лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Гроші, фінансова система та економіка

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 


РОЗДІЛ

Зв’язок між фінансовою
системою та економікою:
модель IS-LM-FE

Починаючи з другої половини 1991 р., Федеральна резервна система знизила короткострокові процентні ставки з метою стимулювання відродження економіки після рецесії 1990—1991 років. Головним завданням ФРС було заохотити фірми інвестувати в нові виробничі потужності; для цього потрібно було знизити видатки на фінансування капітальних благ. Після зростання обсягу виробництва і виходу економіки зі спаду Федеральна резервна система підвищила процентні ставки у 1994—1995 роках з метою втримати стабільні темпи приросту виробництва та стримати інфляційний тиск. Восени 1998 р. ФРС знову знизила короткострокові процентні ставки для подолання можливих негативних наслідків азійської фінансової кризи для економічного зростання США. А на початку 2001 р. центральний банк знову трохи знизив процентні ставки для зменшення ймовірності рецесії.
Звідки ФРС знає, що процентні ставки матимуть вплив на виробництво? Який існує зв’язок між діями учасників фінансової системи — центрального банку, фірм, які залучають кошти на фінансовому ринку, і заощадників, які хочуть придбати фінансові активи, — та функціонуванням економіки?
У цьому розділі спробуємо відповісти на ці запитання, використовуючи модель IS-LM-FE, яка пов’язує процентну ставку, що встановлюється на ринку капіталу, з обсягом виробництва, який визначається на ринку товарів і послуг. Як і інші моделі, модель IS-LM-FE вимагає багатьох припущень та абстрагування від реальної дійсності. Тим не менше, її передбачення про вплив процентних ставок на виробництво і навпаки можуть дати корисну інформацію політикам щодо того, як економіка реагуватиме на зміни в політиці.
Спочатку ми ознайомимося з припущеннями, необхідними для побудови моделі, а також спрощеннями щодо фінансової системи і національної економіки. Вивівши модель, простежимо, як з її допомогою можна передбачати зміни у часі процентних ставок, обсягу виробництва та інших змінних, що визначають функціонування економіки.
ВСТУП ДО МОДЕЛЕЙ
РИНКІВ ТОВАРІВ ТА КАПІТАЛУ
Модель IS-LM-FE дасть нам змогу простежити поведінку на ринку товарів і послуг, а також фінансових активів. Ці ринки у розвинутих економіках, таких як США, є дуже складними. Щодня продаються й купуються тисячі видів товарів та послуг, величезні обсяги фінансових активів переходять з рук у руки. Постачальники товарних ринків вирішують, скільки виробляти, а покупці — скільки купувати. Постачальники цінних паперів на фінансових ринках вирішують, скільки взяти в позику, а покупці — скільки свого багатства перетворити у фінансові активи. На кожному окремому ринку — яблук, автомобілів чи облігацій — ціна встановлюється під впливом сил попиту та пропозиції.
Для аналізу поведінки ринків нам необхідно зробити перше спрощення: ми звер­немо увагу на рівновагу ринку товарів та фінансового ринку в певний момент часу. Беручи до уваги взаємодію ринків, економісти розглядають загальну рівновагу, коли всі окремі ринки одночасно перебувають у стані рівноваги.
Наступним припущенням нашої моделі є зведення всіх ринків до трьох широких категорій: товари, гроші та негрошові активи. Ринок товарів передбачає торгівлю всіма благами та послугами, виробленими економікою в певний період часу. Ми типологізуємо торгівлю активами, або всіма можливими засобами обміну, що відбуваються на рин­ку грошей. Сюди віднесемо валюту, чекові вклади та інші близькі замінники готівки. І, нарешті, на ринку негрошових активів відбувається торгівля активами, які не є грошима, а відіграють роль засобу нагромадження багатства. На цьому ринку купують і продають акції, облігації, будинки тощо. Такий поділ ринків на три категорії значно спростить дослідження впливу на них економічної політики уряду чи змін економіки.
Для побудови моделі IS-LM-FE скористаємося графіками та рівняннями. Для вираження рівноваги на трьох ринках застосуємо дві змінні: обсяг виробництва Y (так зазвичай позначають ВВП, і він є показником ділової активності*). Іншою ключовою змінною є очікувана реальна процентна ставка r, яка є вимірником віддачі для заощадників та вартістю коштів для позичальників.
Модель IS-LM-FE будується за три етапи, які відповідають поділу всіх ринків на три групи.
1. Спершу розглянемо попит на товари та послуги і виведемо криву IS;
2. Далі розглянемо стимули, що спонукають фірми виробляти певний обсяг продукції, і побудуємо криву FE;
3. Нарешті визначимо попит індивідів на гроші та негрошові активи, що дасть нам змогу вивести криву LM.
Об’єднавши ці три криві, отримаємо цілісну модель економічної рівноваги, яка допоможе нам простежувати вплив на неї різних чинників. За допомогою моделі IS-LM-FE можна прогнозувати вплив заходів монетарної політики на обсяг виробництва та інші економічні показники.
Крива IS
Дослідження ринку товарів і послуг розпочнемо з поведінки фірм та індивідів. Аналізуючи рішення домогосподарств щодо обсягів споживання і заощадження та інвестиційні витрати фірм, ми зможемо вивести взаємозв’язок між процентною ставкою та обсягом виробництва, тобто криву IS.
Заощадження, інвестиції та сукупний попит
Аналіз розпочнемо з рівняння, що описує стан рівноваги ринку товарів у закритій економіці. Припущення про закриту економіку відкинемо трохи пізніше, і розглянемо економіку, яка бере участь у міжнародній торгівлі та інвестиціях. Ринок товарів і послуг перебуває у рівновазі, коли попит дорівнює пропозиції, або ж обсягу виробництва Y. У закритій економіці сукупний попит — кількість товарів та послуг, яку споживачі хочуть придбати, складається з таких компонентів:

Національне споживання, C —

Кількість товарів і послуг, яку домогосподарства хочуть споживати (С — обсяг видатків домогосподарств на споживчі товари)

Національні інвестиції, І —

Кількість товарів чи послуг, які необхідні фірмам для інвестування (І — обсяг видатків фірм на інвестиційні товари)

Державні закупівлі, G —

Кількість товарів та послуг, куплених урядом (G — обсяг урядових видатків на товари і послуги)

Ринок товарів перебуває у рівновазі за умови, що обсяг виробництва дорівнює сукупному попиту:
Y = C + I + G                                            (24.1)
Пропозицію розглянемо пізніше. Віднявши C та G з обох частин рівняння 24.1, маємо:
Y – C – G = I.
Інвестиції вимірюють приріст капіталу фірм. Ліва частина, Y – C – G, вимірює ту частину вироблених в економіці благ та послуг, яку домогосподарства та уряд не спожили в поточному періоді, тобто національні заощадження S. Отже, Y – C – G = S. Тому коли ринок товарів перебуває у рівновазі, національні заощадження та інвестиції рівні між собою:
S = I                                                       (24.2)
Наступним нашим завданням буде визначити, які саме чинники впливають на рішення домогосподарств споживати, а фірм — інвестувати, що дасть нам можливість передбачати зміни у рівні заощаджень та інвестування, викликані зміною обсягу виробництва. Ця інформація також допоможе нам побудувати модель поведінки на рин­ку товарів. Крім цього, за допомогою висновків з нашого аналізу політики зможуть впливати на рівні інвестицій та заощаджень, що є визначниками майбутнього добробуту країни. Якщо чітко визначити, що саме стимулює індивідів та домогосподарства заощаджувати, а фірми — інвестувати, за допомогою макроекономічної політики можна досягати необхідних рівнів національних заощаджень та інвестування.
Чинники національних заощаджень
Чинниками, що визначають обсяг національних заощаджень, є поточний рівень виробництва, споживання і видатки домогосподарств та урядові закупівлі. Для аналізу національних заощаджень необхідно розглянути рішення щодо видатків та заощадження як домогосподарств, так і уряду.
Домогосподарства дбають не лише про поточні, а й про майбутні видатки на споживання. Наприклад, індивід може заощаджувати для сплати за навчання, з метою завести сім’ю, купити будинок чи забезпечити свою старість. Трьома головними факторами заощаджень домогосподарств є поточний дохід, сподіваний майбутній дохід та очікувана реальна процентна ставка.
Поточний дохід. Як поводиться домогосподарство, якщо його поточний дохід раптово збільшується, наприклад, завдяки виграшу в лотерею 5 000 дол. США, але в майбутньому дохід залишається на попередньому рівні? Вочевидь частина цього доходу споживатиметься на купівлю товарів, таких, наприклад, як плеєр, проте оскільки домогосподарство дбає і про майбутнє споживання, частина його заощаджуватиметься. Отже, і споживання, і заощадження зростуть. Якщо ж поточний дохід зменшується, то все відбуватиметься навпаки: і споживання, і заощадження зменшуватимуться. Приклад домогосподарства можна перенести на рівень національної економіки: якщо зростає обсяг виробництва, зростатиме і обсяг поточного споживання, проте трохи меншою мірою. Отже, обсяг національних заощаджень Y – C – G збільшується та зменшується разом з обсягом національного виробництва.
Очікуваний майбутній дохід. Припустимо, що фірма оплачує навчання індивіда з метою найняти його на високооплачувану посаду. Оскільки очікуваний дохід індивіда більший за поточний, то він може збільшити поточне споживання. З другого боку, якщо домогосподарство очікує, що його доходи в майбутньому зменшаться, воно зменшуватиме поточне споживання задля забезпечення прийнятного рівня споживання в майбутньому. Для економіки загалом буде правильним твердження: більший сподіваний дохід збільшує поточне споживання, тому якщо поточ­ний обсяг виробництва не змінюється, то національні заощадження Y – C – G змен­шуються. Якщо ж сподіваний дохід зменшується, разом з ним скорочується і поточне споживання, а за сталого поточного обсягу виробництва обсяг національних заощаджень зростає.
Очікувана реальна процентна ставка. Очікувана реальна процентна ставка виражає дохід, який домогосподарства очікують отримати від своїх заощаджень, позичивши їх учасникам фінансової системи. Збільшення реальної процентної ставки збільшує дохід на заощадження, а також дає можливість заощаджувати менше для незмінного рівня майбутнього споживання. Зменшення ж реальної процентної ставки зменшує дохід на заощадження і вимагає заощаджувати більше задля сталого рівня споживання в майбутньому. Сучасні емпіричні дослідження підтверджують прямий зв’язок між процентною ставкою та заощадженням, хоча він є досить слабким.
Державні закупівлі. Урядові закупівлі G на товари та послуги, такі, як озброєння, дороги, освіта та зарплата держслужбовців, також впливають на рівень національних заощаджень. За сталого поточного обсягу виробництва збільшення держав­них закупівель зменшує національні заощадження, за умови, що домогосподарства не скорочують обсягів свого споживання на величину збільшення урядових видатків. Дослідження свідчать: споживання домогосподарств не пов’язане з урядовими видатками у пропорції один до одного, тому за інших рівних умов збільшення обсягів урядових закупівель скорочує національні заощадження.
Чинники національних інвестицій
Фірми інвестують у капітальні блага з метою збільшити майбутні прибутки. Двома головними факторами, що визначають обсяг національного інвестування, є сподівана майбутня прибутковість інвестованого капіталу та сподівана реальна процентна ставка.
Очікувана майбутня прибутковість інвестованого капіталу. Якщо фірми очікують, що окупність інвестицій зросте (наприклад, завдяки новим технологіям чи відкриттям), то зростуть і стимули здійснювати інвестиції (згадайте розділ 6). Податки на бізнес також впливають на сподівані прибутки від інвестицій. Підвищення ставок оподаткування чи скорочення податкових пільг негативно впливають на рішення фірм інвестувати за всіх рівнів прибутковості інвестованого капіталу до оподаткування. Відповідно, зниження податків та додаткові пільги стимулюватимуть бізнес здійснювати додаткові інвестиції.
Очікувана реальна процентна ставка. Коли фірми проводять оцінку альтернативних інвестиційних проектів, вони зважують також інші можливі способи застосування своїх коштів, включно з придбанням фінансових активів. Сподівана реальна процентна ставка визначає витрати на інвестиції. Тому підвищення сподіваної процентної ставки знижує попит на інвестиції, оскільки фірми можуть перетворити свої кошти на інші, прибутковіші за інвестиції активи. З другого боку, зниження сподіваної процентної ставки збільшує попит на інвестиції.
 



КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ
Ви разом зі своїми інвесторами створили фармацевтичну корпорацію Biopil. З Wall Street Journal ви дізналися, що уряд запроваджує податкові канікули на інвестиції для новостворених фірм. Як ви відреагуєте на таке повідомлення?
Відповідь: Якщо очікувана майбутня доподаткова прибутковість інвестиції не змінюється, податкові канікули зменшують витрати на капітал. Слід розширити обсяги інвестування Biopil.
Побудова кривої IS
Використовуючи інформацію про те, як процентна ставка впливає на інвестиції та заощадження, можемо побудувати криву, котра показує, як сукупний попит на поточне виробництво відповідає змінам процентної ставки. Графічно цю залежність можна зобразити кривою IS, яка є першою ланкою, що пов’язує фінансову систему з рин­ком товарів та послуг і відображає ситуацію рівноваги на цьому ринку.
Для побудови кривої IS спершу використаємо співвідношення між інвестиціями, заощадженнями і процентною ставкою. На рис. 24.1 а) горизонтальна вісь позначає національні інвестиції та заощадження, а вертикальна — реальну процентну ставку (для простоти припускаємо, що фактична та очікувана процентні ставки рівні). Інші визначники заощадження та інвестицій не змінюються. Крива заощаджень має висхідну форму, оскільки більша процентна ставка стимулює заощадження; крива інвестицій, навпаки, має низхідну форму — зі збільшенням процентної ставки, за інших рівних умов, зменшуються обсяги інвестування.
На рис. 24.1 а) зображені криві заощаджень та інвестицій для двох різних рівнів поточного виробництва Y: 10 та 11 млрд дол. США. Зі зростанням обсягу виробництва зростають і заощадження. Тому для кожного рівня обсягу виробництва існує своя крива заощаджень. Збільшення обсягу виробництва з 10 до 11 млрд дол. США переміщує криву заощаджень праворуч від S0до S1, разом з якою рухається і точка рівноваги на ринку товарів з точки E0 в точку E1, що супроводжується зменшенням реальної процентної ставки з 4 % до 3 %.
Обидві точки рівноваги ринку товарів і послуг на рис. 24.1 а) відображені на рис. 24.1 б) як дві можливі комбінації поточного обсягу виробництва та реальної процентної ставки, за яких заощадження та інвестиції зрівнюються. На рис. 24.1 б) крива IS ілюструє загальне співвідношення між сукупним попитом на поточне виробництво та реальною процентною ставкою. У кожній точці кривої IS заплановані заощадження збігаються із запланованими інвестиціями, тобто кожна точка кривої IS є таким співвідношенням між поточним виробництвом та реальною процентною ставкою, за якого попит та пропозиція товарів дорівнюють одне одному. Крива IS має від’ємний нахил праворуч тому, що за вищих рівнів поточного обсягу виробництва поточне заощадження зростає, а реальна процентна ставка падає для віднов­лення рівноваги на ринку товарів.

Рисунок 24.1.

Крива IS

 

Як зображено у частині а):
1. Збільшення поточного обсягу виробництва від 10 до 11 млрд дол. США збільшує поточні заощадження, переміщуючи криву заощаджень S від S0праворуч до S1.
2. Збільшення заощаджень знижує реальну процентну ставку r з 4 % до 3 %.
Як зображено у частині б):
Крива IS має від’ємний нахил і зрівноважує заощадження та інвестиції; вищі рівні поточного виробництва пов’язані з нижчими значеннями реальної процентної ставки.

Точки, що лежать поза кривою IS, відображають нерівні обсяги заощаджень та інвестицій; ринок товарів не зрівноважений за відповідних рівнів реальної процент­ної ставки. Наприклад, на рис. 24.2 а), за реальної процентної ставки 5 % та обсягу виробництва 10 млрд дол. США, заощадження перевищують інвестиції, що спричиняє надлишкову пропозицію товарів (точка 1). Для відновлення рівноваги на рин­ку товарів реальна процентна ставка повинна знизитися до 4 % (точка 3). За реальної процентної ставки 3 % та обсягу виробництва 10 млрд дол. США інвестиції переважають заощадження, що означає надлишковий попит на товари (точка 2). Для повернення до стану рівноваги на товарному ринку процентна ставка повинна зрости до 4 % у точці 3.
Крива на рис. 24.2 б) відображає ці ситуації. У точці 3 ринок товарів перебуває у стані рівноваги, відповідно — точка 3 належить кривій IS. Точка 1 лежить понад кривою, тут спостерігається надлишкова пропозиція товарів. Вона відповідає такій самій пропозиції обсягу виробництва, який спостерігається в точці 3, але за вищої процентної ставки. Пригадайте, що підвищення реальної процентної ставки зменшує заплановане споживання, збільшуючи заплановані заощадження та скорочуючи бажані інвестиції. Тому за рівня реальної процентної ставки 5 % спостерігатиметься недостатній попит, тобто пропозиція товарів буде надлишковою у точці 1.

Рисунок 24.2.

Надлишкові попит та пропозиція на товарному ринку

 

Як зображено у частині а):
Коли заплановані заощадження перевищують плановані інвестиції (точ-
ка 1), на ринку спостерігається надлишкова пропозиція товарів. Якщо ж заощадження нижчі за інвестиції (точка 2), то виникає надлишковий попит на товари. У точці 3 заощадження та інвестиції рівні.
Як зображено у частині б):
За надлишкової пропозиції (точка 1) реальна процентна ставка є вищою за рівноважну. Якщо на ринку надлишковий попит (точка 2), реальна процент­на ставка є нижчою за рівноважну. Лише точка 3, яка належить кривій IS, показує варіанти рівноваги потрібного рівня виробництва (попит) та реальної процентної ставки.

Точка 2, що лежить нижче кривої IS, відображає надлишковий попит на товари та послуги. У цій точці спостерігається такий самий обсяг виробництва, як і в точці 3, проте тут нижча реальна процентна ставка. Споживання збільшується, зменшуючи заощадження та розширюючи інвестиції. Відповідно, попит переважає поточне виробництво товарів.
Крива IS для відкритої економіки
До цього часу ми припускали, що попит та пропозиція на товарному ринку обмежені внутрішніми заощадженнями та інвестиціями. Якщо ж заощадження можуть переміщуватися з країни в країну, як це зазвичай відбувається у відкритій економіці, ринок товарів перебуває у рівновазі, коли запланований обсяг міжнарод­них позик (або кредитів) країни відповідає обсягові запланованих міжнародних кредитних зобов’язань (або позик) решти світу.
Щоб краще зрозуміти вплив міжнародної мобільності капіталу на криву IS у великій відкритій економіці, такій, як у США, Японії чи Німеччині, зауважте, що внутрішні заощадження (джерела коштів у межах національної економіки) не обов’язково збігаються з внутрішніми інвестиціями (попит на кошти в межах національної економіки). Оскільки капітал переміщується між країнами світу, частина внутрішніх заощаджень може забезпечувати як внутрішнє, так і іноземне інвестування в інших країнах.
Пригадайте, що збільшення обсягів внутрішніх заощаджень у великій відкритій економіці зменшує реальну процентну ставку (розділ 6). Проте таке збільшення може використовуватися для фінансування як внутрішніх, так і закордонних інвестицій, тому реальна процентна ставка зменшуватиметься меншою мірою, ніж у закритій економіці, де вона повинна була б поглинути більший обсяг внутрішніх заощаджень. Так само частина інвестицій у національній економіці може бути профінансована іноземними заощадженнями, тому реальна процентна ставка не повинна зрости настільки, наскільки це необхідно у закритій економіці для відновлення рівноваги на товарному ринку. Отже, у великій відкритій економіці, на відміну від закритої економіки, будь-яка зміна попиту на поточний обсяг виробництва вимагає меншої зміни внутрішньої реальної процентної ставки. Тому крива IS для великої відкритої економіки є пологішою, ніж для закритої економіки (ми проаналізуємо цю відмінність у додатку до цього розділу).
Пологіша крива IS ілюструє важливий наслідок інтеграції фінансових ринків в економіці. З рис. 24.1 видно, що зі зростанням поточного обсягу виробництва зростають і заощадження, а пропозиція товарів переважає попит за початкового рівня реальної процентної ставки. Для відновлення рівноваги внутрішня процентна ставка повинна впасти для збільшення обсягу попиту на товари до рівня, що відповідає пропозиції. Така сама закономірність спостерігається і у відкритій економіці, проте тут проявляється вплив інтеграції фінансових та товарних ринків. Як і у закритій економіці, відбувається падіння внутрішньої процентної ставки зі зростанням внутрішніх заощаджень. Проте зниження процентної ставки (яка спадає і за кордоном на інте-
грованих фінансових ринках) викликає зростання як іноземного, так і внутрішнього попиту на вітчизняні товари. Унаслідок цього іноземні інвестиції зростають, а інозем­ні заощадження скорочуються. Іноземці потребують більше міжнародних позик, тому частина національних заощаджень переміщуватиметься за кордон.
Потік товарів ідентичний рухові заощаджень у відкритій економіці. Національна економіка, позичаючи кошти іноземцям, поліпшує (збільшує) свій поточний рахунок — різницю між експортом та імпортом, або ж чистий експорт, оскільки іноземці виявляють більший попит на вітчизняні товари та послуги. Інша країна, беручи в позику, погіршує (зменшує) свій поточний рахунок, у міру того як її домогосподарства споживають більше імпорту. У великій відкритій економіці реальна процентна ставка не повинна значно зменшуватися для відновлення рівноваги на товарному ринку внаслідок збільшення обсягу поточного виробництва. Так само реальна процентна ставка не повинна значно зростати, якщо поточний обсяг виробництва зменшується.


ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ...

Заощадження справді
переміщуються між країнами?
З нашого аналізу кривої IS для великої відкритої економіки випливає, що якщо б заощадження були абсолютно мобільними між країнами, національні заощадження не повинні були б дорівнювати національним інвестиціям. Вони б перетікали до країн, де найвища очікувана віддача, а вона, у свою чергу, вирівнювалася б у різних країнах (ураховуючи різницю в ризиках, ліквідності та інформаційних характеристиках фінансових інструментів). Як наслідок, якби зростав обсяг заощаджень у національній економіці, замість зниження внутрішньої реальної процентної ставки порівняно з її міжнародним рівнем (що стимулювало б внутрішні інвестиції), частина коштів перетікала б за кордон.
Мартін Фельдштейн та Чарльз Оріока за даними 1960—1970-х рр. простежили  залежність  внутрішніх

інвестицій від заощаджень від сукупного попиту у США, Японії та кількох європейських країнах1. За їхніми розрахунками, однодоларова зміна національних заощаджень спричиняла майже таку ж саму зміну внутрішніх інвестицій, піддаючи сумніву міжнародну мобільність капіталу. Однак пізніше Фельдштейн та Філіп Бакчета за даними 1980-х рр. виявили, що зміни внутрішніх заощаджень та інвестицій не настільки міцно пов’язані2.
Отже, найновіші докази свідчать, що США, Японія та ряд європейських країн є великими відкритими економіками, а обсяги міжнародних позик та кредитів є значними на фінансових ринках.
1 Martin Feldstein and Charles Horioka, «Domestic Saving and International Capital Flows», Economic Journal, 90:314—329, 1980.
2 Martin Feldstein and Philippe Bacchetta, «National Saving and International Investment,» in B.Douglas Bernheim and John B. Shoven, eds., National Saving and Economic Performance, Chicago: University of Chicago Press, 1991.

Такий аналіз нахилу кривої IS, пов’язаного з міжнародною інтеграцією товарних та фондових ринків, прийнятний для великих відкритих економік, таких, як у США, Німеччині чи Японії. Малі відкриті економіки також пов’язані з іншими країнами. Однак потоки товарів, послуг і капіталу від та до таких економік замалі, щоб чинити вплив на міжнародну процентну ставку. Тому для малої відкритої економіки крива IS є горизонтальною лінією на рівні світової реальної процентної ставки rw. Мала відкрита економіка дає і бере в позику за цією реальною світовою процентною ставкою на міжнародних ринках капіталу. Будь-який обсяг виробництва у такій економіці узгоджується з рівноважною реальною процентною ставкою. У нашому подальшому графічному аналізі економічної рівноваги ми використовува­тимемо криву IS для великої відкритої економіки.
 



КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ
Припустимо, що реальна процентна ставка в Массачусетсі дуже низька — 0,5 %, а в Каліфорнії — дуже висока, 10 %. Капітал мобільний між країнами. Як би вчинили ви, як мешканець Масачусет­са, зі своїми заощадженнями?
Очевидно, частину своїх заощаджень доцільно інвестувати у Каліфорнію. Із глобалізацією фінансових ринків заощадження перетікають з країни в країну для забезпечення максимальної віддачі.
Зміщення кривої IS
Збільшення чи зменшення попиту на товари змінюють рівноважну реальну процентну ставку для кожного рівня поточного виробництва і зумовлюють зміщення кривої IS. Зміни реальної процентної ставки можуть бути наслідком змін одного з визначників запланованих заощаджень та інвестицій: поточного та майбутнього сподіваного доходу, урядових закупівель чи очікуваної майбутньої прибутковості інвестованого капіталу. Збільшення одного з цих показників підвищує рівноважну реальну процентну ставку на ринку товарів за всіх рівнів поточного виробництва, що виявляється у зміщенні кривої IS праворуч і вгору. Наприклад, нарощування озброєнь, зростання популярності автомобілів США за кордоном, зменшення схильності домогосподарств заощаджувати або винайдення нової технології, яка дає змогу виробляти екологічно чисті замінники пластмас, спричинить таке зміщення кривої IS. Зменшення одного з чинників запланованих заощаджень та інвестицій зміщуватиме криву ліворуч і вниз, зменшуючи рівноважну реальну процентну став­ку на товарному ринку за всіх рівнів поточного виробництва. У табл. 24.1 підсумовуються чинники зміщення кривої IS.

Таблиця 24.1.

ВПЛИВ НА ЗМІЩЕННЯ КРИВОЇ IS

Збільшення...

Переміщує криву IS...

Оскільки...

Урядових закупівель

Зростання урядових закупівель збільшує попит на поточне виробництво, зменшуючи заощадження та підвищуючи реальну процентну ставку для відновлення рівноваги на ринку товарів

Іноземного попиту на вітчизняні товари

Зростання попиту з боку інших країн збільшує попит на поточне виробництво, підвищуючи реальну процентну ставку для відновлення рівноваги на ринку товарів

Схильності домогосподарств заощаджувати

Збільшення обсягів заощаджень скорочують попит на поточне виробництво і знижують реальну процентну ставку для відновлення рівноваги на ринку товарів

Сподіваної майбутньої прибутковості інвестованого капіталу

Зі зростанням сподіваної майбутньої прибутковості капіталу у фірм з’являються стимули збільшувати обсяги інвестування, що збільшує попит на поточне виробництво і підвищує процентну ставку для приведення у відповідність попиту і пропозиції на ринку товарів

ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА:
ЛІНІЯ ПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
Крива IS показує різні можливі комбінації реальної процентної ставки та поточного обсягу виробництва, за яких ринок благ та послуг перебуває у рівновазі. Кожна точка кривої IS відображає рівновагу на товарному ринку, однак за допомогою лише цієї кривої ми не можемо визначити, яка кількість продукції перебуває на ринку. Для цього нам потрібна інформація про обсяг виробництва, який фірми готові забезпечити. Поточний рівень виробництва, тобто кількість товарів та послуг, яку фірми вироблятимуть у будь-який момент часу, визначається через 1) існуючі виробничі потужності та 2) застосування змінних факторів виробництва, таких як праця. Виробничі потужності — це нагромаджені інвестиції попередніх років, тому можна припустити, що вони є сталими, а нові інвестиції залучаються як потужності для використання в майбутніх періодах. Для простоти також припускаємо, що і пропозиція змінних факторів виробництва є сталою (пізніше розглянемо обсяг виробництва у довгостроковому періоді, коли фірми можуть змінювати обсяг залучених факторів виробництва). Тоді обсяг виробництва за повної зайнятості в економіці є таким обсягом поточного виробництва, за якого залучаються всі наявні фактори виробництва, незалежно від реальної процентної ставки. Таким чином, він є сталим у точці Y* (рис. 24.3), через яку проведемо відповідну лінію повної зайнятості FE.
Перетин кривої IS з лінією FE є точкою рівноваги ринку товарів. Наприклад припустимо, що рівновага на товарному ринку досягається за обсягу поточного виробництва 10 000 млрд дол. США та реальної процентної ставки 4 % (рис. 24.3). За цих умов ринок товарів буде зрівноважений. Якщо поточний обсяг виробництва становить 10 000 млрд дол. США, реальна процентна ставка 4 % забезпечує рівновагу запланованих заощаджень та інвестицій, оскільки точка Y = 10 000 млрд, r = 4 % лежить на кривій IS.


Рисунок 24.3.

Визначення обсягу виробництва на ринку товарів

 

Рівноважний обсяг виробництва на ринку товарів Y* досягається за умови повного використання всіх існуючих в економіці факторів. Рівноважна реальна процентна ставка r* зрівнює заощадження та інвестиції за цього обсягу виробництва.

ДЕСЬ, КОЛИСЬ, В ЯКІЙСЬ КРАЇНІ…

Війна в затоці та «впевненість»
Визначники заощаджень та інвестицій фірм базуються на сподіваннях щодо майбутнього, тобто впевненості чи оптимізмі споживачів щодо завтрашнього дня. Захоплення Іраком Кувейту в серпні 1990 р. та початок воєнної кампанії урядом США на початку 1991 р. суттєво вплинули на впевненість у майбутньому споживачів та фірм. Споживачі були стурбовані можливим майбутнім подорожчанням палива та енергії. За досліджен­нями Мічиганського університету, впевненість споживачів у завтрашньому дні знизилася на 28 % у другій половині 1990 р., оптимізм почав відновлюватися аж по завершенні війни. Ділова активність теж упала, фірми по­чали скорочувати інвестиції в запаси

 

та трохи меншою мірою — у капітал. Водночас уряд США збільшив видатки на озброєння. Як ці зміни у видатках вплинули на сукупний попит?
Згідно з дослідженнями Федерального резервного банку Сан-Франциско, скорочення споживання та інвестицій унаслідок зростаючого песимізму домогосподарств та фірм зумовили зміщення кривої IS ліворуч і вниз. Негативні на-
слідки цього зміщення були нівельовані більшим обсягом урядових закупівель, які змістили криву IS вгору і праворуч від IS0до IS2. Аналітики вважають, що чистим результатом обох зміщень було зміщення вниз і ліворуч, оскільки армія використала в основному існуючі запаси озброєнь, а не закуповувала нові.
Джерело: «The Gulf War and the U.S. Economy,» Federal Reserve Bank of San Francisco Weekly Letter, September 13, 1991.

 

Поточне виробництво залежить від ефективності наявних факторів виробництва. Підвищення поточної продуктивності праці або капіталу зміщуватиме пряму FE праворуч. Наприклад, якби всі вирішили інтенсивніше працювати в розрахунку на одиницю робочого часу цього року, поточна продуктивність праці зросла б, зміщуючи FE праворуч. З другого боку, несподіваний стрибок цін на нафту знижує продуктивність енергетичного устаткування, зміщуючи пряму FE ліворуч. Хоча зміни очікуваної майбутньої продуктивності впливають на інвестиції та криву IS, вони не впливають на поточне виробництво. Лише продуктивність факторів, що вже залучені у виробництво, може впливати на його обсяг. У табл. 24.2 наведено чинники, що зумовлюють зміщення прямої FE.


* Пригадайте, що Y має й інші значення, наприклад, сукупний дохід чи обсяг трансакцій, як у розділі 23. У цьому розділі ми використовуватимемо Y для позначення обсягу виробництва.

 



КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ
Припустимо, ви керуєте інструментальним заводом на півночі Мічигану. Як вплине на можливість вашого заводу використовувати виробниче обладнання тривала хуртовина, що зупинила роботу на кілька тижнів? Як така погода вплине на пряму FE?
Якщо робітники не зможуть дістатися до місця роботи, поточне виробництво скоротиться, що перемістить пряму FE заводу ліворуч. Складні погодні умови, страйки та перебої у збуті діють як виробничі потрясіння, зміщуючи пряму FE національної економіки ліворуч.
КРИВА LM
Третім кроком побудови моделі взаємодії між фінансовою системою та національною економікою є виведення кривої LM, яка графічно виражає залежність між процент­ною ставкою та обсягом виробництва, коли фінансовий ринок перебуває у рівновазі.
Для простоти аналізу поділимо фінансовий ринок на ринок грошей та негрошових активів. Ринок грошей перебуває у рівновазі лише тоді, коли ринок негрошових активів теж перебуває у рівновазі. Спершу встановимо зв’язок між рівновагою на ринку грошей та на ринку негрошових активів. Відтак розглянемо, за яких умов на цих ринках встановлюється рівновага.

Таблиця 24.2.

ВПЛИВ НА ЗМІЩЕННЯ ПРЯМОЇ FE

У зв’язку з...

Лінія FE переміщується...

Оскільки...

Підвищенням поточної продуктивності капіталу чи праці

Підвищення продуктивності дає змогу збільшити обсяг виробництва за сталого обсягу залучених факторів

Падінням продуктивності поточного капіталу чи праці

Падіння продуктивності зменшує обсяг виробництва за сталого обсягу залучених факторів

Рівновага на ринку активів
Грошові та негрошові активи (акції, облігації тощо) є альтернативними способами володіння майном. Наприклад, Джейн Річ зважує, яку частину свого майна (w) залишити у формі грошей, а яку перетворити у негрошові активи. Її попит на готівку md разом із попитом на негрошові активи nd дорівнює величині майна w:
md  + nd = w
Подібна проблема вибору портфеля постає перед кожним домогосподарством чи фір­мою. Ринки грошей та негрошових активів зрівноважені, коли загальний попит на фінансовий капітал дорівнює загальній його пропозиції. Тому для економіки в цілому весь попит на гроші Md та на негрошові активи Nd дорівнює національному багатству W:
Md + Nd = W                                              (24.3)
З другого боку, національне багатство W також дорівнює сумі пропозиції грошей Ms та негрошових активів Ns:
Ms + Ns = W                                              (24.4)
Якщо ринок перебуває в рівновазі, то попит дорівнює пропозиції, тоді можемо прирівняти 24.3 і 24.4, унаслідок чого отримаємо зв’язок між рівновагою на обох ринках:
(Md – Ms) + (Nd – Ns) = 0, отже                      (24.5)
Md – Ms = Nd – Ns
Коли попит на гроші переважає їх пропозицію (Md > Ms), ліва частина рівняння 24.5 є додатною, що означає надлишок попиту на гроші. Якщо ж Ns > Nd, то пропозиція негрошових активів переважає попит на них, що означає надлишкову пропозицію негрошових активів. Тому з рівняння 24.5 випливає: надлишковий попит на один із двох видів активів (гроші або негрошові активи) дорівнює надлишковій пропозиції іншого виду активів. За досягнення стану рівноваги ціни активів змінюються так, щоб на ринку не спостерігалося надлишкових попиту чи пропозиції; це означає, що обидві частини рівняння 24.5 дорівнюють нулю. Отже, грошовий ринок зрівноважений за умови, що й ринок негрошових активів також зрівноважений. Знаючи, що ринок грошей перебуває у рівновазі лише тоді, коли ринок негрошових активів перебуває у рівновазі, ми можемо зробити важливе спрощення: за будь-якої комбінації поточного обсягу виробництва та реальної процентної ставки, за якої ринок грошових активів зрівноважений, ринок негрошових активів також перебуває в стані рівноваги, і навпаки. Використаємо це спрощення і приділимо увагу визначникам рівноваги на грошовому ринку.
 



КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ
Якщо Джейн Річ задоволена часткою свого майна у вигляді грошей, чи буде вона задоволена із частки свого майна у вигляді акцій та облігацій?
Так. Попит Джейн на реальні грошові запаси визначається сподіваною віддачею негрошових активів. Якщо Джейн вирішила певну частку свого майна тримати у вигляді грошей, то це означає, що вона порівняла вигоди володіння грішми з очікуваною віддачею від цінних паперів, ураховуючи ризик, ліквідність та витрати на інформацію.
Побудова кривої LM
Величину пропозиції реальних грошових запасів MS отримуємо, поділивши сукупну пропозицію грошей Ms на загальний рівень цін Р: MS = Ms / P. Попит на реальні грошові запаси MD обчислюємо так само: MD = Md / P. З другого боку, попит на гроші залежить від реального доходу (або виробництва) Y, процентної ставки на негрошові активи і та віддачі на гроші iM, та низки інших показників, тому ми можемо замінити (М/Р)d на функцію L(Y, I, іM). Рівновага досягається, коли попит та пропозиція реальних грошей рівні між собою:
,
де L — рівняння переваги надання ліквідності, що пов’язує попит на реальні грошові запаси з його визначниками.
Розглянемо ці визначники детальніше. Змінна і — номінальна ринкова процентна ставка на негрошові активи, її обчислюємо, додаючи реальну процентну ставку r (вважаємо, що вона дорівнює очікуваній реальній процентній ставці) до очікуваного темпу інфляції pe:
i = r + pe.
Підставивши цей вираз замість і у попереднє рівняння, отримаємо:
.                                 (24.6)
Рівняння 24.6 містить забагато змінних для аналізу r і Y. Якщо припустити, що у рівнянні 24.6 номінальна пропозиція грошей М, рівень цін Р, очікуваний темп інфляції pe та номінальна віддача на гроші iM — сталі, для аналізу рівноваги на ринку грошей (а отже, і на ринку негрошових активів) нам буде достатньо використовувати лише комбінацію поточного обсягу виробництва Y та реальну процентну ставку r.
Припустимо, що домогосподарства та фірми задоволені з обсягу реальних грошових запасів М/Р, якими вони володіють, за обсягу виробництва 10 трлн дол. США, а реальна процентна ставка становить 4 %. Це означає, що ринок грошей перебуває у рівновазі (точка E0на рис. 24.4 а)). Якщо ж виробництво зросте до 11 трлн дол. США, то з рівняння 24.6 випливає, що зросте й попит на реальні гроші: крива попиту на гроші переміститься з позиції MD0у позицію MD1. За інших рівних умов, реальна процентна ставка повинна зрости з 4 % до 5 %, щоб зменшити попит на реальні грошові запаси. Досягається нова точка рівноваги Е1 на рис. 24.4 а).
На рис. 24.4 б) зображено можливі комбінації поточного рівня виробництва та реальної процентної ставки, за яких ринок грошей перебуває в рівновазі, — ми отримали низку точок, яка називається кривою LM. Ця крива є графіком функції 24.6, у кожній точці якого попит на реальні грошові запаси (функція переваги надання ліквідності L) дорівнює пропозиції грошей. Оскільки вища реальна процент­на ставка пов’язана з більшим обсягом виробництва для зрівноваження ринку грошей, крива LM має висхідний нахил угору і праворуч. Величина, на яку повин­на зрости реальна процентна ставка для відновлення рівноваги на ринку грошей, залежить від чутливості попиту на гроші до реальної процентної ставки. Тому нахил кривої LM залежить від чутливості попиту на реальні грошові запаси до номінальної процентної ставки і.
Якщо чутливість попиту на реальні грошові запаси до зміни ставки процента є низькою, процентна ставка має значною мірою реагувати на зміни обсягу виробництва для того, щоб зрівноважити ринок грошей. Оскільки значні зміни процентних ставок пов’язані з певною зміною обсягу виробництва, нахил кривої LM є крутіший. Якщо попит на реальні грошові запаси не чутливий до змін альтернативної вартості нагромадження грошей, крива LM перетворюється на вертикальну лінію. І навпаки, чутливий до процентної ставки попит на реальні грошові запаси, коли певна зміна попиту на гроші внаслідок збільшення виробництва вимагає для відновлення ринкової рівноваги набагато меншої зміни реальної процентної ставки, робить криву LM досить пологою. За абсолютної чутливості попиту на реальне нагромадження до змін процент­ної ставки крива перетвориться на горизонтальну лінію.
Отже, нахил кривої LM залежить від чутливості попиту на гроші до процентної ставки. Якщо попит на гроші чутливий до процентної ставки, крива LM є відносно пологою; якщо попит на гроші не є чутливим до процентної ставки, крива LM є відносно крутою.

Рисунок 24.4.

Крива LM

 

Як зображено у частині а):
1. Зі зростанням поточного виробництва збільшується попит на реальні грошові запаси.
2. Якщо пропозиція реальних грошових запасів стала, то зростання поточного виробництва підвищує реальну процентну ставку.
Як зображено у частині б):
Крива LM має додатний нахил. Для забезпечення рівноваги на ринку грошей більшому обсягові виробництва повинна відповідати вища процентна ставка.

Кожна точка кривої LM означає рівновагу на ринку грошей. Точки, що не належать їй, не забезпечують зрівноваження ринку фінансових активів, як і у випадку з кривою IS. Для того щоб зрозуміти, чому, звернімось до рис. 24.5 а). Припустимо, що поточне виробництво становить 10 трлн дол. США, а процентна ставка встановилася на рівні 5 % (точка 1 на рис. 24.5 а)). За таких умов на ринку спостерігається надлишок пропозиції грошей. Домогосподарства та фірми, користуючись нагодою, використовують певну частку цих грошей для купівлі негрошових активів, що підвищує ціни і збиває процентну ставку до рівня 4 % (точка 3). Навпаки, якщо виробництво становить 10 трлн дол. США, а процентна ставка — 3 %, спостерігається надлишковий попит на гроші (точка 2). Домогосподарства та фірми продають негрошові активи, що знижує їхню ціну і підвищує реальну процентну ставку до рівня 4 % у точці 3.
Рис. 24.5 б) ілюструє цю ситуацію з використанням кривої LM. Точка 1 та інші, що лежать вище кривої LM, означають надлишок пропозиції грошей та надлишок попиту на негрошові активи. Точка 2 та інші, що знаходяться під кривою LM, відбивають надлишок попиту на гроші та надлишок пропозиції негрошових активів. І лише точка 3 забезпечує рівновагу на ринку капіталу.

Рисунок 24.5.

Точки поза кривою LM

 

Як зображено у частині а):
Коли пропозиція реальних грошових запасів перевищує попит на них (як у точці 1), спостерігається надлишкова пропозиція грошей. Коли попит на реальні грошові запаси переважає їхню пропозицію (як у точці 2), спостерігається надлишковий попит на гроші. Ринок грошей перебуває у рівновазі у точці 3, попит та пропозиція реальних грошових запасів рівні.
Як зображено у частині б):
За надлишку пропозиції грошей (точка 1) реальна процентна ставка перевищує свій рівноважний рівень. Якщо існує надлишковий попит на гроші (як у точці 2), реальна процентна ставка є нижчою за свій рівноважний рівень. Лише точки на кривій LM відображають рівноважні комбінації реальної процентної ставки та виробництва, які узгоджуються з рівновагою на ринку активів.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.