лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Прогнозування соціально-економічних процесів

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Спроби подолати основні недоліки розглянутого типу динамічної міжгалузевої моделі зумовили опис її у формі лінійних різницевих рівнянь:
 ,(3.3.8)
де ?Xt — вектор приростів валових випусків у році t порівняно із роком t – 1:
?Xt = Xt – Хt – 1.                                  (3.3.9)
На відміну від системи диференціальних рівнянь у цьому разі розглядають дискретні інтервали, як правило, річні. Реакція економічної системи на розширення виробництва, тобто на здій­снення капітальних вкладень, що забезпечують приріст продукції, має відбутися до завершення річного часового інтервалу. Таке припущення дещо пом’якшує занадто жорсткі вимоги миттєвої реакції, властиві системі диференціальних рівнянь, але цілком не усуває їх, оскільки спорудження великих виробничих об’єктів триває кілька років.
Розв’язок системи (3.3.8) можливий за допомогою системи рекурентних співвідношень для послідовних періодів прогнозування, починаючи з першого року, якщо відомий вектор валових випусків у базовому році Х0. Для спрощення запису припускаємо, що .
Для першого року, враховуючи (3.3.9), маємо
X1 = A1X1 + (Х1 – Х0 )+  або
Розв’язком цієї системи буде:

.

або якщо (Е – A – )= U, то
X1 = U–1( – X0).                       (3.3.10)
Виходячи з цього, для другого року прогнозового періоду отримаємо таке значення вектора валових випусків:
X2 = U–1( – X1).
Підставивши значення Х1 з (3.3.10), матимемо

,

для третього року періоду
.
У загальному випадку буде:

.         (3.3.11)
Із (3.3.11) випливає, що продуктивність (тобто умова невід’єм­ності валових випусків) системи (3.3.8) не виконується автоматич­но в разі заданих характеристик матриць структурних параметрів подібно тому, як це відбувається в статичній моделі за невід’єм­них векторів кінцевих продуктів для різних років періоду прогнозування, оскільки в загальний запис розв’язку ці вектори із відповідними матричними множниками входять зі знаками, що чергуються.
Дослідження властивостей системи (3.3.8), що забезпечують невід’ємність валових випусків для різних років прогнозу й стабіль­ність (і монотонність) їхньої динаміки, є предметом спеціального дослідження.
Реальні процеси капітальних вкладень мають доволі складну часову структуру. В заданому році капітальні вкладення здійснюються для введення в дію об’єктів не лише в поточному та наступних річних інтервалах часу, а й у віддаленіших періодах. Розрив у часі між початком здійснення вкладень і початком введення в дію основних виробничих фондів тим більший, чим складніший та біль­ший об’єкт, що споруджується в цій галузі.
З іншого боку, введення в дію основних виробничих фондів є результатом капітальних вкладень не лише цього року, а й поперед­ніх років, кількість яких залежить від тривалості лага в конкрет­ній галузі.
У табл. 3.3.1 наведено структуру капітальних вкладень у часі для періоду прогнозування у 5 років та для лага у 3 роки. Кожен рядок таблиці характеризує розподіл капітальних вкладень, який здійснюють у цьому році, необхідних для введення в дію основних фондів у різні роки. У цьому плані обсяг капітальних вкладень року t дорівнює:
                             (3.3.12)
де К(t, ?)капітальні вкладення року t,що здійснюються для введення в дію основних фондів у році ?;
? — тривалість лага капітальних вкладень.
Стовпчики табл. 3.3.1 показують, за рахунок вкладень яких років відбувається введення в дію основних фондів у поточному році. Загальний підсумок стовпчика дорівнює:
,
де  — коефіцієнт, що характеризує відношення обсягу капітальних вкладень, необхідних для введення в дію основних фондів у році ?, до всього обсягу введення.


Таблиця 3.3.1
ЧАСОВА СТРУКТУРА КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ (ТРИВАЛІСТЬ ПЕРІОДУ ПЛАНУВАННЯ — 5 РОКІВ;
ТРИВАЛІСТЬ ЛАГА КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ — 3 РОКИ)


Рік
здійснення
вкладень (%)

Рік уведення в дію основних фондів (%)

Загалом

Передплановий період

Період планування

Післяплановий період

Передплановий період

– 2

– 1

0

1

2

3

4

5

6

7

8

 

– 2

(К – 2, 2)

(К – 2, –1)

К(– 2, 0)

К(– 2, 1)

 

 

 

 

 

 

 

К(– 2)

– 1

 

К(– 1, –1)

К(– 1, 0)

К(– 1, 1)

К(– 1, 2)

 

 

 

 

 

 

К(– 1)

0

 

 

К(0,0)

К(0,1)

К(0,2)

К(0,3)

 

 

 

 

 

К(0)

Період пла­нування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

К(1,1)

К(1,2)

К(1,3)

К(1,4)

 

 

 

 

К(1)

2

 

 

 

 

К(2,2)

К(2,3)

К(2,4)

К(2,5)

 

 

 

К(2)

3

 

 

 

 

 

К(3,3)

К(3,4)

К(3,5)

К(3,6)

 

 

К(3)

4

 

 

 

 

 

 

К(4,4)

К(4,5)

К(4,6)

К(4,7)

 

К(4)

5

 

 

 

 

 

 

 

К(5,5)

К(5,6)

К(5,7)

К(5,8)

К(5)

Загалом

 

 

 

?Ф(1)

?Ф(2)

?Ф(3)

?Ф(4)

?Ф(5)

 

 

 

 


Обсяг таких вкладень перевищує величину введення за рахунок капітальних витрат, які не збільшують вартості основних фон­дів. Значення коефіцієнта зазвичай становить величину, близьку до одиниці, тому будемо вважати, що  тоді
.                          (3.3.13)
В аспекті зв’язку капітальних вкладень у виробничу сферу
із динамікою процесу виробництва в періоді прогнозування
у їхньому складі можна виокремити три основні групи: капі-
тальні вкладення, пов’язані з завершенням будівництва основних фондів, розпочатого в передпрогнозовому періоді (К0);
капітальні вкладення, пов’язані із будівництвом об’єктів, які вводяться в дію впродовж періоду прогнозування (Кр),і капі-
тальні вкладення, пов’язані із завершенням капітального бу-
дівництва для введення в дію об’єктів у післяпрогнозовний
період (Kf).
Очевидно, що на прирости обсягів виробництва у прогнозовому періоді з-поміж загального обсягу вкладень безпосередньо впливають тільки величини К0та Кр.
Величина К0є заданою, й тому справляє однозначний вплив на показники обсягів виробництва у прогнозовому періоді. Тому її також слід враховувати у складі кінцевого продукту, що використовується.
У загальному випадку величину К0для року t можна записати так:
, якщо t ? ?; K0(t) = 0, якщо t ? ?.
Безпосередньо до складу структурних параметрів і невідомих динамічної моделі слід включити показники, що характеризують капітальні вкладення Кр. Величину для завершення будівництва впродовж післяпрогнозового періоду в загальному випадку визначають як:
, якщо t >??; Kf(t) = 0,якщо t ? ??.
де ?індекс останнього прогнозового року.
Зафіксувати величину Kf у складі кінцевого продукту за роками важко, бо невідомо, як можна представити розвиток економіки в післяпрогнозовому періоді, поки не з’ясовано принаймні основні пропорції її розвитку в минулому прогнозовому періоді. Утім, можна визначити певну тенденцію в динаміці капітальних вкладень і введення в дію основних фондів за ряд років, розташованих поспіль. Це дає можливість визначити функціональний взаємозв’язок між величинами Кр і Kf та компонентами, які їх визначають, а отже, замість фіксації величин Kf знаходити їх шляхом розв’язання моделі. Зрештою можна встановити таку залежність між кінцевим продуктом статичної (yi)та динамічної () моделі (до всіх наведених вище позначень додамо галузевий індекс і):
,
ав загальному випадку .
Обсяг виробництва продукції в розглядуваній динамічній міжгалузевій моделі з урахуванням лага капітальних вкладень визначається потребами її постачання для поточного виробничого споживання, для капітальних вкладень Кр і Kf , а також для кінцевого споживання:
,
або
              (3.3.14)
Тут Kij(t)постачання засобів праці і-го виду для здійснення капітальних вкладень у j-ту галузь у році t;

До динамічної моделі вводять коефіцієнти структури капіталь­них вкладень , аналогічні тим, що були використані в моделі (3.3.6):

.                             (3.3.15)

Як випливає з (3.3.12), капітальні вкладення здійснюють у році t для введення в дію основних фондів у різні роки періоду планування:
                                (3.3.16)
де ?j — лаг капітальних вкладень у галузі j.
Своєю чергою, як зазначалося у (3.3.13), показники Kj(t, ?)є функціями від значень ?Фj(?) введення в дію основних фондів цієї галузі в році t. Цю залежність можна виразити за допомогою коефіцієнтів часової структури капітальних вкладень ?j(t, ?), які характеризують питому вагу капітальних вкладень року t у загальній вартості основних фондів галузі j, введених у дію в році ?:
                   (3.3.17)
Підставивши значення Kj(t, ?)з (3.3.17) у (3.3.16), а знайдене таким чином значення Kj(t)у (3.3.15), одержимо
.                 (3.3.18)
Ураховуючи (3.3.18), баланси виробництва й розподілу продукції (3.3.14) можна записати так:

або в матричному вигляді:
                  (3.3.19)
де  — матриця коефіцієнтів ;  — діагональна матриця коефіцієнтів ?j(t,?); ?Ф? — вектор-стовпчик галузевих показників уведення в дію основних фондів; — максимальна тривалість лага капітальних вкладень.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.