лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Прогнозування соціально-економічних процесів

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

де INDGDP — темп зростання цін валового внутрішнього продук­ту у відсотках до попереднього року;
FGP, TPFGP — державні закупівлі в постійних цінах і темпи їхнього зростання;
TPGP — темп зростання державних закупівель у поточних цінах;
UN, TPUN — чисельність безробітних і темпи її зростання;
NO, TPNO — кількість нових замовлень і темпи зростання цієї величини;
RD — облікова ставка відсотка за довготерміновими внесеннями;
M — кількість грошей в обігу;
BS — сальдо зовнішньої торгівлі за товарами і послугами.
Розглядаючи вплив кожного чинника на динаміку цін за цим рівнянням, можна здійснити практичні розрахунки, які стосовно різних об’єктів і періодів дають змогу проаналізувати вплив кожного чинника на динаміку цін за цими рівняннями. Розрахунок стандартних помилок оцінок параметрів моделей свідчить, що в першому рівнянні головним чинником зростання цін, як правило, є довготерміновим відсоток, у другому — темп зростання державних закупівель, у третьому — маса грошей в обігу.
Оскільки перше рівняння допомагає описати «застійні» траєкторії зростання економіки, в ньому застосовують показник закупівель уряду в постійних цінах, які знижують величину виробничих ресурсів для нагромадження.
Друге рівняння більшою мірою відображає циклічний тренд розвитку й відповідає гіпотезі збереження середніх умов відтворення в прогнозованому періоді. Воно містить показники закупівель уряду в поточних цінах, щоб оцінити масштаби можливої емісії грошей.
І, нарешті, третє рівняння дає змогу оцінити наслідки спільного зростання державних закупівель і грошової маси в обігу (за відсутності обмежувальних заходів, пов’язаних з умовами
кредиту).
Індекси цін із категоріями кінцевого попиту визначають у цьому варіанті моделі з наступних рівнянь:
indi = a20 +a21PMEU+a22PFU + a23RD + a24INDGDP;      (4.1.20)
INDC = b20 +b21RK+b22INDGDP + b23INDI + b24PFU;       (4.1.21)
INDGP = l20 + l21T+l22INDGDP + l23PMEU + l24L/SO;      (4.1.22)
де PMEU — темп зростання цін на машини й обладнання на внут­рішньому ринку;
PFU — темп зростання цін на паливо на внутрішньому ринку;
RK — облікова ставка відсотка за короткотерміновими внесеннями;
L/SO — співвідношення споживання рідкого й твердого палива в енергобалансі.
Із рівняння темпу зростання цін на інвестиційні товари випливає, що прискорення зростання цін на паливо за загального підвищення рівня цін залежно від знака коефіцієнта в рівнянні для INDI має супроводжуватися відносним уповільненням або пришвидшенням зростання цін на інвестиційні товари.
На цій підставі можна дійти висновку, що підвищення (зниження) цін на паливо в розглядуваний період уповільнювалося (пришвидшувалося) мірою підвищення цін на ті товари, покупцями яких є корпорації, — темп зростання інвестиційних цін ниж­чий (вищий), ніж на інші елементи кінцевого попиту. Цей результат пояснюється й тим, що мірою зростання цін на паливо й енергетику монополії та держава витрачають дедалі більше коштів на розроблення енергозбережувальних технологій. Водночас значення коефіцієнта за змінної величини темпу зростання цін на паливо в рівнянні індексу споживчих цін показує, що на кожен відсоток приросту (спаду) цін на паливо припадає b24 відсоткового пункту зростання (спаду) цін на споживчі товари.
Розглянемо другий варіант моделі для визначення темпів зрос­тання цін. Він складається з чотирьох рівнянь, які розв’язуються в іншій послідовності:
INDI = a30+a31PMEU+a32PICU+a33PFUW + a34L/SO;        (4.1.23)
INDC = b30 + b31PCFU + b32RK + b33UN;                   (4.1.24)
INDGP=l30+l31TPFGP+l32INDI+ l33INDC + l34UN;          (4.1.25)
INDGDP = j40 + j41INDI + j42INDGP + j43INDC,          (4.1.26)
де PTCU — темп зростання цін на промислові товари на внутріш­ньому ринку;
PFUW — темп зростання цін на паливо на світовому ринку;
PCFU — темп зростання цін на продовольчому внутрішньому ринку.
У цю модель введено показники галузевих цін як екзогенні характеристики умов виробництва продукції, що становить підґрунтя відповідного елемента кінцевого споживання. У рівнянні для інвестиції — це ціни на машини й обладнання на внутрішньому ринку, в рівнянні для споживчих цін — ціни на продоволь­чі товари, в рівнянні для державних закупівель — ціни на інвестиційні та споживчі товари.
Рівняння темпу приросту цін ВНП визначають у цій моделі як лінійну комбінацію відповідних дефляторів за елементами кінцевого споживання.
4.2. Прогнозування зайнятості
та безробіття

Серед проблем моделювання відтворення робочої сили важливе місце належать аналізу та прогнозу зайнятості населення, який є соціально-економічним процесом застосування праці різних груп населення в різних сферах суспільно корисної діяльності та ґрунтується на суспільному розподілі праці.
У 1990-і роки прогнозування зайнятості зазнало певних змін і зумовило необхідність вимірювання економічно неактивного населення та безробіття.
Згідно із рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) населення країни поділяють на економічно активне (робочу силу) й економічно пасивне (рис. 4.2.1) .
Економічно активне населення (робоча сила) складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке впродовж певного часу забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці.
До економічно активного населення належать лише ті особи, які займалися економічною діяльністю або шукали роботу й були готові приступити до неї, тобто яких класифікують як «зайнятих» і «безробітних» (за визначенням МОП).

Рис. 4.2.1. Економічно активне та неактивне населення
Економічно пасивне населення (поза робочою силою) — особи, яких не можна класифікувати як «зайнятих» або «безробітних».
За матеріалами щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної активності все населення країни віком від 15 до 70 років розподіляється на три взаємовиключні та вичерпні категорії: зайняті, безробітні, економічно пасивні.
До зайнятого населення віднесено осіб, які займалися економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого часу; роботодавці; особи, які самостійно забезпечували себе роботою або безкоштовно працювали в сімейному бізнесі; служителі релігійних культів; військові кадрової служби тощо.
До зайнятого населення не належать: учні працездатного віку, які навчаються та не працюють; військові строкової служби та жінки, які перебувають у відпустці з вагітності, пологів і догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного чинним законодавством.
Відповідно до методології інформацію щодо кількості зайнятого населення поділяють на дві основні категорії: найманих працівників підприємств, установ, організацій та інших осіб, зайнятих економічною діяльністю.
Розроблення прогнозів зайнятості населення зумовлено очіку­ваними змінами попиту та пропозиції робочої сили й робочих місць, тобто стану ринку праці під впливом структурних змін в економіці, динаміці чисельності та структури населення, рівня кваліфікації та заробітної плати працівників, рівня матеріального забезпечення громадян.
Розрахунки показників ринку праці на основі балансового методу [36].
Баланс ринку праці відображає взаємодії таких процесів:

  • формування пропозиції робочої сили (її надходження);
  • формування попиту на робочу силу (визначення можли-
    востей;
  • працевлаштування незайнятих громадян);
  • визначення (внаслідок різниці попиту і пропозиції) кількості безробітних на кінець періоду.

Методологічна схема прогнозування ринку праці передбачає кілька стадій.
І стадія — аналіз формування ринку праці за попередній період з огляду на: тенденції розвитку ринку праці; зміни в структурі окремих джерел формування ринку праці; набуття чинності законодавчими актами, що впливали на попит і пропозицію робочої сили; ефективність діяльності служби зайнятості з питань працевлаштування.
II стадія — прогнозування змін у динаміці й структурі ринку праці, зважаючи на вплив окремих чинників, визначення орієнтирів зміни окремих джерел формування попиту і пропозиції робочої сили.
ІІІ стадія — прогнозування обсягів пропозиції робочої сили, попиту на неї, визначення кількості незайнятих і рівня безробіття.
Прогнозування показників попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці має ґрунтуватися на економіко-статистичному аналізі наявних тенденцій розвитку ринку праці й урахуванні прогнозових макроекономічних показників: валового внутрішнього продукту; трудових ресурсів ; загального обсягу інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування; основних фондів та їхньої структури за формами власності.
Прогнозування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці здійснюють у розрізі окремих джерел їхнього формування.

  • Пропозицію робочої сили визначають за такими показниками: чисельність зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю на початок року; кількість вивільнених із галузей народного господарства; випускники навчальних закладів; раніше зайняті в домашньому господарстві; інші категорії незайнятого населення.
  • Попит на робочу силу розраховують як суму: потреб у працівниках для заміщення вільних робочих місць і вакантних посад; потреб у працівниках для комплектування новостворених ро­бочих місць.

Прогнозуючи джерела формування ринку робочої сили, увагу треба приділяти показнику вивільненої робочої сили із галузей економіки, який за умов прискореного реформування економіки може суттєво перевищувати темпи розвитку сфери докладання праці.
Вивільнення працівників із галузей економіки зумовлено впливом комплексу чинників, характерних для конкретного етапу розвитку. На нинішньому етапі вивільнення робочої сили здебільшого спричинено структурними зрушеннями в економіці за рахунок: ліквідації підприємств, установ; реорганізації; перепрофілювання; скорочення персоналу; звільнення за власним бажанням; звільнення за порушення трудової дисципліни.
Під час прогнозування пропозиції робочої сили головним є визначення очікуваної кількості незайнятих економічною діяльністю громадян, які мають звернутися до біржі праці (не всі незайняті звертаються до біржі праці).
З огляду на особливості періоду реформувань та очікування економічного зростання у прогнозованому періоді можна передбачати збільшення частки незайнятих.
Структуру пропозиції робочої сили прогнозують зважаючи на тенденції розвитку її окремих джерел і чинників, що діятимуть у прогнозованому періоді.
Складнішим є завдання прогнозування попиту на робочу силу, який узагальнює потребу в працівниках для заміщення вакантних посад і новостворених робочих місць.
Ця потреба визначається з урахуванням чинників ринкових перетворень: структурної перебудови, приватизації, реструктуризації, пов’язаних із такими макроекономічними показниками, як: ВВП, загальний обсяг інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування, стан і структура основних фондів за формами власності.
У розрахунковому балансі ринку праці попит на робочу силу відображає показник працевлаштування який віддзеркалює задоволений попит. Цей показник враховує і потребу в працівниках для заміщення вільних і новостворених робочих місць, і інші напрями працевлаштування. Оскільки не всім, хто звертається до служби зайнятості, допомагають із працевлаштуванням, певна частина незайнятих громадян знімається з обліку. Кількість таких осіб визначають з урахуванням тенденцій зміни співвідношення їх із пропозицією робочої сили. У перспективі питома вага цієї категорії громадян зменшуватиметься.
У кожному суспільстві необхідно певною мірою впливати на про­цеси формування, розподілу, обміну й використання робочої сили.
Міжгалузевий баланс у трудовому вираженні є важливим інструментом регулювання й прогнозування зайнятості населення. Він уможливлює визначення потреби в працівниках для сфери виробництва Rt в t-му році залежно від обсягу виробництва Хtj і трудомісткості продукції ltj галузей народного господарства.
Його математичний запис такий:
                                  (4.2.1)
де j — індекс галузі (продукції).
Трудомісткість одиниці продукції часто називають коефіцієнтом прямих витрат праці. Прогнозову величину обчислюють як відношення середньорічної чисельності зайнятих основною діяль­ністю j-ї галузі у базовому періоді Roj дообсягу продукції Xoj за той самий період, скоригований на коефіцієнт зростання продуктивності праці у прогнозованому періоді Wtj:
                                    (4.2.2)
Підвищення продуктивності праці визначають різноманітними методами. Серед них донедавна особливе місце належало пофакторному плануванню виробітку. Розрахунки коефіцієнтів прямих витрат праці мають відображати трудові витрати всіх працівників основної діяльності (робітників, спеціалістів, керівників і технічних виконавців).
На основі прямих витрат праці встановлюють коефіцієнти пов­них витрат праці rj. Вони є підсумком всіх витрат живої й матеріалізованої праці на виробництво j-ї продукції та обчислюються за формулою
rj = lj + a1jr1 + a2jr2 + … + anjrn,                (4.2.3)
де aіj — коефіцієнт прямих матеріальних витрат i-го продукту на одиницю j-го, який враховує не тільки витрати предметів праці, а й амортизаційні відшкодування.
У матричній формі рівняння (4.2.3) з врахуванням усіх зауважень для сукупності продуктів має вигляд:
R = L + ATR,(4.2.4)
де R, L — вектори коефіцієнтів відповідно повних і прямих витрат праці;
АT — транспонована матриця коефіцієнтів прямих витрат включно з амортизаційними відшкодуваннями.
Розв’язок рівняння (4.2.4) дає
.(4.2.5)


Державний комітет статистики України. Економічна активність населення України. — 2002: Статистичний збірник. — К., 2003.

Термін «трудові ресурси» за своїм змістом ширший за економічно активне населення, оскільки охоплює учнів, що навчаються із відривом від виробництва, домогосподарок та інших працездатних громадян працездатного віку.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.