лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Правова статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ
СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ
У ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ
2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги до якості даних.
2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правовій статистиці.
2.3. Програма статистичного спостереження.
2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження.
2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних органах та судах.
2.6. Державна статистична звітність в органах МВС, про­куратури, судів.
2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спо-
стереження.
Питання і завдання для самоконтролю.
2.1. Поняття статистичного спостереження,
вимоги до якості даних
Процес формування високоякісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості на першому етапі статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження.
Статистичне спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових даних про соціально-правові явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірю­вання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.
Завдання статистичного спостереження — зареєструвати окремі факти досліджуваної сукупності (наприклад, злочинів) та схарактеризувати їхні ознаки (кваліфікація злочину, місце та час його скоєння, завданий збиток тощо). При цьому насамперед має бути чітко визначено мету кожного статистичного спостереження.
Зауважимо, що статистичні спостереження охоплюють дані різного ступеня реєстрації, тому вони можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження — це реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. При-
кладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих дорож­ньо-транспортних пригод; опитування населення щодо криміногенної ситуації в районі його проживання. Вторинне спостереження — це збирання раніше зареєстрованих і оброблених даних, наприклад матеріалів про основні показники роботи органів досудового слідства.
Статистичні дані — це масові системні кількісні характерис­тики соціально-правових явищ і процесів. Саме масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономір­ність поза впливом випадкових причин. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні збираються дані про явища та процеси загальнодержавного харак-
теру. Це відомості про кількість зареєстрованих злочинів, кіль­кість засуджених за вироками судів, що набули законної чинності, кількість притягнутих до адміністративної відповідальності, кількість кримінальних чи цивільних справ, розглянутих судами всіх рівнів і т. ін. На мікрорівні дані також масові, але іншого характеру. Матеріали, які збирають окремі міністерства, заклади, установи, характеризуються певною фрагментарністю. Це, наприклад, дані про кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності органами державного пожежного нагляду, органами державного митного контролю або Національним банком
України.
Статистичні дані неодмінно мають кількісну визначеність, за-
вдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише за умови їх системності.
Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження, тому вони мають відповідати певним вимогам.
Перша — вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. На жаль, ця вимога іноді не додержується як на мікро-, так і на макрорівні. Досягти достатньої вірогідності можна, з одного боку, усуненням умов для будь-яких викривлень, а з другого — застосуванням більш чутливої системи оцінних показників.
Друга вимога повнота даних як за їхнім обсягом, так і по суті.
Третя вимога своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.
Четверта вимога — порівнянність даних у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянними за складом сукупності. Гостро постає проблема порівнянності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах існування інфляції. З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівнянною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. Важливою є порівнянність даних за територіальною ознакою одиниць унаслідок відповідних змін.
П’ята вимога — доступність даних. З переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й отримати готову статистичну інформацію. У період демократизації більшість матеріалів державної ста­тистики стали «відкритими». Проте ускладнилась ситуація з цент­ралізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких структур під час подання звітів або непідзвітність деякої їхньої частини призводить до порушення вимог повноти та своєчасності реєстрації даних.
Отже, одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні діють дві системи: централізована (загальнодержав­на) та децентралізована (відомча, окремих правоохоронних струк­тур). Звичайно, централізована система збирання має ширші можливості для якісного спостереження: науково обґрунтовану методику, кваліфіковані кадри, відповідне технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншій тривалості часу між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації. Для децентралізованої системи вельми актуальна проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування.
Статистичне спостереження здійснюється в три етапи.
1. Підготовка спостереження.
Підготовка статистичного спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні питання: що і як вивчатиметься, на які запитання мають бути одержані відповіді. На цьому самому етапі розв’язуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного
спостереження, що містить методологічні та організаційні питання.
2. Реєстрація статистичних даних.
На цьому етапі збираються дані. Процес потребує чіткої взаємодії, скоординованості та оперативності всіх виконавчих служб. Від якос­ті збирання залежать також точність, повнота й вірогідність даних.
3. Формування бази даних.
Цей етап передбачає контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важливо в умовах централізованого спостереження, коли нагромаджуються величезні обсяги корисної та цінної інформації.
Мета спостереження — отримати статистичні дані, на підставі яких можна сформувати узагальнену характеристику стану та розвитку правового явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Остаточна мета спостереження — підготувати управлінські рішення та вжити належних заходів. Наприклад, мета статистики кримінального правосуддя — визначити рівень злочинності та структуру злочинів, а також розробити політику боротьби зі злочинністю.
2.2. Об’єкт і одиниця спостереження
у кримінально-, цивільно-,
адміністративно-правовій статистиці
Об’єктом спостереження є статистична сукупність явищ, що підлягає обстеженню (злочини, злочинці, спори, судові рішення). Чітке визначення сутності та меж об’єкта дає змогу запобігти різному тлумаченню результатів спостереження.
Під час обліку кількісного аспекту злочинності — об’єкта кримінально-правової статистики — необхідно мати чітке уявлен­ня про те, що таке злочини, у чому їх різниця від адміністра­тивних та цивільних правопорушень, що таке суб’єкт злочину, а саме особа, яка його скоїла.
Об’єкти правової статистики диференціюються залежно від галузі правової статистики.
Об’єкти кримінально-правової статистики такі: а) злочини, тобто самі факти суспільно небезпечних дій та їхні ознаки; б) злочинці, тобто особи, які скоїли ці суспільно-небезпечні дії; в) покарання, тобто міри, що призначаються судом за скоєння цих суспільно небезпечних дій.
Конкретними об’єктами цивільно-правової статистики, кількісний аспект яких вона характеризує, вважаються: а) цивільна справа; б) сторони цивільного процесу (позивач і відповідач); в) характер судового рішення.
Цивільно-правова статистика відбиває основні елементи цивіль­них правовідносин: право, обов’язок, суб’єкт права, суб’єкт обов’яз­ку, об’єкт. Передусім ураховуються види правовідносин, розглянуті судом — трудові, договірні, житлові та інші, а також суб’єкти прав і обов’язків (сторони) і об’єкт цивільних правовідносин.
Цивільно-правова статистика враховує тільки ті цивільні право-
порушення, які є цивільно-правовими деліктами і вирішуються у судовому порядку. Значна частина цивільно-правових спорів вирішується громадянами у добровільному порядку, без звертання до судових інстанцій, і ці правопорушення не обліковуються в офіційній цивільно-правовій статистиці.
До об’єкта цивільно-правової статистики належать і ті цивільні правовідносини, які не є предметом конкретного спору, але засвідчені в порядку нотаріального чи судового провадження.
Адміністративно-правова статистика своїми показниками обліковує тільки ті адміністративно-правові делікти, з приводу яких було прийняте рішення відповідними органами, а тому її об’єкт — це: а) адміністративне правопорушення; б) особа чи група осіб, які його скоїли; в) призначене адміністративне стягнення.
Аналогічні об’єкти спостереження і в інших галузях правової статистики. Вони різняться лише якісним складом зареєстрованих
фактів.
Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів — одиниць сукупності. Одиниця сукупності — це первин­ний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстра­ції. Відомості про ознаки одиниць сукупності збираються від оди­ниць спостереження. У кримінально-правовій статистиці одиницею спостереження може бути суд, прокуратура, відділення міліції, митна служба, служба безпеки, а одиницею сукупності — скоєний злочин, окремий злочинець, кримінальна справа. У цивіль­но-правовій статистиці одиницею спостереження вважається окре­мий суд, нотаріальна фірма, а одиницею сукупності — цивільна справа, позивач, відповідач, нотаріальна дія і т. п.
2.3. Програма статистичного спостереження
Після визначення носіїв ознак і джерел інформації скла­дається програма спостереження. Програма спостереження — перелік запитань, на які потрібно отримати відповіді в результаті спостереження (вік злочинця, строк позбавлення волі). Зміст і кількість запитань формують згідно з метою спостереження та реальними можливостями його проведення (фінансовими і трудовими витратами, терміном реєстрації інформації). Складається такий перелік запитань, який за мінімуму залучених даних дає максимум інформації. Цього можна досягти за-
вдяки системному підходу. З одного боку, кожне запитання повинно мати самостійне призначення, а з другого — кожне запитання в комбінації з іншим має дати додаткову суміжну та побіч­ну інформацію. Складання блоків взаємозалежних узгоджених запитань дає змогу дослідити також внутрішні зв’язки об’єкта дослідження. Подальшою деталізацією обраних запитань формується набір ознак, що характеризують зазначений об’єкт обсте­ження та його одиниці.
До програми спостереження включають і розробку статистичного інструментарію,який є набором статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення ста­тистичного спостереження, реєстрації даних.
Статистичний формуляр — обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети. Складаючи формуляри, враховують не лише зміст ознак, а й можливість їх статистичної обробки. Деякі формуляри містять також короткі роз’яснення щодо їх заповнення. До інших додається інструкція як окремий документ, де роз’яснюється порядок реєстрації даних, зміст окремих питань або відповідей.
У процесі складання анкет застосовуються запитання закритого, напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується лише вибрати потрібні.
Скажімо, на запитання «Від якого типу насильства Ви особисто потерпіли протягом останніх 12 місяців?» пропонуються такі відповіді.
1. Напад особи або групи осіб без фізичного насильства (словесна образа).
2. Домашнє насильство.
3. Напад із застосуванням зброї.
4. Фізичне насильство.
5. Насильство з боку міліції.
6. Грабіж приватної власності.
7. Сексуальне насильство.
Запитання напівзакритого типу містять перелік готових відповідей, а також вільний рядок для самовизначення.
Наприклад, на запитання «Якщо Ви погано оцінюєте роботу міліції, то чому?» подаються такі відповіді.

  1. Працівники міліції зловживають службовим становищем.
  2. Працівники міліції не оперативно реагують на звернення громадян.
  3. Працівники міліції зовсім не реагують на звернення громадян та не надають жодної допомоги.
  4. Інше.

Запитання відкритого типу потребують самостійного формулювання відповіді.
Зрозуміло, що організовуючи масові анкетні обстеження, доцільно пропонувати запитання закритого та напівзакритого типу. Вони дають змогу, по-перше, отримувати адекватні відповіді,
а по-друге — формалізувати відповіді, нагромаджувати їх та кіль-
кісно обробляти.
Статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну частину інформаційної бази спостереження, а й вихідну. Це означає, що під час визначення ознак, складання блоків запитань одночасно готуються макети вихідних таблиць, в яких немає цифрової інформації. Макети таблиць дають змогу відразу визначати, наскільки кожне запитання (ознака) узгоджується з іншими, передбачати, як «працюватиме» кожне запитання (ознака), виключаючи малоінформативні запитання, обґрунтовувати методику подаль­шої статистичної обробки решти запитань.
Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їхнього змісту, одиниць спостереження, методик обчислення. Це потрібно для порівняння результатів спостереження в часі та
просторі.
Важливим питанням підготовки статистичного спостереження є забезпечення точності даних реєстрації. Точність результатів досягається, з одного боку, відповідною системою контролю, а з другого — ретельно відпрацьованим механізмом зби­рання даних і практичним досвідом у цій роботі. Такий досвід формується під час пробних, так званих пілотних обстежень —
невеликих за обсягом, що мають на меті випробувати, уточнити програму спостереження, підвищити якість розробки організаційних питань.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.