лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Прогнозування соціально-економічних процесів

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

4

 Прогнозування інфляції
та безробітя

4.1. Моделі прогнозування інфляції
Прогнозування інфляції, яку вимірюють з огляду на темп зростання цін, ґрунтується на аналітичному дослідженні головних чинників, що впливають на формування рівня цін, а саме:

  • зростання виробничих витрат, насамперед за рахунок збільшення цін на енергоносії (за орієнтовною оцінкою);
  • залежність рівня цін від загальноекономічної ситуації у країні (рівень сукупного попиту, динаміка грошових доходів населення, конкуренція із іноземними виробниками);
  • спрямованість державної економічної політики. Ослаблення грошово-кредитного контролю за умов спаду виробництва або його стабілізації на недостатньому рівні призводить до інфляції попиту;
  • співвідношення динаміки загального рівня цін і відносних цін на окремі товари та послуги (з метою перерозподілу обмежених ресурсів). Зміна відносних цін здебільшого зумовлює зростання загального рівня цін (принаймні тимчасове);
  • інфляційні очікування, наслідком яких є підвищення відсоткових ставок та вимоги стосовно підвищення заробітної плати;
  • спрямованість офіційної політики країни, а саме: заходи кон­тролю над цінами, політика щодо конкуренції й система зовнішньої торгівлі, режим обмінного курсу.

Прогнозування індексу споживчих цін (ІСЦ). ІСЦ є найпоши­ренішим показником рівня інфляції і, як правило, обчислюють на підставі періодичних обстежень споживчих цін.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) — це індекс цін типового кошика імпортних та вітчизняних товарів, які споживаються резидентами.
Індекс споживчих цін є загальним показником темпів зміни цін, за якими домашні господарства-споживачі купують товари та послуги, тобто цін, які кожен член суспільства сплачує під час купівлі конкретного товару чи послуги. Це — показник інфляції у ринковій економіці, широко застосовуваний з метою контролю за динамікою цін.
До переліку ІСЦ для розрахунку державного індексу зараз належать 425 видів товарів і послуг-представників . Класифікація цих видів товарів і послуг відповідає стандартній класифікації, яку використовують у статистиці виробництва, роздрібної торгів­лі та зовнішньоекономічної діяльності країни. Весь набір поділяється на три великі групи: продовольчі товари (38 підгруп), непродовольчі товари (56 підгруп) та послуги (27 підгруп).
Для розрахунку національного індексу споживчих цін в Україні (індексу інфляції) використовують формулу Ласпейреса. Обчислений із застосуванням формули (4.1.1) зведений індекс характеризує відношення вартості споживчого кошика товарів та послуг у цінах звітного періоду до його вартості в цінах базового періоду:
,             (4.1.1)
де
CPI0tІСЦ за період t порівняно з базовим (0);
Р0j — ціна товару j у базовому періоді;
Ptj — ціна товару j у періоді t;
Q0j — кількість товару j у базовому періоді.
Прогнозування інфляційних очікувань. Уявлення суб’єктів ринку про майбутній рівень цін належать до найважливіших парамет­рів, які визначають їхню поведінку. Тому для комплексного аналізу причин виникнення інфляції та прогнозування її впливу на економіч­ну кон’юнктуру в макромоделях необхідно враховувати інфляційні сподівання. Залежно від способу формування ендогенні інфляційні сподівання поділяють на статичні, адаптивні та раціональні.
Статичнимназивають такий спосіб оцінювання сподівань, за якого ціна наступного періоду () дорівнює ціні попереднього періоду:
.                                   (4.1.2)
Адаптивним називають спосіб формування сподівань, за якого здійснюється коригування майбутньої ціни з урахуванням збитків, що виникли внаслідок помилкового визначення ціни в поперед­ньому періоді (t – 1):
                  (4.1.3)
де а — коефіцієнт адаптації. За а = 1 очікування є сталою величиною.
Раціональнимназивають такий спосіб формування сподівань, за якого використовують усю наявну в поточний момент інформацію стосовно чинників, котрі впливають на значення параметра, що визначається. Очікувана ціна має вигляд функції від усіх ціноутворювальних чинників (хi):
                        (4.1.4)
Найпростіша модель прогнозу ціни відповідно до концепції раціональних сподівань може бути такою [10]:
                               (4.1.5)
                               (4.1.6)
                                   (4.1.7)
                                    (4.1.8)
Параметри ?1t та ?2tце стохастичні змінні, які відображають випадкові помилки у прогнозуванні обсягів попиту й пропозиції.
Рівняння (4.1.5) свідчить, що поточний попит на добробут () визначається його поточною ціною. Рівняння (4.1.6) засвідчує те, що рішення щодо обсягу пропозиції () продавцям доводиться приймати напередодні, тобто на підставі очікуваної ціни. Рівняння (4.1.7) — це свідчення того, що продавець будує свій прогноз згідно із концепцією раціональних сподівань. У моделі, що розглядається, це означає, що йому відомі параметри а, сd, які визначають конкретний вид функції попиту й пропозиції. Тотожність (4.1.8) констатує рівність очікуваних обсягів попиту () і пропозиції (). Оскільки очікується, що прогноз буде точним, то:
 і ,
звідси:
 і             (4.1.9)
Однак у реальному житті побудова адекватної прогнозової моделі пов’язана з проблемою збирання й оброблення необхідної інформації. Тому під час моделювання поведінки економічних суб’єктів, поряд із раціональними сподіваннями використовують також адаптивні сподівання. Більше того, з метою спрощення коефіцієнт адаптації часто беруть за одиницю, й тоді виникає окремий випадок адаптивних сподівань — статичне сподівання.
Наведемо приклади побудови моделей інфляції.

  • Модель визначення рівня цін. Підґрунтям цієї моделі є таке рівняння кількісної теорії грошей:

,                            (4.1.10)
де  — швидкість обертання грошей;
 — реальний ВВП;
М — кількість грошей у обігу (наприклад, М3);
 — рівень цін у країні.
У рівнянні (3.3.10) параметри V та Y задано, швидкість обертання грошей залежить від частоти грошових виплат, яка визначається технічними й інституціональними умовами, а величина реального ВВП визначається мірою встановлення рівноваги в реальному секторі.
Оскільки ані V, ані Y не залежать від кількості грошей, рівень цін прямо пропорційний масі грошей, що обертаються:
.
З огляду на те, що в сучасній Україні темпи зростання реального ВВП визначаються інституціональними й технологічними процесами, що стосуються переважно податково-бюджетної політики, зміни грошової маси та швидкості грошового обігу визначатимуть зміну номінального ВВП за рахунок зміни цін.
Розглядаючи чинники, що впливають на темпи інфляції, особ­ливу увагу приділяють динаміці грошової маси. Збільшення її може відбуватися як унаслідок сприятливих змін у поведінці суб’єктів господарювання й населення, так і безпосередньої емісії. За умов економічної кризи головним джерелом збільшення грошової маси в обігу є емісія. Визначаються економічні наслідки емісії, а саме: відповідне зростання грошового агрегату М1, тобто зростання грошей поза банками (М0), коштів на розрахункових і поточних рахунках підприємств і депозитів до
запитання населення (емісія понад 8—10 % грошової маси М3 не супроводжується пропорційним збільшенням строкових депозитів, вона посилює недовіру до національних грошей і призводить до поширення негативних інфляційних та валютних очікувань).
Якщо за рівень цін (4.1.10) вважати інфляцію, то для аналізу її динаміки згідно із кількісною теорією грошей можна використати вказані чинники.
2. Модель інфляції, побудована на основі множинної регресії. У цій моделі велика увага приділяється вибору пояснюючих змінних (факторів), що включаються в модель. Наприклад, оскіль­ки інфляція — це відсоток приросту цін, такі чинники, як ВВП і грошова пропозиція, доцільно включати в модель у вигляді відсотка приросту до рівня попереднього місяця. Дуже важливо, щоб усі коефіцієнти при факторних змінних мали чітку економіч­ну інтерпретацію.
Модель, яка найкраще описує вплив вказаних чинників на рівень інфляції, можна відобразити так1:
,           (4.1.11)
де h — рівень місячної інфляції;
у — відсоток приросту рівня ВВП за поточний квартал стосов­но рівня попереднього місяця;
m — відсоток приросту грошової маси (агрегат М2) щодо рівня попереднього місяця.
Оскільки інфляція означає безперервне зростання цін, для прогнозування її в межах макроекономічної моделі необхідно встановити зв’язок між темпом приросту рівня цін , обсяга­ми сукупного попиту —  та сукупної пропозиції — .
3. Модель процесу розвитку інфляції в часі, яку можна побудувати на підставі динамічних функцій сукупного попиту й сукупної пропозиції.
Динамічна функція сукупного попиту:
.                  (4.1.12)
За заданих значень: обсягу виробництва попереднього періоду (Yt – 1), приросту автономного попиту в поточному періоді (At), тем­пу приросту номінальної кількості грошей (Мt), очікуваного темпу інфляції  — ця функція відбиває залежність між фактичним темпом інфляції та поточною величиною сукупного попиту.
Динамічна функція сукупної пропозиції для короткотермінового прогнозузінфляційними очікуваннями:
                          (4.1.13)
або
.                         (4.1.14)
Кожному обсягу сукупної пропозиції відповідає вищий (нижчий) фактичний темп інфляції, який стає функцією від очікуваного темпу її .
Динамічна функція сукупної пропозиції для короткострокового прогнозухарактеризує зв’язок між фактичним темпом інфляції й обсягом виробництва за заданих інфляційних очікувань. Коли фактичний темп інфляції не збігається з очікуваним, обсяг національного доходу не дорівнює національному доходу в умовах повної зайнятості (YF). Якщо впродовж тривалого часу темп інфляції не змінюється, очікуваний темп її стає рівним фактичному відповідно до будь-якої концепції формування очікувань . У цьому разі, як випливає із (4.1.14), обсяг сукупної пропозиції дорівнює національному доходу повної зайня­тості за будь-якого темпу інфляції Yt = YF. Цю залежність називають динамічною функцією сукупної пропозиції тривалого
періоду. Вона характеризує зв’язок між темпом інфляції й обсягом виробництва в разі збігу фактичного темпу інфляції із очікуваним.
4. Економетрична модель визначення темпу інфляції та обсягу виробництва, що становить структурну форму системи одночасних рівнянь функцій сукупного попиту та пропозиції:
            (4.1.15)
Приведена форма моделі матиме вигляд
   (4.1.16)
де  — вектор ендогенних змінних;
 — вектор екзогенних і лагових змінних;
Н — матриця параметрів приведеної системи рівнянь.
Оцінки параметрів зведеної моделі () можна одержати методом 2-МНК. Тоді розрахункові значення ендогенних змінних дістанемо, підставляючи в оцінювану систему вектор екзогенних змінних Xt:
.                               (4.1.17)
Процес розвитку інфляції можна розглядати залежно від монетарних (а) чи фіскальних (б) впливів на економічну кон’юнк­туру, при цьому можливі такі наслідки.
1) а) Якщо в першому прогнозованому періоді темп приросту номінальної кількості грошей буде , то відповідно до (4.1.12) сукупний попит набуде значення , а національний дохід у цьому періоді зросте до  за темпу інфляції , .
б) Якщо збільшити державні витрати, темп приросту автоном­ного попиту дорівнюватиме , тобто , за інших незмінних значень екзогенних параметрів, то відповідно до (4.1.12) сукупний попит набуде значення , темп інфляції  перевищуватиме темп приросту грошової маси через прискорення обігу грошей , а національний дохід зросте до .
2) а) Припустимо, що економічні суб’єкти формують своє уявлення про майбутнє відповідно до концепції статичних сподівань. Тоді у другому періоді , а значення динамічних функ­цій сукупної пропозиції нетривалого періоду відповідно до (4.1.13) дорівнюватиме , сукупного попиту відповідно до (4.1.12) — , темп інфляції зросте до . На цьому етапі пристосування до нового рівноважного стану темп зростання рів­ня цін перевищує темп зростання грошової маси: .


Методика розрахунку національного індексу споживчих цін для визначення рівня інфляції. — К.: Держкомстат України, 2001.

1 Науменко В. Інфляція. У пошуку взаємозв’язків // Вісник НБУ. — 1997. — Лютий.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.