лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Тема 4. СКБД для віртуальних організацій


4.1. Методичні поради до вивчення теми


При вивченні даної теми слід звернути увагу на те, що в середовищі віртуальної організації мають використовуватися СКБД, що підтримують роботу в глобальній мережі та клієнт-серверну архітектуру.
Поряд із комерційними СКБД такими, як Oracle, Sybase, у вірту­альних організаціях з успіхом можуть використовуватися Open Source СКБДMySQL (ввв.mysql.ком) і PostgreSQL (ввв.postgresql.org).
База даних віртуальної організації може бути централізованою і доступ до неї матимуть всі учасники віртуальної організації. Це може бути, наприклад, БД розміщена в організації-координаторі (брокері) віртуальної організації, чи БД організації, що надає віртуальний офіс для своїх співробітників (або ж в найпростішому випадку — БД віртуального магазину, з якої видаватиметься клієнтам інформація про наявні товари, та куди заноситиметься інформація про клієнтів та їх замовлення).
База даних віртуальної організації може також бути розподіленою — як гомогенною, так і гетерогенною (див. Термінологічний словник) і окремі взаємопов’язані її частини можуть знаходитися на серверах різних організацій.
Учасники віртуальної організації можуть також використовувати розрізнені БД, реалізовані на основі різних СКБД, а для забезпечення інших учасників необхідною інформацією застосовувати різноманітні технології, у тому числі, XML-основані.
Важливо розуміти сучасні підходи до використання XML-даних з базами даних:

  1. збереження XML-документа в БД як поля певного типу;
  2. розбір вмісту XML-документу програмою-інтерпретатором по відповідних реляційних таблицях;
  3. поєднання двох вищевказаних підходів;
  4. використання XML-СКБД, основаних на XML-моделі даних.

4.2. Термінологічний словник


Розподілена БД (Distributed Database DDB) — це сукупність взаємопов’язаних баз даних, розподілених у комп’ютерній мережі.
Гомогенні розподілені БД — орієнтовані на використання якоїсь однієї СКБД. Найчастіше будуються в рамках однієї організації, що має багато філій, або ж корпорації, в яку входить ряд підприємств, а взаємодія між філіями/підприємствами може здійснюватися через Інтернет. Як СКБД у цьому випадку використовуються потужні комерційні продукти — Oracle, Sybase тощо.
Гетерогенні розподілені БД — у різних вузлах мережі можуть використовуватися різні СКБД. Побудова та управління гетерогенними системами вимагає вирішення цілого спектру проблем, пов’язаних з побудовою глобальної цілісної моделі розподіленої БД, потребує розробки додаткових інтерфейсних та шлюзових програмних продуктів (наприклад, на основі протоколів Z39.50).
JDBC — протокол взаємодії Java-аплета з зовнішнім сервером баз даних розроблений компанією JavaSoft.
Open Source СКБД — рішення з відкритим кодом.
XML-СКБД — інструментарій, призначений для збереження і маніпулювання XML-документами. Визначає логічну модель XML-документа (на відміну від даних, що містяться в цьому документі), а також зберігає і витягає документи відповідно до цієї моделі. Як мінімум, модель повинна включати елементи, атрибути, блоки PCDATA, а також порядок документа. Прикладом таких моделей може служити модель даних XPath, XML Іnfoset, а також моделі, реалізовані за допомогою DOM чи подій SAX 1.0. Документ XML виступає як основна одиниця (логічного) збереження, так само, як рядок є основною одиницею (логічного) збереження в теорії реляційних баз даних. Може бути побудована на основі реляційної, ієрархічної чи об’єктно-орієнтованої БД, або ж використовувати закритий формат збереження, такий як проіндексовані і стиснуті файли.
4.3. Методичні вказівки
до виконання лабораторних робіт


Лабораторна робота № 4.1

«Робота з СКБД MYSQL»

Мета лабораторної роботи: Навчитися використовувати CКБД MySQL — створювати таблиці, запити, тощо, за допомогою засобів PHPMyAdmin.
Порядок виконання:

  1. Перевірити, чи встановлено на сервері програмне забезпечення — Web-сервер Apache, PHP, та СКБД MySQL. Див. лаб. роботу № 2.1.
  2. Завантажити з сервера через броузер клієнтську програму PHPMyAdmin.
  3. Створити базу даних для однієї з організацій, що входять до складу віртуальної організації.

Для прикладу створимо базу даних компанії-брокера віртуальної організації на Інтернет-ринку авіаперевезень. Вона матиме назву AVIA. Через PHPMyAdmin створення бази даних зводиться до простого введення її назви та натиснення кнопки «Создать» — рис. 4.1.

Рис. 4.1. Створення бази даних в PHPMyAdmin

  1. Створити таблиці бази даних.

Для обраної предметної області створимо таблицю Довідник авіакомпаній — вона може розміщуватися на сервері брокера віртуальної організації. Створення таблиць здійснюється в декілька етапів — спочатку задається назва таблиці та кількість полів (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Створення таблиці БД
Потім вводяться назви кожного поля, їх типи, довжини тощо (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Формування полів таблиці
Зформовану в результаті таблицю (рис. 4.4) можна редагувати. Наприклад, виділити індексне поле, змінити параметри наявних полів тощо. Для прикладу, змінимо поле «Strana» на «Kod_str» і довжину цього поля. Щоб це зробити, спочатку поставимо відміт­ку навпроти поля «Strana» (рис. 4.4), а потім натиснемо піктограмку з олівцем — у вікні, що з’явиться (рис. 4.5), надається можливість змінення параметрів поля.

Рис. 4.4. Зформована таблиця авіакомпаній

Рис. 4.5. Змінення поля таблиці

  1. Аналогічним чином можна створити і решту таблиць БД. Для нашого прикладу створимо ще одну таблицю — довідник країн. Зв’язки між таблицями можна задати, скориставшись пунктом «Связанный вид». Так, на рис. 4.6 показано, що ми задаємо для таблиці авіакомпаній зв’язок по полю «kod_str» з таблицею довідником країн. Слід відмітити, що зв’язки між таблицями мож­на встановлювати лише по ключових полях.


Рис. 4.6. Задання зв’язків між таблицями

Рис. 4.7. Заповнення таблиці

    • Після створення таблиць можна занести в них дані, вибрав­ши в лінійці меню пункт «Вставить» (рис. 4.4). Занесення даних проілюстровано на рис. 4.7. Як видно з цього рисунку, код країни обирається підстановкою з довідника країн, оскільки встановлено зв’язок між таблицями по цьому полю.
    • Після заповнення БД можлива реалізація SQL-запитів до неї.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.