лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Моделювання економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Економетрія — наукова дисципліна, що дає змогу на підставі положення економічної теорії й результатів економічних вимірювань надавати конкретний кількісний вираз загальним (якісним) закономірностям, зумовленим економічною теорією. Головну роль у математичному забезпеченні цієї дисципліни відіграють концептуальні положення економіко-математичного моделювання, методи математичної статистики, і передусім, — багатовимірного статистичного аналізу.
Економіко-математичні методи і моделі в логістиці — набір формалізованих засобів, які реалізуються в інфрмаційно-обчислювальних системах на базі комп’ютерів і комунікаційної техніки для вирішення планових й управлінських завдань у сфері логістики.
Економіко-математичні методи планування — комплекс математичних засобів, призначених для розроблення планів функціонування і розвитку народного господарства й окремих економічних ланок — галузей, регіонів, корпорацій, фірм, підприємств тощо. Апарат економіко-математичних методів планування створювався паралельно з уособленням у сфері планування формальних процедур і був орієнтований, головно, на обслуговування управлінських структур, які реалізують ці процедури, тобто на підвищення швидкодії, точності розрахунків, розширення інформаційної бази і набору чинників, що їх потрібно враховувати, складаючи план.
Економіко-математична модель — стисле вираження найсуттєвіших економічних взаємозв’язків досліджуваних об’єктів (процесів) у вигляді математичних функцій, нерівностей і рівнянь.
Економічна динаміка — розділ математичної економіки, в якому будуються і вивчаються моделі розвитку (руху) тієї чи іншої економічної системи. Ці моделі описують зміни станів системи в часі. Під станом зазвичай розуміють n-мірний невід’ємний вектор (n-кількість продуктів у системі), і-та компонента якого показує кількість і-го продукту в цьому стані: як продукти можуть виступати предмети споживання, основні фонди, трудові та природні ресурси тощо. Сукупність усіх допустимих у момент t станів утворює фазовий простір моделі в цей момент. Час у моделях економічної динаміки може бути дискретним чи неперервним, розглядаються як скінченні, так і нескінченні часові проміжки.
Економічний оптимум (від лат. optimum — найкраще) — соціально-економічний оптимум, траєкторія розвитку (якщо розглядати тільки статику — стан) економічної системи, найкращий стосовно її цілей за даних зовнішніх і внутрішніх умов. Визначення не є вичерпним, бо використовує неоднозначні терміни, що потребують уточнення (економічна система, її траєкторія чи стан, ціль, умови, «найкраща» у разі неоднозначності і та/чи кількісної невизначеності цілі.
Економічного зростання модель — складова й основний математичний апарат економічного зростання теорій, що одержав також поширення поза цими теоріями, зокрема в оцінюванні народногосподарської ретроспективи і в задачах прогностичного характеру.
Економічної рівноваги моделі утворюють клас най важливіших для загальнотеоретичного застосування абстрактних і насичених формальним апаратом економіко-математичних моделей.
Економічного розвитку і зростання моделювання — застосування математичних методів для вивчення чинників, які впливають на довготермінові тенденції змін національного продукту й аналізу подібних проблем, зокрема, поставлених економічного зростання теоріями. Зазвичай розрізняють теорію зростання, розглядаючи процес довготермінового економічного зростання насамперед в розвинених країнах (країнах — членах Організації економічного співробітництва і розвитку, ОЕСР) і теорію розвитку, що вивчає зміни в економіці країн, що розвиваються (таких, що не входять в ОЕСР, за виключенням країн із перехідною економікою).
Економічного циклу теорії і моделі розглядають регулярні коливання ділової активності.
Усталенню сучасних уявлень про природу економічних циклів і криз сприяли наукові праці не одного покоління економістів, насамперед таких авторитетних дослідників, як М. І. Туган-Барановський, Дж. Кейнс, П. Семюельсон, У. Мітчелл, Й. Шумпетер. Сучасна проблема циклів належить до низки центральних в економічній науці.
Експертна система — програма (комплекс програм), що дає змогу представити в потрібній для обчислювальної машини формі й систематизувати знання експертів у деякій прикладній області і, ґрунтуючись на цих представленнях, розв’язувати прикладні задачі подібно до експерта на запит користувачів. Експертні системи належать до систем, що ґрунтуються на знаннях (СБЗ) і містять у собі характерні для СБЗ компоненти — базу знань (БЗ), механізм одержання розв’язків і засоби інтерфейсу з користувачем.
Експертні методи — різноманітні методи розв’язування задач, ґрунтуються на використанні суджень спеціалістів-експертів. Експертні методи поділяються на індивідуальні, коли використовуються судження одного експерта; групові, коли задачу розв’язують кілька експертів (не менше 5 — 7); комбіновані, коли поєднуються індивідуальні й групові судження. Комбінований метод реалізується двома етапами: 1) одержання суджень одного експерта; 2) аналіз цього судження групою експертів і одержання групового (колективного) судження. Найпоширенішими є групові методи.
Емержентність (від англ. emergen — такий що, раптово виникає) — наявність у системи властивостей цілісності, або емержентних властивостей, тобто таких, які не притаманні її елементам і не є формальним наслідком властивостей елементів. Емержентність — одна з форм прояву діалектичного принципу переходу кількісних змін у якісні.
Ендогенні змінні — невідомі математичної моделі, її «внутрішні» змінні, що характеризують стан модельованої системи. Побудова кількісної моделі в результаті зводиться до опису залежності ендогенних змінних між собою, та від характеристик середовищаекзогенних змінних і абсолютних констант. Використання моделі передбачає задавання всіх екзогенних змінних і абсолютних констант, а також розрахунок відповідних щодо цього задавання значень ендогенних змінних. У процесі роботи з моделлю може виникнути необхідність фіксації значення якоїсь із ендогенних змінних, хоча б для декількох реалізацій моделі; в такому разі ендогенна змінна стає ензогенною.
Ентропія в теорії інформації — міра невизначеності деякого досліду (випробовування), який залежно від обставин може закінчуватися з різними результатами. Припускається, що є певні ймовірності появи того чи іншого результату.
Ергодичність — незалежність граничного поводження випадкового процесу  від початкового стану чи поводження у разі малих . Для різних класів процесів це поняття формалізується по — різному.
Ерроу-Дебре модель — одна з перших математичних моделей конкурентної рівноваги, розроблена у 1950-х рр. американськими економістами й математиками К. Ерроу і Дж. Дебре. Є підґрунтям теорії економічної рівноваги. Модель описує економічні процеси у сфері виробництва, взаємозв’язки між якими регулюються механізмами цін і розподілу доходів.
Ефект доходу полягає у зміні структури споживання внаслідок зміни реального доходу, яка сталася через зміну цін.
Ефект заміщення полягає у зміні структури споживання внаслідок зміни відносних цін.
Ефект масштабу — зниження питомих витрат на випуск продукції (або збільшення випуску в розрахунку на одиницю витрат) у разі укрупнення виробництва. Ефект масштабу характерний насамперед для обробної галузі промисловості, особливо машинобудування, коли укрупнення виробництва дає змогу збільшити партії виробів, що виготовляються (економлячи на переобладнанні), використовувати стандартизацію, типізацію й універсалізацію проміжної продукції, швидше вдосконалювати технології завдяки їх ширшому застосуванню, купувати сировину і матеріали за нижчими цінами через великі обсяги закупок, подовжувати технологічні ланцюжки, відмовляючись від послуг суміжників і посередників (наприклад, відкривати власні торгові підприємства), розширювати можливості диверсифікації виробництва.
Ефективність у загальному сенсі — відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання. В економічному контексті — зіставлення результатів (зокрема побічних і непрямих) господарської діяльності з витраченими ресурсами: трудовими, матеріальними, природними, фінансовими, основними фондами тощо. Теорія ефективності розробляє методи вимірювання витрат і результатів функціонування народного господарства та його окремих ланок.
Загальна теорія систем — метатеорія щодо конкретних системних концепцій (тобто спеціальних теорій систем, системних моделей та системних розробок у межах окремих наукових і технічних дисциплін), пов’язана з розвитком системного підходу в сучасній науці й техніці. Попри цю тенденцію до універсалізму, існують варіанти загальної теорії систем, орієнтовані на різні проблемні та об’єктні області.
Заробітної платні моделі — економіко-математичні залежності, призначені для аналізу і прогнозування рівня середньої заробітної платні й оцінювання розподілу працівників за рівнем оплати праці. Моделі прогнозування середньої заробітної платні є рівняннями, котрі поєднують рівень заробітної платні із значеннями, що зумовлюють його чинники.
Зворотний зв’язок у кібернетиці — вид сполучення елементів, за якого зв’язок між виходом деякого елемента й входом того ж самого елемента здійснюється безпосередньо або через інші елементи системи.
Зовнішнього доповнення принцип — теоретичне підґрунтя механізму компенсації наслідків, зумовлених невідворотною неповнотою формалізованих схем управління; висунутий Ст. Біром.
Зовнішньоторгові моделі — різновид економіко-математичних моделей, призначених для опису зовнішньоторговельної діяльності окремої країни чи групи країн. Можуть використовуватися як для аналізу механізмів зовнішньої торгівлі (в теоретичному й прикладному планах), так і для прогнозування зовнішньоторговельних потоків.
Ідентифікація моделі — вибір моделі об’єкта з деякої сукупності. Підхід статистичного моделювання передбачає, що наявні спостереження є реалізацією випадкового елемента  із значеннями у вимірному просторі  з розподілом , залежним від параметра . Функція  описує модель об’єкта.
Ієрархія (від грец. hieros — священний і arche — влада) — тип структури, організації системи, що ґрунтується на впорядкуванні її елементів від вищого до нижчого і впровадженні відношень співпідпорядкування.
Ізокванта — множина в просторі товарів (продуктів), для всіх точок якої максимально можливий випуск за ефективного використання відповідного набору продуктів є однаковим (узагалі кажучи, може застосовуватися не лише випуск, але й інший показник результатів виробництва, наприклад прибуток).
Ізокліналь — лінія найшвидшого зростання виробничої функції. Ізокліналі ортогональні лініям нульового зростання, тобто ортогональні ізоквантам.
Ізокоста — множина в просторі товарів (продуктів), для всіх точок якої сукупна вартість відповідного набору продуктів однакова; беруться до уваги продукти, котрі витрачаються у виробництві (ресурси), товари, придбані для певних цілей.
Ізоморфізм (від грец. іsos — рівний, однаковий і morрhe — форма) відношення тотожності систем в деякому структурному чи функціональному аспекті.
Імітаційна модель — економіко-математична (переважно комп’ютерна) модель, дослідження якої проводиться експериментальними методами. Термін запроваджений на початку 1960-х р., його межі досить широкі, але не досить чітко визначені. Виникнення імітаційної моделі пов’язане з «новою хвилею» в економіко-математичному моделюванні.
Імітаційне моделювання — метод пізнання економічної дійсності в процесі конструювання імітаційних моделей і проведення з ними лабораторних економічних експериментів.
Імовірнісні моделі економічної динаміки — моделі, що описують процес розвитку економічної системи, на котру впливають випадкові чинники. Покладається, що всі основні характеристики економічної системи, що розглядається (технологічні множини, цільові функції, вектори втрат, випуску, цін тощо) залежать від змінних у часі випадкових параметрів.
Імовірнісні моделі економічної рівноваги (стійкості) — моделі, котрі розбудовують і узагальнюють класичні моделі економічної рівноваги (типу моделей Гейла, Ерроу-Дебре) шляхом урахування чинника невизначеності, що діє в економічній системі.
Інвестиції — тимчасова відмова економічного суб’єкта від споживання наявних у його розпорядженні ресурсів (коштів) і використання цих коштів для зростання свого добробуту в майбутньому.
Інвестиційний проект план чи програма заходів, пов’язаних зі здійсненням капітальних вкладень з метою наступного повернення коштів та отримання прибутку. Проект має бути науково обґрунтованим тобто, включати обґрунтування економічної доцільності, обсягів і термінів здійснення капітальних вкладень. Необхідною є також наявність проектно-кошторисної документації, розробленої згідно з чинним законодавством.
Інвестиційний процес розгорнута в часі реалізація інвестиційного проекту. Початком інвестиційного процесу є прийняття рішення щодо інвестицій, а завершенням досягнення всіх поставлених цілей або вимушена зупинка в реалізації проекту.
Індекс економічної нерівності — міра диференціації станів економічних об’єктів деякої їхньої сукупності. Якщо стан економічного об’єкта описується скінченим набором, що складається з k сумірних параметрів, то говорять про k?мірний індекс економічної нерівності. Історично першими виникли одномірні індекси економічної нерівності, котрі трактуються як міри диференціації прибутків учасників деякої популяції.
Індекси економічні — числові показники динамічного розвитку економіки, що дають змогу порівнювати важко вимірні стани економіки в різні періоди часу чи стани різних економік.
Індикатори стійкого розвитку — система показників, які характеризують стан, динаміку і тенденції економіки, довкілля, населення, соціальної сфери країн, регіонів і світу загалом в аспекті стійкого розвитку.
Інформаційні технології — сукупність методів і засобів (технічних, програмних, організаційно-технологічних тощо), які забезпечують збір, накопичення, обробку, збереження, передавання і представлення інформації в різних сферах людської діяльності.
Інформація економічна — відомості, повідомлення, знання (числові, текстові, графічні тощо) про економічний стан тих чи інших об’єктів і процесів суспільного життя.
Ітеративні методи економіко-математичних розрахунків — клас обчислювальних алгоритмів і частково формалізованих обчислювальних процедур, застосовуваних для розв’язування різноманітних оптимізаційних і балансових задач, які вирізняються характерною циклічною будовою, повторюваністю набору операторів.
Кібернетика (від грец. kybernetike — мистецтво керувати), науковий напрямок, який вивчає процеси управління в економічних, технічних, біологічних, а також у соціальних системах.
Кількісне оцінювання якості, числове представлення якості об’єктів (предметів чи процесів), що виражає ступінь задоволення громадської чи особистої потреби даним об’єктом.
Кобба — Дугласа виробнича функція відображає залежність між випуском продукції  і витратами, котрі необхідні для її виробництва, зазвичай витратами основного капіталу  і трудовими затратами :  де — параметр масштабу виробництва.
Композиційний підхід в економіко-математичному моделюванні й управлінні господарством — комплекс методів і процедур, які дають змогу відображати і передбачати поведінку соціально-економічних об’єктів (систем) з урахуванням самооргані­зації їхніх елементів.
Корисності теорія математична — теорія, предметом якої є представлення відношень переваги кількісними критеріями: щоб переважаючій альтернативі відповідала більша кількість, а рівноцінним альтернативам — одна й та сама кількість. З формальнішого погляду, теорія вивчає функції корисності — монотонні відображення впорядкованих множин з різними додатковими структурами у простір дійсних чисел.
Криві байдужості — поняття в аналізі моделей споживання, що ґрунтуються на представленні поводження споживача чотирма параметрами: обсягом споживаних продуктів (вектор), цін на них (вектор), бюджету (скаляр) і функції корисності (переваги) споживача.
Критерій оптимальності — 1) те що й цільова функція; 2) критерій оптимізації, умова, виконання котрої для деякого об’єкта означає, що він є оптимальним розв’язком задачі вибору.
Лабораторний економічний експеримент — експеримент із різними моделями соціально-економічних систем — класичними економіко-математичними, економетричними моделями, імітаційними моделями тощо. Для проведення лабораторного економічного експерименту широко (але не завжди) застосовуються комп’ютери — як для «прогону» моделі, так і для організації експериментальної діяльності.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.