лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Правова статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 7

СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ
СУСПІЛЬНО-ПРАВОВИХ ПРОЦЕСІВ
7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів.
7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів.                                                   
7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових
явищ.
7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості право­вих показників.
7.5. Характеристика сезонних коливань правових показ-
ників.
7.6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах.                                             
Питання і завдання для самоконтролю.
7.1. Динамічний ряд — основа
аналізу і прогнозування розвитку
суспільно-правових процесів
Правові явища безперервно змінюються протягом певного часу. Місяць за місяцем, рік за роком змінюються кількість скоєних злочинів, кількість злочинців, кількість кримінальних чи цивільних справ, навантаження суддів чи слідчих, суми позовів, суми накладеного чи стягненого штрафу тощо. Вивчення тенден-
ції розвитку та зміни правових явищ — одне з вирішальних за-
вдань правової статистики.
Процес розвитку, зміни правових явищ у часі називається динамікою. Для відображення динаміки складаються і аналізуються динамічні ряди. Це послідовність чисел, які характеризують зміну будь-якого правового явища у часі. Ряди динамі­ки складаються з двох елементів: періодів часу або хронологіч-
них дат та конкретних числових значень відповідних правових
показників
.
Схема динамічного ряду має такий вигляд:


t-час

у-рівень

Часові проміжки між рівнями ряду повинні бути однаковими: доба, тиждень, місяць, квартал, рік.
Важливою характеристикою динамічного ряду є його рівень, тобто величина правового явища у відповідний період або на певний момент часу. Перший рівень динамічного ряду  називають початковим, останній рівень  — кінцевим, між ними містяться проміжні рівні. Довжиною динамічного ряду є n його
рівнів.
Залежно від статистичної природи правових показників, які характеризують рівні, виділяються первинні і похідні динамічні ряди абсолютних, відносних чи середніх величин (рис. 7.1). Первинними є ряди абсолютних правових показників, а похідними — ряди відносних та середніх правових показ-
ників (табл. 7.1).

Рис. 7.1. Класифікація динамічних рядів
Таблиця 7.1
ДИНАМІКА ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ
ЗЛОЧИНІВ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА КІЛЬКОСТІ
ГОСПОДАРСЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ЗА 1995—2001 роки


Роки

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

Усього злочинів, випадків

641 860

617 262

589 208

575 982

558 716

657 795

503 676

Господарські злочини, випадків

28 344

30 178

31 268

28 556

26 589

25 116

20 712

Частка господарських злочинів, %

4,4

4,9

5,3

5,0

4,8

4,4

4,1

Наведені в табл. 7.1 ряди загальної кількості зареєстрованих злочинів та кількості господарських злочинів є первинними рядами абсолютних правових показників. Обчислена на їх основі частка господарських злочинів у загальній кількості зареєстрованих злочинів є рядом відносних показників.
За ознакою часу динамічні ряди поділяються на моментні та інтервальні. Рівні моментних рядів фіксують стан правового яви­ща на певний момент часу t. Наприклад, чисельність суддів на по­чаток кожного року останнього десятиліття, залишок незакінчених слідством чи провадженням кримінальних або цивільних справ на кінець кожного року з 1995 по 2002 роки, кількість і склад осіб, узятих під варту і засуджених, які утримувались у слідчих ізоляторах чи тюрмах і т. ін. (табл. 7.2).
Таблиця 7.2
ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ ВЗЯТИХ ПІД ВАРТУ
ЖІНОК ТА НЕПОВНОЛІТНІХ, ЯКІ УТРИМУВАЛИСЬ
У СЛІДЧИХ ІЗОЛЯТОРАХ НА КІНЕЦЬ 1995—2000 років


Роки

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Кількість заарештованих осіб

жінок

2199

2709

2181

2401

2621

2639

неповнолітніх

1955

2131

1552

1542

1642

1784

Період часу між датами в моментному ряду динаміки називається інтервалом, який може бути річним, квартальним, місячним. Особливістю моментного ряду є те, що його рівні не підсумовуються. Якщо, наприклад, на 1 жовтня незакінчено слідством
15 справ, то на 1 листопада деяка їх частина також може виявитися незакінченою, а тому їх не слід підсумовувати.
Рівні інтервальних рядів характеризують правові явища за відповідні періоди (інтервали) часу. У моментному динамічному ряду інтервал часу — це проміжок між датами, станом на які врахований правовий показник. Тому місячні показники нагромаджуються у квартальні, а квартальні — у річні і т. д. У момент­ному динамічному ряду рівень правового показника не залежить від інтервалу часу, а в інтервальному — чим більший інтервал часу, тим рівень правового показника більший. Кількість зареєст­рованих злочинів у цілому чи окремих видів кожного місяця перетворюється в річний показник; сума накладеного або стягненого штрафу за скоєння адміністративних правопорушень кожного місяця також ураховується за рік і т. п.
За кількістю правових показників ряди динаміки поділяються на одновимірні і багатовимірні. Одновимірні ряди характеризують зміну в часі одного правового показника, багатовимірні — двох, трьох і більше показників. Останні, у свою чергу, поділяються на два види: паралельні та ряди взаємозв’язаних правових показників. Паралельні ряди відображають динаміку одного і того ж правового показника, який відноситься до різних об’єктів (динаміка коефіцієнта злочинності чи коефіцієнта судимості по регіонах України) або різних правових показників, які характеризують один і той самий об’єкт (динаміка чисельності суддів, кіль­кості розглянутих ними справ, кількості засуджених в окремому регіоні України). Ряди взаємозв’язаних показників відтворюють динаміку або цілого і його складових частин (загальної кількості господарських злочинів та окремих їх видів) або співвідношень правових показників (загальної кількості зареєстрованих злочинів, середньорічної чисельності населення у віці кримінальної від­повідальності та коефіцієнтів злочинності).
Найґрунтовніший аналіз динаміки правових явищ можливий лише на основі багатовимірних динамічних рядів. Вони дають змогу оцінювати і описувати характер розвитку всіх складових правового явища, провести порівняльний аналіз динаміки двох і більше правових явищ, оцінити вплив інтенсивності розвитку одних правових явищ на інші, побудувати науково обґрунтовані
прогнози.
Важливою передумовою побудови і аналізу динамічних рядів є порівнюваність конкретних значень правових показників. Порів­нюваність даних правової статистики — це відповідність умов і методів обчислення її показників, які забезпечать точність виснов-
ків про відмінності між правовими явищами. Для забезпечення
порівнюваності рівнів динамічного ряду необхідно дотримува-
тись таких вимог.
1. Значення правових показників повинні бути порівнюваними в часі та просторі. Зміна адміністративно-територіального поділу країни або окремих її регіонів призводить до порушення порівнюваності правових явищ за тривалий період часу. Так, зміна територіальних меж і кількості адміністративних районів Києва вимагає врахування при порівняльному аналізі динаміки правопорушень по районах міста.
2. Правові явища, зміна яких вивчається в динаміці, повинні співпадати за змістом. Зміни в кримінально-процесуальному законодавстві призводять до порушення порівнюваності правових показників за їх суттю та внутрішнім змістом. Так, ухвалення 2001 року нового Кримінального кодексу, в якому значно розширене коло протиправних діянь, їх змісту, потребує перерахування значень правових показників хоч би з 1995 року, а на сьогодні дослідження динаміки правових явищ обме-
жене 2000 роком.
3. Порівнювані у часі правові показники повинні обчислюватися за однаковою методологією. Наприклад, коефіцієнти злочинності повинні обчислюватися як співвідношення кількості зареєстрованих злочинів до середньорічної чисельності усього населення або населення у віці настання кримінальної відповідальності; коефіцієнти судимості в чисельнику співвідношення повинні враховувати кількість засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, а не загальну кількість засуджених. Крім того, однаковою повинна бути і база порівняння — 100 тис. осіб.
4. Правові показники мають бути порівнюваними також щодо кола охоплених об’єктів. Аналізуючи динаміку злочинності, слід ураховувати не лише кількість зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ, але і службою безпеки, податковою міліцією, митною службою, військовою прокуратурою та Держкомкордоном, хоч частка злочинів, урахована цими службами, невелика. Вивчення внутрішньорічної динаміки кількості засуджених також можливе лише за наявності звітів усіх районних
судів міста чи області.
Таким чином, рядам динаміки притаманний значний науково-пізнавальний потенціал і разом з тим вони є одним з найпростіших прийомів відображення зміни правопорушень у часі.
7.2. Статистичні характеристики
динамічних рядів
Рівні правових показників змінюються, а тому виникає необхідність обчислення типової характеристики для даного періоду, якою є середній рівень. Методика обчислення середнього рівня залежить від статистичної структури правового показника, тобто від виду динамічного ряду.
В інтервальному динамічному ряду, значення правового показ-
ника якого підсумовуються, а періоди часу однакові, середній рівень визначається як середня арифметична проста:

де n — довжина динамічного ряду.
Наприклад, за даними табл. 7.1 середня кількість зареєстрованих господарських злочинів становить:
(випадків).
На практиці таким чином визначається середнє навантаження слід-
чих, суддів, прокурорів, адвокатів у окремому місяці, кварталі чи році.
Cума рівнів моментного динамічного ряду не має сенсу, тому обчислення середнього рівня ґрунтується на проміжних середніх за даними на початок і кінець однакового періоду часу:
 або ,
де  — рівень правового показника на початок періоду (місяця, кварталу, року);  — рівень правового показника на кінець періоду.
Обчислення середнього рівня моментного динамічного ряду з однаковими проміжками часу між моментами виконується за фор-
мулою середньої хронологічної:

Наприклад, за даними табл. 7.2 середньорічна кількість за-
арештованих підлітків за 1995—2000 роки становить:
(осіб).
Середня хронологічна частіше застосовується для обчислення середніх залишків не розглянутих судами кримінальних чи цивіль-
них справ.
За умови неоднакових проміжків часу між моментами обчислені проміжні середні зважуються на тривалість цих проміжків часу, а розрахунок середньої здійснюється за формулою середньої арифметичної зваженої:

де  — тривалість окремих проміжків часу.
Для оцінювання інтенсивності розвитку правових явищ в окре­мі періоди часу застосовується система взаємозв’язаних харак­теристик: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного процента приросту. Методологічною основою розрахунку цих характеристик є порівняння значень пра­вового показника в динамічному ряду.

Базою для порівняння може бути або попередній рівень , або початковий . У першому випадку база порівняння змінна,
у другому — стала. Характеристики динаміки, обчислені порівнянням суміжних рівнів, називаються ланцюговими, а порівнянням з початковим — базисними.
Абсолютний приріст  відображає абсолютну швидкість зміни рівнів правового показника за певний період часу і обчислюється як різниця рівнів динамічного ряду:
 — базисний;  — ланцюговий.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.