4.3. Оборотність основних засобів

Основні засоби беруть до розрахунку за їх залишковою вартістю. Цей показник характеризує також фондовіддачу за реалізованою продукцією.
4.4. Оборотність усіх активів

З іншого боку, цей показник відображає віддачу активів, тобто суму реалізації, що припадає на 1 дол. основних засобів.
Показники фінансового стану підприємства порівнюють за звітними періодами (у динаміці) для виявлення тенденцій розвитку. Важливе значення має порівняння їх з показниками інших фірм, а також галузі.
Активи —контрольовані підприємством господарські ресурси, отримані в результаті попередніх операцій, які повинні принести дохід або іншу економічну вигоду в майбутньому.
Баланс підприємства — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов’язання та власний капітал на певну дату.
Витрати звітного періоду — збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі господарської діяльності для отримання доходу у звітному періоді.
Власний капітал —різниця між активами та зобов’язаннями, тобто частина активів, сформована за рахунок власних джерел підприємства.
Господарська діяльність — будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, наданням і використанням послуг.
Довгострокові зобов’язання — зобов’язання, термін погашення яких перевищує один рік.
Додатки до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, що забезпечують деталізацію та обґрунтування даних, наведених у балансі, у звіті про фінансові результати та інша інформація, передбачена законодавством.
Доходи звітного періоду —зменшення зобов’язань або збільшення активів у процесі діяльності, що приводить до зростання власного капіталу, не пов’язаного з внесками засновника.
Звіт про рух грошових коштів —форма бухгалтерської звітності, що відображує надходження й витрачання грошових коштів у результаті основної, інвестиційної та фінансової діяльності за звітний пе-
ріод.
Звіт про фінансові результати —форма бухгалтерської звітності, що відображає доходи, витрати, прибутки та збитки за звітний період.
Зобов’язання (пасив підприємства) —кредиторська заборгованість, що виникла в результаті попередніх операцій і має бути погашена у встановлений термін.
Короткострокові (поточні) зобов’язання —зобов’язання, які повинні бути погашені не пізніше, ніж за один рік.
Необоротні активи — довгострокові активи, придбані підприємством для тривалого використання й не призначені для реалізації або споживання за один операційний цикл.
Оборотні активи —активи, призначені для використання, споживання або реалізації за один операційний цикл.
Принципи бухгалтерського обліку —базові концепції, що лежать в основу відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів.
Стандарт бухгалтерського обліку —нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення бухгалтерського обліку й складання звітності.
Управлінський облік —сукупність методів, процедур, що забезпечують підготовку й надання інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством.
Фінансова (бухгалтерська) звітність —система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан підприємства й результати діяльності за звітний період.
Фінансовий результат —різниця між доходами та витратами звітного періоду.
- Визначення фінансової (бухгалтерської) звітності.
- Складові фінансової звітності зарубіжних фірм.
- Джерела складання та загальні вимоги до фінансової звітності.
- Визначення та побудова балансу підприємства.
- Принцип і порядок оцінки статей балансу.
- Призначення й загальна побудова звіту про прибутки та збитки.
- Призначення, зміст і методика складання звіту про рух грошових коштів.
- Призначення, зміст і методика складання звіту про зміни у власному капіталі.
- Призначення та склад додатків до фінансового звіту.
- Сутність і методика горизонтального аналізу показників звітності.
- Сутність і методика структурного (вертикального) аналізу показників звітності.
- Методика розрахунку й аналіз показників платоспроможності (ліквідності) підприємства.
- Методика розрахунку та аналіз показників заборгованості (структури капіталу) підприємства.
- Методика розрахунку та аналіз показників рентабельності підприємства.
- Методика розрахунку та аналіз показників оборотності господарських засобів.
А. Сарт відкрив нове підприємство. Перш ніж щось продавати, він придбав транспортні засоби на суму 2000 дол., будинок — на суму 5000 дол., запас товарів — на суму 1000 дол. За товари він розрахується не повністю, і залишається борг 400 дол. Він також позичив у Д. Бевана 3000 дол. Крім того, до початку торгівлі в його касі було 100 дол. і 700 дол. — на рахунку в банку. Розрахуйте розмір його капіталу.
Поточні (оборотні) активи компанії становлять 210 000 дол., зокрема й грошові кошти 40 000, запаси — 84 000. Поточна (короткострокова) заборогованість становить 70 000 дол.; довгострокові пасиви — 35 000 дол.; власний капітал — 275 000 дол. Визначте й прокоментуйте показники платоспроможності компанії.
Активи компанії становлять 500 000 дол., зокрема оборотні — 210 000 дол., необоротні — 290 000 дол. Заборгованість: поточна — 148 000 дол., довгострокова — 132 000 дол. Власний капітал компанії — 220 000 дол. Визначте та прокоментуйте показники заборгованості (структури капіталу).
ТЕМА 3. Облік грошових коштів
- Облік і контроль касових операцій і грошей у касі.
- Облік створення й використання фонду дрібних сум.
- Документальне оформлення та облік операцій з банківськими рахунками.
- Облік поточних (короткострокових) фінансових інвестицій.
1. Облік і контроль касових операцій і грошей у касі
1. Грошові кошти є найліквіднішою частиною активів підприємств, що використовується для сплати боргів, на закупівлю нових активів. До грошових коштів належать:
- готівка, що зберігається на підприємстві;
- гроші в банках (на рахунках);
- банківські векселі;
- грошові чеки й перекази від клієнтів.
У США всі ці складові об’єднуються одним словом «CASH» і обліковуються на одному рахунку «Грошові кошти». У західноєвропейських країнах грошові кошти обліковуються на рахунках «Каса» й «Рахунки в банках» — у національній та іноземній валюті.
Облік і контроль касової готівки має велике значення. У фірмах розробляють системи контролю надходжень і витрат готівки. Готівку здебільшого намагаються зводити до мінімуму, особливо на промислових підприємствах. Але в торгівлі в касі можуть бути чималі суми.
Система внутрішнього контролю передбачає план організації, а також заходи, спрямовані на збереження грошових коштів (як і іншого майна).
Для захисту готівки та контролю за збереженням слід дотримуватися таких чотирьох принципів:
1) облік готівки має здійснюватися в момент її надходження;
2) усю готівку, що надійшла, необхідно здавати в той самий день, принаймні не пізніше, ніж наступного дня;
3) працівник, який одержує готівку, не повинен займатись її обліком у бухгалтерії;
4) працівник, відповідальний за одержання готівки, не повинен займатися її розподілом.
Кожне підприємство розробляє свої заходи контролю за виплатою готівки. Найважливішими контрольними заходами є такі: для виплат необхідно одержувати попередній дозвіл; усі чеки повинні мати серійний номер, доступ до них має бути обмежений; бажано, щоб кожен чек підписували дві особи; варто, щоб працівник, якого вповноважено оплачувати рахунки, не мав права підписувати чеки; у разі оплати зобов’язань на первинних документах слід проставляти дату, номер чека й штамп «Оплачено»; особи, які підписують чеки, не повинні мати доступу до чеків чи займатися вивіркою рахунків; інвентаризація готівки в касі та на банківських рахунках має здійснюватися не рідше, ніж один раз на місяць.
У касі може бути виявлено нестачу або надлишки грошей. Вони відносяться на рахунок «Нестачі або надлишки по касі», який є активно-пасивним. Цей рахунок дебетується на величину нестачі й кредитується на величину надлишку. |