

120

120

120

120

8

Прибуток до оподаткування

38

52

27

40

9

Податок на прибуток (30 %)

11

16

8

12

10

Чистий прибуток

27

36

19

28

2. Система постійного обліку запасів
Метод середньозваженої оцінки
20.11
(10 ? 10 дол.) + (12 ? 11 дол.) : 22 = 232 дол. : 22 = 10,5 дол.
Видаток: 8 од. ? 10,5 = 84 дол.
28.11
(14 ? 10,5 дол.) + (15 ? 12 дол.) : 29 = 327 дол. : 29 = 11,3 дол.
Видаток: 10 од. ? 11,3 = 113 дол.
Залишок на кінець місяця: 232 дол. – 84 дол. + 180 дол. – 113 дол. = = 215 дол.
Метод ФІФО
Видаток
20.11              8 од. ? 10 дол. = 80 дол.;
28.11              2 од. ? 10 дол. = 20 дол.;
–//–                 8 од. ? 11 дол. = 88 дол.
Разом:                    188 дол.
Залишок на кінець місяця:
10 +27 – 18 = 19 од.,
зокрема:
4 од. ? 11 дол. = 44 дол.;
15 од. ? 12 дол. = 180 дол.
Разом:                    224 дол.
Метод ЛІФО
Видаток
20.11              8 од. ? 11 дол. = 88 дол.;
28.11              10 од. ? 12 дол. = 120 дол.
Разом:                     208 дол.
Залишок на кінець місяця — 19 од.:
5 од. ? 12 дол. = 60 дол.;
4 од. ? 11 дол. = 44 дол.;
10 од. ? 10 дол. = 100 дол.
Разом:                      204 дол.
Зазначмо, що різні методи оцінки дають неоднакові результати щодо собівартості списаних на виробництво чи реалізацію матеріалів (товарів) та їх залишку на кінець звітного періоду. Отже, методи оцінки суттєво впливають на витрати й фінансові результати діяльності підприємства. Зрозуміло, держава повинна регулювати це питання.
Фірми самостійно обирають методи оцінки товарно-матеріаль­них запасів, і їхній вибір залежить насамперед від ринкової кон’юн­ктури. Якщо визначилася тенденція до зростання цін на товари чи матеріали, то фірми надають перевагу методові ЛІФО. У період значних інфляційних процесів держава може на певний час заборо­нити застосування цього методу оцінки. І, навпаки, якщо є тенденція до зниження цін, то підприємства надають перевагу методові ФІФО. Найменш ризикованим є метод середньозваженої собівартості.
Разом з тим підприємства повинні дотримуватися загальноприйнятого принципу обліку — постійності облікової політики. Це стосується й застосування методів оцінки запасів. При­йняті методи оцінки запасів не повинні змінюватися впродовж року чи більшого періоду, а їх зміна повинна бути обґрунтованою. Про це обов’язково зазначають у додатках чи пояснювальній записці до річної фінансової звітності.
3. Оцінка та відображення товарно-матеріальних
запасів у фінансовій звітності (балансі)
Згідно із загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображають у балансі за собівартістю або ринковими цінами на час складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість.
Цей принцип називають «Принципом меншої вартості». Отже, у балансі складські запаси відображають за меншою (нижчою) з цих двох оцінок.
Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів, тоді підприємство повинно відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.
Під ринковою ціною розуміють ціну заміщення, тобто ціну, за якою підприємство змогло б купити ті самі матеріали (товари) у тих самих постачальників. При цьому в разі переоцінки запасів беруть чисту вартість реалізації, тобто ринкову ціну за мінусом очікуваних витрат на реалізацію.
Зниження ринкових цін може бути з двох причин:

  1. пряме зниження цін на аналогічні товари на ринку;
  2. зниження ціни реалізації через фізичне псування, пошкодження, застарілість товарів.

В останньому випадку ринкова ціна — це ціна можливої реалізації пошкоджених або застарілих товарів. Вона може бути ниж­чою за собівартість.
Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки.
1. Метод оцінки за видами (номенклатурними номерами) запасів (позиційний метод)
За цього методу по кожній позиції (найменуванню) товарів визначають собівартість і ринкову вартість і приймають меншу
з них.
2. Метод оцінки за основними товарними групами (категоріями) запасів
Оцінку проводять за групами (категоріями) товарів, порівнюють за категоріями собівартість і ринковою вартістю і беруть до обліку меншу з них.
3. Метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі
Усі товарні запаси оцінюють за собівартістю та за ринковими цінами й до обліку беруть меншу з них.
Найдоцільнішим і найточнішим є перший метод оцінки — позиційний.
Третій метод не може застосовуватися для розрахунків з бюджетом з податку на прибутки (не дозволяється).
Виходячи з позиційного методу оцінки, наприклад, має місце знецінення товарів на суму 9000 дол. (168 000 дол. – 159 000 дол.). У США, Великобританії та деяких інших країнах знецінення
відображають серед збитків підприємства. У нашому при-
кладі:
31.12.200_ р.
Д-т рах. «Збитки від знецінення запасів»                             9000
К-т рах. «Складські запаси»                                                 9000
Дещо інша методика й техніка відображення процесу знецінення складських запасів у західноєвропейських країнах.
На суму знецінення наприкінці року створюють резерв на знецінення запасів за рахунок збільшення витрат:
Д-т рах. «Витрати на створення резервів»                           9000
К-т рах. «Резерв на знецінення запасів»                               9000
Наприкінці наступного року цей резерв анулюють (повністю або частково):
Д-т рах. «Резерв знецінення запасів»
К-т рах. «Доходи від анульованих резервів»
Або донараховуються:
Д-т рах. «Витрати на створення резервів»
К-т рах. «Резерв на знецінення запасів».
У західноєвропейських країнах складські запаси відображають у балансі таким чином:


Актив

Номінальна
(фактична) вартість

Амортизація
і резерви

Реальна
(чиста) вартість

Складські запаси (за видами)

168 000

(9000)

159 000

У валюту балансу зараховують складські запаси в сумі 159 000 дол. Можлива й інша форма подання знецінення запасів у балансі.

Знецінення запасів — різниця між чистою вартістю реалізації і фактичною собівартістю залишку запасів на складі.
Метод ідентифікації — метод оцінки, за яким відпущені на виробництво чи реалізацію матеріали (товари) оцінюють за цінами конкретних партій запасів, що надійшли на підприємство.
Метод ЛІФО — метод оцінки запасів, який припускає, що матеріали (товари), придбанні останніми, на виробництво чи реалізацію відпус­катимуться першими й оцінюватимуться за цінами останніх надход­жень.
Метод середньозваженої собівартості метод оцінки запасів, за яким витрачені та реалізовані запаси, а також їхній залишок на кінець звітного періоду оцінюють за середніми цінами з урахуванням залишку на початок періоду та надходжень.
Метод ФІФО — метод оцінки запасів, який припускає, що
матеріали (товари), які перші надійшли, першими списуватимуться на виробництво чи реалізацію, тобто за цінами перших надход-
жень.
Принцип меншої вартості — принцип, за яким товарно-мате­ріальні запаси оцінюють і відображають у балансі за меншою вартістю з двох і за собівартістю або за чистою вартістю реалізації.
Чиста вартість реалізації — вартість запасів за ринковими цінами на дату складання балансу за мінусом витрат на реалізацію.

    • Зміст товарно-матеріальних запасів та їх роль у формуванні активів і фінансових результатів підприємства.
    • Сутність і методика системи періодичного обліку запасів.
    • Сутність і методика системи постійного обліку запасів.
    • Назвіть принципові відмінності систем постійного та періодичного обліку запасів.
    • Методи оцінки товарно-матеріальних запасів та їх характеристика.
    • Вплив методів оцінки запасів на фінансові результати підприємства.
    • Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації залишків запасів на складі наприкінці звітного періоду.
    • Сутність принципу оцінки запасів за меншою вартістю.
    • Методика оцінки запасів за принципом меншої вартості.
    • Порядок відображення товарно-матеріальних запасів у балансі.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.