Інфраструктура товарного ринку

3.4. Функції інфраструктури
Ринкова інфраструктура за допомогою своїх елементів виконує різноманітні функції. Їх можна класифікувати за спрямованістю діяльності на окремі складові процесу товарного обігу (див. рис. 3.4).

Рис. 3.4. Функції інфраструктури
товарного ринку стосовно складових
процесу товарного обігу

Суттєвою класифікаційною ознакою розподілу функцій є склад і характер послуг, які надають під час виконання їх. За цією ознакою можна виокремити такі групи функцій:

1. торговельно-посередницькі;
2. посередницькі;
3. інформаційні та організаційно-комерційні;
4. виробничо-технологічні;
5. транспортно-експедиторські (логістичні);
6. орендні (лізингові);
7. розрахунково-кредитні;
8. страхові, аудиторські тощо.

Кожна із цих груп функцій передбачає конкретні види робіт, що їх виконують суб’єкти інфраструктури товарного ринку.
За сучасних умов найбільша питома вага припадає на торговельно-посередницькі функції. До них зазвичай належать закупівля товарів у виробників та продаж їх споживачам; визначення попиту на товари й розміщення замовлень на їх виготовлення серед товаровиробників; закупівлю товарів на замовлення споживачів; дрібнооптова та роздрібна торгівля; продаж товарів споживачеві в формі спеціально скомплектованих партій товару; продаж товарів та забезпечення ними споживачів за погодженим графіком
тощо.
Суттєві особливості має виконання посередницьких функцій. Стосовно сутності посередницької діяльності існують різні міркування, але більшість фахівців наголошують, що це діяльність господарських суб’єктів, які перебувають між двома іншими суб’єк­тами товарного ринку, з встановлення між ними взаємозв’язку сто­совно обміну товарами або у вигляді інформаційно-комерційних послуг. Посередник здійснює зв’язок із товаровиробником необхідних споживачеві товарів та послуг, отримує інформацію про наявність, умови продажу їх, створює умови для проведення торговельних переговорів та укладання відповідних угод. Важливою функцією посередника є пошук вільних виробничих потужностей з виконання спеціальних високотехнологічних різновидів робіт і надання цієї інформації зацікавленим суб’єктам господарювання. Виконання посередницьких функцій безпосередньо не пов’язане зі здійсненням актів купівлі-продажу, але робить цей процес упорядкованим, надійним і взаємовигідним.
Інформаційні й організаційно-комерційні функції охоплюють діяльність з надання суб’єктам ринкових відносин комерційної інформації, яка містить відомості, необхідні для організації закупівель та збуту продукції і насамперед інформацію про потен­ційних виробників товару, ціну товару, способи доставки вантажів тощо.
Важливу роль в реалізації цих функцій відіграють рекламні фірми та виставкові центри. Реклама дає споживачеві змогу отримати широку й об’єктивну інформацію про якість, ціну, способи використання та інші деталі, які покупцям треба знати, щоб зробити правильний вибір. Аналогічні завдання виконують і виставкові центри. Вони інформують зацікавлених суб’єктів про наявність певного товару, певної марки, повідомляють, що товар характеризується певними якісними та споживчими показниками, демонструють його відмінності та переваги над аналогами в процесі використання. Великим попитом користується маркетингова інформація, що містить результати аналізів і прогнози кон’юнктури ринку певного виду товару, ціни, прогнозові обсяги попиту та пропозиції товару, його асортимент, рівень конкуренції та інші показники ринкового механізму. Виконання цих послуг пов’язане із необхідністю вдосконалення державного статистичного обліку, що має відображати не лише стан товарного ринку, а й діяльність суб’єктів ринкової інфраструктури. Без систематичного розроблення, нагромадження, аналізу й оприлюднення такої інформації неможливі ані державне регулювання сфери обігу товарів, ані дія механізмів ринкового саморегулювання.
Виробничо-технологічні функції пов’язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу. Це функції з надання товарам підвищеної виробничої готовності, з попередньої підготовки матеріальних ресурсів до споживання, із запровадження ресурсозберігальних технологій тощо.
Ця група функцій тісно пов’язана із транспортно-експедиторсь­кими, які мають на меті транспортування товарів до місць споживання, формування оптимальних маршрутів перевезення та ви­бір раціональних видів транспорту, укладання договорів на перевезення товарів згідно із узгодженими графіками тощо.
Лізингові функції зумовлені розвитком прокату технічних засобів, наданням у довгострокову оренду товарів виробничо-технічного призначення тривалого використання.
Розрахунково-кредитні та страхові функції передбачають такі види діяльності, як фінансові розрахунки, товарне кредитування, страхування комерційних ризиків.
Звісно обсяг і видовий склад послуг, які надають суб’єкти рин­кової інфраструктури, залежать від багатьох чинників, передусім від рівня науково-технічного розвитку самих суб’єктів, адекватності їхньої матеріально-технічної бази вимогам сучасного ринку.
3.5. Маркетингові посередники як підґрунтя
інфраструктури товарного ринку, типи їх
Інфраструктура товарного ринку є конче важливою діючою силою в системі сучасного маркетингу.
Маркетинг передбачає управління ринком, спрямоване на здійснення обміну й встановлення відносин із метою надання споживчої цінності та задоволення потреб і попиту споживача. Маркетинг має також обслуговувати ринок кінцевих споживачів за умов конкуренції. Товаровиробники та їхні конкуренти направ­ляють свою продукцію та інформацію про неї кінцевим споживачам прямо або через суб’єктів інфраструктури товарного ринку. У теорії маркетингу останні дістали назву «маркетингові проміжні ланки (посередники)». Місце їх у системі маркетингового середовища демонструє рис. 3.5.

Рис. 3.5. Головні діючі сили та суб’єкти
в системі сучасного маркетингу
Кожна складова система маркетингу впливає на збільшення споживчої цінності товару. Успіх товаровиробника значною мірою залежить від того, наскільки повно його потреби та потреби кінцевого споживача задовольняються суб’єктами інфраструктури — маркетинговими посередниками.
Маркетингові посередники — це спеціалізовані ланки організаційної складової інфраструктури товарного ринку, які сприяють просуванню, продажу й розподілу товару серед кінцевих споживачів.
Маркетингових посередників сучасного товарного ринку мож­на розподілити на окремі типи за такими основними класифікаційними ознаками:

1. функціональне призначення;
2. обсяг операцій купівлі-продажу;
3. рівень обслуговування та спеціалізації;
4. організаційно-правові форми.

Типи маркетингових посередників унаочнює (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Класифікація маркетингових посередників

Закінчення табл. 3.1

Ефективна діяльність маркетингових посередників справляє позитивний вплив на сферу виробництва й споживання товарів. Виконуючи свої функції, маркетингові посередники допомагають своїм клієнтам знайти оптимальні способи збереження та перевезення товарів, оптимізувати споживання їх з урахуванням таких чинників, як ціна, обсяг і швидкість доставки, збереження якості й уникнення ризиків.