лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Тема 3. Технології інтеграції розподілених
Web-додатків — CORBA, Web-сервіси та ін.


3.1. Методичні поради до вивчення теми


При вивченні даної теми студенти мають керуватися розділом 3 [1] та додатковою літературою, поданою наприкінці розділу. Після вивчення теми студенти повині чітко усвідомлювати, що для інтеграції розподілених у Web-середовищі додатків різних компаній та забезпечення взаємодії між ними необхідне використання певних технологій, а також знати підходи, що існують на сьогодні до вирішення даної проблеми:

  • інтеграція на рівні даних (на основі єдиної потужної СКБД);
  • інтеграція на рівні об’єктів (на основі однієї з технологій: RMІ, DКОМ або CORBA);
  • інтеграція на рівні передачі повідомлень (використання сервіс-орієнтованої архітектури).

Для кожного з підходів передбачається розуміння засобів його реалізації.
Так, для стандарту CORBA необхідно знати його основні ком­поненти:

  • ORB (Object Request Broker) — брокер об’єктних запитів;
  • IDL (Interface Definition Langюаge) — мова визначення інтерфейсів;
  • ОА (Object Adapter) — об’єктний адаптер;
  • IR (Interface Repository) — репозиторій інтерфейсів;

їх призначення, а також варіанти реалізації.
Необхідне розуміння сервіс-орієнтованої архітектури та варіан­ту її реалізації на основі Web-сервісів.
Зазвичай під Web-сервісом розуміють серверний додаток, який:

  • обмінюється з іншими додатками даними в XML-форматі, «запакованими» на основі стандарту SOAP (Sіmple Object Access Protocol — простий протокол доступу до об’єктів) по протоколу HTTP;
  • має опис свого інтерфейсу мовою WSDL (Web-Servіces Defіnіtіon Langюаge), що дозволяє створювати додатки для доступу до Web-сервісу іншим розробникам;
  • може відшукуватися в реєстрах Web-сервісів за допомогою описів мовою UDDІ.

SOAP-протокол використовується для того, щоб перетворити повідомлення у вигляд, придатний для передачі через HTTP-протокол і незалежний від прикладних програм. SOAP-повідом­лення є звичайним XML-файлом, який містить такі елементи:

  • envelope (конверт) — кореневий елемент, в ньому визначаються простори імен;
  • header (заголовок, є необов’язковим) — містить додаткову інформацію, наприклад, щодо використовуваної в повідомленні мови;
  • body (тіло) — містить інформацію викликів та відповідей на виклики;
  • fault (помилка, необов’язковий) — містить інформацію про помилки, що виникли при обробці даного повідомлення.

Приклади SOAP-повідомлень можна побачити в табл. 3.6 лабораторної роботи 3.
Реалізацій SOAP-протоколу на сьогодні існує велика кількість. Серед найбільш відомих можна назвати Apache Axis (ввв.apache.org) — є безкоштовним SOAP та WSDL-сервером, який встановлюється на Web-сервер Apache Tomcat, написаний на Java (передбачає розробку Web-сервісів на Java). Для доступу до Web-сервісів можуть використовуватися клієнти, написані і на інших мовах програмування, але на Web-сервері з якого передбачається виклик Web-сервісу теж має бути забезпечена підтримка SOAP, наприклад, за допомогою бібліотеки SOAP::Lite (HTPP://ввв.soaplite.ком/) для мови Perl, або ж бібліотеки Lite.dll, що реалізує КОМ-інтерфейс до SOAP::Lite і дозволяє писати клієнтів на VB та Jscript.
Можна скористатися також іншими популярними засобами роботи з Web-сервісами: Java Web Servіces Developer Pack (JWSDP) компанії Sun Mіcrosystems, J2EE SDK 1.4 чи ін., наведеними в [1].
У лабораторній роботі 3 наведено приклад розробки Web-сервісу та програми, яка його викликає, на мові PHP з використанням набору PHP-класів NuSOAP (які забезпечують формування SOAP-повідомлень). За бажанням, студенти можуть розробити Web-сервіси, використовуючи інші популярні засоби.
Інтерфейс WSDL забезпечується більшістю SOAP-серверів автоматично.
Теоретично Web-сервісом можна назвати будь-який додаток, який має URІ-адресу і взаємодіє через мережу з іншим додатком за допомогою повідомлень мовою XML. Як альтернативу протоколу SOAP можна використати інший стандарт — XML-RPC (Remote Procedure Call — віддалений виклик процедури), який є дещо простішим. Аналогічно до SOAP існує цілий ряд Open Source реалізацій протоколу XML-RPC.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.