лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Правова статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

9.5. Статистична оцінка діяльності
правоохоронних органів
Іншим, не менш важливим аспектом, ніж попередні,
є статистичний аналіз діяльності правоохоронних органів: проку-
ратури, внутрішніх справ, безпеки, податкової поліції, митної служби та ін. Особливе значення у зв’язку з аналізом економічної злочинності має оцінка ефективності роботи відділів боротьби з організованою і економічною злочинністю (БЕЗ). Усім названим органам притаманні загальні завдання підтримки правопорядку і свої власні напрямки роботи і форми діяльності. У зв’язку з цим вивчення діяльності правоохоронних органів — складна, багатоаспектна система.
Статистична звітність правоохоронних органів, розглянута у розділі 2, повинна постійно використовуватися ними для встанов­лення обсягу і оцінки якості їх роботи, для контролю і оперативного управління. Кожен практичний працівник, суддя, слідчий, про­курор, працівник міліції, установи по виконанню покарань, нотаріа­ту і ін. повинен уміти використовувати статистичні матеріали для своєї оперативної діяльності. Для цього їх необхідно знати і вміти застосовувати основні положення правової статистики, щоб аналі­зувати показники розкриваності злочинів, поверненості справ на дорозслідування, строків розслідування, вирішення кримінальних і цивільних справ, оцінки якості роботи судів першої інстанції,
з боку наглядової та касаційної інстанцій і ін.
Серед завдань, які вирішуються органами внутрішніх справ,
є такі, за результатами виконання яких оцінюється діяльність міліції
в цілому. Це рівень відповідності врахованої злочинності на певній території її дійсному стану і показник розкриваності злочинів.
Рівень відповідності врахованої злочинності кримінальним реаліям — комплексний показник, який залежить, по-перше, від виконання важливих міліцейських обов’язків по реєстрації заяв і повідомлень про злочини, порушення кримінальних справ, проведення попереднього слідства і дізнання, і, по-друге, від рівня «незаявленої» злочинності, тобто від бажання постраждалого спо­віщати чи не сповіщати про злочин. Незаявлення про злочини знач­ною мірою зумовлене недовірою до міліції і її можливостей, але правоохоронні органи несуть відповідальність за певний рівень зло­чинності і тому при вивченні їхньої діяльності особлива увага по­винна приділятися виконанню ними своїх безпосередніх обов’язків.
Важливим показником слідчої роботи є показник розкриваності злочинів, який може обчислюватися як частка розкритих злочинів у загальній кількості розслідуваних злочинів, виражена у відсотках. При цьому злочин може вважатися розкритим тільки
у випадку, коли:

  • кримінальна справа з обвинувачення особи, яка скоїла злочин, закінчена провадженням, а обвинувальний висновок затверджено прокурором і справа направлена до суду;
  • особа, яка скоїла злочин, установлена, але зі згоди прокурора кримінальна справа припинена за нереабілітуючими обставинами зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
  • особа, яка скоїла злочин невеликої суспільної небезпеки, але за погодженням з прокурором без порушення кримінальної справи звільнена від кримінальної відповідальності;
  • особа, яка скоїла злочин, установлена в процесі протокольної форми досудової підготовки матеріалів і вони за санкцією прокурора направлені до суду;
  • кримінальна справа припинена у зв’язку зі зміною обставин, закінченням строку давності, актом амністії, смертю обвину­ваченої особи.

Показник розкриваності може обчислюватися і навпаки, як частка нерозкритих злочинів у загальній кількості розслідуваних злочинів, виражена у відсотках. При цьому нерозкритим уважається злочин, кримінальна справа по якому призупинена у зв’яз­ку з тим, що обвинувачений переховується від слідства або суду, чи коли з інших причин не встановлено його місцезнаходження,
а також у випадку, коли не встановлена особа обвинуваченого. До
нерозкритих включаються усі злочини, справи щодо яких вперше призупинені у поточному періоді незалежно від часу порушення кримінальної справи і часу реєстрації даного злочину.
Знаменником співвідношення є кількість розслідуваних злочинів, до яких належать ті злочини, кримінальні справи чи матеріали щодо яких направлені до суду, припинені провадженням,
а також за матеріалами яких, із санкції прокурора, відмовлено в
порушенні кримінальної справи.
Показник реальної розкриваності злочинів визначається як співвідношення розкритих діянь до фактично скоєних, тобто зареєстрованих і незареєстрованих з наведених щойно причин.
Важливим обов’язком міліції також є виявлення злочинів проти держави, державної власності, економічних, екологічних, організованих і інших діянь та виявлення осіб, підозрюваних у їх скоєнні. Але у складі реальної економічної злочинно-
сті їх частка невелика. Це обумовлено об’єктивними і суб’єк-
тивними можливостями підрозділів міліції по боротьбі з економічними злочинами. Ці злочини виявляються переважно на основі сигналів, які надходять від окремих громадян, посадових осіб, інших служб правоохоронних органів, засобів масової інформації і інших джерел, а не шляхом тотальних перевірок. А тому розробка єдиної системи обліку виявлених злочи­нів у сфері економіки і адміністративних правопорушень дозво­лила б відобразити їх у статистичній звітності і вжити необхід­них заходів.
При вивченні діяльності правоохоронних органів важливе місце належить аналізу слідчої роботи, який стосується слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки, податкової служби, митних органів і інших. Ефективність діяльності слідчого апарату дозволяє оцінити показ­ник навантаження слідчого, якісний показник обсягу його роботи. Навантаження слідчого обчислюється як співвідношення кількості справ, закінчених у звітному періоді до середньорічної штатної чисельності слідчих, яка є середньою хронологічною з моментного динамічного ряду спискової чисельності слід­чих на початок місяця або кварталу протягом року. Обчислений таким чином показник навантаження по суті правильний, але має істотний недолік, бо не враховує складність криміналь-
них справ різної категорії та іншої роботи, яка займає значний обсяг навантаження слідчих.
На основі даних судової статистики показники роботи судів можна визначити за трьома напрямками:

  • розгляд кримінальних справ;
  • розгляд цивільних справ;
  • виконання судових рішень.

У контексті аналізу діяльності судів з осудження за злочини у сфері економіки головна увага приділяється першому і третьому напрямку.
Отже, діяльність судів по розгляду кримінальних справ можна характеризувати за допомогою абсолютних і узагальнювальних показників якості роботи, її обсягу та строків виконання. Серед названих показників найважливіше місце відводиться показникам якості роботи судів. За рекомендаціями фахівців з кримінального процесу до системи статистичних оцінок якості розгляду і вирішення кримінальних справ повинні входити такі
показники:

  • загальна кількість порушень, виявлених усіма вищими судами про відміну чи зміну вироків і рішень, винесених судами першої інстанції, а також визначень про призупинення справ;
  • співвідношення кількості відмінених чи змінених вироків і рішень з числом розглянутих кримінальних справ;
  • частка відмінених чи змінених вироків у загальній кіль-
    кості винесених вироків за окремими категоріями криміналь-
    них справ;
  • співвідношення числа відмінених чи змінених вироків з числом оскаржених і опротестованих у касаційному і наглядовому порядку;
  • частка суддів, які мали або не мали відміну чи зміну вироків у загальній чисельності кримінальних суддів.

Названі співвідношення відміни чи зміни вироків характеризують ефективність роботи судів не тільки першої, але й вищих
інстанцій. Зростання співвідношення вказує не тільки на зниження ефективності діяльності судів першої інстанції, але разом з тим, і на підвищення ефективності касаційного і наглядового провадження.
Загальна оцінка якості роботи судів повинна доповнюватися, ґрунтуватися на класифікації помилок з урахуванням ступеня їх тяжкості. В юридичній літературі пропонуються такі групи помилок, які призвели до відміни або зміни вироку: 1) невідповід­ність висновків суду, викладеним у вироці фактичним обставинам справи; 2) суттєві порушення кримінально-процесуального законодавства; 3) неправильне застосування кримінального закону; 4) невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого; 5) односто-ронність або неповнота дізнання, попереднього або судового слідства; 6) неправильне призначення виду режиму та інші.
Поряд з характеристиками якості роботи судів аналізується обсяг роботи та строки її виконання. Обсяг роботи визначається кількістю кримінальних справ, розглянутих судами за звітний період і показниками навантаження на одного суддю. Число кримінальних справ, розглянутих судами першої інстанції ві­дображене у звіті за формою 1. Аналізується не тільки загаль­не число розглянутих кримінальних справ, але також їх розподіл за видами злочинів, у якому до деякої міри відображена склад­ність їх розгляду. Структура закінчених кримінальних справ ана-
лізується паралельно із залишком незакінчених на кінець звітного періоду справ.
Середнє навантаження на одного суддю обчислюється як співвідношення загального числа розглянутих кримінальних справ до середньоспискової чисельності суддів. При цьому обо-
в’язково враховується характер кримінальних справ за видами злочинів.
Визначається також середній строк розгляду кримінальних справ окремим суддею і судом у цілому з урахуванням характеру справ, який залежить від виду злочину, а тому аналізується серед­ній строк розгляду кримінальних справ і за окремими видами злочинів.
Ефективність виконання судових рішень дозволяють оцінити такі показники:

  • загальна кількість виконавчих документів, які надійшли до судових виконавців, у тому числі кількість документів з матеріальними стягненнями, які вимагають прийняття активних заходів до розшуку майна боржників і встановлення джерел їх
    доходів;
  • загальний обсяг матеріальних стягнень, з якого виділяється сума відшкодування збитків від злочинів у стадії виконання судових штрафів;
  • строки виконання судових рішень, залишки невиконаних документів.

За результатами аналізу загальнокримінальної злочинності і її складової — злочинності у сфері економіки та діяльності правоохоронних органів у цьому напрямку складається аналітичний огляд, в якому формулюються рекомендації відповідним органам і закладам відносно покращання їх подальшої роботи.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.