лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Гроші, фінансова система та економіка

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 


РОЗДІЛ

Зміни грошової бази

«Зло ховається в дріб’язку», — такими були слова розлюченого торговця відділу торгівлі державними цінними паперами Федерального резервного банку Нью-Йорка. Завданням цього торговця було виконання інструкцій банку щодо змін грошової бази. Для торговця та його колег завершився нарешті важкий тиждень купівлі та продажу цінних паперів від імені ФРС. Проте жодна з трансакцій не стосувалася запланованої ФРС зміни грошової бази. Натомість кожна з акцій купівлі-продажу мала на меті компенсувати коливання грошової бази поза прямим впливом ФРС. Адже кожне коливання вимагало від торговців ФРС здійснення компенсаційних трансакцій — а це величезний обсяг рутинної роботи.
Що ж спричинило такі проблеми для торговця? У розділі 17 ми розглянули можливості ФРС впливати на розмір грошової бази шляхом операцій купівлі та продажу цінних паперів Державної скарбниці на відкритому ринку. Проте на практиці для ФРС усе виглядає не так просто. Зміні грошової бази, особливо в малих проміжках часу, передує багато причин. Аби контролювати обсяг грошової бази та пропозицію грошей, ФРС повинна компенсувати такі коливання. Як показує приклад із відділом торгівлі державними цінними паперами Федерального резервного банку Нью-Йорка, таке завдання є доволі складним. У цьому розділі ми дослідимо причини нестійкості грошової бази. Простежимо також зв’язок між дефіцитом державного бюджету та змінами грошової бази, що є важливим політичним питанням як для Сполучених Штатів Америки, так і для решти світу.
БАЛАНС ФЕДЕРАЛЬНОЇ
РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ
Розгляд грошової бази в розділі 17 розпочинався з дослідження балансу ФРС. Для побудови моделі формування пропозиції грошей ми спростили аналіз, зосередившись на двох видах активів —
державних цінних паперах і дисконтних позиках, та на двох видах
пасивів — готівці в обігу та резервах. Хоча основними чинниками коливання грошової бази є зміни в портфелі цінних паперів ФРС та дисконтних позичок, існують і інші причини цього явища. Аби визначити ці причини, знову розглянемо баланс ФРС, цього разу взявши до уваги всі активи та пасиви ФРС. У таблиці 18.1 наведено баланс ФРС станом на 30 вересня 2000 р. При розгляді кожної статті балансу візьміть до уваги її кількісне співвідношення щодо інших статей активів і пасивів.

Таблиця 18.1.

БАЛАНС ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ (млрд дол.)

 

Активи

Пасиви

Цінні папери (Державної скарбниці США та урядових установ, банківські акцепти)

528,9

Випущена в обіг готівка

538,8

Дисконтні позики

0,2

Депозити Державної скарбниці США

8,5

Грошові документи в процесі інкасації

5,4

Іноземні та інші депозити

0,3

Інші активи Федеральної резервної системи

35,9

Відстрочене врахування кредитних (грошових) документів

5,2

Золото і рахунок сертифікатів СДР (спеціальних прав запозичення)

14,2

Інші зобов’язання ФРС і рахунки руху капіталу

15,2

Монети

0,8

Вклади депозитних установ

17,6

УСЬОГО

585,6

УСЬОГО

585,6

Джерело: Дані станом на 30 вересня 2000 р., взяті з Federal Reserve Bulletin, грудень 2000 р., р. А10.
Активи ФРС
Основним активом ФРС є її цінні папери, які вона здобуває завдяки операціям на відкритому ринку. Крім того, будучи банком банків, ФРС володіє дисконтними позиками (позиками, наданими банкам) та іншими активами, такими, як грошові документи в процесі інкасації, інші активи Федеральної резервної системи, золото і сертифікати спеціальних прав запозичення та монети Державної скарбниці США.
Цінні папери. Основою портфеля цінних паперів ФРС є цінні папери Державної скарбниці США. У менших кількостях також присутні цінні папери урядових установ США та банківські акцепти. ФРС контролює кількість цінних паперів, які вона отримує з операцій на відкритому ринку. Купівля на відкритому ринку збільшує кількість цінних паперів, якими володіє ФРС. Продаж цінних паперів на відкритому ринку, навпаки, зменшує запаси цінних паперів ФРС.
Дисконтні позики. ФРС надає дисконтні позики банкам, здебільшого для подолання короткострокових проблем ліквідності. Хоча ФРС повністю і не контролює кількості наданих дисконтних позичок, вона впливає на них шляхом встановлення дисконтної ставки — процентної ставки по дисконтних позиках банкам.
Грошові документи в процесі інкасації. Ці активи виникають унаслідок виконання чеково-клірингової функції ФРС у платіжній системі. До них входять грошові суми, на які були виписані чеки, але в банках ці гроші ще не були інкасовані. Коли банк передає чек ФРС для клірингу, минає ще кілька днів, поки банк отримає свої кошти. До зарахування взаємних вимог відповідно до чека ці кошти перебувають на балансі ФРС, будучи її активом у формі грошових документів у процесі грошового збору (інкасації).
Інші активи Федеральної резервної системи. До них належать резерви ФРС в іноземних валютах — депозити та облігації, деноміновані в іноземних валютах, а також будівлі, обладнання та інше майно, що перебуває у власності ФРС.
Золото і рахунок сертифікатів СДР. Золото колись було офіційним засобом обміну в міжнародних фінансових операціях. На даний час сторони, задіяні в міжнародних фінансових операціях, обмінюються спеціальними правами запозичення (СДР), які випускає Міжнародний валютний фонд. Коли Державна скарбниця США внаслідок своїх міжнародних операцій отримує СДР чи золото, вона продає ФРС сертифікати СДР чи золота (вимоги по СДР чи золоту). Відтак ФРС відкриває скарб­ниці депозитні рахунки. Таким чином, рахунки золота та СДР складаються із сертифікатів золота та СДР, проданих скарбницею для ФРС.
Монети. Ця найменша стаття в балансі ФРС містить гроші Державної скарбниці (головним чином монети), якими володіє ФРС.
Пасиви ФРС
Головною статтею пасивів ФРС є випущена в обіг готівка. До інших пасивів ФРС належать депозити Державної скарбниці США, іноземні та інші депозити, відстрочене врахування кредитних документів, інші зобов’язання ФРС і рахунки руху капіталу та вклади депозитних установ.
Випущена в обіг готівка. Це гроші, випущені ФРС у формі федеральних резерв­них банкнот, які є зобов’язаннями ФРС.
Депозити Державної скарбниці США. Скарбниця, як правило, зберігає надходження від податків, зборів, з продажу цінних паперів на рахунках комерційних бан­ків. Коли скарбниці потрібні кошти для сплати своїх видатків, вона переводить ці кошти на свої рахунки у ФРС*.
Іноземні та інші депозити. Це депозити, зроблені у ФРС міжнародними організаціями (такими, як ООН), іноземними центральними банками та урядами, державними установами США (такими, як FDIC).
Відстрочене врахування кредитних (грошових) документів. Цей вид зобов’язань випливає з ролі ФРС у чеково-кліринговому процесі. Коли банк пред’являє чек ФРС для заліку взаємних вимог, то ФРС обіцяє кредитувати банк упродовж певного часу, що не перевищує двох днів. Подібно до грошових документів у процесі інкасо, що є активами в балансі, такі обіцянки заплатити є зобов’язаннями ФРС.
Інші зобов’язання ФРС і рахунки руху капіталу. Ця стаття містить усі залишкові зобов’язання ФРС, не враховані в інших категоріях балансу. До неї також входять частки акціонерного капіталу ФРС, куплені її банками-учасниками.
Вклади депозитних установ. Ці вклади у ФРС є активами для банків і зобов’язаннями для ФРС. Вони є частиною банківських резервів, які також охоплюють готівку у сховищах банків.
Визначення грошової бази
У цьому параграфі ми розширимо поданий раніше спрощений вираз грошової бази, B = C + R, додавши до нього вплив усіх активів і пасивів, що входять до балансу ФРС. Наша мета — знайти повне рівняння для грошової бази, що дасть нам змогу побачити роль усіх елементів грошової бази у визначенні її розміру.
Для детальнішого пояснення С та R потрібно використати всі елементи балансу ФРС. Готівка в обігу, С, є загальною сумою банкнот ФРС та випущеної в обіг готівки Державної скарбниці, що не зберігається у ФРС (платіжні засоби Державної скарбниці, що перебувають в обігу, мінус монети), мінус готівка в сховищах банків*. Резерви, R, складаються із вкладів у ФРС, зроблених депозитними установами, та банкнот ФРС у касах банків.
Отже:
B = C + R
=
Банкноти ФРС + Резерви у вигляді вкладів депозитних установ +
+ Платіжні засоби Державної скарбниці, що перебувають в обігу – Монети1. (18.1)
Елементи у правій частині рівняння (18.1), показують використання грошової бази, тобто те, як грошова база розподіляється між платіжними засобами ФРС, що перебувають у небанківських інституціях та банках, банківськими резервами, що зберігаються у ФРС, та платіжними засобами Державної скарбниці США, що перебувають в обігу. Рівняння (18.1) не розкриває всіх можливих джерел змін у грошовій базі. Аби їх визначити, повернімося до балансу ФРС. Як банкноти ФРС, так і вклади депозитних установ, є зобов’язаннями ФРС. Оскільки активи повинні дорів­нювати пасивам, використаємо інформацію з балансу ФРС, щоб прирівняти суму банкнот ФРС та вкладів депозитних установ до інших статей. Зокрема, сума банкнот ФРС та вкладів депозитних установ дорівнює всім активам ФРС мінус загальна сума інших зобов’язань**:

Банкноти ФРС + Резерви у вигляді вкладів депозитних установ
= Цінні папери + Дисконтні позики + Грошові документи в процесі інкасації
+ Інші активи ФРС
+ Золото та сертифікати СДР
+ Монети
– Депозити Державної скарбниці США – Іноземні та інші депозити
– Відстрочене врахування грошових документів
– Інші зобов’язання ФРС і рахунки руху капіталу.                                (18.2)

Рівняння (18.2) можна спростити, знайшовши різницю між двома статтями, що належать до клірингу чеків (грошові документи в процесі інкасації та відстрочене врахування грошових документів), та назвавши цю різницю «флоутом ФРС»***. Спрощуючи та замінюючи елементи в правій частині рівняння (18.2) на суму готівки в обігу та вкладів депозитних установ у рівнянні (18.1), отримуємо повний вираз грошової бази, В:

В = Цінні папери + Дисконтні позики + «Флоут ФРС»
+ Інші активи ФРС + Золото та сертифікати СДР
+ Платіжні засоби Державної скарбниці
– Депозити Державної скарбниці – Іноземні та інші депозити
– Інші зобов’язання ФРС і рахунки руху капіталу.                            (18.3)
ЗМІНИ ГРОШОВОЇ БАЗИ
Рівняння (18.3) містить дев’ять чинників зміни грошової бази. Збільшення шістьох елементів у правій частині рівняння (18.3) приводить до зростання грошової бази, у той час як їх зменшення, у свою чергу, зменшує грошову базу. Зростання трьох елементів, що віднімаються у правій частині рівняння (18.3), зменшує грошову базу, в той час як їх зменшення приводить до збільшення грошової бази. Збільшення та зменшення кожного з елементів рівняння зумовлює зміни грошової бази. Саме зміни цих чинників спричинили проблеми для торговця, про якого згадувалось на початку розділу. Жонглювання двома кульками видається доволі легким, але коли до них додавати дедалі більше предметів, жонглювання ускладнюється. Оскільки в наявності є аж дев’ять змінних, то завдання підтримки стабільності грошової бази службовцями відділу цінних паперів ФРС стає надзвичайно складним. У цьому параграфі ми ознайомимось із впливом на грошову базу кожного з компонентів таблиці 18.2.

Таблиця 18.2.

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ГРОШОВУ БАЗУ

Зростання....

Впливає на грошову базу в напрямку....

Тому що...

кількості цінних паперів

зростання

збільшуються резерви

дисконтних позичок

зростання

збільшуються резерви

флоута ФРС

зростання

зростає обсяг грошових документів у процесі інкасації щодо грошових документів із відстроченим урахуванням, що приводить до збільшення резервів

інших активів ФРС

зростання

зростання активів відбувається подібно до купівлі на відкритому ринку, що збільшує резерви

платіжних засобів Державної скарбниці

зростання

збільшуються обсяги готівки в сховищах або готівки в обігу, що збільшує резерви

золота та СДР

зростання

зростання активів відбувається подібно до купівлі на відкритому ринку, що збільшує резерви

депозитів Державної скарб­ниці у ФРС

зменшення

зменшуються резерви та/або готівка в обігу

іноземних та інших депозитів у ФРС

зменшення

зменшуються резерви

інших зобов’язань ФРС та рахунків руху капіталу

зменшення

внески на рахунки руху капіталу зменшують ре-
зерви

Чинники, що збільшують грошову базу
Цінні папери та дисконтні позики. У розділі 17 ми відстежували вплив на грошову базу операцій ФРС на відкритому ринку та дисконтних позичок. Збільшення портфеля цінних паперів ФРС, придбаних завдяки операціям на відкритому ринку, та збільшення обсягу дисконтних позичок приводить до рівнозначного зростання грошової бази.


* Депозити Державної скарбниці США у ФРС ми не вважаємо частиною грошової бази, оскільки вони не є активами як небанківських одиниць, так і банків, які разом із ФРС є основними учасниками процесу формування пропозиції грошей.

* Близько 90 % готівки США є банкнотами ФРС. Решта складають, головно, монети, випущені Державною скарбницею США, але 300 млн дол банкнот Державної скарбниці США під назвою «грінбек» датовані ще часами громадянської війни в США, і все ще перебувають в обігу.

** Зауважте, що не всі банківські депозити у ФРС включені в резерви, оскільки деякі з них є обслуговуючими. Фактично, аби точно визначити грошову базу, ці депозити потрібно забрати з правої частини рівняння (18.2).

*** У звітах з балансу ФРС у Federal Reserve Bulletin, флоут ФРС, цінні папери та позики банкам разом визначаються як «Кредит ФРС».

 

З ФІНАНСОВИХ НОВИН...

 

 

 

 

Дані про федеральні резерви
і джерела зміни грошової бази

Кожного тижня (у п’ятницю або в понеділок), The Wall Street Journal публікує дані ФРС про зміни банківських резервів. Про джерела змін грошової бази йдеться у рубриці Member Bank Reserve Changes. Приміром, на кінець тижня, 31 січня 2001 р., основним джерелом зміни грошової бази була купівля ФРС державних цінних паперів (на суму 516,8 млрд дол. США). Також наведені й інші чинники, а саме дисконтні  позики  (скориговані кредити,

сезонні запозичення, продовжені кредити) на суму 43 млн дол. США. Зауважимо, що портфель цінних паперів ФРС збільшився порівняно з минулим роком (відтак збільшуючи і грошову базу), а дисконтні позики зменшилися (що зменшило грошову базу). Основним елементом грошової бази була готівка в обігу, що на цю дату становила 578 млрд дол. У рубриці Reserve Aggregates подається інформація про різні види вимірників резервів та грошової бази. Приміром, середній обсяг грошової бази становив на кінець тижня 24 січня 2001 р. близько 591,5 млрд дол. США.

 

 

 

 

 

 

 

 

FEDERAL RESERVE DATA

 

 

 

MEMBER BANK RESERVE CHANGES

 

 

 

Changes in weekly averages of reserves and related items during the week and year ended January 31, 2001 were as follows (in millions of dollars)

 

 

 

 

 

Jan. 31

Chg fm
Jan. 24

Wk end
Feb. 2

 

 

 

Reserve bank credit:

2001

2001

2000

 

 

U.S. Gov’t securities:

 

 

 

 

 

 

Bought outright

516,799

189

+

16,296

 

 

 

Held under repurch agreemt

?

 

?

 

?

 

 

 

Federal agency issues:

 

 

 

 

 

 

 

 

Bought outright

130

 

?

45

 

 

 

Held under repurch agreemt

?

 

?

 

?

 

 

 

Acceptances

 

 

 

 

 

 

 

 

Borrowings from Fed:

 

 

 

 

 

 

 

 

Adjustment credit

12

67

70

 

 

 

Seasonal borrowings

31

+

8

+

7

 

 

 

Extended credit

?

 

?

 

?

 

 

 

Float

686

492

290

 

 

 

Other Federal Reserve Assets

37,068

+

338

+

1,634

 

 

 

Total Reserve Bank Credit

573,712

3,843

+

15,342

 

 

 

Gold Stock

11,046

 

?

2

 

 

 

SDR certificates

2,200

 

?

4,000

 

 

 

Treasury currency

 

 

 

 

 

 

 

 

outstanding

31,513

+

14

+

3,231

 

 

 

Total

618,471

3,828

+

14,570

 

 

 

Currency in circulation

578,111

+

2,128

+

11,294

 

 

 

Treasury cash holdings

455

+

10

+

329

 

 

 

Treasury dpts with F.R. Bnks

8,903

+

1,825

+

2,772

 

 

 

Foreign dpts with F.R. Bnks

110

+

25

36

 

 

 

Other dpts with F.R. Bnks

277

+

10

+

29

 

 

 

Service related balances, adj

6,585

362

643

 

 

 

Other F.R. liabilities

 

 

 

 

 

 

 

 

& capital

18,1998

50

146

 

 

 

Total

612,640

669

+

13,600

 

 

 

RESERVE AGGREGATES

 

 

 

(daily average in millions)

 

 

 

 

Two weeks ended:

 

 

 

 

Jan. 24

Jan. 10

 

 

 

Total Reserves (sa)

39,038

38,553

 

 

 

Nonborrowed Reserves (sa)

38,972

38,443

 

 

 

Required Reserves (sa)

37,932

37,052

 

 

 

Excess Reserves (nsa)

1,105

1,501

 

 

 

Borrowings from Fed (nsa)-a

66

110

 

 

 

Free Reserves (nsa)

1,039

1,391

 

 

 

Monetary Base (sa)

591,506

587,817

 

 

 

a-Excluding extended credit. nsa-Not seasonally adjusted.

 

 

 

Sa-Seasonally adjusted.

 

 

 

 

 

 

 

Sourse: The Wall Street Journal, February 2, 2001. Republished by permission of Dow Jones, Inc. via Copyright Clearance Center, Inc., O 2001 Dow Jones & Co., Inc. All Rights Reserved Worldwide.

 

 

 

 

 

 

Флоут ФРС.Флоут ФРС виникає в процесі проведення чеково-клірингових операцій, коли ФРС не здійснює оплати банкові одразу, дебетувавши банк, на який виписано чек. Уявімо, що Bigco отримує чек на 1 млн дол. США від Engulf, виписаний на рахунок у банку Megabank у Нью-Йорку. Bigco кладе 1 млн дол. США на рахунок банку Onebank у Чикаго. Кліринговий процес відбувається так: Onebank відправляє чек до Федерального резервного банку Чикаго, який пересилає його у Федеральний резервний банк Нью-Йорку, який, у свою чергу, пред’являє його Megabank.
ФРС обіцяє кредитувати банк-отримувач (Onebank) упродовж двох робочих днів, навіть якщо процес пред’явлення чека в банк-платник (Megabank) забере більше часу. Різниця в часі між кредитуванням Onebank та дебетуванням Megabank спричиняє флоут. Давайте подивимось, як флоут, що спричиняється даною операцією, впливає на баланс ФРС. Коли Федеральний резервний банк Чикаго отримує чек, його активи зростають на 1 млн дол. США по статті «грошові документи в процесі інкасації». Також на 1 млн дол. зростають і зобов’язання ФРС, оскільки збільшується стаття «відстрочене врахування грошових документів»:

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

Грошові документи в процесі інкасації

+ $ 1 млн

Відстрочене врахування грошових документів

+ $ 1 млн

Протягом двох днів ФРС кредитує Onebank на суму 1 млн дол. США, навіть якщо чек усе ще не був оплачений. На цій стадії операції Onebank здобув резервів на суму 1 млн дол. США, хоча резерви Megabank усе ще не скоротилися. Так, загальні резерви в банківській системі зросли на 1 млн дол. США.

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

Грошові документи в процесі інкасації

+ $ 1 млн

Відстрочене врахування грошових документів

+ $ 1 млн

 

 

Депозити, зроблені Onebank

+ $ 1 млн

 

 

Відстрочене врахування грошових документів (Onebank)

– $ 1 млн

Коли ж чек зрештою пред’являється і приймається в Megabank, сальдо його рахунка у ФРС зменшується на 1 млн дол.:

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

Грошові документи в процесі

 

Резерви

 

інкасації

0

Депозити, зроблені Onebank

+ $ 1 млн

 

 

Депозити, зроблені Megabank

– $ 1 млн

Після цієї операції резерви банківської системи повертаються до рівня, що існував до проведення операцій Bigco та Engulf.

На практиці відбувається постійний потік чеків через клірингову систему ФРС, тому кількість грошових документів у процесі інкасації перевищує кількість грошових документів із відстроченим урахуванням. Такий флоут ФРС є чинником зростання грошової бази. Флоут постійно змінюється і перебуває поза прямим контролем ФРС. Проте в довгостроковій перспективі флоут не є суттєвим чинником зміни грошової бази. Збільшення флоуту ФРС спричиняє таке саме збільшення грошової бази1.
Золото та рахунок сертифікатів СДР. Придбання ФРС золота та СДР збільшує грошову базу так само, як і купівля на відкритому ринку цінних паперів. Збільшення рахунків золота та сертифікатів СДР веде до рівноцінного збільшення грошової бази.
Інші активи ФРС. Зростання інших активів ФРС, таких, як, скажімо, депозитів чи облігацій, деномінованих в іноземній валюті, спрацьовує так само, як і купівля цінних паперів на відкритому ринку, збільшуючи резерви та грошову базу. Тому інтервенції ФРС на ринки іноземних валют впливають на залишки інших активів ФРС. Зростання інших активів ФРС збільшує грошову базу один до одного.
Платіжні засоби Державної скарбниці. Хоча платіжні засоби Державної скарб­ниці не є статтею балансу ФРС, проте вони впливають на обсяг грошової бази. Коли кількість платіжних засобів скарбниці, що зберігаються у банківських сховищах (де вони стають частиною резервів та готівки у сховищах) чи перебувають у володінні небанківських інституцій (де вони стають готівкою в обігу) зростає, то збільшується і грошова база. Збільшення обсягів платіжних засобів Державної скарбниці США приводить до рівноцінного збільшення грошової бази*.
Чинники, що зменшують грошову базу
Зростання будь-якого з решти трьох чинників, наведених у таблиці (18.2), призводять до зменшення грошової бази.
Депозити Державної скарбниці у ФРС. У всіх випадках, коли уряд проводить виплати, чи то за будівництво автомагістралі, чи на зарплату штатного економіста, чи на компенсацію з безробіття, Державна скарбниця виписує чек на свій рахунок у ФРС. Цей рахунок Державної скарбниці у ФРС іще називають Загальним рахунком.
Уявімо, що уряд купує дрібні інструменти у Toolco на суму 1000 дол., виписавши чек на його банк — Megabank. Megabank, у свою чергу, надсилає чек у ФРС, що збільшує баланс Megabank та зменшує баланс Загального рахунка Державної скарб­ниці. Купівля у Toolco збільшує резерви Megabank, збільшуючи тим самим резерви банківської системи на суму 1000 дол.

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

 

Депозити

+ $ 1 млн

 

Megabank

+ $ 1 млн

 

Державна скарбниця США

– $ 1 млн

Банківські резерви та грошова база збільшуються щоразу, коли уряд здійснює виплату. Подібним чином, коли уряд отримує платіж, банківські резерви та грошова база зменшуються.
Потік платежів на Загальний рахунок та з нього є надзвичайно великим. Упродовж року уряд США витрачає грошей на суму понад 1,8 трлн дол., тобто близько 7 млрд дол. кожного робочого дня. Якби Державна скарбниця клала всі свої надходження на рахунок у ФРС, її баланс суттєво коливався б, оскільки в короткостроковому періоді суми доходів та видатків уряду дуже відрізняються.
Аби знизити вплив своїх операцій на грошову базу, скарбниця спочатку депонує більшість своїх надходжень (приміром, прибутковий податок на зарплатню працівникам) на рахунки податків і позик у банках. Скарбниця володіє такими рахунками у більшості місцевих банків. Коли Скарбниця переказує ці кошти на свій Загальний рахунок, вона узгоджує часові межі цих трансферів переказів згідно зі своїми видатками із загального рахунка. Так Державна скарбниця зменшує вплив своїх надходжень та виплат на банківські резерви. Збільшення депозитів Державної скарбниці у ФРС на ту саму суму зменшує резерви та грошову базу.
До 1978 р. податкові та позикові рахунки Державної скарбниці були безпроцент­ним фінансовим ресурсом для банків. Але з 1978 р. банки повинні платити процент на ці депозити через один день, а величина процентної ставки на 0,25 % менша за середню ставку на федеральні цінні папери за цей тиждень.
Іноземні та інші депозити у ФРС. Для іноземних центральних банків та міжнародних організацій ФРС діє як банківська установа США. Збільшення чи зменшення цих депозитів впливає на банківські резерви та грошову базу майже так само, як впливають зміни Загального рахунка Державної скарбниці. Але ці відхилення є набагато меншими за зміни рахунка Державної скарбниці. Зростання іноземних та інших депозитів у ФРС зменшує резерви та грошову базу.
Інші зобов’язання ФРС та рахунки руху капіталу. Якщо банк вступає до ФРС та купує необхідну частку акцій у ФРС, то її рахунки руху капіталу зростають. Депозити цього банку у ФРС зменшаться на суму, витрачену на купівлю акцій. І як наслідок, зменшаться банківські резерви та грошова база. Збільшення за іншими зобов’язаннями та капіталу ведуть до зменшення грошової бази.
Прикінцеві зауваження
Найвагомішим чинником, що впливає на зміну грошової бази, є цінні папери, які перебувають у власності ФРС і кількість яких вона контролює через операції на відкритому ринку. Деякі чинники, що не контролюються ФРС (наприклад, депозити Державної скарбниці у ФРС чи флоут ФРС), можуть привести до значних коливань грошової бази впродовж одного дня чи тижня. Але ці зміни зазвичай передбачувані, і вони можуть, завдяки торговцям ФРС, компенсуватися за допомогою операцій на відкритому ринку. Хоча деякі компоненти грошової бази зазнають численних короткострокових коливань, загалом вони не перешкоджають ФРС контролювати грошову базу.
 



КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ
Як впливає на грошову базу кожна з наступних подій?
а) Державна скарбниця забирає 9 млрд дол. США зі своїх податкових та позикових рахунків, кладучи їх на Загальний рахунок;
б) ФРС купує золото на суму 1 млрд дол. США;
в) ФРС продає частину облігацій на суму 100 млн дол. США, деномінованих у німецьких марках.
Відповіді:
а) збільшення депозитів Державної скарбниці у ФРС на 9 млрд дол. США зменшує грошову базу;
б) купівля золота ФРС, подібно до операцій на відкритому ринку, збільшує грошову базу на 1 млрд дол. США;
в) продаж зменшує інші активи ФРС та грошову базу на 100 млн дол. США.
ДЕФІЦИТ ФЕДЕРАЛЬНОГО
БЮДЖЕТУ І ГРОШОВА БАЗА
Дефіцит державного бюджету був основним предметом політичних дебатів та суперечностей у 1980-х та 1990-х роках. Деякі підприємці та політики висловлювали незадоволення значним дефіцитом бюджету — перевищенням урядових видатків над податковими надходженнями, який мав місце в 1980-х та на початку 1990-х років. Був острах, що це призведе до зростання грошової бази та, як наслідок, до збільшення пропозиції грошей. (Наприкінці 1990-х років Сполучені Штати повідо­мили про профіцит держбюджету, прогнозуючи продовження цієї тенденції впродовж першого десятиліття нового століття.) В основі цього занепокоєння було те, що постійне зростання пропозиції грошей спричинить інфляцію. (Зв’язок між пропозицією грошей та інфляцією розглядається в частині 6.)
Чи існує залежність між дефіцитом державного бюджету та зміною грошової бази? Аби відповісти на це запитання, подаємо невеличкий вступ в основи управління державними фінансами. Аби відшкодовувати частину своїх видатків на товари, послуги та оплату персоналу, уряд може компенсувати дефіцит держбюджету шляхом підвищення податків, позичання грошей (продаючи боргові зобов’язання) або здійснюючи емісію грошей.
У Сполучених Штатах Америки федеральні урядові видатки та ставки податків затверджуються президентом та конгресом. Вони визначають і види доходів та видатків, що є об’єктами оподаткування. Дефіцит державного бюджету стає наслідком перевищення урядових видатків над податковими надходженнями. Аби компен­сувати цей дефіцит, Державна скарбниця випускає цінні папери та використовує виторг на покриття видатків уряду. Цей вид операцій (окрім можливих короткострокових затримок між надходженнями та видатками) не змінює грошової бази. Ось частина бюджетних обчислень:
Урядові видатки – Надходження від податків = Дефіцит держбюджету =
= Продаж цінних паперів Державною скарбницею              (18.4)
Хоча видатки уряду та податкова політика і визначаються президентом та конгресом, проте саме дії ФРС прямо призводять до змін у грошовій масі. Коли Державна скарбниця випускає цінні папери, грошова база змінюється лише на стільки, скільки цінних паперів придбає ФРС.
Оскільки ФРС, банки та небанківські інституції купують цінні папери Державної скарбниці на ринку, то:
        (18.5)

ДЕСЬ, КОЛИСЬ, В ЯКІЙСЬ КРАЇНІ…

Скорочення боргу: угода між
ФРС та Державною скарбницею

Дефіцит державного бюджету призводить до збільшення грошової бази лише тоді, коли ФРС викуповує облігації Державної скарбниці, випущені для фінансування дефіциту. ФРС є незалежною від Державної скарбниці організацією, і інколи між ними виникали конфлікти щодо того, якою мірою ФРС повинна фінансувати дефіцит державного бюджету.
Один помітний конфлікт стався після Другої світової війни. У 1942 р. ФРС погодилася підтримувати процентну ставку на короткострокові цінні папери Державної скарбниці на рівні 3/8 % річних. Іншими словами, ФРС допомагала Державній скарбниці фінансувати ведення війни, погодившись купувати кількість цінних паперів, достатню для підтримання процентної ставки. Одразу ж після війни не виникло жодних проблем, оскільки в 1947—1949 роках федеральний уряд досягнув профіциту державного бюджету. ФРС не потрібно було скуповувати цінні папери Державної скарбниці на відкритому ринку,
аби дотримати попередню домовленість.

 

Навпаки, аби підтримати процентну став­ку на попередньому рівні, ФРС продала цінні папери Державної скарбниці.
Початок війни в Кореї у 1950 р. значною мірою підвищив видатки уряду та його позики. Аби дотриматись попередньої обіцянки, ФРС купила велику кількість цінних паперів Державної скарбниці, збільшуючи грошову базу та спричиняючи інфляцію. Офіційні представники ФРС прилюдно піддавали сумніву доцільність того, щоб контроль за обсягом грошової бази здійснювала Державна скарбниця.
3 березня 1951 р. ФРС та скарбниця досягли компромісу, уклавши між собою угоду. ФРС перестала купувати облігації та збільшувати грошову базу, аби утримувати на низькому рівні процентні доходи на цінні папери Держав­ної скарбниці. (Делегатом від скарбниці був Вільям МакЧесні Мартін, який згодом став Головою ради керуючих ФРС). Проте президент Трумен заохочував ФРС купувати облігації, якщо процентна ставка суттєво зросла. І лише за президентства Ейзенгауера ФРС нарешті припинила інтервенції для підтримання процентної ставки на визначеному рівні чи нижче нього.

Пригадаймо, що купівля цінних паперів ФРС веде до еквівалентного збільшення резервів та розширення грошової бази. Тому, з’єднавши рівняння (18.4) та (18.5), отримаємо:
           (18.6)
Рівняння (18.6) показує взаємозв’язок між видатками федерального уряду, рішеннями про податки, продажем цінних паперів Державною скарбницею та зміною грошової бази. Економісти називають це урядовим бюджетним обмеженням, оскільки воно показує альтернативи, перед якими стоїть уряд за бюджетного дефіциту. Отже, дефіцит державного бюджету повинен фінансуватися шляхом поєднання методів збільшення обсягів цінних паперів Державної скарбниці, якими володіють банки і небанківські інституції, та зростання грошової бази. У ЗМІ останній спосіб зветься «запуском друкарського верстату».
Хоч у деяких країнах державним скарбницям дозволено визначати кількість грошей, у Сполучених Штатах це заборонено. Тут емісія грошей здійснюється Федеральною резервною системою. На практиці ФРС, звісно ж, не друкує гроші, вона купує цінні папери Державної скарбниці на ринку, виходячи із власних міркувань. Коли ФРС купує цінні папери Державної скарбниці з метою зменшення дефіциту державного бюджету, це називається монетизацією боргу (дефіциту).


* Практично, зростання готівки Державної скарбниці загалом компенсується змінами в інших статтях балансу ФРС. Наприклад, якщо Державна скарбниця карбує більше монет і передає їх ФРС, то та, у свою чергу, кредитує депозити Державної скарбниці. Це не спричиняє жодного впливу на грошову базу, оскільки монети (актив ФРС) і депозити Державної скарбниці (пасив ФРС) збільшилися на однакову величину.

Альтернативні стратегії
Щоб показати альтернативні варіанти компенсації урядових видатків та їхній вплив на грошову базу, ми можемо використати Т-рахунки. Припустимо, що президент та конгрес домовилися запустити нову програму вартістю 2 млрд дол. США на ремонт автомагістралей, що з’єднують різні штати. Ця програма може фінансуватися шляхом підвищення податків, продажу облігацій населенню або ж продажу облігацій Федеральній резервній системі.
Підвищення податків.Уявімо, що для отримання бажаних двох мільярдів доларів президент та конгрес домовилися підвищити податок на бензин. Тоді небанківські інституції масово виписують чеки на Державну скарбницю загальною сумою 2 млрд дол. США, які спочатку кладуться на податкові та позичкові рахунки Скарбниці, а пізніше переводяться на Загальний рахунок Скарбниці у ФРС. Унаслідок цих дій депозити банківської системи зменшуються на 2 млрд дол. США, знижуючи на таку ж саму суму резерви. Депозити Скарбниці у ФРС зростають на
2 млрд дол. США. У кінцевому наслідку Т-рахунки для небанківських інституцій, Скарбниці, банківської системи та ФРС містять такі записи:

НЕБАНКІВСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ

Активи

Пасиви

Депозити

– $ 2 млрд

Податки до сплати

– $ 2 млрд

 

ДЕРЖАВНА СКАРБНИЦЯ

Активи

Пасиви

Депозити у ФРС

+ $ 2 млрд

 

 

Податки до сплати

– $ 2 млрд

 

 

 

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

Резерви

– $ 2 млрд

Депозити

– $ 2 млрд

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

 

 

Резерви

– $ 2 млрд

 

 

Депозити Державної скарбниці

+ $ 2 млрд

Коли Державна скарбниця платить контрактникам 2 млрд дол. США чеками за роботу в межах проекту ремонту автомагістралей, то ці гроші повертаються в банківську систему, не спричиняючи чистого впливу на резерви та грошову базу*.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

Резерви

0

Депозити

0

 

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

 

 

Резерви

0

 

 

Депозити Державної скарбниці

0

Отже, у цілому, покриття урядових видатків шляхом підвищення податків не впливає на обсяг грошової бази.
Продаж облігацій населенню. Припустимо, що для фінансування проекту ремон­ту автомагістралей Державна скарбниця продає облігації на суму 2 млрд дол. США небанківським інституціям, які оплачують їх чеками. У цьому випадку депозити Державної скарбниці зростають на суму 2 млрд дол. США, тим часом як депозити небанківських інституцій зменшуються на ту ж саму суму:

 

НЕБАНКІВСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ

Активи

Пасиви

Депозити

– $ 2 млрд

 

 

Цінні папери

+ $ 2 млрд

 

 

 

ДЕРЖАВНА СКАРБНИЦЯ

Активи

Пасиви

Депозити

+ $ 2 млрд

Цінні папери

+ $ 2 млрд

 

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

Резерви

– $ 2 млрд

Депозити

– $ 2 млрд

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

 

 

Резерви

– $ 2 млрд

 

 

Депозити Державної скарбниці

+ $ 2 млрд

Коли Державна скарбниця платить контрактникам чеками за роботу з ремонту автомагістралей, то ці гроші повертаються в банківську систему не спричинивши впливу на грошову базу.


БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

Резерви

0

Депозити

0

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА

Активи

Пасиви

 

 

Резерви

0

 

 

Депозити Державної скарбниці

0

Ми вже зазначили раніше, що покриття видатків уряду шляхом продажу цінних паперів небанківським інституціям не спричиняє впливу на грошову базу.
Продаж облігацій ФРС. Не маючи змоги прямо фінансувати урядові видатки шляхом емісії грошей, Державна скарбниця здійснює це шляхом продажу облігацій Федеральній резервній системі. Цей процес складається з двох частин. Спочатку, як і в попередньому випадку, скарбниця продає облігації небанківським інституціям на суму 2 млрд дол. США для покриття витрат на ремонт автомагістралі. Як уже зазначалося, ця операція не змінює грошової бази. Другим кроком буде купівля Федеральною резервною системою цих облігацій у небанківських інституцій. Ця операція на відкритому ринку збільшує грошову базу на два млрд дол. США. Отже, фінансування урядових видатків шляхом випуску облігацій, які в кінцевому рахунку переходять до ФРС, призводить до зростання грошової бази.
Бюджетне обмеження та грошова база
Хоча бюджетне обмеження корисне для вивчення державних фінансів, його часто неправильно розуміють. У Сполучених Штатах жодній з гілок влади не належить пов­на компетенція в ухваленні рішень щодо державного бюджету та його фінансування. Ці повноваження поділені між президентом, конгресом та Федеральною резервною системою. Рішення ФРС щодо змін грошової бази відображають цілі її монетарної політики. Вплив дефіциту державного бюджету на ці рішення є непрямим (хоча ФРС провадить моніторинг впливу процентних ставок на економіку країни). У 1980-х та 1990-х роках ФРС незначною мірою фінансувала дефіцит державного бюджету за допомогою емісії грошей. Упродовж 1980-х років грошова база збільшилась менш ніж на 15 млрд дол. США, тим часом як щорічний дефіцит держбюджету становив близько 155 мільярдів. Таким чином, щорічно ФРС покривала менше 10 % доволі великого в ті роки дефіциту державного бюджету. Між дефіцитом державного бюджету та обсягом грошової бази немає прямого зв’язку. Зростання грошової бази з метою покриття дефіциту державного бюджету відбувається лише тоді, коли ФРС викуповує державні цінні папери, випущені з цією метою.
У довгостроковій перспективі зміни в пропозиції грошей відображаються радше в зміні грошової бази, а не в змінах грошового мультиплікатора. Державна скарбниця не контролює ФРС, і тому не може змусити центральний банк компенсувати дефіцит державного бюджету шляхом емісії грошей. В інших країнах рівень незалежності центральних банків є різним. Наш аналіз урядового бюджетного обмеження може підвести читача до висновку, що менш незалежний центральний банк може охочіше покривати дефіцит державного бюджету додатковим випуском грошей і таким чином збільшувати пропозицію грошей. У своєму дослідженні монетар­ної політики 17 країн у 1970-х — 1980-х роках Альберто Алезіна з Гарвардського університету проаналізував незалежність центральних банків*. Методи, які він використовував для свого дослідження, охоплювали дослідження формальних зв’язків між центральним банком та урядом, а також присутність державних службовців у правлінні банків, існування правил, що змушували б центральні банки фінансувати частину дефіциту держбюджету шляхом емісії. Країни, в яких центральні банки були найменш незалежні (скажімо, в Італії), переживали найвищі темпи зростання пропозиції грошей. Держави з відносно незалежними центральними банками (як-от Сполучені Штати Америки та Японія), мали повільніші темпи зростання пропозиції грошей. Для виконання функції стабілізації цін Європейському центральному банку таку незалежність надав Маастрихтський договір.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

Флоут ФРС
Загальний рахунок
Урядове бюджетне обмеження

Фінансування дефіциту держбюджету шляхом емісії
Рахунки податків та позик Державної
скарбниці

ПІДСУМКИ

1. Зміни грошової бази можна пояснити за допомогою дев’яти чинників. Збільшення обсягу цінних паперів у володінні ФРС, дисконтних позик, флоуту ФРС, інших активів ФРС, платіжних засобів Державної скарбниці, рахунків золота і СДР призводить до еквівалентного зростання грошової бази. Збільшення обсягів депозитів Державної скарбниці США у ФРС, іноземних та інших депозитів у ФРС та інших федеральних резерв­них зобов’язань та рахунків капіталу веде до такого самого зменшення грошової бази.
2. Найвагомішим чинником зміни грошової бази є обсяги цінних паперів у володінні ФРС, які вона контролює шляхом операцій на відкритому ринку.

 Деякі чинники, непідвладні ФРС (такі, як депозити Державної скарбниці у ФРС та федеральний резервний флоут), суттєво впливають на грошову базу в такі короткі відтинки часу, як день або тиждень. Проте ці відхилення є передбачуваними і можуть компенсуватися шляхом операцій на відкритому ринку.
3. Дефіцит державного бюджету може фінансуватися шляхом продажу державних цінних паперів банкам, небанківським інституціям або ж ФРС. Фінансування дефіциту держбюджету через продаж цінних паперів банкам і небанківським інституціям не впливає на грошову базу. Продаж цінних паперів ФРС приводить до еквівалентного розширення грошової бази.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Які джерела та сфери використання грошової бази?
2. Що таке урядове бюджетне обмеження? Як воно пов’язане з тим, що дефіцит держбюджету збільшує грошову базу? Поясніть.
3. Укажіть, які з наступних пунктів є активами чи пасивами Федеральної резервної системи:

  • володіння цінними паперами;
  • депозити Державної скарбниці США;
  • грошові документи в процесі інкасації;
  • вклади депозитних установ;
  • монети;
  • відстрочене врахування грошових документів;
  • іноземні депозити;
  • банкноти ФРС, що перебувають в обігу;
  • дисконтні позики;
  • золото і рахунки СДР.

4. Поясніть, як вплине на грошову базу зростання наступних статей балансу ФРС:

  • депозити Державної скарбниці США;
  • флоут ФРС;
  • дисконтні позики;
  • іноземні та інші депозити;

5. Що є найбільшим активом ФРС? Що є найбільшим пасивом ФРС?
6. Дайте визначення поняття «флоут ФРС». Як впливає на грошову базу збільшення чи зменшення флоуту ФРС?
7. Чому взаємозв’язок між дефіцитом державного бюджету та рівнем інфляції залежить від ступеня незалежності центрального банку від держави?
8. Що таке Загальний рахунок Державної скарбниці? Чи тримає там Державна скарбниця всі свої гроші?
9. Чому з початком війни у Кореї служ­бовці ФРС прагнули скасування зобов’язання з підтримки процентної ставки на цінні папери Державної скарбниці?
10. Прокоментуйте твердження:
Оскільки під контролем ФРС перебувають усі чинники, що впливають на грошову базу, то ФРС, фактично, контролює грошову базу.

АНАЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ:

1. Уявімо, що в деяких статтях балан­су ФРС відбулися такі зміни:
Цінні папери                            – 1 млрд дол. США
Дисконтні позики                  + 250 млн дол. США
Сертифікати СДР                  + 500 млн дол. США
Грошові документи в
процесі інкасації                      + 2 млрд дол. США
Відстрочене врахування
грошових документів             + 1 млрд дол. США
Загальний рахунок                  – 2 млрд дол. США
Вклади депозитних установ   + 1 млрд дол. США
Як зміниться флоут ФРС? Як зміниться грошова база?
2. Уявімо, що річний дефіцит держав­ного бюджету склав 250 млрд дол. США, а кількість державних цінних паперів у володінні ФРС зросла за цей рік на 10 млрд дол. США. Яка частка дефіциту державного бюджету була покрита за рахунок емісії?

3. Припустимо, населення повірило помилковій інформації про те, що конгрес ніби заборонив FDIC, після чого кількість депозитів у банках почала різко зменшуватись. Як це вплине на грошову базу? Що може вдіяти ФРС, щоб допомогти банкам зменшити обсяги депозит­них вкладів? Як такі заходи ФРС можуть вплинути на грошову базу і як ФРС може на це відреагувати?
4. Уявімо, що Державна скарбниця США вирішила перенести свій головний поточний рахунок із ФРС до Chase Bank. Поміркуйте, як із часом це вплине на стабільність грошової бази.
5. Припустимо, що президент та конгрес підписали бюджетну угоду, яка скасовує дефіцит державного бюджету. Чи сповільнить ця угода темпи зростання грошової бази? Поясніть.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

 

 

 

 

 

FINANCIAL TIMES, 18 БЕРЕЗНЯ 1999 Р.

 

 

ЄЦБ попереджає про дефіцити державних бюджетів

 

Овал: вОвал: бОвал: а

Учора Європейський центральний банк попередив уряди країн Європи про ризик накладення на них штрафних санкцій унаслідок перевищення розмірів дефіцитів державного бюджету.
У своєму місячному звіті за березень ЄЦБ піддав найдетальнішій та послідовній критиці фіскальну політику урядів країн єврозони.
І хоча ЄЦБ не називав жодної конкретної країни, його коментарі свідчать про позитивне ставлення до факту минулотижневої відстав­ки Оскара Лефонтена з посади міністра фінансів Німеччини. Пан Лефонтен був постійним критиком монетарної політики Європейського центрального банку.
У вчорашньому звіті ЄЦБ зазначив: «У ситуації затяжного сповільнення темпів економічного зростання існує загроза перетину межі дефіциту 3 %, оскільки у фіскальних планах держав не закладено достатніх засобів безпеки проти цієї загрози».
Обмеження дефіциту державного бюджету є основним положенням пакту стабільності та зростання, який був погоджений лідерами Європейського союзу на Європейському саміті в Амстердамі 1997 р. Пакт закликає уряди провадити збалансовану бюджетну політику відповідно до ділових циклів. Пакт також установлює жорсткий режим покарань для країн, у яких дефіцит державного бюджету перевищив 3 % від ВВП.
Жодна з 11 країн єврозони не ризикує  порушити цю межу в 1999

фіскальному році, хоча лише кілька з них перебувають на шляху досягнення збалансованого бюджету в наступні кілька років.
У своєму звіті ЄЦБ зазначив, що урядам слід відкладати гроші для фінансування необхідних структур­них реформ і розв’язувати проблеми старіння населення та реформ у сфері охорони здоров’я.
З моменту впровадження євро у січні європейська економічна політика була заблокована, оскільки міністри фінансів закликали ЄЦБ знизити процентні ставки, тоді як від службовців центральних банків вимагалися дієвіші заходи щодо скорочення дефіцитів державного бюджету. І сторони все ще не досягли домовленості.
Сьогодні відбудеться засідання виконавчої ради ЄЦБ, що проходить раз на два тижні, і очікується, що після відставки Лефонтена ЄЦБ ухвалить рішення про зниження процентних ставок.
У третьому звіті з моменту запровадження євро Європейський центральний банк захищав свою теперішню політику: «Поточний стан монетарної політики допомагає не лише зберегти стабільність цін, а й сприяє економічному зростанню та підтримці зайнятості».
У звіті зауважувалось особливе занепокоєння можливістю подальшого спаду темпів економічного зростання та зниження цін виробників. Проте центральний банк також застерігає, що завищена заробітна платня та слабкість євро можуть спричинити тиск на ціни.

 

 

 

 

 

АНАЛІЗУЮЧИ НОВИНИ…

 

 

 

 

Урядове бюджетне обмеження показує нам, що дефіцит державного бюджету може фінансуватися поєднанням продажу облігацій банкам і небанківським інституціям та емісією грошей (що приводить до зростання грошової бази). Постійне швидке зростання грошової бази веде до інфляції (цей процес розглядається в частині 6). Якщо грошовий мультиплікатор у тривалому періоді стабільний, то за поступовим зростанням пропозиції грошей настає відповідне зростання грошової бази, відповідно до рішення центрального банку. Коли країни Європи зближувались у підготовці до ведення спільної монетарної політики під керівництвом Європейського центрального банку (ЄЦБ), виникла необхідність дотримуватися домовлених рівнів меж дефіцитів державних бюджетів. Оскільки швидке зростання грошової бази покривало дефіцити державних бюджетів, то це могло призвести до інфляції, яка б виходила за заплановані ЄЦБ рівні межі, — у цьому полягало головне занепокоєння громадськості.

 

ЄЦБ непокоїло, що перевищення урядових видатків над надходженнями від податків могло в кінцевому рахунку фінансуватися шляхом збільшення центральними банками грошової бази, таким чином провокуючи інфляцію. Поза єврозоною, приміром центральний банк Росії, який є залежним від уряду, на початку 1990-х років збіль­шував грошову базу шляхом купівлі на відкритому ринку цінних паперів, що їх випускали державні підпри­ємства. Пізніше дефіцит державного бюджету був поставлений під контроль,

 

, що зменшило потребу фінансування шляхом інфляції.

 

У довгостроковому періоді, якщо населення не продовжить купівлю державних цінних паперів для фінансування дефіциту державного бюджету, спричиненого структурними дисбалансами в соціальних програмах, тоді емісія грошей матиме певний вплив. Якщо центральний банк фінансує державний борг шляхом емісії, грошова база зростатиме навіть швидше. Постійне зростання грошової бази спричиняє підвищений тиск на темпи інфляції. Такий результат іде всупереч монетарній політиці Європейського центрального банку.

 

Чи ви очікували, що збільшення дефіциту державного бюджету спричинить інфляцію? Такий результат видається можливим, оскільки наприкінці 1990-х років економічні реформи в деяких країнах Європи виявилися доволі непослідовними. Багато аналітиків висловлювали занепокоєність тим, що внаслідок політичного тиску уряди можуть знизити податки, проте не відтермінувати зниження видатків.
Для подальших роздумів...
Чому зниження дефіциту державного бюджету може допомогти країні стабілізувати її обмінний курс з американським доларом? Поясніть.
Джерело: Wolfgang Munchau, «ECB Warns on Budget Deficits,» Financial Times, March 18, 1999, передруковано з дозволу автора.

6. Поясніть вплив на грошову базу кожного з таких чинників:

  • Державна скарбниця отримала 25 млрд дол. США з прибуткового податку на заробітну платню, які були розміщені на її позикових та податкових рахунках.
  • У зв’язку з фінансовою кризою ФРС надала дисконтну позику на суму 2,5 мільярда доларів постраждалому від кризи Bigbank.
  • Світовий банк поклав 10 млн дол. США на свій рахунок у ФРС.
  • Проблеми з постачанням електроенергії на два дні припинили роботу бан­ківських комп’ютерів у Нью-Йорку.
  • Державна скарбниця вирішує купити бульдозерне обладнання на суму
    1 млрд дол. США для програми спорудження нової автомагістралі, поклавши ці кошти на Загальний рахунок.
  • ФРС придбала цінних паперів Державної скарбниці на суму 1 млрд дол. США.
  • Регіональні банки ФРС вирішили прикрасити свої фасади дорогим оздобленням із мармуру.

7. Сума грошових документів у процесі інкасації за даними балансу ФРС становить 10 млрд дол. США, тоді як сума грошових документів з відстроченим урахуванням становить 8 млрд дол. США. Який розмір флоуту ФРС? Чому, на вашу думку, ФРС намагається втримувати флоут якомога меншим?

8. Уявімо, що ФРС купує японські єни за 150 млн дол. США сплативши банкнотами ФРС. Який вплив це спричинить на грошову базу? Як зміниться баланс ФРС?
9. Уявімо, що ФРС купує британські фунти стерлінгів на суму 100 млн дол. США сплативши банкнотами ФРС. Водночас ФРС продає державні цінні папери на суму 100 млн дол. США готівкою на внутрішньому відкритому рин­ку. Який вплив це спричинить на грошову базу? Як зміниться баланс ФРС?
10. Припустимо, що доларова монета Sacagawea раптово стала популярною, і населення почало менше користуватися доларовими банкнотами. Що трапиться з грошовою базою?
11. Економічна теорія твердить (із певними припущеннями), що зростання дефіциту державного бюджету призводить до зростання процентних ставок. Покажіть, як відбудеться покриття дефіциту держбюджету за рахунок емісії, якщо ФРС вирішить підтримувати стабільні процентні ставки за зростання дефіциту держбюджету.
12. Уявімо, що уряд певної країни суттєво збільшує свої видатки. Які голов­ні напрямки покриття додаткових видатків? Які чинники будуть визначальними за вибору методів покриття цих видатків?

РОБОТА ЗІ СТАТИСТИЧНИМИ ДАНИМИ

1. Дістаньте найновіший примірник Economic Report of the President у своїй бібліотеці. Віднайдіть у ньому обсяги дефіциту державного бюджету США та зміни грошової бази у 1999 р. Як ви гадаєте, чи фінансувала ФРС державний борг шляхом емісії? Поясніть, чому ФРС фінансувала або не фінансувала державний борг таким методом.

2. Ознайомтеся з активами та пасивами ФРС упродовж останніх шести місяців із даних останнього Federal Reserve Bulletin. Які статті суттєво змінювалися з місяця в місяць? Які статті були відносно стабільними? Які зі статей характеризувалися відносно стабільним зростанням?

* Навіть якщо б оплата здійснювалася готівкою (що малоймовірно), це також не змінило б грошової бази.

* Alberto Alesina, «Politics and Business Cycles in Industrial Democraties», Economic Policy, no. 8, April 1989.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.