лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Моделювання економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Лагранжа функція (лагранжіан) — допоміжна функція, застосовувана як у теоретичному аналізі екстремальних задач, так і в розробленні кількісних методів їх розв’язування.
Ле Шательє — Брауна принцип стверджує, що зовнішній вплив на систему, котрий виводить її з стану рівноваги, ініціює в ній процеси, спрямовані на послаблення результатів впливу. Легко виявляється аналогія між Ле Шательє — Брауна принципом і принципами гомеостаза та компенсаційного (від’ємного) зворотного зв’язку.
Лоренца крива — плоска крива, що побудована на розподілі доходів деякої популяції і дає змогу вимірювати диференціацію учасників за доходами в цій популяції. Запропонована нідерландським фізиком і математиком Х. А. Лоренцем у 1905 р.
Людського капіталу концепція розглядає закономірності створення і використання якісних характеристик людських ресурсів, насамперед освіти, здоров’я, кваліфікації і виробничого досвіду (у вужчому сенсі людського капіталу концепція є економічною теорією освіти і підготовки кадрів).
Для оцінки ефективності інвестицій у людський капітал на макрорівні використовуються моделі Г. У. Шульца, Е. Денісона чи оцінки кореляційної залежності між витратами на освіту і величиною ВНП (Ф. Харбісон, Дж. Псахаропулос).
Модель Шульца ґрунтується на припущенні про незалежність впливу освіти від живої праці.
Модель Е. Денісона ґрунтується на припущенні про те, що освіта впливає на економічне зростання через підвищення якості робочої сили.
Магістральна теорія — розділ математичної економіки, присвячений аналізу траєкторії пропорційного (збалансованого) зростання та оптимальних траєкторій динамічних народногосподарських моделей.
Макроекономічне моделювання — формалізоване узагальнення динаміки народногосподарських показників в їхньому взаємозв’язку. Макроекономічне моделювання розвивалось, головно у двох напрямах. Перший напрям макроекономічного моделювання — розроблення моделей, призначених забезпечити потреби економічних теорій. Це моделі економічного зростання, моделі економічного циклу, моделі, що відображають конкретні гіпотези про вплив на економіку загалом таких інструментів державної політики, як державні витрати (зокрема військові), форми і обсяги оподаткування, обсяги державного боргу, сальдо платіжного балансу тощо. До них можна додати макромоделі споживчого попиту й моделі, котрі описують взаємодію макроекономічних показників із динамікою обсягу грошей в обігу.
Максимальної правдоподібності метод — метод вибору статистичних оцінок невідомих параметрів розподілу: як оцінки обираються ті значення параметрів, за яких дані результати спостережень «ймовірніші».
Максимізація — розв’язування оптимізаційної (екстремальної) задачі на максимум, відшукання найбільшого значення цільової функції такої задачі.
Математична модель — абстракція реальної дійсності (світу), в якій відношення між реальними елементами, а саме ті, що цікавлять дослідника, замінені відношеннями між математичними категоріями. Ці відношення зазвичай подаються у формі рівнянь і/чи нерівностей, відношеннями формальної логіки між показниками (змінними), які характеризують функціонування реальної системи, що моделюється.
Марківський процес — випадковий процес, що має марківську властивість — умовну незалежність «минулого» і «майбутнього» за відомого «теперішнього». Друге еквівалентне формулювання марківської властивості — за фіксованого поводження процесу до моменту  його майбутнє поводження залежить лише від стану процесу в момент і не залежить від минулих значень.
Маршалла модель — динамічна модель ринкової рівноваги. Розглядаються найбільші відхилення від положення рівноваги, тому функції попиту і пропозиції можна вважати лінійними.
Математична економія (математична економіка) — сукупність наукових напрямів, які розвивають економічну теорію на основі аксіоматичного методу: постулати формалізуються у вигляді математичних відношень, а одержувані модельні конструкції та їхні узагальнення вивчаються математичними засобами.
Математична теорія оптимальних процесів — дисципліна, що вивчає математичні задачі автоматичного регулювання, насамперед в технічних системах. Останнім часом цю теорію активно застосовують в управлінні економічними процесами, зокрема, в теоретичному аналізі процесів перспективного розвитку.
Математичні моделі попиту і споживання — економіко-математичний інструментарій, призначений для аналізу й прогнозування процесів формування попиту і споживання населення. Характеризує залежність обсягу та структури особистого споживання і попиту населення від доходів, цін і соціально-демографічних чинників. Найпоширенішими є моделі оптимізації споживчого поводження з обмеженнями бюджетного типу.
Математичні моделі схем відтворення відтворення схеми, представленої й дослідженої за допомогою інструментарію макроекономічного моделювання. Схеми відтворення через формалізацію побудови можуть безпосередньо використовуватися як моделі. У цьому разі об’єктом дослідження є пропорції та межі відтворення, його загальна динаміка і часткові закономірності. Другим підходом є опис схем відтворення за допомогою моделей, аналогічних за структурою, — наприклад, балансових моделей, міжгалузевого балансу тощо.
Математичне програмування — розділ математики, що розбудовує теорію й числові методи розв’язування багатомірних екстремальних задач з обмеженнями, тобто задач на екстремум функції багатьох змінних з обмеженнями на область змін цих змінних. На відміну від класичної теорії екстремальних задач, що є частиною математичного програмування, головна увага приділяється тим задачам, в яких активно задіяні обмеження на область змінних параметрів.
Математичного програмування числові методи — способи пошуку наближеного розв’язку задач математичного програмування. Їхня необхідність зумовлена тим, що явний розв’язок цих задач можна знайти як виключення.
Математичне сподівання — головна й найбільш вживана числова характеристика центру групування значень випадкової величини. Математичне сподівання слугує деяким «типовим» параметром розподілу, і його роль аналогічна ролі статичного моменту — координати центру ваги розподілу маси — в механіці.
Матрична модель — одна з найпоширеніших форм представлення кількісної економічної інформації. Застосовується, зокрема, коли сукупність даних (чи невідомих) величин може зображатись за допомогою прямокутної таблиці чисел — матрицею
Матричний мультиплікатор — матричний аналог мультиплікатора, що характеризує потребу у випуску продукції і послуг для одержання одиниці кінцевого продукту (валового внутрішнього продукту). Матричний мультиплікатор є матрицею коефіцієнтів повних витрат.
Матричний техпромфінплан підприємства — математична модель річного плану виробничо-технічної та фінансової діяльності промислового підприємства; характеризує в сукупності виробництво і розподіл продукції на ньому, включає сировину, енергію, комплектуючі вироби, напівфабрикати й кінцеву продукцію. Матричний техпромфінплан підприємства відтворює ідею матричної побудови міжгалузевого балансу і, відповідно, складається з чотирьох квадрантів.
Медіана — одна із числових характеристик розподілу ймовірностей, частковий випадок квантилі. Для дійсної випадкової величини  з функцією розподілу  Медіаною називається число , яке задовольняє умовам:
.
Міграції моделі призначені для опису, аналізу і прогнозування міграційних процесів на основі застосування математичних засобів.
Міжгалузева модель з урахуванням екологічного чинника — розширена модель міжгалузевого балансу, що включає відображення витрат на охорону довкілля. Модель дає змогу аналізувати: вплив зростання витрат виробництва на темпи макроекономічного зростання за незмінних цін; вплив зростання витрат на рівень цін за незмінної норми прибутку, а також розрахувати суспільні витрати; формування витрат в умовах несприятливого довкілля.
Міжгалузевий баланс у системі національних рахунків ООН (СНР ООН) — двоматрична схема міжгалузевого балансу. Модель міжгалузевого балансу (МОБ), включена до СНР ООН у 1968 р., відрізняється від традиційної низкою особливостей. Прикладний характер використання СНР передбачає, зокрема, що структура утворюючих її елементів (рахунків різного типу) повинна якомога точніше відображати структуру реальної економіки. Відповідно до цієї вимоги, в описі виробничої структури народного господарства не може бути використана прийнята в теорії МОБ гіпотеза про існування «чистої» галузі, бо на практиці один і той самий продукції випускається підприємствами різного профілю (наприклад, меблі можуть випускатися цехом суднобудівного заводу). Зазначена суперечність між адміністративно-господарським і натурально-речовим аспектами відтворювального процесу вирішується в СНР ООН за допомогою відокремленого опису руху продуктів і процесу функціонування господарських галузей.
Міжгалузевого балансу моделювання — побудова, аналіз і використання економіко-математичних моделей, які відображають взаємозв’язки галузей народного господарства, розподіл між ними випуску продукції та послуг, формування кінцевого продукту і низки інших аспектів функціонування та розвитку економіки. Першу завершену модель міжгалузевого балансу розбудував в 1930-ті рр. американський економіст В. Леонтьєв.
Міжрегіональні макроекономічні моделі — один із напрямів в макроекономічному моделюванні, пов’язаний із побудовою інтегрованих систем моделей окремих країн і регіонів.
Міжцехового планування моделі — сукупність засобів, використовуваних для визначення виробничих програм цехів підприємств на кожний планово-обліковий період.
Міського розвитку моделювання пропонує комплекс економіко-математичних методів для описування структури окремих міст та їхніх агрегатів, їхніх внутрішніх і зовнішніх зв’язків, закономірностей їхнього розвитку з метою формування, аналізу й оцінки рішень щодо розвитку міських систем.
Множина виробничих можливостей. Виробництво в економічній теорії — це перетворення деякої кількості необхідних продуктів у деяку кількість вироблюваних продуктів згідно з наявною технологією.
Мода (або модальне значення ) — одна із числових характеристик розподілу ймовірностей випадкової величини . Мода визначається як таке можливе значення досліджуваної ознаки, за якої значення щільності  (в неперервному випадку) чи ймовірності  (в дискретному випадку) досягає свого максимуму, точніше, мода — будь-яка точка  максимуму  чи, в дискретному випадку, точка  така, що .
Моделі в порядкових шкалах (МПШ) — математичні моделі, що пов’язують змінні, виміряні за порядковою шкалою. Шкала вимірювання змінних висуває певні вимоги до виду зв’язків, що встановлюються в моделі, процедури її ідентифікації та визначає характер висновків, одержуваних унаслідок аналізу моделі.
Моделі рівноваги за нерівноважних цін — широкий клас моделей, що описують економіку, за якої ціни не є абсолютно гнучкими і баланс між попитом і пропозицією підтримується за рахунок нецінових механізмів. Інколи використовується також термін невальрасівська рівновага, хоча і в дещо вужчому сенсі. Моделі раціонованої рівноваги є важливим прикладом цього класу моделей, але не вичерпують його.
Моделювання апарат визначається типом математичних конструкцій, що використовуються для побудови моделі. Найпоширенішими є моделі, побудовані за допомогою апарату лінійної алгебри, регресійного аналізу, лінійних диференційних рівнянь. Вибір того чи іншого апарату економіко-математичного моделювання значною мірою ґрунтується на гіпотезах, що покладені в основу побудови моделі.
Моделювання — спосіб вивчення об’єкта (процесу, явища) за допомогою деякого його спрощеного представлення — моделі; розбудова й використання моделей. Побудова моделі передбачає наявність суб’єкта (дослідника), об’єкта моделювання й цілі (мети), задля якої воно здійснюється (інколи побудова моделі непотрібна — суб’єкт знаходить її немовби готовою серед фізичних об’єктів чи матеріальних продуктів). Використання моделі ґрунтується, по-перше, на її здатності замінювати, заміщувати об’єкт стосовно до мети дослідження, по-друге, — на її властивості бути при цьому доступнішою для вивчення у відповідному аспекті, ніж модельований об’єкт. Перше забезпечується подібністю моделі до об’єкта моделювання в тому, що для мети дослідження є суттєвим, друге — спрощенням тих властивостей, які для мети є несуттєвими, але ускладнюють безпосереднє вивчення об’єкта. Інші відносини моделі та об’єкта є несуттєвими.
Моделювання є процесом побудови, вивчення та застосування моделей. Процес моделювання включає три системоутворюючих елементи: суб’єкт дослідження (системний аналітик); об’єкт дослідження; модель, яка опосередковує відносини між об’єктом, що вивчається, та суб’єктом, що пізнає (системним аналітиком).
Модель (фр. mоdele, від лат. modulus — міра, зразок) — один із важливих інструментів наукового пізнання, умовний образ об’єкта дослідження чи управління. Модель — це уявний або реальний об’єкт, який у процесі свого вивчення замінює об’єкт-оригінал. Вона конструюється суб’єктом дослідження чи управління так, щоб відобразити найсуттєвіші для дослідження характеристики об’єкта (властивості, взаємозв’язки, структурні й функціональні параметри тощо). Конструювання моделі на підставі попереднього вивчення об’єкта і виокремлення його суттєвих характеристик, її експериментальний і/чи теоретичний аналіз, зіставлення результатів з даними про об’єкт, корегування моделі тощо є змістом методу моделювання.
Модель даних — сукупність правил структуризації даних у базах даних, керованих розглядуваною системою управління базами даних (СУБД), і множини можливих операцій над ними. Правила структуризації даних визначають не лише структури баз даних, якими може керувати СУБД, й види обмежень цілісності, котрі можуть накладатися на них. За своєю сутністю модель даних, підтримувана механізмами певної СУБД, повністю визначає множину різноманітних конкретних баз даних, які можуть створюватися засобами цієї системи, а також способи модифікації стану бази даних з метою відображення змін, що відбуваються в предметній області.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.