лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Моделювання економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 13. Динаміка державного
боргу та сеньйоражу

Рівняння динаміки суспільного боргу

Ринок державних цінних паперів в умовах перехідної економіки суттєво відрізняється від відповідного сегмента фінансового ринку в країнах вільної конкуренції.
Різка асиметрія фінансового ринку в перехідний період полягає у практично повній відсутності ринку приватних боргів, а також слаборозвинутих ринках кредитів і акцій та у суттєвих обмеженнях на діяльність нерезидентів. Домінування сегмента державних цінних паперів має своїм наслідком яскраво виражений ринок продавця, в ролі котрого уряд диктує ціну чи дохідність облігацій, визначаючи не лише пропозицію, а й впливаючи на формування попиту на борги.
Зазначені особливості фінансового ринку в перехідний період є підґрунтям моделі поведінки уряду й приватних інвесторів на ринку державних боргів.
Розглянемо спрощену детерміновану ситуацію фінансування державного боргу та бюджетного дефіциту. Не розрізнятимемо також внутрішні й зовнішні борги, не розглядатимемо й залишимо поза увагою існування приватного боргу. Обсяг державного боргу розглядатимемо як облігації, що гарантують отримання (наближено) майже безризикового доходу протягом теоретично нескінченного періоду часу. Попит на борги визначається (наближено) лише залежно від їхньої дохідності, ігнорується можливість використання короткотермінових боргів як субститутів грошей.
Рівняння зростання суспільного боргу чи приватного багатства має в номінальних термінах вигляд:
                       (2.1.78)
де  — обсяг сеньйоражу чи емісії грошей у номінальному вираженні;  — обсяг додаткового розміщення на вільному ринку державних боргових зобов’язань; P(GT) — дефіцит державного бюджету в номінальному вираженні; G — бюджетні витрати в реальному вираженні; T — реальні податки, що не змінюють обсягів випуску; RB — обсяг обслуговування державного боргу за ставкою номінального відсотка R > 0.
Якщо ввести змінні щодо реальних значень грошових балансів  і реальної вартості боргу , вважаючи їх диференційованими функціями часу, то рівняння (2.1.78) перепишеться як
                            (2.1.79)
де  — обсяг реального сеньйоражу; r = R — p — реальна безризикова ставка відсотка за державними борговими зобов’язаннями;  — темпи фактичної інфляції чи інфляційних очікувань.

Загальні умови стабілізації
державного боргу

 

Аналіз рівняння (2.1.79) показує, що коли монетарні інструменти не використовуються (S = 0), то стабілізація державного боргу може забезпечуватися лише проведенням послідовної чи збалансованої бюджетної політики, яку можна подати умовою:
    (2.1.80)
Тут йдеться про те, що сплата боргів і фінансування поточних урядових витрат можливі лише тоді, коли потік приведеної вартості майбутніх податків не менший від потоку витрат. Теоретичні аспекти цієї проблеми ретельно досліджені С. Тарновським .
Припущення щодо можливості нульового сеньйоражу вимагає фінансування операційного дефіциту, тобто суми поточного дефіциту й обслуговування боргу цілком за рахунок розміщення нових боргів на вільному ринку.
Така ситуація може бути правдоподібною лише за умови високої кредитоспроможності уряду, відносно невеликих обсягів його боргів і частки дефіциту у ВВП країни. У більш загальних ситуаціях держава, очевидно, не може нехтувати монетарними інструментами для фінансування своїх витрат, зокрема, для обслуговування накопиченого боргу. У перехідний період держава, власне, і не здатна на таке внаслідок значних масштабів фінансування дефіциту, нерозвинутості фінансового ринку та обмеженої довіри до її політики.
Спільне використання емісії грошей і боргів як джерела фінансування дефіциту приводить до двох важливих наслідків: сеньйораж стає, по-перше, основним джерелом формування купонних виплат приватним інвестором і, по-друге, — засобом регулювання обсягів боргових зобов’язань. Остання функція сеньйоражу випливає з того, що за фінансової ставки загальної дохідності облігацій більша купонна дохідність означає меншу величину зростання капітальної вартості активів, і навпаки.
Нехай величина (обсяг) поточного бюджетного дефіциту в реальному вираженні є додатною функцією часу. Якщо сеньйораж не перевищує обсяги поточного бюджету, тобто має місце нерівність

то, як показує розв’язок рівняння (2.1.79), державний борг зростає необмежено. Така ситуація пояснюється тим, що держава розміщує на вільному ринку додаткові борги в облігаціях, що більші чи дорівнюють обсягам, необхідним для сплачення боргів у даний момент часу, тобто існуючі борги мовби «забезпечуються» майбутніми боргами. В цьому разі держава проводить так звану гру Понці (фінансова піраміда), ірраціональність якої для b(0) = b0, r > 0, Sn < 0 відображається в нестійкості розв’язку рівняння

Розглядаючи це рівняння з позиції приватного інвестора, можна дійти висновку, що ігри Понці є можливими, якщо інвестор згоден купувати активи (борги уряду), очікуючи лише зростання їхньої капітальної вартості чи згоджуючись мати поточні збитки (від’ємний купонний дохід). Попереднє твердження погано узгоджується з реальністю, тому ситуації, що породжують ігри Понці, необхідно виключати. Отже, інтерес з погляду раціональної макроекономічної політики становлять лише стійкі розв’язки рівняння (2.1.79).

Стійкий розв’язок рівняння боргу

 

Коли сеньйораж є більшим за реальний поточний дефіцит:

то обсяг розміщення боргових зобов’язань буде меншим за величину обслуговування поточного боргу. Тому отримати стійкий розв’язок рівняння (2.1.79) за позитивного значення норми реальної дохідності облігацій r > 0 можливо лише за умови, що обсяги сеньйоражу перевищуватимуть реальний дефіцит бюджету. В цьому разі загальні обсяги боргових зобов’язань можуть регулюватися, зокрема, через проведення певної монетарної політики. Наприклад, обсяги сеньйоражу можуть бути встановлені на такому рівні, щоб покривати бюджетний дефіцит і нові запозичення. За відомого потоку майбутнього «чистого» сеньйоражу SN = SN(t) та виконання умови збіжності звичайне диференціальне рівняння
                                 (2.1.81)
можна записати в еквівалентній інтегральній формі
               (2.1.82)
що легко перевірити диференціюванням. Розв’язок рівняння (2.1.82) параметрично залежить від функції SN(t) і має глибокий економічний зміст. Якщо невласний інтеграл у його правій частині збігається, то у цьому разі він являє собою дисконтовану за дохідністю r > 0 до поточного моменту t поточну вартість майбутнього потоку сеньйоражу. Тобто b(t, S) — це ринкова вартість державного боргу, яка є скінченною величиною, незважаючи на невід’ємність параметра дохідності (r > 0). Отже, використання ринкової вартості боргу в економічних обчисленнях і в прийнятті економічно обґрунтованих рішень на перспективу є цілком виправданим і обґрунтованим, оскільки відображає в кожен момент часу можливість еволюції, наприклад перепродажу, боргу в майбутньому. Це робить вираз (2.1.82) надзвичайно зручним в економічних розрахунках і моделюванні.
Треба наголосити, що рівняння (2.1.81) є, власне, умовою арбітражу. З погляду приватного інвестора це рівняння формує ринкові вимоги щодо дохідності державного боргу. З погляду уряду умова

стверджує, що потреба в обслуговуванні поточного боргу (rb) визначає обсяги як сеньйоражу , так і додаткового розміщення боргів (b) на вільному ринку. Закріплення норм дохідності ринком або політикою обмежує привабливість нових облігацій, а отже, можливості держави щодо розміщення додаткових боргів. У цьому разі природно вважати, що уряд може брати в борг лише за умови 0 < a < r, тобто купонна дохідність є додатною:

Нульову купонну дохідність потрібно вилучити з міркувань недопустимості ігор Понці (фінансових пірамід), тимчасом як умова r = d відповідає стаціонарній точці для (2.1.81).
Зрозуміло, що уряд як монопольний емітент боргових зобов’язань свою коротку позицію на ринку облігацій може забезпечити, лише переконавши приватних інвесторів зайняти довгу позицію. З погляду приватних інвесторів — власників реальних грошових балансів і реальних боргів держави — безризикова норма відсотка диктує загальні вимоги інвесторів до дохідності державних облігацій, тоді як сеньйораж забезпечує їхні поточні доходи чи купонні виплати. За заданих значень r і d загальна фінансова збалансованість визначатиметься обсягом нових позик чи зміною капітальної вартості активів a, де r = d + a.
Розгляньмо ще одну умову, котра дає змогу дещо спростити модель, не порушуючи її економічної загальності. З наведених вище міркувань випливає, що реалізація послідовної бюджетної політики вимагає рівності між приведеною поточною вартістю сеньйоражу й податків, з одного боку, і ринковою вартістю боргу та приведеною поточною вартістю державних витрат — з другого, тобто рівності.

Уважаючи, що дисконтовані вартості потоків майбутніх податків і бюджетних витрат дорівнюють одне одному, одержуємо:
                     (2.1.83)
тобто ринкова вартість боргу — це приведена поточна вартість потоку майбутнього сеньйоражу.
Умова (2.1.83), яка дає змогу розглянути залежність між сеньйоражем і боргом, широко використовується в наукових дослідженнях для більш адекватного, в стохастичній постановці, формулювання проблеми.
Величина (2.1.83) параметрично залежить від потоку сеньйоражу, тож у загальному випадку має місце
                  (2.1.84)
Для (2.1.84) стаціонарний стан визначається як b(t, S) = b(S) і дорівнює

За умови, що сеньйораж зростає з постійним темпом a > 0, який пов’язаний із купонним доходом d > 0 і безризиковою ставкою дохідності облігацій r > 0, а також зі співвідношенням
,
ринкова вартість державного боргу в стаціонарному стані являє собою величину
 або
яка відіграє важливу роль у стохастичних моделях динаміки сеньйоражу.

Рекомендована література

1. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. — К.: Молодь, 1997.
2. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європейський. Контекст: Пер.з англ. — К.: Основи, 1998.
3. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003.
4. Горбачук В. Макроекономічні методи. — К.: Альтерпрес, 1999.
5. Костіна Н. І., Алєксєєв А. А., Василик О. Д. Фінанси: системи моделей і прогнозів: Навч. посібник. — К.: Четверта хвиля, 1998.
6. Лысенко Ю. Г., Егоров П. В., Овечко Г. С., Тимохин В. Н. Экономическая кибернетика: Учеб. Пособие — 2-е изд. /Под ред. д-ра экон. наук, проф. Ю. Г. Лысенко, Донецкий нац. Ун–т. — Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003.
7. Малыхин В. И. Математическое моделирование экономики: Учеб-практ. пособие. — М.: УРАО, 1998.
8. Манків Г. Н. Макроекономіка: /Пер. з англ. — К.: Основи, 2000.
9. Смирнов А. Д. Лекции по макроэкономическому моделированию: Учеб. пособие для вузов. — М.: ГУ ВШЭ, 2000.
10. Шелобаев С. И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2000.
11. Шикин Е. В., Чхартишвили А. Г. Математические методы и модели в управлении: Учебное пособие. — М.: Дело, 2000.
12. Turnowsky S. Methods of Macroeconomic Dynamiсs // The MIT Press, 1995.

Turnovsky S. Methods of Macroeconomic Dynamics // The MIT Press, 1995.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.