лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Правова статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

7.3. Методи вивчення
тенденції розвитку правових явищ
Рівні динамічного ряду будь-якого правового показника змінюються внаслідок дії різноманітних причин і умов. Характер їх коливання неоднаковий, але в їх зміні можна встановити певні закономірності, основну тенденцію розвитку. Тенденція — це певний напрям розвитку, тривала еволюція, яка має характер зростання, стабільності або зниження рівнів правового явища.
Статистичне вивчення тенденції правових явищ ґрунтується на розкладанні рівнів динамічного ряду на дві складові:
, де f(t) — основна тенденція, зумовлена впливом постійно діючих причин;  — залишкові величини, які характеризують наближення реального правового процесу до основної тенденції розвитку.
Для встановлення тенденції розвитку будь-якого правового явища треба замінити фактичні рівні цього динамічного ряду на рівні, обчислені за певною методикою. До найпростіших методів виявлення тенденції розвитку належить згладжування рівнів динамічного ряду, укрупнення інтервалів та зімкнення динамічних рядів.
Згладжування передбачає обчислення ковзних середніх за збільшеними інтервалами часу при послідовному зрушенні на один рівень динамічного ряду. При цьому первинні коливання згладжуються і чіткіше проявляється основна тенденція роз-
витку. Важливе значення для виконання цієї процедури має період згладжування m, який може бути парним або непарним. На практиці переважно застосовуються непарні періоди згладжування (m = 3, 5, 7, …). Ковзна середня відноситься до се-
редини k-го періоду згладжування, а ряд ковзних середніх корот-
ший від ряду фактичних рівнів правових показників на (m – 1)
рівень.
При парному періоді згладжування (т = 4, 6, 8, 12) виникає проблема віднесення ковзних середніх до відповідного періоду часу, а тому обчислення ковзних середніх завершується центруванням.
Наприклад, у таблиці наведено дані про кількість цивільних справ, які надійшли до районних судів міста за 10 місяців поточного року:


Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Кількість
цивільних справ

471

443

718

645

574

808

776

825

843

810

Ковзні середні кількості
цивільних справ

 

544

602

646

676

716

803

815

826

 

Значне коливання кількості цивільних справ не дозволяє помітити певну тенденцію їх зміни. Застосуємо згладжування до рівнів цього динамічного ряду, тобто замінимо фактичну кількість цивільних справ ковзними середніми, обчисленими для трирівневого інтервалу:

 і т. д.
Замість 10 фактичних рівнів цього ряду отримаємо 8, бо (3 – 1 = 2),
тобто фактичний ряд коротший ряду ковзних середніх на 2 рівні. Перетворений методом згладжування динамічний ряд виявляє чіт-
ку тенденцію зростання кількості цивільних справ, які надійшли до районних судів міста.
Іноді для виявлення закономірності розвитку правових явищ доводиться вдаватися до укрупнення інтервалів часу, тобто підсумування правових показників за більш тривалі його відрізки. Цим досягається вирівнювання рівнів динамічного ряду і тенденція їх зміни стає більш помітною.
Наприклад, у таблиці наведено дані про кількість зареєстрованих злочинів за кожний місяць року:


Місяці

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Кількість зареєстрованих
злочинів

2035

1938

2160

2166

2333

2168

2256

2284

2264

2129

2311

2413

6133

6667

6804

7153

Об’єднаємо місячні дані у квартальні і отримаємо динамічний ряд кількості зареєстрованих злочинів, який чітко відтворює тенденцію зростання злочинності.
Недоліком цього способу є втрата уявлення про зміну рівнів правового показника в середині збільшеного інтервалу часу.
Досить часто дослідженню динаміки будь-яких правових явищ за тривалі проміжки часу перешкоджають територіальні зміни, реорганізація управління і т. ін. Щоб дістати порівнювані дані, використовується прийом зімкнення динамічних рядів.
Наприклад, у зв’язку з укрупненням районів міста межі Голосіївського району змінилися в 2000 році. Кількість розглянутих справ не порівнювана до 2000 року з цим самим показником після 2000 року. Щоб зімкнути цей ряд, від абсолютних показників слід перейти до відносних. За базу береться 2000 рік і визначається темп зростання до і після зміни територіальних меж району. Два ряди динаміки з однією базою порівняння можна замінити зімкненим динамічним рядом кількості розглянутих у суді справ.


Рік

Кількість розглянутих
у суді справ

У відсотках до 2000 року

Зімкнений
ряд

До
реорганізації

Після
реорганізації

До
реорганізації

Після
реорганізації

1998
1999
2000
2001
2002

1700
1640
1600

1690
1970
2050

106
102
100

100
116
122

106
102
100
116
122

Крім згладжування, укрупнення і зімкнення у правовій статистиці застосовуються і більш складні прийоми визначення тенден-
ції розвитку, до яких відноситься аналітичне вирівнювання. На відміну від перелічених прийомів, аналітичне вирівнювання дає змогу не тільки встановлювати наявність тенденції розвитку, але й кількісно її вимірювати.
Суть аналітичного вирівнювання полягає в тому, що тенденція розвитку описується деякою математичною функцією від часу
(t) – , найбільш близькою до фактичних рівнів правових показників. Ця функція називається рівнянням тренду. Основою вибору функціонального виду рівняння тренду є аналіз абсолютних приростів і темпів приросту. Якщо абсолютний приріст рівнів правового показника стабільний, то для описування такої тенденції використовується лінійна функція . Якщо ж стабільними виявляються темпи приросту, для описування тенденції використо­вується показникова функція: . Для цих функцій t — порядковий номер періоду часу; а — початковий рівень динамічного ряду, значення правового показника для t = 0. Параметр b характеризує середній абсолютний приріст правового показника для лінійної функції та середній темп зростання — для показникової функції.
Параметри трендового рівняння визначаються методом найменших квадратів, основною умовою якого є  Якщо відлік часу t перенести в середину динамічного ряду, то . Для непарної кількості рівнів динамічного ряду t становить – 3, – 2, – 1, 0, 1, 2, 3, для парного – t дорівнює – 5, – 3, – 1, 1, 3, 5. У такому випадку параметри лінійного рівняння тренду обчислюються за формулами:
, які використовуються для прогнозування зміни правових явищ на найближче майбутнє.
Наприклад, у таблиці наведено дані про кількість неповнолітніх, засуджених за шахрайство, за 1995—2001 роки, осіб:


Рік

t

yt

1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001

48
57
62
66
71
77
81

– 3
– 2
– 1
0
1
2
3

9
4
1
0
1
4
9

– 144
– 114
– 62
0
71
154
243

50
55
61
66
71
77
82

Разом

462

0

28

148

462

Обчисливши в таблиці необхідні суми, підставимо їх у формули розрахунку параметрів  (осіб);  (осіб).
Лінійне рівняння тренду . Це означає, що середньорічна кількість підлітків, засуджених за шахрайство становить 66 осіб, а щорічно в середньому ця кількість підлітків зростала при­близно на 5 осіб.
Для визначення теоретичних (обчислених за лінійною функцією) значень кількості підлітків у лінійне рівняння тренду підставимо значення t:  осіб;  (осіб). Виявлену тенденцію можна поширити на майбутнє. Такий прийом називається екстраполяцією. Вона дає змогу обчислювати рівні динамічного ряду за його межами. Очікуваний рівень  на основі лінійного тренду дорівнює . Кількість неповнолітніх, засуджених за шахрайство у 2002 році становитиме:  осіб, якщо виявлена тенден-
ція збережеться в найближчому році.
7.4. Статистична оцінка коливальності
і сталості правових явищ
Поряд з тенденцією соціально-правовим процесам при­таманні відхилення від тренду або коливання. Але, якщо при вивченні тенденції коливання сприймалися як «інформаційні шуми», то в подальшому вони є предметом окремого дослідження. Значення вивчення коливань правових показників очевидне. Розробка і реалізація заходів боротьби з правопорушеннями в різні періоди часу з боку правоохоронних органів і держави значною мірою полягає в регулюванні коливань правових процесів.
Типи коливань правових показників різноманітні, але їх можна об’єднати в три такі групи:

  • маятникові коливання;
  • циклічні довготривалі коливання;
  • випадково розподілені у часі коливання.

Найбільш характерними для правопорушень є випадково розподілені у часі коливання, які можуть виникати внаслідок інтерференції багатьох коливань з різними за довжиною циклами або внаслідок хаотичних коливань головної причини їх існування.
Основними показниками, які характеризують силу коливань рівнів правових показників є показники варіації просторових сукупностей. Але варіація у просторі відрізняється від коливань у часі. Перш за все відрізняються їх провідні причини, тобто варіація значень правової ознаки, яка характеризує діяльність певних правоохоронних органів (просторових сегментів сукупності), виникає внаслідок відмінностей в умовах їх існування. Інша принципова відмінність полягає в тому, що значення правової ознаки в просторовій сукупності можна вважати незалежними одне від одного, а рівні динамічного ряду, як правило, залежні, бо це показники розвитку певного правового процесу, кожна стадія якого безпосередньо пов’язана з попереднім його станом. І, по-третє, варіація у просторовій сукупності вимірюється відхиленнями індивідуальних значень правової ознаки від середнього її значення, а коливання рівнів динамічного ряду — відхиленнями від тренду.
На основі якісного змісту поняття коливальності будується і система її показників. Показниками сили коливань рівнів динамічного ряду є амплітуда коливань рівнів правових показників в окремі періо-
ди часу від тренду, середнє абсолютне відхилення від тренду і серед­нє квадратичне відхилення від тренду. Відносною мірою коливальності є лінійний і квадратичний коефіцієнти коливальності.
Відхилення фактичних рівнів правового показника  від теоретичних  визначається за формулою: , на основі яких у подальшому обчислюються показники коливальності.
Амплітуду коливань  характеризує різниця між найбільшим  і найменшим  значеннями відхилень:
Середнє абсолютне відхилення — це середня арифметична з модулів відхилень:
Середнє квадратичне відхилення рівнів правового показника від тренду дещо більше середнього лінійного (абсолютного) відхилення і обчислюється за формулою:
Для порівняння інтенсивності коливань двох і більше правових показників у часі обчислюється коефіцієнт коливальності на основі:

  • середнього абсолютного відхилення
  • середнього квадратичного відхилення , де  — середній рівень правового показника динамічного ряду.

Наприклад, продовжимо вивчення динаміки кількості неповнолітніх, засуджених за шахрайство, за допомогою показників коливальності. Обчислимо відхилення фактичних рівнів  цього показника від теоретичних , здобутих на основі лінійного
тренду.
Таблиця 7.4
ПОКАЗНИКИ КОЛИВАЛЬНОСТІ КІЛЬКОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ,
ЗАСУДЖЕНИХ ЗА ШАХРАЙСТВО ЗА 1995—2001 роки


Рік

Кількість неповнолітніх,
засуджених за шахрайство

Відхилення

Модулі відхилень

Квадрати відхилень

Фактична

Теоретична

1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001

48
57
62
66
71
77
81

50
55
61
66
71
77
82

– 2
+ 2
+ 1
0
0
0
– 1

2
2
1
0
0
0
1

4
4
1
0
0
0
1

Разом

462

462

0

6

10

Амплітуда коливань  (особа). Середнє абсолютне відхилення (осіб). Середнє квадратичне відхилення  (осіб). Тобто відхилення фактичної кількості неповнолітніх, засуджених за шахрайство, від теоретичної за 1995—2001 роки в середньому дорівнює 1 особі.
Коефіцієнти коливальності:
лінійний ;
квадратичний , тобто коливальність фактич-
ної кількості неповнолітніх, засуджених за шахрайство, навколо теоретичної незначна, майже відсутня.
Поняття «сталість» у статистичному вивченні динаміки правових явищ розглядається в двох аспектах:
1) сталість як протилежна коливальності категорія;
2) сталість напрямку розвитку, тобто сталість тенденції.
У першому аспекті показник сталості може бути лише відносним і є різницею між одиницею та коефіцієнтом коливальності: . Якщо квадратичний коефіцієнт коливальності кількості неповнолітніх, засуджених за шахрайство, становив 1,8 %, то показник сталості . Цей коефіцієнт варіює
в межах від 0 до 100 % і характеризує наближення фактичних рівнів правового показника до тренду.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.