лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Прогнозування соціально-економічних процесів

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Міжгалузевий баланс у трудовому вираженні вможливлює обґрунтування розподілу працівників за чистими галузями матеріаль­ного виробництва та промисловості. Якщо в рівнянні (4.2.4) загальні прямі витрати праці представити питомими витратами праці окремих груп працівників, тоді можна записати:
lj = lj1 + lj2 + … + ljz,(4.2.6)
де z — індекс професійно-кваліфікаційної групи, що бере участь у виробництві j-ї продукції.
Отже, замість вектора L маємо матрицю. У цьому разі R — матриця, в рядках якої відображено повні витрати праці на одиницю продукту, але не загалом, а за окремими професійно-кваліфікаційними групами, кожна з яких утворює в цій матриці свій стовпчик.
Важливою стадією прогнозування зайнятості економічно активного населення є розрахунок розподілу зайнятих за видами економічної діяльності, визначеними відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).
Для моделювання та прогнозування цього процесу використовують регресійні, матричні й трендові моделі. Але практичне застосування їх ускладнюється через недоліки статистичного обліку. Так, про витрати праці зайнятих можна судити лише за показ­никами середньорічної чисельності працівників, хоча для моделювання потрібен облік витрат праці в народному господарстві ще й за видами економічної діяльності в людино-годинах. Наявна статистична інформація внеможливлює повною мірою з’ясувати кількісний вплив окремих чинників на процеси, що характеризують різні аспекти використання економічно активного населення, тому не завжди забезпечує можливість вивчення механізму формування закономірностей зайнятості населення за умов перехідного періоду.
Прогнозування рівня безробіття. Найважливішим показником стану ринку робочої сили є рівень безробіття, який показує відношення (у відсотках) чисельності безробітних віком від 15 до 70 років до економічно активного населення (робочої сили) означеного віку або за відповідною віковою групою, статтю, рівнем освіти, належності до професійної групи, географічними ознаками.

  • Безробітні за визначенням МОПце особи віком від 15 до 70 років (зареєстровані й незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють три умови:

а) «не мали роботи (прибуткового заняття)»;
б) «активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх чотирьох тижнів, що передували опитуванню», тобто робили конкретні кроки протягом останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом або на власному підприємстві;
в) були «готові приступити до роботи впродовж двох найближ­чих тижнів», тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві впродовж наступних двох тижнів.
До категорії безробітних також належать особи, які не шукають роботу, бо вже знайшли її та мають домовленість про початок роботи за певний проміжок часу, а також навчаються за направленням державної служби зайнятості населення.

  • Зареєстровані безробітні згідно із Законом України «Про зайнятість населення» — це працездатні громадяни праце­здатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи, яка їх задовольняє.
  • Рівень безробіття, визначений за методологією МОП: відношення (у відсотках) чисельності безробітних працездатного віку до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку. Цей показник використовують для прогнозування, розроб­лення й оцінювання програм соціально-економічного розвитку, зайнятості, для макроекономічних розрахунків, наукових розробок, міжнародних зіставлень, аналізу дотримання конвенції МОП.
  • Рівень зареєстрованого безробіття: відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.

Сучасний ринок праці характеризується постійними динамічними змінами, переходами робочої сили з одного стану зайнятості до іншого. Оцінювання динамічних потоків на ринку праці дає змогу виявити чинники, які найбільшою мірою зумовлюють зміни у структурі безробіття. Так, високий рівень безробіття в будь-якій соціально-економічній групі населення може бути пов’яза­ний не лише з великою ймовірністю втрати роботи, а й із частою зміною місця роботи, низькою соціально-економічною мобільніс­тю та недостатньою активністю в пошуках роботи, тривалим періодом безробіття, невеликою ймовірністю збереження одержаного робочого місця тощо.
Для розроблення обґрунтованого прогнозу важливо не просто правильно оцінити рівень безробіття в тій чи тій групі населення, а й з’ясувати, які саме потоки робочої сили на ринку праці спричинюють такий рівень безробіття. З цією метою будують імовірнісні моделі безробіття .
Переміщення населення стосовно стану зайнятості (Е), без­робіття (U)й економічної пасивності (N)можна представити у вигляді схеми (рис. 2). Pij відбиває імовірність переходу, тобто ймовірність, із якою представники певної групи населення перейдуть із i-го стану до j-го за певний проміжок часу. Імовірність переходу визначають як частку осіб, які перейшли з i-го стану до j-го за час t, t + 1у загальній чисельності населення, яке перебувало в момент часу t в початковому стані і (наприклад, Рие відображає частку безробітних, що отримали роботу за певний період.

Рис. 4.2.2. Основні потоки на ринку праці
За умов рівноваги на ринку праці, коли кількість осіб, які вже не належать до категорії безробітних, дорівнює кількості осіб, що стали безробітними [U(Pun + Рие)= РиеЕ + PunN],рівень безробіття (иR) можна прямо виразити через імовірність переходу:
                        (4.2.7)
Це рівняння виводять із двох наступних умов РепЕ = PneN (чисельність зайнятого населення, що перейшло до складу економіч­но пасивного населення, дорівнює чисельності економічно пасивного населення, що перейшло до категорії зайнятого населення) та (Рип + Рие) U = РиеЕ + PunN. Звідси
(Pun + Рие) uRT = (Рип + Рие)[Реп / Рпе ]) (1 – иR) Т,(4.2.8)
де Т — чисельність економічно активного населення (Т = Е + U);
ик — рівень безробіття (ик = U/T = 1 — Е/Т).
Отже, рівень безробіття є функцією від імовірності переходу населення з одного альтернативного стану до іншого (зайнятість, безробіття й економічна пасивність):
.                    (4.2.9)
Знак «плюс» означає, що зростання змінної зумовлює підвищення рівня безробіття, знак «мінус» — що зростання цієї змінної сприяє зменшенню рівня безробіття. Отже, рівень безробіття буде тим вищий, чим нижчою є імовірність відтоку з категорії безробітних (Рие та Рen) і отримання роботи особами, які раніше не належали до категорії робочої сили (Рпе),атакож чим вищою є імовірність добровільної або вимушеної відмови від роботи (Реп та Рие).
Із рівнянь (4.2.7) та (4.2.9) випливає, що під час оцінювання міри впливу державного регулювання на рівень безробіття слід зважати на зміни всіх шести ймовірностей переходу з огляду на тісний взаємозв’язок їх. Наприклад, скорочення або позбавлення пенсій працюючих пенсіонерів може, з одного боку, підвищити ймовірність переходу їх із категорії зайнятих до категорії економічно пасивного населення (Реп),аз іншого — стимулювати їх на пошуки додаткових заробітків, тим самим підвищуючи ймовірність переходу пенсіонерів до категорії безробітних, котрі шукають роботу (Рпи),або до категорії тих, хто самостійно забезпечує себе роботою (Рne).
Аналіз розширених матриць імовірностей руху населення (за секторами економіки й категоріями зайнятості впродовж) між альтернативними станами ринків праці різних країн, побудованих залежно від таких чинників, як місце роботи, демографічні характеристики та рівень освіти індивіда, не дає відповіді на питання стосовно інтенсивності комбінованого впливу перелічених чинників (зважаючи на взаємозв’язок імовірності переміщення населення між різними станами зайнятості). Частково відповідь на це питання дає регресійна оцінка логістичної моделі множинного вибору (multinomial logit).
Ця модель дає змогу оцінити вплив різноманітних незалеж­них змінних на імовірність здійснення трьох можливих варіантів для зайнятого населення: перехід до категорії безробітних (U),перехід до категорії економічно пасивного населення (N), збереження попереднього статусу зайнятості (E). Прийняв-
ши один із варіантів (наприклад, третій) за початковий або
базовий, на підставі моделі можна оцінити норми відносно-
го ризику (relative risk ratio) переходу до перших двох категорій (RRi):
       (4.2.10)
де Р(у = і)імовірність опинитися в одному із трьох імовірних i-х станів ринку праці (U, N, Е);
(X, ..., Xk) — вектор незалежних змінних, що охоплюють: демографічні характеристики індивіда (стать і вік), наявність певного рівня освіти, початкову форму зайнятості (державне підприємство, приватне підприємство, самозайнятість);
(?0, ..., ?k) — вектор коефіцієнтів регресії;
? залишки.
Зміна незалежної змінної зумовлює також зміну відносної нор­ми ризику, що відображається у відповідних коефіцієнтах відносного ризику для кожної незалежної змінної.
Практичні розрахунки за цією моделлю для різних об’єктів дослідження виявили низку загальних тенденцій:

  • чим вищий рівень освіти, тим нижчий ризик втратити роботу (за умов, що усунено вплив інших характеристик індивіда, які не можна спостерігати);
  • із віком ризик потрапити до категорії безробітних стабільно зменшується;
  • перехід до категорії економічно пасивного населення є найімовірніший для граничних вікових груп.

Місце роботи також суттєво впливає на переміщення населення. Найбільшою імовірність потрапити до категорії безробітних та економічно пасивного населення є в осіб, котрі самостійно забезпечують себе роботою, та у працюючих на приватних підприємствах.
Прогнозування регіонального рівня безробіття. Останніми роками у деяких регіонах України на ринках робочої сили запану­вала критична ситуація. Тому важливим напрямом вивчення й прогнозування безробіття є моделювання його територіальних особливостей і на цій підставі типологізація регіонів для визначення чисельності безробітних.
За ознаки класифікації можна обрати такі:

  • відсоток безробітних у чисельності економічно активного населення, тобто характеристика регіонального рівня безробіття;
  • обсяг виробництва товарів і послуг, що висвітлює ситуацію у сфері виробництва;
  • рівень індустріалізації регіонів, адже з ним також пов’язані процеси формування безробіття.

Ці показники не мають між собою статистично суттєвих зв’язків, тому включення кожного з них до класифікаційної ознаки є виправданим. Виявлення класів регіонів за вказаними ознаками можливе завдяки використанню процедур кластерного аналізу.
Усю сукупність регіонів можна розподілити на 3—4 класи.
Перший клас — це група регіонів, що характеризуються невеликим або середнім за обсягом виробництвом товарів і послуг, низьким рівнем індустріального розвитку й доволі високим відсотком безробіття щодо кількості економічно активного населення.
Другий клас — великі за розміром регіони з високим рівнем індустріального розвитку та з відповідно невисоким рівнем безробіття.
Третій клас — решта регіонів із середнім рівнем безробіття, а також середнім за обсягом виробництвом товарів і послуг, доволі високим рівнем індустріалізації.
Отже, формується три типи регіонів:

  • регіони з найскладнішою ситуацією на ринку праці, які за класифікацією потрапили до першого класу;
  • великі регіони з високим рівнем безробіття — регіони другого класу;
  • регіони з відносно низьким рівнем безробіття, середні за розміром та рівнем індустріалізації — це регіони третього класу.

Важливим етапом побудови моделі є оцінювання зв’язку безробіття з чинниками, що його зумовлюють.
Виявлення чинників, які статистично значимо впливають на безробіття, вможливлює розроблення моделі поведінки «середнього регіону» певного типу. Для опису моделей введемо такі позначення:
i — номер групи регіонів;
Ui — чисельність безробітних за даними Держкомстату України;
ui — рівень безробітних у % до економічно активного населення;
Li — середньооблікова чисельність зайнятих у регіоні;
Vi — чисельність економічно активного населення;
Ki — загальний обсяг капіталовкладень за рахунок пільгових державних кредитів;
Ri — капіталовкладення на підприємствах усіх форм власності;
Zi — обсяг товарообігу;
Mi — кількість людей, що прийшли на роботу за розглядуваний період;
Si — потреба в робочій силі, заявлена підприємствами регіону на період проведення обстеження;
Hi — чисельність звільнених з роботи за розглядуваний
період;
Pi — фактичний прибуток підприємств;
xi — обсяг продукції у порівняльних цінах у % до відповідного періоду минулого року;
g?i — показник капіталовкладень за рахунок пільгових держав­них кредитів, що припадають на одиницю економічно активного населення;
m?i — фактичний прибуток регіону, поділений на чисельність економічно активного населення;
еi — потреба в робочій силі, заявлена підприємствами регіону на період проведення обстеження;
d?i — чисельність незайнятих, котрих визнано безробітними, у загальній кількості економічно активного населення на початок місяця обстеження;
r?i — капіталовкладення підприємств усіх форм власності на одиницю економічно активного населення;
f?i — уведення в дію основних фондів, поділене на чисельність економічно активного населення;
z?i — товарообіг відносно до чисельності економічно активного населення.
Для першої групи регіонів — областей з високим ризиком без­робіття — можливі такі моделі:
для абсолютного показника чисельності безробітних
U1 = ?0 + ?1K1 + ?2Z1 + ?3L1 + ?4M1,                 (4.2.11)
для відсоткового показника чисельності безробітних стосовно економічно активного населення:
u1 = ?0 + ?1L1 + ?2M1 + ?3x1 + ?4g?1 + ?5m?1           (4.2.12)
Безробіття другого типу регіонів характеризується моделями:
U2 = ?0 + ?1S2 + ?2H2 + ?3P2,                  (4.2.13)
u2 = ?0 + ?1L1 + ?2M1 + ?3d?2 + ?4P2.


Сабирьянова К. Микроэкономический анализ динамических изменений на российском рынке труда // Вопросы экономики. — 1998. — № 1. — С. 42—58.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.