лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Правова статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

За даними таблиці  

Система рівнянь після підстановки необхідних сум має такий
вигляд:

звідки а = 105,4 – 3,14b.
Розв’язавши систему, наприклад способом підстановки, отримаємо такі параметри:  . Параметр b = 48показує, що збільшення споживання алкоголю на душу населення на 1л спричиняє зростання кількості хуліганств у стані алкогольного сп’яніння на 48 випадків. Параметр
а = – 45 не має реального змісту, а використовується для обчислення теоретичних значень результативної ознаки:
для першого регіону  для другого регіону  і т. д.
Оцінимо тісноту цієї залежності.
Коефіцієнт детермінації , де
;
; .
Отже, 88,5 % варіації кількості хуліганств у стані алкогольного сп’яніння лінійно пов’язані з регіональними відмінностями у споживанні алкогольних напоїв на душу населення, 11,5 % спричинені іншими факторами.
Індекс кореляції
Тісноту лінійного зв’язку оцінимо також за допомогою лі-
нійного коефіцієнта кореляції r. Для цього обчислимо 
 та .

Цей коефіцієнт, як і індекс кореляції, входить в інтервал від 0,9 до 0,99, а це означає, що між споживанням алкогольних напоїв на душу населення та кількістю хуліганств у стані алкогольного сп’яніння прямий дуже тісний зв’язок.
Розбіжність між  та  невелика, що підтверджує правильність вибору форми зв’язку.
Для перевірки істотності зв’язку обчислимо фактичне значення критерію Фішера  Табличне значення критерію Фішера для рівня істотності  та кількості ступенів вільності   Помітно, що , тобто 61,6 значно перевищує 5,32, значить зв’язок між споживанням алкоголю на душу населення та кількістю хуліганств у стані алкогольного сп’яніння істотний.
6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між якісними
правовими ознаками на основі
непараметричних статистичних методів
На відміну від параметричних методів вимірювання взаємозв’язків між правовими ознаками, непараметричні методи не потребують обчислення параметрів, а ґрунтуються на застосуванні комбінаційних розподілів. При цьому правові ознаки можуть бути як номінальними, так і варіаційними. У правовій статистиці поширеніші непараметричні методи.
Для вимірювання зв’язку між якісними (атрибутивними, номінальними) правовими ознаками використовуються: коефіцієнт асоціації К. Пірсона, коефіцієнти рангової кореляції Спірмена і Кендала, коефіцієнти співзалежності А. А. Чупрова і Крамера.
Найпростішим показником співзалежності правових ознак є коефіцієнт асоціації К. Пірсона. На його основі вимірюється тіснота зв’язку між двома альтернативними правовими ознаками. Наприклад, наявність або відсутність рецидиву скоєння злочину, у місті чи в селі скоєно злочин, особою чоловічої чи жіночої статі і т. ін. Розрахунок коефіцієнта асоціації здійснюється на основі чотириклітинкової таблиці (табл. 6.2).
Таблиця 6.2
ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД ТАБЛИЦІ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ
КОЕФІЦІЄНТА АСОЦІАЦІЇ К. ПІРСОНА


Групи за першою правовою ознакою

Групи за другою правовою ознакою

1

2

Разом

1

+

2

+

Разом

+

+

n

,  — частота повторення найменувань другої правової ознаки в першій групі за першою правовою ознакою;
,  — частота повторення найменувань другої правової ознаки в другій групі за першою правовою ознакою;
n — кількість елементів сукупності.
Коефіцієнт асоціації (А) визначається за формулою:
.
Замість частот при обчисленні коефіцієнта асоціації можуть використовуватися частки, особливо, коли абсолютні числа є дуже великими.
Коефіцієнти асоціації змінюються від – 1 до + 1. Чим ближчий коефіцієнт до 1, тим тісніший прямий чи зворотний зв’язок між правовими ознаками.
Для перевірки істотності виявленого зв’язку використовується критерій (хи-квадрат), який функціонально пов’язаний з коефіцієнтом асоціації: . Фактичне значення  порівнюється з критичним , де k = m – 1 = 2 – 1 = 1. Якщо , то це свідчить про наявність істотного зв’язку між правовими ознаками. Якщо , то істотність зв’язку між правовими озна­ками не доведена або зв’язок вважається неістотним.
Таблиця 6.3
КРИТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ


k

1

2

3

4

5

6

7

8

3,84

5,99

7,81

9,49

11,07

12,59

14,07

15,51

Наприклад, обчислимо коефіцієнт асоціації між показниками алкоголізму і наркоманії серед засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, та їх статтю (табл. 6.4).
Таблиця 6.4
РОЗПОДІЛ ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКИМ ВИЗНАЧЕНО
ЗА ВИРОКОМ СУДУ ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ, ЗА СТАТТЮ


Суспільно небезпечні
групи засуджених

Стать засуджених

Разом

Чоловіки

Жінки

Алкоголіки

205

20

225

Наркомани

150

25

175

Разом

355

45

400

На основі наведених у таблиці даних коефіцієнт асоціації мож-
на визначити так:
.
Фактичне значення критерію  дорівнює ,
табличне значення  Отже, між показниками алкоголіз-
му і наркоманії засуджених та їхньою статтю існує слабкий прямий зв’язок, істотність якого не доведено.
Для аналізу чотириклітинкових таблиць співзалежності можна використовувати також співвідношення перехресних добутків їх часток, яке називається відношенням шансів і обчислюється за формулою: . Відношення шансів є мірою відносного
ризику.
Наприклад, розглянемо табл. 6.5.
Таблиця 6.5
РОЗПОДІЛ ЗАГИБЛИХ І ПОРАНЕНИХ
У ДТП ЗА ПРИЧИНАМИ НАЇЗДУ


Причина наїзду

Загинуло

Поранено

Разом

Вина водіїв
Вина пішоходів

25
6

133
36

158
42

Разом

31

179

200

Відношення шансів дорівнює  Отже, імовірність постраждати в ДТП з вини водія майже така ж, як і з вини пішоходів.
Коефіцієнти рангової кореляції вимірюють взаємозв’язок між правовими ознаками, які можна зранжувати, насамперед на основі бальних оцінок. Ранги — це числа, які упорядковують сукупність правових явищ за значеннями правових ознак. Кожна ознака ранжується окремо в порядку зростання або зменшення її значень. Тобто найменшому значенню надається перший ранг, найбільшому значенню — останній або навпаки. Кількість рангів збігається з обсягом сукупності правових явищ.
Ранги правової ознаки х позначаються , правової ознаки
у. Зв’язок між правовими ознаками х та у можна оцінити на основі рангів за формулою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена
( — ро):
,
де d — різниця рангів: ; n — кількість елементів сукуп­ності.
Коефіцієнт кореляції рангів Кендала ( — тау) ґрунтується не на різницях рангів, як попередній коефіцієнт, а на відхиленнях кількості рангів, більшої від порівнюваної (), і меншої від порів-
нюваної (), за результативною правовою ознакою (у):
.
Коефіцієнти Спірмена і Кендела можуть набувати значень від – 1 до + 1, тобто характеризують як тісноту, так і напрям зв’язку. Якщо  і  дорівнюють + 1, то йдеться про повний прямий зв’язок між правовими ознаками, якщо  і  дорівнюють – 1, то про повний зворотний зв’язок між ними.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.