лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Правова статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.4. Предмет і завдання правової статистики
Предметом правової статистики як галузі соціальної статистики є кількісний аспект масових правових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їхнім якісним змістом, тенденції і закономірності їхнього розвитку в конкретних умовах місця і часу.
У цьому визначенні наголошується на кількох принципових відмітних особливостях предмета статистики як суспільної науки і, зокрема, правової статистики: 1 — кількісний аспект; 2 — масових явищ; 3 — правових явищ; 4 — у зв’язку з якісним змістом; 5 — тенденції; 6 — закономірності їхнього розвитку; 7 — у конкретних умовах місця і часу. Конкретний зміст кожної з цих особливос-
тей предмета у правовій статистиці своєрідний, зумовлюваний специфікою правових явищ і процесів.
1. Кількісний аспект правових явищ, які входять у сферу діяль­ності правоохоронних органів, — це передусім їхні розміри, рівні, обсяги, співвідношення окремих складових, зміна в часі і просторі. Ідеться про кількісний аспект, по-перше, злочинів і осіб, які їх скоїли, та потерпілих від їх скоєння, а також засобів контролю за злочинністю; по-друге, цивільних спорів і правопорушень, що ста­ли об’єктом розгляду в суді; по-третє, адміністративних правопорушень і заходів щодо їх попередження.
Так, 2001 року в Україні було зареєстровано 514,6 тис. злочинів, що на 9,4 % менше, ніж 2000-го, та на 19,8 % менше, ніж 1995-го. У розрахунку на 100 тисяч населення України 2001 року зареєстровано 1057 злочинів. У загальному обсязі зареєстрованих злочинів найбільшу частку становлять крадіжки, 41,9 % злочинів — тяжкі. Частка жінок у загальній кількості злочинців 2000 року становила 13,8 %, неповнолітніх — 8,7 %. Кількість осіб, які заги­нули внаслідок злочинних дій із застосуванням вогнепальної та холодної зброї за цей період становила 8,4 тисячі, з них від умисних убивств загинуло 3,7 тисячі.
2. Інша особливість предмета пов’язана з масовістю правових явищ. Статистика вивчає не поодинокі, а масові правові явища і процеси. Чим масовіша сукупність, чим більшу кількість її елементів (злочинів, злочинців, виявлених осіб) буде вивчено, тим об’єктивнішими будуть здобуті висновки і тим точнішими виявле­ні закономірності.
3. Правова статистика вивчає саме правові явища і процеси, пов’язані з різними проявами людської діяльності і регулюються правом. Це кримінальні, цивільні, адміністративні правопорушен­ня, пов’язане з ними судочинство, виконавське провадження і т. ін. В усіх цих випадках правова статистика враховує фактичну реальність, пов’язану з порушенням певних правових норм.
4. Вивчення кількісного аспекту правових явищ нерозривно пов’язане з якісним їхнім змістом, бо кількісна розмірність не існує без якісної визначеності. Усі кількісні показники, з одного бо­ку, формуються на основі якісно визначених ознак, а з другого — кількісні показники поглиблюють розуміння якісних особливос­тей правових явищ і процесів. Щоб проаналізувати структуру кіль­кості засуджених осіб, що скоїли злочини у складі організованих злочинних груп, за видами злочинів, потрібно обчислити їхню частку в загальній кількості засуджених осіб. Так, частка засу­джених за бандитизм 2000 року становила в Україні 7,3 %, за контрабанду — 1,2 %, за розбої — 20,0 %, за вимагання — 13,7 %, за розкрадання державного або колективного майна в особ­ливо великих розмірах — 12,6 % і його крадіжки — 21,5 %. Ці дані свідчать не лише про поширеність покарання за певні органі­зовані злочини, а й про ефективність боротьби правоохоронних органів з організованою злочинністю.
5. Здобуті кількісні характеристики можуть відбивати не лише якісну своєрідність правового явища, а й тенденції його зміни в часі. Наприклад, упродовж 1990—2000 років в Україні спостерігалася тенденція до збільшення кількості виявлених організованих злочинних груп і кількості засуджених осіб, що вчинили злочини в їхньому складі, з 1995 року помічено тенденцію до зни­ження загальної кількості зареєстрованих злочинів і т. ін.
6. Кількісні правові показники за тривалий період часу дають змогу не тільки встановити тенденції зміни правових явищ, а й виявити усталені статистичні закономірності. Закономірності, які виявляються лише в сукупності масових правових явищ через подолання властивої її елементам випадковості, називаються статистичними. Наприклад, у структурі злочинності в Україні і в інших державах переважають крадіжки або злочини скоюються здебільшого чоловіками, або приблизно десята частина злочинів скоюється у стані алкогольного сп’яніння.
7. Правові явища динамічні, їм властиві безперервні зміни і розвиток. З плином часу змінюються рівні правових явищ, співвідношення і пропорції між ними. Їхня кількість різна для окремих правоохоронних органів, регіонів, країн. Тому кількісний аспект пра­вових явищ статистика вивчає в конкретних умовах місця і часу.
Облік злочинності, адміністративних правопорушень, цивільних спорів, прокурорського нагляду відбиває реальний стан справ на конкретній території на певний момент чи за певний проміжок часу. Адже дані, не пов’язані з місцем і часом, втрачають свою
цінність.
З предмета правової статистики випливають її завдання:

  1. систематичний облік правопорушень, збирання і узагальнен­ня інформації про суспільно-правові явища і процеси;
  2. розробка і застосування системи статистичних показників для всебічної характеристики кримінально-правових, цивільно-пра­вових і адміністративно-правових процесів;
  3. забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності та комплексності статистичної інформації про правові явища і процеси;
  4. комплексний аналіз статистичної інформації з метою всебіч­ного вивчення стану, динаміки, структури, закономірностей і тен­денцій розвитку суспільно-правових явищ і прогнозування правових процесів на найближче майбутнє;
  5. забезпечення доступності, гласності і відкритості статистич­них даних про діяльність правоохоронних органів;
  6. розробка статистичних матеріалів для підготовки законодав­чих заходів і організації боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями.

1.5. Методологічні основи правової статистики
Статистична методологія — це комплекс спеціальних методів, прийомів, засобів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських принципах. Спираючись на філософські кате­горії випадковості і необхідності, кількості і якості, взаємозв’яз­ків і розвитку правових явищ, правова статистика використовує методи теорії статистики і розробляє свої для вивчення злочинності, правопорушень, цивільно-правових спорів і пов’язаних з ними соціальних явищ і процесів.
Будь-яке статистичне дослідження у правоохоронних чи інших органах послідовно проходить кілька етапів. Перший етап — систематичне збирання первинних статистичних даних переважно шляхом реєстрації фактів про виникнення правопорушень, їх роз­слідування і розгляд у суді. Другий етап передбачає систематиза­цію та групування зібраних на першому етапі статистичних матеріалів, їх узагальнення у формі абсолютних, відносних і середніх правових показників. Третій етап дає змогу здійснювати всебічний статистичний аналіз варіації правових ознак, їхньої динаміки, взаємозв’язків між правовими показниками. Ці етапи тісно пов’я­зані між собою метою дослідження. На кожному з них застосовуються специфічні статистичні методи, за допомогою яких вдається діставати глибоку всебічну оцінку правових явищ і процесів.
Так, на першому етапі застосовується метод масового статистичного спостереження, який ґрунтується на законі великих чисел. Суть цього закону полягає в тому, що статистичні закономір-
ності формуються і чітко виявляються лише в масовому процесі за достатньо великої кількості елементів сукупності. Згідно з цим законом можна переходити від випадкового і одиничного до усталеного і масового. Сукупність випадкових причин породжує наслідок, незалежний від випадку, чим установлюється закономір­ність, не помітна за малої кількості спостережень. Структура і динаміка злочинності, її причини, мотиви злочинної поведінки, ефективність правоохоронних заходів, результати діяльності правоохоронних органів можуть бути правильно відображені і оцінені лише на основі закону великих чисел. Наприклад, розглядаю­чи розподіл злочинців за віком у динаміці, можна встановити, що злочинність в Україні молодшає.
На другому етапі використовується метод статистичного зведення і групування, який дає змогу утворити якісно однорідні групи, категорії, види правових явищ, елементів сукупності, подій. Наприклад, сукупність зареєстрованих злочинів можна згрупувати за видом, за об’єктом посягань, за місцем скоєння, за мотивом. Сукупність засуджених за скоєння злочинів — за статтю, за віком, за со-
ціальним станом, за наявністю минулої судимості, за рецидивом. Тобто зведення і групування допомагає встановлювати структуру правових явищ, їхню схожість і відмінності за істотними правовими ознаками. На цьому самому етапі для характеристики типових груп застосовуються методи відносних показників і середніх величин.
Останній етап характеризується застосуванням для всебічного кількісно-якісного аналізу масових правових явищ і процесів методів вивчення варіації правових ознак, використанням показників ди­наміки і індексів, встановленням тенденції і прогнозуванням розвит­ку, виявленням узаємозв’язків і взаємозалежностей між правовими та іншими соціальними ознаками. Для подання результатів аналізу ши­роко використовується табличний і графічний методи. На цьому са­мому етапі формуються науково обґрунтовані висновки, спрямовані на розробку заходів та прийняття ефективних управлінських рішень.
1.6. Сучасна організація правової статистики
Статистична робота у правоохоронних органах організовується за схемою, наведеною на рис. 1.

Рис. 1. Схема організації статистичної роботи
у правоохоронних органах
Статистична робота у правоохоронних органах організовується залежно від виду цих органів.
Статистичною роботою в органах внутрішніх справ керує Мініс­терство внутрішніх справ, у якому створено Головне інформацій­не бюро. Це бюро одержує, обробляє і аналізує статистичну звітність, готує щорічні огляди про стан злочинності в Україні та на-
слідки боротьби з нею.
В обласних управліннях внутрішніх справ діють інформаційні бюро, до обов’язків яких належать збір і обробка документів первинного обліку, арифметичний і логічний контроль правильності заповнення, забезпечення районних відділень внутрішніх справ бланками первинних документів і статистичної звітності.
У районних відділах внутрішніх справ статистичну роботу виконує співробітник ОВС з обліково-реєстраційної роботи, обов’язки якого передбачають своєчасний збір і реєстрацію документів первинного обліку та їх відправлення до інформаційного бюро області.
В органах прокуратури статистичною роботою керує Генераль­на прокуратура України, до складу якої входить відділ статис­тики. На рівні області наказом прокурора області призначається помічник прокурора зі статистичної роботи. У районних і місь­ких прокуратурах ведення статистичної роботи покладається безпо­середньо на прокурорів.
Виконанням статистичної роботи в судових органах керує Державна судова адміністрація. До її структури входить управління судової статистики, яке розробляє табель статистичної звіт­ності, видає інструкції щодо його заповнення, забезпечує судові органи бланками статистичних карток і статистичної звітності, отримує і обробляє статистичні дані про діяльність усіх судових органів з розгляду кримінальних і цивільних справ. На це управління покладено відповідальність за підготовку доповідей і оглядів, публікацію статистичних збірників.
В обласних управліннях судової адміністрації спеціальні консультанти зі статистики зводять статистичні дані, а результати подають до статистичного управління Державної судової адміністрації.
У районних і міських судах документи первинного обліку та звітності складають судді, які головують по справах, голова суду, старший секретар, секретарі судових засідань.
Зведені по Міністерству внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі та Державній судовій адміністрації статистичні звіти подаються до Державного комітету статистики України.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.