лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Моделювання економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 6. Рейтингове оцінювання та
управління в економіці

Моделювання рейтингового оцінювання
вищого навчального закладу

Визначимо рейтинг вищого навчального закладу (ВНЗ) як кількісну експертну оцінку позиції об’єкта дослідження, який аналізується серед групи однотипних об’єктів за системою якісних та кількісних показників (критеріїв) з урахуванням їхніх вагових коефіцієнтів.
Важливими є визначення, аналіз та структуризація різних груп показників оцінювання, вибір та обґрунтування яких мають здійснюватися з урахуванням цілей порівняння відповідно до теорії менеджменту.
Задачу визначення рейтингу окремого ВНЗ серед певної множини можна віднести до класу слабоструктурованих проблем, оскільки вона вирішується в умовах невизначеності, наявності багатьох критеріїв і спричиненого цим ризику.
Визначення рейтингу включає такі основні етапи:

  • збір, систематизація та аналітичне опрацювання інформації (статистичної, експертної) за обраний для аналізу період;
  • вибір та обґрунтування системи показників, що використовуються для обчислення рейтингової оцінки, їх структуризація;
  • розроблення методології, методики та інструментарію щодо обчислення інтегрованого показника рейтингової оцінки;
  • ранжирування об’єктів (елементів вибірки) згідно з кількісним значенням інтегрованого показника рейтингової оцінки для кожного з них.

У низці праць пропонується підхід, згідно з яким потрібно сформувати матрицю з елементів aij (i = 1, …, n; j = 1, …, m), рядки якої (i = 1, …, n) означають номери відповідних деталізованих показників якості освітніх послуг ВНЗ, а стовпчики (j = 1, …, m) — номери об’єктів (ВНЗ) рейтингового оцінювання. Інакше кажучи, вибірка складається з m ВНЗ, а елементи aij — деталізовані показники рейтингової оцінки j-го об’єкта.
Має сенс впровадити як адекватну міру інтегрованого показника рейтингової оцінки модифіковане зважене середньогеометричне (мультиплікативний підхід) і визначати рейтингову оцінку за формулою
                   (2.2.18)
де  — інтегрований кількісний показник якості освітніх послуг j-го ВНЗ, j = 1, …, m; xij — нормалізовані деталізовані показники якості.
Якщо i-й показник має додатний інгредієнт, то:

де І1 — підмножина показників, які мають додатний інгредієнт;  — мінімальне кількісне значення і-го показника, , ;  — максимальне кількісне значення і-го показника, ,
Якщо ж і-й показник має від’ємний інгредієнт, то:

де І2 — підмножина показників, які мають від’ємний інгредієнт.
Необхідно також, щоб вагові коефіцієнти ki, (ki ? 0), i = 1, …, n, які містяться у формулі (2.2.18), були нормалізованими, тобто щоб виконувалась умова:

У даному разі у формулі (2.2.18) як високі нормалізовані кількісні значення окремих деталізованих показників, так і низькі значення інших менше нівелюються, ніж за адитивного підходу у визначенні інтегрованого показника рейтингового оцінювання. У даному разі ВНЗ (об’єкти дослідження) будуть упорядковані згідно зі зниженням значень інтегрованого показника Rj, j = 1, …, m. Найкращим виявиться об’єкт j0 з даної вибірки, для якого  набуде максимального значення:

Проблема багатоцільового (багатокритеріального) рейтингового оцінювання та впорядкування елементів (об’єктів) певної вибіркової множини характеризується трьома чинниками: {n, k, w}, де n — метод нормалізації, k — співвідношення пріоритету (вагомість), w — критерій згортки.
Нормалізація застосовується для переходу до порівняльних шкал у значеннях показників якості освітніх послуг і, як результат, рейтингового оцінювання ВНЗ. Під співвідношенням пріоритету (k) матимемо на увазі вектор вагових коефіцієнтів (k1, …, kn) на компонентах відповідних деталізованих показників.
Критерій згортки  приймемо як інтегрований показник, згідно з яким визначається рейтинг ВНЗ серед вибірки. За цим показником здійснюється впорядкування множини елементів заданої вибірки. Зазвичай, критерій згортки є функцією, що відображає Rn в R1.
Існують різні підходи й методи нормалізації, принципи урахування пріоритету та критерії згортки. Ми скористаємося методом аналізу ієрархій, який досить широко застосовується на практиці. Цей метод передбачає декомпозицію проблеми на окремі складові, забезпечуючи її структурування й спрощення з виокремленням (побудовою) ієрархії, що містить різні критерії .
У результаті проведеного аналізу, систематизації та групування показників, які впливають на якість або свідчать про умови надання освітніх послуг, розроблена ієрархічна структура критеріїв оцінювання рис. 2.2.5 — 2.2.9. Найнижчий рівень наведеної ієрархії містить деталізовані показники, що прямо чи опосередковано впливають на якість та умови надання освітніх послуг ВНЗ або свідчать про результати його освітньої діяльності (рис. 2.2.6 — 2.2.9). Ієрархію завершує інтегрований показник рейтингу ВНЗ (рис. 2.2.5).

Рис. 2.2.5. Верхні рівні ієрархії показників визначення рейтингу ВНЗ

Рис. 2.2.6. Чинники безпосереднього впливу
на якість навчального процесу

Рис. 2.2.7. Чинники опосередкованого впливу
на якість навчального процесу

Рис 2.2.8.Умови надання ВНЗ освітніх послуг

Рис. 2.2.9. Ієрархія чинників, що характеризують стан ринку праці

Всі наведені на рисунках деталізовані показники можна поділити на дві групи. Показники першої групи визначаються на основі статистичної (кількісної) інформації, джерелом якої є офіційні матеріали Міністерства освіти і науки України, звітність ВНЗ, матеріали ліцензування, акредитації тощо. Другу групу становлять показники, за якими відсутні статистичні (звітні) дані, а також ті, що можна визначити лише на якісному (вербальному) рівні тощо. Джерелом такої інформації можуть бути опитування безпосередніх користувачів освітніх послуг — студентів, а також їхніх родин і потенційних роботодавців — щодо визначення важливості окремих критеріїв або їх груп. У зв’язку з відсутністю для показників другої групи достовірної статистичної інформації є сенс ви­користовувати методи, що ґрунтуються на досвіді та інтуїції, — евристичні або методи експертних оцінок.
Запропонований підхід припускає низку модифікацій. Більша об’єктивність результату забезпечується коли вибірку становлять ВНЗ конкретного напряму підготовки фахівців та певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

 Вітлінський В. В., Оболенська Т. Є., Жигоцька Н. В. Моделювання рейтингової оцінки вищого навчального закладу // Економічна кібернетика. — 2000. — № 3, 4. — С. 64—73.

Вітлінський В. В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. — К.: ДЕМІУР, 1996.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.