лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Моделювання економіки

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Пояснимо це твердження на окремому випадку рівняння (2.1.4) з постійними коефіцієнтами a1, a2.
Виконаємо заміну змінних:

Тоді (2.1.4) зводиться до логістичного рівняння
                 (2.1.7)
яке має розв’язок
            (2.1.8)
Тут , отже, N(0) = 0, і початкова умова виконується.
Максимум похідної функції  досягається, коли :

Приріст отримуваного за одиницю часу прибутку в околі точки максимуму становитиме:

У початковий момент часу приріст прибутку, отримуваного за одиницю часу, становить
.
Отже, отримаємо:

тобто різниця між приростом отримуваного за одиницю часу прибутку в околі точки максимуму і приростом отримуваного за одиницю часу прибутку у початковий момент часу може бути досить значною. Сумарний (інтегральний) економічний ефект від кампанії визначається всім її перебігом, характеристики котрого визначаються з рівнянь (2.1.7), (2.1.8).
Як випливає з (2.1.7), починаючи з деякого моменту рекламування стає невигідним. Справді, коли  наближається до , рівняння (2.1.7) можна записати у вигляді:
                          (2.1.9)
Його розв’язок  прямує до граничного значення  за умови  (а функція N(tNp) згідно з повільним експоненційним законом. За одиницю часу з’являється надто мала кількість нових покупців, і одержуваний прибуток за будь-яких умов не може перекрити додаткових витрат.
Наведений аналіз стосується низки актуальних задач мікроекономічного рівня.

Вибір інвестиційного проекту з
множини альтернативних варіантів

У науковій літературі з інвестиційного аналізу наводиться низка показників оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів. Одним із важливих показників є чиста поточна (теперішня) вартість NPV (Net Present Value):

де NCFt — чистий грошовий потік упродовж t-го інтервалу планованого періоду (NCFt може бути як додатним, так і від’ємним); R — ставка дисконту, що враховує ризик; t — порядковий номер інтервалу планування за умови, що початок реалізації проекту взято за нуль.
Інтервальні потоки коштів визначаються, за формулою:
 t = 1, …, n,
де Прt — валовий прибуток за t-й інтервал планування; At — амортизаційні відрахування; It — інвестиційні витрати; Tt — податки; для = 0, NCF0 = –I0, І0 — початкові інвестиції.
Отже, загалом випадку NPV є функцією багатьох змінних (xj, j = 1, …, m), більшість з яких можна трактувати як випадкові (чи розпливчасті, нечіткі) величини, тому і функція цих змінних (NPV) є випадковою або розпливчастою (нечіткою) величиною, тобто
                             (2.1.10)
Існують численні методи аналізу ризиків, що дає змогу інвесторові приймати раціональні рішення в умовах невизначеності. Але ці методи ще не містять чітко обґрунтованих правил.
Розраховуючи NPV згідно з (2.1.10), необхідно брати до уваги, що змінні та параметри xj, = 1, …, m є випадковими величинами. Для оцінювання інтервалів їх змін, вироблення гіпотез щодо законів їх розподілу як випадкових величин, а також урахування та оцінювання кореляційних зв’язків між цими змінними використовують статистичну інформацію, експертні оцінки, а також методи імітаційного моделювання. Результати імітаційного моделювання можуть бути подані у вигляді дискретного чи неперервного закону розподілу показника ефективності проекту (чистої поточної вартості) як випадкової величини. Далі здебільшого обчислюють математичне сподівання випадкової величиниNPV((NPV)) та середньоквадратичне відхилення (s (NPV)) як ступінь ризику.
Треба наголосити, що показники ефективності інвестиційних проектів, отримані в результаті імітаційного моделювання, можуть мати асиметричні закони розподілу. У цьому разі для оцінювання ризику доречно враховувати лише несприятливі відхилення випадкової величини NPV від значення її математичного сподівання (m(NPV)). Одним із таких показників ступеня ризику може обиратися семіваріація (SV) або семіквадратичне відхилення (SSV) .
Ураховуючи те, що ризик має діалектичну об’єктивно-суб’єктивну структуру, пропонуємо формувати так зване ефективне значення () відповідного економічного показника (зокрема NPV), що враховує також рівень несхильності суб’єктів інвестування до ризику:
 = m(NPV) — t(a) s(NPV),                    (2.1.11)
де t(a) — коефіцієнт, який є функцією від a (t(a) > 0),аa є одним із показників ступеня ризику: a = 1 — g, тут g — імовірність того, що значення випадкової величини NPV перебуватимуть у межах відповідного довірчого інтервалу.
Якщо враховувати лише несприятливі відхилення відносно бази — математичного сподівання m(NPV) випадкової величини NPV, що оцінюються за допомогою семіквадратичного відхилення SSV(NPV), то за ефективну оцінку випадкової величини NPV береться показник :
                                     (2.1.12)
На нашу думку, можна запропонувати здійснювати відбір найкращого (у певному розумінні) інвестиційного проекту з множини Z, що складається з K згенерованих альтернативних варіантів проекту, за допомогою процедури їх покрокового відбору, яка реалізується за такою послідовністю основних кроків.
Крок 1. Для кожного альтернативного варіанта (з множини Z) обчислюється як одна з компонент вектора ризику — ймовірність того, що значення випадкової величини NPV будуть від’ємними:
P(NPV< 0) = p.
Якщо екзогенно задано величину цього показника ступеня ризику р*, то для подальшого розгляду залишаються всі ті альтернативні проекти з множини Z, для яких
рk < р*, k I Z1 (Z1 I Z).
Усі інші відхиляються.
Крок 2. Обчислюється значення математичного сподівання (m(NPVk)) для всіх варіантів проекту k I Z1. Якщо екзогенно (нормативно) задається мінімально допустима величина математичного сподівання m*, то для подальшого розгляду залишаються лише ті альтернативні варіанти з множини Z1, для котрих виконується умова:

Таким чином формується множина Z2 альтернативних варіантів (Z2 I Z1).
Зазначимо, що при асиметричному розподілі згенерованої множини реалізацій випадкової величини NPV для кожного з альтернативних варіантів проекту за базу доречно обирати не лише математичне сподівання m(NPV), а й (або) моду Мo(NPV) та (або)медіану Мe(NPV). Якщо крім цього задані (екзогенно) відповідні величини (нормативи) допустимих значень цих характеристик (Mo*, Me*), то множину Z2 альтернативних варіантів формують з тих варіантів множини Z1, для котрих виконуються (спільно чи окремо) такі умови:
                   (2.1.13)
Крок 3. Для кожного з альтернативних варіантів (з множини Z2) обчислюються такі компоненти вектора ризику: як: семіквадратичне відхилення випадкової величини NPV; модальне семіквадратичне відхилення SSVMo(NPV); медіанне семіквадратичне відхилення SSVMe(NPV) .
Можна також увести й такі нормативні показники ступеня ризику (порогові значення), як    Ступінь ризику  — це задана суб’єктом ризику ймовірність того, що випадкова величина NPVвиявиться меншою, ніж її ефективне значення  за математичним сподіванням, тобто . Величина  обчислюється за формулою (2.1.11), коли .
Аналогічно, ступінь ризику  — це задана екзогенно ймовірність того, що випадкова величина NPVвиявиться меншою, ніж її ефективне значення за модою :

де

Ступінь ризику  — це задана екзогенно ймовірність того, що випадкова величина NPV виявиться меншою, ніж її ефективне значення за медіаною

де

Можна також задати нормативи ефективних значень за математичним сподіванням (), за модою (), за медіаною ().
Ті з альтернативних варіантів інвестиційного проекту, що належать множині Z2 і для яких виконуються умови
                      (2.1.14)
і (або)
                   (2.1.15)
і (або)
                   (2.1.16)
становлять множину альтернативних варіантів Z3 (Z3 I Z2).
Якщо множина Z3 порожня (порожньою може виявитись і множина Z2, або й навіть Z1), то необхідно генерувати інші альтернативні варіанти інвестиційного проекту або знизити нормативно задані вимоги щодо ступеня допустимого ризику, прийнявши менш жорсткі відповідні нормативні показники, на підставі яких формуються множини Z1, Z2, Z3. Якщо ж множина Z3 складається лише з одного проекту, то саме його слід обрати.
Ураховуючи одночасне виконання умов (2.1.14) — (2.1.16), можна отримати й суперечливі варіанти рішень.
У разі, коли множина Z3 складається з кількох альтернативних варіантів інвестиційного проекту, переходимо до наступного кроку.
Крок 4. На останньому кроці можна обрати той із альтернативних проектів, для якого виконуються умови:

або

або

Можливе використання й інших показників ступеня ризику та критеріїв щодо вибору кращого з множини альтернативних варіантів інвестиційного проекту.


Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003.

Вітлінський В. В Зазнач. праця.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.