лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Моделювання економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Монополії моделі. Про монополію йдеться, коли на ринку того чи іншого товару є лише один продавець, якому протистоїть маса дрібних, конкуруючих один із одним покупців. Однак цього недостатньо, щоб вважати продавця монополістом. Продавець стає монополістом тоді, коли він починає активно впливати на рівень цін, прагнучи здобути максимальний прибуток.
Монте-Карло метод (метод статистичних випробовувань) — числовий метод, який використовує моделювання випадкових величин і побудову статистичних оцінок для шуканих величин.
Мультиплікатор (від лат. multiplico — множу, збільшую) — коефіцієнт, який пов’язує приріст інвестицій (трактується як зовнішній імпульс в економічній системі) з зумовленим ним результатом — зростанням прибутку.
Надсистема — навколишнє середовище, в якому функціонує система.
Накопичення золоте правило — в макроекономічних моделях розподіл національного доходу на споживання і накопичення в постійній пропорції, що забезпечує максимум споживання на душу населення. Поняття «золотого правила» введено в ході аналізу однопродуктових моделей економічної динаміки з лінійно однорідними виробничими функціями.
Національні рахунки (система національних рахунків, національне рахівництво) — застосовувана у світовій економічній статистиці система взаємопов’язаних економічних показників. У системі національних рахунків (СНР) економічні показники представлені в спеціальній формі, що описує найбільш загальні й важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продукції, розподілом і перерозподілом доходів у масштабах країни, з формуванням національного багатства.
Неймана — Моргенштерна розв’язок — один із варіантів розв’язку для коаліційної гри або, в загальному випадку, для задачі багатокритеріального вибору.
Нейронних мереж метод — технологія пошуку цілей і засобів поводження в широкому діапазоні середовищ, на підставі імітації дій інтелекту; породжена дослідженням роботи людського мозку, спрямована на побудову логічно функціонуючої системи з великою кількістю простих елементів, взаємоспряжених розгалуженими зв’язками, призначена для виявлення нелінійних закономірностей за відсутності апріорних знань про об’єкт, який вивчається, застосовується в прогнозуванні динаміки ринку і в інших сферах економіки.
Неперервна модель — математична модель, кожне невідоме якої змінюється неперервно в області свого визначення; крім того, зазвичай, також покладається, що в описі моделі використані тільки неперервні залежності її елементів від первинних даних і невідомих (елементи опису моделі — праві й ліві частини рівнянь тощо).
Нестійкості економічна теорія — теоретична концепція, згідно з якою домінуючими характеристиками стану економіки виступають нерівновага, нестійкість, незбалансованість окремих частин економічної системи, диспропорція між взаємопов’язаними вартісними та матеріальними потоками, неузгодженість поводження економічних агентів, невизначеність динаміки окремих економічних параметрів і економіки загалом.
Несумісні моделі (взаємно несумісні) характеризуються тим, що кожна із них має розв’язок, але у сукупності ніякі їхні розв’язки не задовольняють визначеним необхідним умовам. Розрізняють два типи таких умов: 1) моделі об’єднані прямим зв’язком, тобто вихід (ендогенні змінні) однієї моделі (чи сукупності декількох моделей) є входом (екзогенні змінні) іншої. Моделі несумісні, якщо ні при жодному значенні виходу першої моделі, друга не має розв’язку, хоча й має такий за інших значень входу; 2) накладаются загальні обмеження на розв’язок двох і більше моделей; зокрема, ці обмеження можуть мати характер рівнянь чи нерівностей, яким повинні задовольняти елементи розв’язків окремих моделей.
Нечітких множин теорія (розпливчастих множин теорія) — розділ прикладної математики, котрий вивчає методи опису й моделі об’єктів, які мають специфічну форму невизначеності, наприклад неточність, що властива конструкціям природної мови або виникає в результаті аналізу складних систем.
Обробка даних — сукупність процесів, пов’язаних із введенням даних в комп’ютер, контролем їхньої достовірності, організацією збереження, розв’язанням різноманітних задач, із виведенням одержаних результатів, передаванням даних каналами зв’язку, а також із забезпеченням надійності розв’язку поставлених задач і обмеженням доступу до даних, які зберігаються, в межах повноважень користувачів.
Олігополії моделі — економіко-математичні моделі, що описують взаємодію на ринку декількох фірм, достатньо великих, щоб помітно впливати на ціну товару.
Оптимальне планування — складання плану, що трактується як розв’язок оптимізаційної задачі. Вперше ця проблема була поставлена російським математиком і економістом Л. В. Канторовичем наприкінці 1930-х рр.
Оптимальність за Парето (ефективність за Парето) в задачах раціонального вибору — властивість альтернатив, яка звичайно визнається необхідною для розв’язання у разі багатокритеріальності, тобто при виборі з урахуванням декількох паритетних функцій цілі. Альтернатива називається оптимальною за Парето, якщо будь-яка інша альтернатива, більш приваблива за якою-небудь функцією цілі, виявляється хоча б за однією з інших функцій менш привабливою, ніж дана. Тобто, покращання за якимось критерієм стосовно альтернативи, оптимальної за Парето, може бути досягнуто тільки за рахунок погіршання за деяким іншим критерієм із обраної множини критеріїв.
Оптимальні траєкторії. У моделях економічної динаміки стан об’єкта у момент  визначається n-мірним вектором  із компонентами, що вимірюють обрані економічні показники (запаси ресурсів, обсяг виробничих фондів, випуск продуктів, обсяг споживання, ціни тощо).
Оптимальності принципи — формальний опис різних уявлень про оптимальність, що відображають ті чи інші аспекти інтуїтивного усвідомлення та сприйняття розумності й доцільності. Ці ознаки групуються навколо змістовних уявлень про стійкість, вигідність і справедливість. Суттєво, що одночасна реалізація всіх (чи хоча б достатньо великої кількості) аспектів оптимальності виявляється неможливою через їхню формальну несумісність. Аналіз можливостей, що виникають, труднощів і меж вдається проводити за допомогою аксіоматичного методу.
Освіти і підготовки кадрів моделі — кількісний опис за допомогою математичного інструментарію процесу освіти і підвищення кваліфікації працівників, а також впливу цього процесу на господарський і соціальний розвиток.
«Павутиноподібна» модель, розроблена голландським економістом Я. Тінбергеном на підставі аналізу економічного циклу у свинарстві. Вважається одним із перших економетричних досліджень економічного циклу.
Пенсійного забезпечення моделювання — економіко-математичний інструментарій, призначений для визначення показників і параметрів рівня, структури і диференціації пенсійного забезпечення у країні чи великій організаційно-господарчій системі, як в натуральному вираженні (сподівана в найближчі роки чисельність пенсіонерів різних пенсійних груп), так і в грошовому (складові пенсійних виплат за джерелами фінансування тим же групам). Пенсійне забезпечення — розділ системи соціального забезпечення в широкому сенсі, що здійснює грошові виплати із пенсійних фондів (державних, приватних, кооперативних тощо) громадянам, які досягли пенсійного віку, у разі втрати працездатності через інвалідність, за вислугу років, у разі втрати годувальника.
Перебору метод — алгоритм послідовного породження всіх елементів деякої скінченої множини з метою знаходження її елементів, які задовольняють необхідним ключовим властивостям.
Підсистема — підмножина елементів, що реалізує цілі, узгоджені із загальними цілями системи. Підсистема може здійснювати частину цілей системи.
Прескриптивна модель (нормативна модель), має на меті побудову припису стосовно того, до якого результату повинен прийти модельований процес, яким має бути поводження (функціонування, розвиток) модельованого об’єкта, як має відбуватися модельоване явище; прескриптивна модель будується також для знаходження якої-небудь норми, котрої необхідно дотримуватись у реальності.
Прогнозування економічне — вид управлінської діяльності. Його метою є організація уявлень про майбутнє відповідно до задач, що стоять перед господарством загалом чи його складовими частинами. Результат прогнозування — прогноз. Економічний прогноз спирається на існуючі в господарстві структури, враховує закономірності, й тенденції, що виникають, орієнтований на аналіз виникнення нових елементів структури та пов’язаних з цим наслідків.
Програмування економічне — найбільш розвинена форма перспективного регулювання національної економіки, здійснюваного державою. Державне економічне програмування за своїми властивостями є індикативним, це означає, що підприємства не одержують директивних завдань за номенклатурою і кількістю вироблюваної продукції (послуг) і державні плани виступають лише як базові орієнтири для підприємств і розвитку економіки загалом. Через це економічне програмування є не прямим (виробничим), а побічним (переважно фінансовим і кредитно-грошовим) впливом держави на економіку. Воно є комбінацією економічного прогнозу з постановкою народногосподарських задач економічного розвитку і системою заходів реалізації цих завдань, в основному шляхом регулювання та стимулювання.
Простір товарів — множина різноманітних наборів товарів (x) із невід’ємними координатами.
Рамсея модель — однопродуктова модель довготермінового економічного зростання, в якій потік національного доходу створюється наявними на даний момент виробничими фондами і використовуваними трудовими ресурсами.
Раціонального сподівання теорія — економічна концепція, що ґрунтується на принципі раціональних сподівань, сформульованому в 1961 р. американським економістом Дж. Мутом: якщо припустити, що деяка теоретична модель найкращим чином відображає економічну реальність, то як сподівання учасників господарського процесу в простих економічних схемах слід використовувати значення змінних, спрогнозовані за допомогою цієї моделі. В сучасній інтерпретації гіпотеза раціональних сподівань формулюється простіше: якщо вся наявна економічна інформація оптимально використовується учасником господарського процесу для формування своїх сподівань, то таке сподівання можна вважати раціональним.
Регіонального розвитку модель — математичний опис природно-кліматичного середовища, екологічних умов життєдіяльності людини, природних ресурсів, у тому числі флори й фауни досліджуваних регіонів, закономірностей демографічних і соціально-економічних процесів, які відбуваються з його населенням і системою виробництва як у просторі, так і в часі, з метою аналізу регіонального соціально-економічного розвитку і його використання в системах підтримки рішень. Регіонального розвитку модель дає змогу представити складну структуру регіональних систем, передбачати зміни в їхніх станах, визначати міру й механізми можливого впливу на них у бажаному напрямі. Класифікуються моделі за низкою ознак.
Регулювання — спеціальний вид управління, що забезпечує потрібні значення змінних, суттєві для функціонування об’єкта управління, з урахуванням змін зовнішнього середовища. На відміну від управління в широкому сенсі, регулювання характеризується не лише квантифікованістю суттєвих змін, а й досить високим ступенем залежності параметрів стану об’єкта управління від керуючих впливів, а також обмеженням на передбачувані можливі зміни середовища.
Рейтингове управління — концепція прийняття рішень потенційними користувачами на основі використання рейтингів у процесі реалізації функцій управління.
Ризик — економічна категорія, котра відображає характерні особливості сприйняття зацікавленими суб’єктами економічних відносин об’єктивно наявних невизначеності й конфліктності, іманентних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень, оцінювання, що обтяжені можливими загрозами і невикористаними можливостями.
Ризикологія — наука про основні закономірності, принципи та інструментарій виявлення, врахування, оцінювання й управління ризиком, який відображає характерні особливості сприйняття зацікавленими суб’єктами господарювання об’єктивно наявних невизначеності, конфліктності, іманентних процесам цілепокладання, оцінювання, управління об’єктами ризику, котрі обтяжені можливими загрозами й невикористаними можливостями.
Ринок грошей — ринок національної валюти, тобто ринок лише доларів чи лише гривень. З іншого боку, існування фінансового ринку, де перебуває в обігу (як товар) низка різних інструментів — гроші, різноманітні цінні папери та їхні похідні (опціони, ф’ючерси, свопи), певні товари (золото, платина), не повинно викликати сумнівів щодо визначення базового ринку.
Рівноважне економічне зростання — траєкторія моделі економічної динаміки, котра разом із даною послідовністю векторів цін утворює стан економічної рівноваги (у трактуванні Л. Вальраса чи Дж. Неймана) чи деяку модифікацію цього стану. У разі, коли йдеться про рівновагу (стійкість), беруть до уваги всю траєкторію загалом, або її стан у кожний момент часу (йдеться про послідовність рівноваг). За додаткового припущення, коли йдеться про стаціонарність, рівноважне економічне зростання переходить у рівноважне збалансоване зростання (конкретизація поняття стаціонарності залежить від розглядуваної моделі).
Рішення, в управлінні, дослідженні операцій, економіко-математичному моделюванні — 1) вибір однієї чи кількох альтернатив із множини можливих; 2) процес здійснення такого вибору.
Розширної економіки моделі — моделі економічної динаміки, в яких технологічні можливості й цільові установки незмінні в часі. Головним методом їхнього дослідження є вивчення стаціонарних траєкторій, чи траєкторій збалансованого зростання. Аналіз стаціонарного зростання спочатку розвивався удвох незалежних напрямах: в одно- та двопродуктових моделях, технологічні можливості яких описувалися виробничою функцією, і в багатопродуктовій лінійній моделі, побудованій і дослідженій Дж. фон Нейманом (1937 р.).
Синергетика — загальна назва для низки наукових напрямів, які вивчають зародження, формування і розвиток впорядкованих у часі і/чи в просторі процесів і/чи структур, існування принципів, що керують виникненням самоорганізації. Термін запроваджений німецьким природознавцем Г. Хакеном.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.