лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Правова статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

4.4. Ряди розподілу правових явищ
Найпростіший прийом, застосовуваний з метою подати зібрану первинну інформацію в узагальненому вигляді, — це побудова рядів розподілу. За допомогою ряду розподілу можна охарактеризувати структуру правового явища за певною правовою ознакою.
Отже, ряд розподілу — це впорядкований поділ правових явищ на групи за істотною правовою ознакою. Будь-який ряд розподілу складається з двох елементів: варіант і частот. Варіанти — це окремі значення правової ознаки, а частоти — це числа, які показують, скільки разів ці значення повторюються. Варіанти позначаються літерою х, а частоти — f. Частоти, виражені в коефіцієн­тах чи у відсотках до підсумку, називаються частками і позна­чаються літерою d.
СХЕМАТИЧНО РЯД РОЗПОДІЛУ ЗОБРАЖУЄТЬСЯ ТАК:


Варіанта х

Частота f

Частка d

х1
х2
х3
:
хm

f1
f2
f3
:
fm

d1
d2
d3
:
dm

Разом

? f

1,0

Залежно від виду правової ознаки, за якою побудовано ряди розподілу, вони поділяються на два види: атрибутивні та варіаційні. Атрибутивним називається ряд розподілу, побудований за якісною правовою ознакою. Побудувати атрибутивний ряд розподілу досить просто. Достатньо утворити стільки груп, скільки різ-
новидів має атрибутивна правова ознака, і підрахувати, скільки разів повторюється кожне її найменування. Можна обчислити також частки за формулою:
Прикладами атрибутивних рядів розподілу можуть бути: розподіл засуджених за статтю, родом занять, соціальною групою, видом злочину, формою вини, освітою, громадянством і т. ін. Один із таких прикладів наведено в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
РОЗПОДІЛ ВИЯВЛЕНИХ ОСІБ, ПІДОЗРЮВАНИХ
У СКОЄННІ ХАБАРНИЦТВА ЗА ЙОГО ВИДАМИ
В УКРАЇНІ ЗА 1996 І 2000 роки


Вид злочину

1996

2000

Осіб

% до підсумку

Осіб

% до підсумку

Одержання хабара
Посередництво в хабарництві
Давання хабара

552
33
242

66,7
4,0
29,3

640
32
332

63,7
3,2
33,1

Разом

827

100,0

1004

100,0

Серед виявлених осіб найбільшу частку становлять особи, які одержували хабар, і в 1996, і 2000 році, коли вона скоротилась на
3,0 п. п.
Варіаційний ряд характеризує зміну кількісної правової ознаки по сукупності правових явищ. Як уже зазначалося, варіаційні правові ознаки поділяються на дискретні і неперервні. Залежно від цього і варіційні ряди розподілу поділяються на два види: дискретні та інтервальні.
Під час побудови дискретного ряду розподілу за дискретною правовою ознакою, кількість значень якої обмежена і чітко визначена, утворюється стільки груп, скількох значень набуває ця ознака. Обчислюється також частота повторення цих значень і визначаються частки. Прикладом дискретного варіаційного ряду розподілу може бути характеристика організованих злочинних груп за тривалістю їхньої діяльності (табл. 4.4).
Таблиця 4.4
РОЗПОДІЛ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ ГРУП В УКРАЇНІ
ЗА ТРИВАЛІСТЮ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА 1998 І 2000 роки


Тривалість
діяльності груп,
років

1998

2000

Кількість груп

% до підсумку

Кількість груп

% до підсумку

1
2
3 і більше

783
311
63

67,7
26,9
5,4

653
232
75

68,0
24,2
7,8

Разом

1157

100,0

960

100,0

У загальній кількості організованих злочинних груп найбільшу частку становлять групи, які було виявлено і знешкоджено протягом не більш як одного року (67,7 % у 1998 році і 68,0 % у 2000 році). Але поряд зі скороченням загальної кількості організованих злочинних груп спостерігається зростання частки з найбільшою тривалістю їхньої діяльності (на 2,4 п. п.).
До дискретних рядів розподілу належать також розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених, розподіл засуджених за кількістю минулих судимостей, розподіл групових злочинів за кількістю учасників групи. Графічно дискретні ряди розподілу зображають у вигляді полігону.
За дискретною правовою ознакою, яка варіює в широких межах, та за неперервною правовою ознакою будується інтервальний ряд розподілу. При побудові інтервальних рядів розподілу передусім установлюється кількість груп за варіаційною правовою ознакою, на яку слід розподілити правові явища, та визначається ширина інтервалу. Знаючи ширину інтервалу, можна визначити його межі починаючи з найменшого значення правової ознаки. Якщо значення правової ознаки змінюються рівномірно, то застосовуються рівні за шириною інтервали. Наприклад, нехай сума накладеного штрафу в 400 адміністративних правопорушеннях змінюється від 1000 до 2000 грн (табл. 4.5). За умови поділу їх на 5 груп з рівними інтервалами ширина кожного з них становитиме:  (грн).
Таблиця 4.5
РЯД РОЗПОДІЛУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
ЗА СУМОЮ НАКЛАДЕНОГО ШТРАФУ


Інтервал групування
за сумою накладеного штрафу, грн

Число адміністративних правопорушень

Частка правопорушень,
% до підсумку

1000—1200
1200—1400
1400—1600
1600—1800
1800 і більше

40
100
130
80
50

10,0
25,0
32,5
20,0
12,5

Разом

400

100,0

За даними побудованого ряду розподілу переважають (57,5 %) адміністративні правопорушення, сума накладеного штрафу за скоєння яких змінюється від 1200 до 1600 грн.
Інтервальні ряди розподілу з рівними інтервалами зображаються графічно у вигляді гістограми.
Але в побудові рядів розподілу за варіаційними правовими ознаками, як уже зазначалося, переважно застосовуються нерівні інтервали, які дають змогу враховувати якісні відмінності правових явищ у кожній групі за кількісною ознакою. Так, групування засуджених за строком позбавлення волі відображає карну практику судів залежно від ступеня тяжкості скоєного злочину. Не-
рівні інтервали, які утворюються за строком позбавлення волі,
встановлено у статистичній звітності, починаючи з групи «до 1 року» і закінчуючи «понад 15 років»; ураховують передбачене кримінальним законодавством максимальне покарання за злочини найменшої тяжкості, злочини середньої тяжкості, тяжкі злочини і особливо тяжкі злочини (табл. 4.6).
Таблиця 4.6.
РОЗПОДІЛ ЗАСУДЖЕНИХ В УКРАЇНІ ЗА СТРОКОМ
ПОКАРАННЯ ЗА 1995 І 2000 роки
(на кінець року)


Строк
покарання,
років

1995

2000

Кількість
засуджених,
осіб

% до
підсумку

Кількість
засуджених,
осіб

% до
підсумку

До 1
1—2
2—3
3—5
5—8
8—10
10—15
Понад 15

4598
15 028
26 345
49 645
33 422
13 450
13 637
83

2,9
9,6
16,9
31,8
21,4
8,6
8,7
0,1

3135
12 816
28 501
56 918
41 031
15 035
14 360
243

1,8
7,4
16,6
33,1
23,8
8,7
8,4
0,2

У цілому

156 208

100,0

172 039

100,0

У складі засуджених за строком покарання спостерігаються такі закономірності. Найбільша частка припадає на засуджених на строк від 3 до 5 років включно, яка 1995 року становила 31,8 %, а 2000 року зросла на 1,3 п. п. Значною є також частка засуджених на строк від 5 до 8 років включно, яка теж у 2000 році збільшилась на 2,4 п. п.
У кожній із трьох груп за строком покарання до трьох років включно, тобто за злочини невеликої тяжкості частка засуджених скорочується відповідно на 1,1, 2,2 і 0,3 п. п. Це може бути свідченням деякого зростання тяжкості злочинних діянь.
Ряд розподілу з нерівними інтервалами графічно також зображається у вигляді гістограми, але за щільністю розподілу, тобто за кількістю елементів сукупності, яка припадає на одиницю ширини інтервалу за правовою ознакою. Якщо частота позначається — f, а ширина інтервалу — h, то щільність розподілу — . Наприклад, у групі за строком покарання «від 10 до 15 років» h = 5, а f = 13637, отже, 13637 : 5 = 2727 (осіб).
Розподіл правових явищ за двома і більше правовими ознаками називається комбінаційним. Це, наприклад, рух цивільних справ за видами позовів, розподіл обвинувачених за віком та видом скоєного злочину, розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп за віком або соціальним станом і ступенем співучасті.
4.5. Застосування групувань
у кримінально- і цивільно-
правовій статистиці
Групування і класифікації у кримінально-правовій статистиці ґрунтуються на кримінальному законодавстві та на окремих теоретичних положеннях кримінологічних наук. У звітності правоохоронних органів усі суспільно небезпечні діяння класифікуються за такими юридичними ознаками.
1. За ступенем тяжкості (ст. 12 ККУ):

  • злочини невеликої тяжкості;
  • злочини середньої тяжкості;
  • тяжкі злочини;
  • особливо тяжкі злочини.

2. За спеціальним об’єктом злочинного посягання відповідно до Особливої частини ККУ:

  • злочини проти основ національної безпеки України;
  • злочини проти життя та здоров’я особи;
  • злочини проти волі, честі та гідності особи;
  • злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
  • злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
  • злочини проти власності;
  • злочини у сфері господарської діяльності;
  • злочини проти довкілля;
  • злочини проти громадської безпеки;
  • злочини проти безпеки виробництва;
  • злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;
  • злочини проти громадського порядку та моральності;
  • злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних ре­човин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоро­в’я населення;
  • злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації;
  • злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян;
  • злочини проти використання електронно-обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж;
  • злочини у сфері службової діяльності;
  • злочини проти правосуддя;
  • злочини проти встановленого порядку несення військової служби;
  • злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

3. За іншими ознаками складу злочину.
а) За формою вини:

  • умисні злочини з прямим та непрямим умислом (ст. 24 ККУ);
  • необережні злочини, коли мала місце злочинна самовпевненість або злочинна недбалість (ст. 25 ККУ).

б) За видом покарання (ст. 51 ККУ):

  • штраф;
  • позбавлення військового, спеціального звання, рангу або кваліфікаційного класу;
  • позбавлення права обіймати певні посади або здійснювати певну діяльність;
  • громадські роботи;
  • виправні роботи;
  • службові обмеження для військовослужбовців;
  • конфіскація майна;
  • арешт;
  • обмеження волі;
  • тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослуж­бовців;
  • позбавлення волі на певний строк;
  • довічне ув’язнення.

в) За підслідністю:

  • справи, попереднє слідство в яких обов’язкове;
  • справи, попереднє слідство в яких необов’язкове;
  • протокольна форма досудової підготовки матеріалів;
  • справи, в яких слідство проводилось органами внутрішніх справ, прокуратурою, податковою службою, службою безпеки;
  • справи приватного обвинувачення.

Злочини класифікуються також за іншими кримінологічними ознаками:

  • за галузями економіки або видами економічної діяльності;
  • за територіальною поширеністю;
  • за місцем і часом скоєння;
  • за окремими мотивами і способами скоєння (корисливі, насильницькі злочини);
  • за знаряддям скоєння злочину (вогнепальна зброя, вибухові речовини, холодна зброя);
  • за характеристиками особи злочинця.

Важливе місце посідають також групування злочинів, осіб, які їх скоїли, та заходів кримінально-правового впливу за кількісними правовими ознаками:

  • за строком розслідування;
  • за строком судового розгляду;
  • за строком позбавлення волі;
  • за кількістю учасників скоєння злочину;
  • за кількістю минулих судимостей;
  • за сумою завданих матеріальних збитків і іншими.

Наведена класифікація злочинів за певними групувальними ознаками не є вичерпною, але сприяє дослідженню різних аспектів злочинності.
Достатньо широкого застосування набули групування і в цивільно-правовій статистиці. За допомогою групувань у цивільно-правовій статистиці вивчаються структура цивільних справ за видами позовів, поділ позивачів та відповідачів, поділ цивільних справ за строками провадження і т. п.
Відповідно до Цивільного кодексу України всі цивільні справи поділяються на три категорії:
І. Справи позовного провадження.
ІІ. Справи, пов’язані з адміністративно-правовими відносинами.
ІІІ. Справи окремого провадження.
Кожна категорія цивільних справ поділяється на види і групи. Так, справи позовного провадження поділяються на трудові, сімейні, житлові, справи про спадщину, про відшкодування збитків у разі втрати годувальника, про порушення податкового законодавства, про захист честі та гідності і інші. А з трудовими правовідносинами, наприклад, пов’язані такі справи:

  • про поновлення на роботі;
  • про виплату заробітку;
  • про відмову в прийнятті на роботу;
  • про відшкодування матеріальних збитків.

Позивачі і відповідачі в цивільно-правовій статистиці групуються за складом сторін:

  • фізичні особи — окремі громадяни;
  • юридичні особи — підприємства, установи, організації різних форм власності і організаційно-правових форм.

Застосовуються в цивільно-правовій статистиці й кількісні правові ознаки, за якими, наприклад, вивчається поділ цивільних справ за строком судового провадження; поділ розлучених у суді пар за тривалістю шлюбу; поділ матеріальних збитків, завданих при виконанні трудових обов’язків, за галузями економіки і т. ін.
Наведені групування в цивільно-правовій статистиці знаходять своє практичне застосування у звітності судових органів, що дає змогу діставати найповніше уявлення про їхню діяльність.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.