лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Гроші, фінансова система та економіка

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

дарства і фірми очікують, що протягом певного періоду ділова активність буде ниж­чою, ніж звичайно. Як видно з рисунка 6.6(а), зменшення багатства домогосподарств переміщує криву попиту на облігації вліво, з положення B0d у положення B1d. Водночас фірми очікують низької прибутковості капіталу впродовж певного часу, і їхня готовність брати позички для фінансування інвестицій у капітальні товари знижується. Крива пропозиції облігацій переміщується вліво, з положення B0s до B1s, і рівноважна ціна облігацій зростає з Р0 до Р1. На ринку позичкових коштів зменшення багатства знижує спроможність позикодавців пропонувати кошти за кожного рівня процентних ставок; крива пропозиції позичкових коштів на рисунку 6.6(b) переміщується вліво, з положення L0s у положення L1s. Зменшення очікуваної прибутковості знижує попит на кошти з боку позичальників за кожного рівня процентних ставок; крива попиту на позичкові кошти переміщується вліво, з положення L0d у положення L1d. Рівноважна процентна ставка зростає з і0 до і1.
Зауважте, що переміщення вліво кривої попиту на облігації знижує ціну облігацій і збільшує процентні ставки, за інших незмінних умов. Натомість переміщення вліво кривої пропозиції облігацій збільшує ціну облігацій і знижує процентні ставки. Аналіз даних щодо економіки США свідчить, що процентні ставки здебільшого зростають у період економічного піднесення і знижуються у період спаду, тобто переміщення кривої пропозиції переважають, як це показано на рисунку 6.6.
Очікувана інфляція і процентні ставки. Прогнозисти процентних ставок надають серйозної уваги відстежуванню щонайменших ознак очікуваної інфляції. Більшість фахівців пов’язують зниження короткострокових номінальних ставок у 1980-х—1990-х рр. з заходами Федеральної системи, спрямованими на зниження інфляції. З’ясуймо, чому це так. При аналізі зв’язку між реальними і номінальними процентними ставками у розділі 4 ми розглядали гіпотезу Фішера, згідно з якою номінальні процентні ставки зростають і знижуються крок у крок з очікуваною інфляцією. Як тоді зазначалося, динаміка короткострокових процентних ставок загалом підтверджує гіпотезу Фішера.
З’ясуймо логіку цієї гіпотези за допомогою графічного аналізу ринків облігацій (рисунок 6.7(а)) та позичкових коштів (рисунок 6.7(b)). Припустимо, що темп очікуваної інфляції становить 2 %, і ринок облігацій (чи позичкових коштів) перебуває у стані рівноваги в точці Е0. Припустимо тепер, що учасники ринку переглядають свій прогноз щодо очікуваної інфляції до 6 %.
Позикодавці розуміють, що тепер за кожного рівня ціни облігацій (чи пов’язаної з нею процентної ставки) очікувана реальна віддача від надання позичок знизиться. Як наслідок, їхня готовність володіти облігаціями зменшується. Крива попиту на облігації на рисунку 6.7(а) переміщується вліво, з положення В0d у положення B1d, у відповідь на зниження реальної віддачі. На рисунку 6.7(b) для ринку позичкових коштів крива пропозиції позичкових коштів переміщується вліво.
Ставлення позичальників до зростання темпів очікуваної інфляції зовсім інше. Для них за кожного рівня цін облігацій (чи процентних ставок) реальна вартість отримання позички знижується. Унаслідок цього величина пропозиції облігацій зростає за кожного рівня ціни облігацій; крива пропозиції облігацій на рисунку 6.7(а) переміщується вправо, з положення B0s у положення B1s. На рисунку 6.7(b) для ринку позичкових коштів крива попиту на позичкові кошти переміщується вправо.
У відповідь на зростання темпів очікуваної інфляції і крива попиту на облігації (позичкові кошти), і крива їх пропозиції переміщуються. Новий стан рівноваги досягається у точці Е1. Зростання темпів очікуваної інфляції призводить до зниження ціни облігацій і підвищення номінальних процентних ставок. Кількість облігацій (обсяг позичкових коштів) не змінюється; номінальна процентна ставка зростає якраз на величину зміни очікуваної інфляції. Загалом, хоча номінальні процентні став­ки зростають зі збільшенням темпів очікуваної інфляції, точне значення цієї зміни залежить од відносних величин переміщень кривих попиту та пропозиції.

Рисунок 6.7.

Очікувана інфляція і процентні ставки

 

а)

  • Початковий стан рівноваги — точка Е0. Зростання темпів очікуваної інфляції зменшує очікувану реальну віддачу позикодавців і знижує їхню готовність володіти облігаціями. Крива попиту на облігації переміщується вліво, з положення B0d у положення B1d.
  • Зростання темпів очікуваної інфляції збільшує готовність позичальників випускати облігації за кожного рівня їхньої ціни. Крива пропозиції облігацій переміщується вправо, з положення B0s у положення B1s.
  • У новому стані рівноваги, Е1, ціна облігацій знижується з Р0 до Р1.

б)

  • Початковий стан рівноваги — точка Е0. Зростання темпів очікуваної інфляції зменшує очікувану реальну віддачу позикодавців за кожного рівня процентних ставок. Крива пропозиції позичкових коштів переміщується вліво, з положення L0s у положення L1s.
  • Зростання темпів очікуваної інфляції збільшує попит на позичкові кошти з боку позичальників за кожного рівня процентних ставок. Крива попиту на позичкові кошти переміщується вправо, з положення L0d у положення L1d.
У новому стані рівноваги, Е1, процентна ставка зростає з і0 до і1.

Повертаючись до «голосів» ринку облігацій
Повертаючись до дискусій про федеральний бюджет, про що йшлося на початку розділу, в чому полягав аргумент щодо «голосів» ринку облігацій? Багато хто з економічних радників президента США вважав, що пропоноване зниження дефіциту федерального бюджету впродовж кількох років зменшить урядові запозичення. На графіку для ринку облігацій це зумовить переміщення кривої пропозиції облігацій вліво і збільшить ціну облігацій (знизить процентні ставки). Критики цього плану прогнозували, що підвищення податків може зменшити попит на інвестиції, а отже, і пропозицію облігацій. Хоча остання зміна водночас призведе до зростання ціни облігацій і зниження процентних ставок, вона пов’язана зі зменшенням рівня приватної ділової активності, що є небажаним.
Віддача на облігації впродовж 1993 р. справді знизилася: від 7,4 % на облігації Державної скарбниці зі строком погашення 30 років у січні до майже 6 % у жовтні. До листопада 1994 р. віддача на довгострокові облігації зросла приблизно до 8 %. Навіть за переваги аналізу пост-фактум економісти й аналітики ринку облігацій не дійшли згоди у поясненні розвитку подій. Пропонувалися два згадані вище сценарії і сценарій зміни інфляційних очікувань. Очевидно одне: «ринок облігацій», якщо не голосує, то дає ляпаса.
МІЖНАРОДНИЙ РИНОК КАПІТАЛІВ
ТА ПРОЦЕНТНА СТАВКА
Зовнішній сектор також впливає на кількість коштів, доступних для вітчизняних позичальників, і на ринкові процентні ставки. Досі ми аналізували ринок облігацій або ринок позичкових коштів для закритої економіки, тобто економіки, яка не надає позичок іншим країнам і сама не отримує позичок з-за кордону — нереалістична ситуація для сьогоднішньої глобальної економіки. На рисунку 6.8 показано потоки коштів між країнами. Домогосподарства, фірми та уряди іноземних держав можуть пропонувати кошти позичальникам у Сполучених Штатах, якщо очікувана віддача тут вища, ніж в інших країнах. Так само якщо умови сприятливіші поза межами США, позичкові кошти відволікатимуться з американських ринків для фінансування запозичень за кордоном. У 1980-х і 1990-х рр. США загалом були чистим позичальником іноземних коштів, цей чистий приплив коштів з-за кордону використовувався для фінансування запозичень фірм та федерального уряду.

Рисунок 6.8.

Потоки коштів у відкритій економіці

 

У відкритій економіці вітчизняні заощадники можуть надавати позики вітчизняним або іноземним позичальникам; те ж саме стосується й іноземних заощадників.

 

При дослідженні міжнародної мобільності капіталу працюватимемо з графіком для ринку позичкових коштів. Для спрощення аналізу будемо вважати «процентну ставку» очікуваною реальною процентною ставкою r (номінальна процентна ставка за вирахуванням очікуваного темпу інфляції). Це дасть нам змогу не зважати на відмінності у темпах інфляції в різних країнах.
У відкритій економіці капітал є мобільним за міжнародним масштабом. Домогосподарства, фірми та уряди надають і отримують позики на міжнародному ринку капіталів через кордони національних держав. Світова реальна процентна ставка rw визначається на міжнародному ринку капіталів. Величина пропозиції позичкових коштів у відкритій економіці може використовуватися для фінансування проектів у вітчизняній економіці або за кордоном. Рішення щодо пропозиції позичкових коштів чи попиту на них у малих відкритих економіках, таких, як Нідерланди або Бельгія, не мають значного впливу на світову реальну процентну ставку. Натомість зміни поведінки позикодавців і позичальників у великих відкритих економіках, таких, як Німеччина або США, впливають на світову реальну процентну ставку. З’ясуймо, як визначається процентна ставка у кожному з цих випадків.
Мала відкрита економіка
У закритій економіці рівноважна процентна ставка — це ставка, за якої величина попиту на позичкові кошти дорівнює їх пропозиції; вона визначається точкою перетину кривих пропозиції позичкових коштів і попиту на них. У малій відкритій економіці величина пропозиції позичкових коштів надто незначна, щоб впливати на світову реальну процентну ставку, і така економіка приймає світову процентну ставку як дану. Тобто внутрішня реальна процентна ставка тут дорівнює реальній процентній ставці, визначеній на міжнародному ринку капіталів. Наприклад, якщо князівство Монако вдається до заходів податкової політики для стимулювання нагромадження, будь-яке зростання обсягу позичкових коштів практично не мати-
ме жодного впливу на заощадження у світовому масштабі і на світову процентну ставку.
У малій відкритій економіці внутрішня реальна процентна ставка повинна дорів­нювати світовій реальній процентній ставці rw, інакше вітчизняні заощадники інвестуватимуть свої кошти поза межами країни. Припустимо, світова реальна процент­на ставка становить 4 %, а внутрішня реальна процентна ставка у Монако — 3 %. Позикодавець у Монако не погодиться на процентну ставку на внутрішньому ринку капіталів нижчу за rw = 4 %, оскільки має змогу купити іноземні облігації. Проте якщо реальна процентна ставка у Монако становитиме 5 %, вітчизняні позичальники не погоджуватимуться на реальну процентну ставку, вищу за rw = 4 %, оскільки мають доступ до міжнародного ринку капіталів і можуть мобілізувати кошти за ставкою 4 %*.
Оскільки мала відкрита економіка приймає світову процентну ставку як дану, проаналізуймо рівень позичкових коштів і обсяги міжнародних запозичень за допомогою рисунка для ринку позичкових коштів. На рисунку 6.9 показано криві пропозиції позичкових коштів і попиту на них для малої відкритої економіки. За світової реальної процентної ставки 3 % величина пропозиції позичкових коштів на внутрішньому ринку врівноважується з величиною попиту на них у точці Е. За цих умов країна не бере і не надає позичок на міжнародному ринку капіталів.
Припустимо, натомість, що світова реальна процентна ставка становить 5 %. Як видно з рисунка 6.9, у цьому разі величина пропозиції позичкових коштів на внутрішньому ринку (С) перевищує величину попиту на них (В). Проте мала економіка може надавати скільки завгодно позичок на міжнародному ринку капіталів за чинної ставки 5 %. Відтак вона пропонує кошти, не використані на внутрішньому ринку, на міжнародний ринок капіталів, де вони знаходять своїх позичальників.
Припустимо, однак, що світова реальна процентна ставка становить 1 %. З рисунка 6.9 видно, що величина попиту на позичкові кошти на внутрішньому ринку (А) тепер перевищує величину їх пропозиції (D). Як мала відкрита економіка країна може брати скільки завгодно позичок на міжнародному ринку капіталів за даної ставки 1 %. Відтак вона вдається до запозичень на міжнародному ринку капіталів у іноземних позикодавців.


Рисунок 6.9.

Визначення реальної процентної ставки у малій відкритій економіці

 

Внутрішня реальна процентна ставка у малій відкритій економіці дорівнює світовій реальній процентній ставці rw.

 

Реальна процентна ставка у малій відкритій економіці дорівнює реальній процентній ставці на міжнародному ринку капіталів. Якщо величина пропозиції коштів на внутрішньому ринку перевищує величину попиту на них за даної процентної ставки, країна інвестує частину своїх позичкових коштів за кордон. Якщо величина попиту на позичкові кошти на внутрішньому ринку перевищує величину їх пропозиції за даної процентної ставки, країна фінансує частину своїх потреб у коштах за допомогою запозичень з-за кордону.
Велика відкрита економіка
Зміни попиту на позичкові кошти та їх пропозиції у багатьох країнах, а саме таких, як США, Японія чи Німеччина, є достатньо вагомими, щоб впливати на процентну ставку на міжнародному ринку капіталів. Такі могутні фінансові держави є прикладом великої відкритої економіки, тобто економіки, яка є достатньо великою, щоб впливати на світову процентну ставку.
У випадку великої відкритої економіки вже не можна припускати, що внутрішня реальна процентна ставка дорівнює реальній процентній ставці на міжнародному ринку капіталів. Згадаймо, що в закритій економіці рівноважна процентна ставка дорівнює величині пропозиції позичкових коштів і попиту на них. Подібно до цього, якщо розглянути світ як дві великі відкриті економіки — економіка США і економіка решти світу, то реальна процентна ставка на міжнародному ринку капіталів зрівнює величину пропозиції позичкових коштів на міжнародному ринку капіталів з боку США і величину попиту на ці кошти з боку решти світу.
На рисунку 6.10 показано процес визначення процентної ставки для великої відкритої економіки. Дві частини графіка стосуються відповідно США(а) та решти світу(б). Якщо світова реальна процентна ставка становить 3 %, величина пропозиції позичкових коштів на внутрішньому ринку США дорівнює величині попиту на них (Ls*=Ld*, рисунка 6.10(а). Проте за такої процентної ставки величина попиту на кошти решти світу, L1d, перевищує величину пропозиції коштів решти світу, L1s, на 100 млрд дол. США. Тобто іноземні позичальники хочуть позичити 100 млрд дол. США на міжнародному ринку капіталів. За можливості отримати вищу реальну процентну ставку вітчизняні позикодавці надаватимуть позички іноземним позичальникам. Доки позичкові кошти можна буде інвестувати всередині країни або за кордоном, іноземні позичальники погоджуватимуться платити позикодавцям у США реальну процентну ставку, вищу за 3 %.

Рисунок 6.10.

Визначення реальної процентної ставки
у великій відкритій економіці

 

Зміни заощаджень та інвестицій у великій відкритій економіці можуть впливати на світову реальну процентну ставку. Світова реальна процентна ставка змінюється таким чином, щоб зрівняти величину попиту на позичкові кошти на міжнародному ринку капіталів з їх пропозицією. За світової реальної процентної ставки 4 % величина пропозиції коштів на міжнародному ринку капіталів з боку США дорівнює величині попиту на ці кошти з боку решти світу.

 

З рисунка 6.10 видно, що попит на кошти з боку решти світу підвищуватиме реальну процентну ставку на міжнародному ринку капіталів до рівня 4 %. За реальної процентної ставки 4 % величина пропозиції коштів на внутрішньому ринку США, L1s, перевищує величину попиту на кошти з боку вітчизняних позичальників, L1d, на 50 млрд дол. США. Подібно, за реальної процентної ставки 4 % величина попиту на кошти решти світу, L2d (рисунок 6.10(b)), перевищує величину пропозиції коштів, L2s, на 50 млрд дол. США. Отже, за реальної процентної ставки 4 % величина пропозиції позичкових коштів на міжнародному ринку капіталів з боку США дорівнює величині попиту на ці кошти з боку решти світу. Внаслідок цього міжнародний ринок капіталів перебуває у стані рівноваги, коли реальна процентна ставка у США та решті світу становить 4 %. Рівноважна світова реальна процентна ставка зрівнює обсяги надання позик на міжнародному ринку однієї великої відкритої економіки з обсягами міжнародних запозичень інших економік. Чинники, які спричиняють перевищення по-
питу на позичкові кошти на міжнародному ринку над їх пропозицією, підвищують світову реальну процентну ставку. Чинники, які зумовлюють перевищення пропозиції позичкових коштів на міжнародному ринку над попитом на них, знижують світову процентну ставку.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Результати нещодавніх досліджень свідчать, що японські домогосподарства після 2000 р. пропонуватимуть значно менше позичкових коштів, ніж це було у 1970-х, 1980-х і 1990-х рр. Як це може вплинути на реальні процентні ставки за позики на заставні під житло та позики фірм у США? Японія і США є великими відкритими економіками, тому зміни пропозиції позичкових коштів і попиту на них у цих країнах впливають на світову реальну процентну ставку. Прогнозоване зниження пропозиції позичкових коштів у Японії зменшить пропозицію коштів на міжнародному ринку, що призведе до зростання світової реальної процентної ставки. Вища світова реальна процентна ставка збільшить вартість коштів для позик на заставні та позик фірм.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

Ринок облігацій
Закрита економіка
Позичкові кошти

Відкрита економіка
Велика відкрита економіка
Мала відкрита економіка
Світова реальна процентна ставка

ПІДСУМКИ

1. Щоб зрозуміти, як визначаються ціни облігацій і процентні ставки, потрібно зосередити увагу на визначниках попиту на облігації та їх пропозиції або, що те ж саме, на визначниках пропозиції позичкових коштів і попиту на них. Аналіз ринку облігацій або ринку позичкових коштів свідчить, що

рівноважні значення цін облігацій та процентних ставок визначаються точкою перетину кривих попиту і пропозиції. Зміни цін облігацій і процентних ставок пояснюються впливом чинників, які переміщують криву попиту або криву пропозиції.

 

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

THE ECONOMIST, 2 ГРУДНЯ 2000 Р.

 

 

 

 

Процентні ставки: вгору чи вниз?

 

 

 

Овал: бОвал: вОвал: а

Цього тижня прогноз щодо зростання ВВП США у третьому кварталі було знижено до рівня 2,4 % у річному вимірі — різкий спад порів­няно зі зростанням на рівні 5 %, зафіксованому в першому півріччі. Проте американські споживачі продовжують активно витрачати кошти. У третьому кварталі, а можливо, й у четвертому, їхні видатки перевищуватимуть доходи, вперше від 1930-х рр. Інакше кажучи, рівень особистих заощаджень є від’ємним. Ніхто не відкладає кошти на чорний день. На початку 1990-х рр. домогосподарства США заощаджували приблизно 9 % свого використовуваного доходу.
Той факт, що домогосподарства США сьогодні надають перевагу споживанню над заощадженням, не є несподіваним. Значно більшої уваги заслуговує те, що заощадження «виходять з моди» в багатьох інших країнах з розвиненою економікою. Рівень особистих заощаджень у Німеччині протягом останнього десятиріччя знизився вдвічі — до 8 %; в Італії — з 19 % до 13 %; у Канаді — буквально впав з 12 % до 1 %. Найважливішим винятком залишається Японія, де домогосподарства все ще заощаджують 12 % своїх доходів, точно стільки ж, скільки у 1990-х рр.1
Частина фахівців стверджує, що офіційні цифри занижують реальний рівень заощаджень. Заощадження домогосподарств у національних рахунках визначають як різницю між особистим використовуваним доходом та видатками. При цьому не беруться до уваги зміни вартості фінансових активів, таких, як акції. Проте, з погляду індивідів, зростання фінансового багатства внаслідок підвищення курсу акцій означає зменшення потреби у заощадженні на чорний день частини поточного доходу…

До того ж, споживачі відповідальні лише за частину процесу. В той час, коли домогосподарства активно збільшували видатки, уряд США став обачнішим, і на зміну дефіциту бюджету на рівні 5 % ВВП на початку 1990-х рр. прийшов прогнозований на цей рік профіцит 2 % ВВП.
Однак для багатьох фахівців такий погляд на стан справ видається надто зарозумілим. Ед МакКелві, економіст Goldman Sachs, зауважує, що незмінне з перебігом часу значення рівня особистих заощаджень (після врахування приросту капіталу) означає трактування домогосподар-
ствами зростання вартості капіталу як досконалого замінника використовуваного доходу. Проте приріст вартості капіталу є значно мінливішою величиною порівняно із заробіт­ною платнею і не може бути гарантованим у майбутньому. За різкого падіння курсу акцій низький рівень особистих заощаджень забезпечує слабший захист на чорний день.
Не означає можливості спати спокійно і той факт, що національні заощадження у США загалом зросли. Проблема полягає в тому, що інвестиції американських фірм зросли навіть більше, ніж національні заощадження, і цей значний розрив фінан­сувався за допомогою іноземного капіталу. Сумновідомий дефіцит поточного рахунку США (різниця між національними заощадженнями та інвес­тиціями) сягнув рекордного рівня май­же 4,5 % ВВП. Це є найкращим свідченням того, що країна живе невідповідно до своїх достатків. Досі капітал легко залучався у США завдяки високій прибутковості американських фірм. Проте зі сповільненням розвитку економіки США (а отже, й темпів зростання прибутків корпорацій) ці грошові потоки можуть виснажитися…

 

 

* Тут ми припускаємо, що країна не створює перешкод для отримання і надання позик за кордоном. У розділі 22 буде проаналізовано такі перешкоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

АНАЛІЗУЮЧИ НОВИНИ…

Овал: бОвал: аОвал: в
Тоді як короткострокові процентні ставки протягом 2000 р. зростали, віддача на довгострокові облігації Державної скарбниці знизилася, що спричинило піднесення на ринку облігацій у рік зниження індексів курсів акцій. З наближенням 2000 р. частина фахівців побоюється, що наявні тенденції у царині заощаджень та інвестицій можуть призвести до підвищення процентних ставок. Використаємо наш аналіз процесу визначення процентної ставки для тлумачення цих прогнозів.

За інших незмінних умов, зниження схильності домогосподарств до заощадження є поганою новиною для власників облігацій. Це зниження зумовлює переміщення кривої попиту на облігації вліво, зменшення ціни облігацій та віддачі на них. Якщо зменшення готовності домогосподарств заощаджувати простежується і в інших економічно могутніх країнах, то це створює додатковий тиск у напрямку підвищення процентних ставок на міжнародному ринку капіталів і у США.
Якщо державні заощадження зростають, наприклад унаслідок вищої готов­ності державних діячів США ухвалювати бюджет з профіцитом, тиск у напрямку підвищення процентних ставок уна-
слідок зниження схильності до заоща­дження домогосподарств трохи послаблюється. Фіскальне стримування означає зменшення пропозиції облігацій і переміщення кривої пропозиції облігацій уліво, як це показано на рисунку 6.5(а). Зростання внаслідок цього ціни облігацій означає зниження ринкових процентних ставок.

 

Якщо попит на капітальні інвестиції з боку фірм зростає, крива пропозиції облігацій переміститься вправо, що чинитиме тиск у напрямку зниження ціни облігацій у США і тиск у напрямку зростання тут процентних ставок. Якщо ж натомість попит на капітальні інвестиції з боку фірм зменшиться, крива пропозиції облігацій переміститься вліво, що нейтралізує будь-який тиск у напрямку зростання процентних ставок, спричинений зниженням схильності до заощаджень домогосподарств.
Унаслідок цього напрям зміни віддачі на облігації у 2001 р. залежатиме від відносної важливості змін у схильності до
заощаджень домогосподарств, готовності уряду ухвалювати профіцитний бюджет і готовності фірм інвестувати, а також від очікуваної інфляції.

Для подальших роздумів…

Припустимо, що у 2001 р. економічне зростання в Європі уповільниться. Як відреагують на це ціни облігацій і ринкові процентні ставки у США?
Джерело: Взято з «Rainy-Day Blues», The Economist, 2 грудня 2000 р. Усі права застережено. O 2000. The Economist Newspaper Group, Inc. Передруковано за дозволом. Подальший друк заборонено.
www.economist.com

 

2. Крива попиту на облігації по­в’язує готовність позикодавців володіти облігаціями з ціною облігацій, за незмін­них значень інших економічних змін­них. Крива попиту переміщується у від­повідь на зміни багатства, зміни очіку­ваної віддачі на облігації порівняно з іншими активами, зміни ризиковості облігацій порівняно з іншими активами, зміни ліквідності облігацій порівняно з іншими активами та зміни витрат на отримання інформації про облігації порівняно з іншими активами. Рішення щодо попиту на облігації можна роз­глядати і як рішення щодо пропозиції позичкових коштів. Чинники, які збіль­шують привабливість володіння обліга­ціями, переміщують криву попиту впра­во, що призводить, за інших незмінних умов, до зростання ціни облігацій і зниження процентної ставки. Чинники, які зменшують привабливість володіння облігаціями, переміщують криву попиту вліво, що спричиняє, за інших незмінних умов, зниження ціни облігацій і зростання процентної ставки.
3. Крива пропозиції облігацій по­в’язує готовність позичальників пропонувати облігації з ціною облігацій, за незмінних значень інших економічних змінних. Крива пропозиції переміщується у відповідь на зміни очікуваної прибутковості капіталу, темпів очікуваної інфляції та обсягів урядових запозичень. Рішення щодо пропозиції облігацій можна ще розглядати як рішення щодо попиту на позичкові

кошти. Чинники, які збільшують привабливість отримання позики, переміщують криву пропозиції вправо, що призводить, за інших незмінних умов, до зниження ціни облігацій і зростання процентної ставки. Чинники, які зменшують привабливість отримання позики, переміщують криву пропозиції вліво, що спричиняє, за інших незмінних умов, зростання ціни облігацій і зниження процентної ставки.
4. За відсутності мобільності капіталу між різними країнами рівноважна реальна процентна ставка визначається точкою перетину кривих попиту на позичкові кошти та їх пропозиції у даній країні.
5. За мобільності капіталу між різними країнами (відкрита економіка) бажаний рівень пропозиції позичкових коштів в економіці може використовуватися вітчизняними або іноземними позичальниками. Мала відкрита економіка приймає реальну процентну ставку на міжнародному ринку капіталів як дану, оскільки обсяги наданих чи отриманих нею позик є недостатніми, щоб впливати на міжнародний ринок капіталів. Натомість зміни бажаних обсягів надання чи отримання позичок у великій відкритій економіці можуть впливати на реальну процентну ставку на міжнародному ринку капіталів (світову реальну процент­ну ставку). Чинники, які збільшують пропозицію позичкових коштів або зменшують попит на них, знижують світову реальну процентну ставку; чинники, які зменшують пропозицію позичкових коштів або збільшують попит на них, підвищують світову реальну процентну ставку.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Поясніть, які чинники можуть спричинити такі зміни:
а. Крива попиту на облігації переміщується вліво.
b. Крива попиту на облігації переміщується вправо.
с. Крива попиту на позичкові кошти переміщується вліво.
d. Крива попиту на позичкові кошти переміщується вправо.

2. Поясніть зв’язок між надлишковою пропозицією облігацій і надлишковим попитом на позичкові кошти. Поясніть, як досягається рівновага на ринку облігацій за початкового надлишку їх пропозиції, і як досягається рівновага на ринку позичкових коштів за початкового надлишку попиту на них.

3. Якщо вам відомі фактичні дані, чи варто очікувати, що реальна про-
центна ставка буде однаковою в усіх малих відкритих економіках? Коротко поясніть вашу думку.
4. Чому на графіку для ринку облігацій крива пропозиції облігацій є висхідною, а крива попиту на них — спадною?

5. В якій економіці у стані рівноваги обсяг наданих позик може не дорівнювати обсягу отриманих? Чому це можливо?
6. Як впливає зміна багатства домогосподарств на ціну облігацій, за інших незмінних умов?
7. Чим відрізняється мала відкрита економіка від великої відкритої економіки?

АНАЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Зростання темпів очікуваної інфляції робить можливими різноманітні зміни попиту на позичкові кошти і їх пропозиції та рівноважних процентних ставок. Це зумовлено тим, що податкова система спричиняє викривлення рішень щодо заощаджень та інвестування; аналогічне зауваження стосується і деяких аспектів фінансової структури (зокрема критеріїв, які використовують банки, розглядаючи питання про надання позики). Унаслідок цього криві попиту на позичкові кошти та їх пропозиції можуть переміщуватися вліво або вправо у відповідь на зміни темпів очікуваної інфляції. За допомогою графіка для ринку позичкових коштів проілюструйте кожен з таких сценаріїв:
а. У закритій економіці крива пропозиції позичкових коштів переміщується вліво, а крива попиту на них переміщується вправо, унаслідок чого рівноважна кількість позичкових коштів не змінюється.
b. У закритій економіці крива пропозиції позичкових коштів переміщується вліво, і рівноважна реальна процентна ставка знижується.
с. У малій відкритій економіці, яка не отримує і не надає позичок на міжнародному ринку капіталів, крива пропозиції позичкових коштів переміщується вліво, а крива попиту на них переміщується вправо. Тепер ця економіка отримуватиме позики за кор­доном чи надаватиме їх?
d. У малій відкритій економіці, яка не отримує і не надає позичок на

міжнародному ринку капіталів, криві пропозиції позичкових коштів та попиту на них переміщуються вліво. Тому економіка й далі не отримує і не надає позичок.
2. Коли економіка починає виходити зі стану рецесії, люди отримують вищі доходи, і їхній попит на облігації зростає. Фірми збільшують інвестиції і пропонують більше облігацій, оскільки передбачають зростання прибутків. На графіку для ринку облігацій і крива попиту на облігації, і крива їх пропозиції переміщуються вправо, відтак вплив на ціну облігацій залишається невизначеним. Статистичні дані свід­чать, що в період виходу з економічного спаду процентні ставки у США зазвичай зростають. Намалюйте графік для ринку облігацій, сумісний з цим розвитком подій для закритої економіки і для великої відкритої економіки. Чи можливий такий результат для малої відкритої економіки? Поясніть свою відповідь.
3. За умов закритої економіки, як вплине кожна з наступних подій на процентну ставку?
а. Унаслідок стихійного лиха у Каліфорнії зруйновано мости і дороги, що призвело до зростання інвестиційних видатків для відбудови інфраструктури.
b. Очікується підвищення рівня оподаткування бізнесу.
с. Щовечора впродовж місяця по телебаченню демонструють новий популяр­ний мінісеріал, унаслідок чого люди залишаються вдома і витрачають значно менше грошей, ніж зазвичай.
d. Уряд пропонує запровадити новий податок на заощадження населення.

4. Виконайте завдання 10 для умов малої відкритої економіки.
5. Виконайте завдання 10 для умов великої відкритої економіки.
6. Як вплине кожна з наступних подій на загальний рівень багатства у США?
а. У штаті Монтана відкрито нові поклади нафти, загальний обсяг яких удесятеро перевищує розвідані запаси в країнах Близького Сходу.
b. Економіка зростає вдвічі швидшими темпами, ніж очікувалось, уна-
слідок вищих темпів зростання про-
дуктивності праці, і рівень безробіття суттєво знизився.
с. Для перебудови економіки в країнах Східної Європи потрібно приблизно 1000 млрд дол. США, що спричиняє зростання світової реальної процентної ставки.
7. Федеральний уряд США ухвалив профіцитний бюджет. Використайте аналіз ринку позичкових коштів для демонстрації впливу надлишку бюджету в США на світову реальну процентну ставку.
8. Як вплине кожна з наступних подій на попит на позичкові кошти у США?
а. По всій території США у містах, бюджети яких переобтяжені фінансуванням соціальних програм, підвищують податки на бізнес.
b. Зростання рівня комп’ютеризації у корпораціях дає їм змогу суттєво знижувати запаси та пов’язані з ними витрати.
с. Скасовано податкові знижки на процент за заставними на житло.
9. Припустимо, що у великій відкритій економіці величина внутрішньої пропозиції позичкових коштів початково дорівнює величині внутрішнього попиту на них. Згодом зміна податків на бізнес зменшує стимули до інвестування. Як ця зміна вплине на кількість позичкових коштів і на світову реальну процентну ставку? Ця економіка на міжнародному ринку капіталів тепер надає позички чи бере їх?

10. Дві країни подібні між собою в усіх аспектах, але суттєво різняться рівнем соціального страхування. В одній країні забезпечено пенсії за віком, допомогу з безробіття і страхування здоров’я; в іншій — соціальне страхування відсутнє. Що ви можете сказати щодо різниці середніх рівнів багатства домогосподарств у цих країнах. Обґрунтуйте вашу відповідь.
11. Протягом 1980-х рр. бюджет федерального уряду США зводився з дефіцитом (видатки перевищували поточні податкові надходження), що зумовлювало необхідність значних обсягів урядових запозичень. За допомогою графіка для ринку позичкових коштів продемонструйте вплив урядових запозичень на процентну ставку і позички фірм. Що трапилося б, якби домогосподарства вважали, що цей дефіцит фінансуватиметься шляхом підвищення податків у недалекому майбутньому і збільшили свої заощадження в очікуванні цих вищих податків?
12. Більшість фахівців вважають, що бум на ринку акцій є свідченням очікування в майбутньому сприятливих можливостей для бізнесу. Як вплине такий бум на пропозицію облігацій і процентну ставку? Які припущення ви зробили, відповідаючи на це запитання?
13. Нехай дві країни мають повністю відокремлені фінансові системи, тобто переміщення коштів між ними для фінансування інвестицій неможливе. Одна країна щойно починає розвиватися, володіє незначними коштами і має низький рівень нагромадженого багатства. Друга країна має розвинену економіку з невеликими інвестиційними можливостями, але зі значним обсягом багатства. За допомогою графіка для ринку позичкових коштів продемонструйте відмінність між очікуваними реальними процентними ставками у двох країнах. Як змінилася б віддача на заощадження у цих країнах, якби кошти могли переміщуватися з однієї країни в іншу без жодних обмежень? Чи зросла б кількість прибуткових інвестиційних проектів? Поясніть вашу думку.

14. Упродовж декількох років у 1970-х рр. реальна процентна ставка за багатьма видами боргових зобо­в’язань у США була від’ємною; тобто фактичні темпи інфляції перевищували

номінальну процентну ставку. Чи готові були позикодавці задовольнятися від’єм-
ною реальною віддачею у ці роки? Поясніть вашу відповідь.

РОБОТА ЗІ СТАТИСТИЧНИМИ ДАНИМИ

1. Щоб сформувати уявлення про масштаби міжнародних запозичень США, візьміть у бібліотеці примірник останнього Economic Report of the President. Погляньте на таблицю щодо міжнародних операцій і знайдіть дані про сальдо поточного рахунка. За винятком кількох відмінностей і доволі значної статистичної похибки це сальдо повинно дорівнювати різниці між інвестиціями США та їх заощадженнями.

Як змінювалося сальдо поточного рахунка в середині 1980-х рр.? Чим, на вашу думку, це можна пояснити?
2. Візьміть у бібліотеці примірник останнього Economic Report of the President. Підготуйте графік для візуального порівняння індексу Нью-йоркської фондової біржі та відношення особистих заощаджень до особистого доходу протягом 1990-х рр. Як можна пояснити взаємозв’язок між цими показниками?

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.