лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інфраструктура товарного ринку

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3.2. Особливості діяльності суб’єктів
інфраструктури товарного ринку

В економічній науці тривалий час точилася дискусія стосовно сутності, ролі та місця інфраструктури товарного ринку в системі національного господарства. Деякі автори вис­ловлювали й обґрунтовували думку, що інфраструктура первинна, а виробництво вторинне. Інші — навпаки стверджували, що інфраструктура товарного ринку є лише складовою суспільного виробництва, що не відіграє самостійної ролі. Хибність як першого, так і другого твердження зумовлена подвійним характером праці й особливістю її продукту в інфраструктурі товарного ринку.
Головною відмінністю праці в інфраструктурі товарного ринку від діяльності виробничих галузей є відсутність її продукту в матеріально-речовій формі.
Суб’єкти інфраструктури товарного ринку значною мірою беруть безпосередню або опосередковану участь у суспільному виробництві, але не створюють кінцевий продукт. Функціональне призначення їх полягає у тому, що вони продовжують процес виробництва в сфері обігу, а праця, що при цьому витрачається, збільшує вартість сукупного продукту, хоча й не змінює матеріально-речової форми товару. Тому діяльність більшості суб’єктів ІТР належить до продуктивної, а продуктом цієї діяльності є послуги.
Стосовно сутності послуг в економіці поки не існує загальноприйнятого визначення. Більшість фахівців послуговуються визначеннями й характеристиками К. Маркса: «Цей вислів означає взагалі не що інше, як ту особливу споживчу вартість, яку створює ця праця подібно до будь-якого іншого товару, але особлива споживча вартість цієї праці дістала тут специфічну назву «послуга», адже праця здійснює послуги не як речі, а як діяльність». У теорії К. Маркса вирізнено два види послуг: «послуги .... втілені в товарах, натомість інші послуги, навпаки, не залишають відчутних результатів, що існують окремо від виконавців цих послуг». В. Д. Маркова наводить визначення послуги американсь­кого фахівця Т. Хілла: «послуга — це зміна образу або товару, що належить будь-якій економічній одиниці, й відбувається внаслідок діяльності іншої економічної одиниці за попередньої згоди першої». Таке визначення дає підстави розглядати послуги як конкретний результат економічно корисної діяльності, що виявляється у вигляді товару, або безпосередньо у вигляді діяльності. Економічна корисність робить послуги об’єктом торгівлі. Продуктом діяльності інфраструктури товарного ринку найчастіше є «інтегрований товар», продаж якого супроводжується наданням комплексу послуг. Головна відмінність послуг, пов’язаних із продажем і використанням товару в матеріально-речовій формі, від інших видів послуг полягає в тому, що вони невіддільні від цього товару, не існують окремо від нього. Товар може прода-
ватись без надання послуг, але послуги без товару неможливі.
Основні властивості послуг інфраструктури товарного ринку демонструє рис. 3.1.

Рис. 3.1. Властивості послуг інфраструктури товарного ринку
Підсумовуючи викладене можна дійти висновку, що діяльність з надання послуг у процесі фізичного обігу товарів у матеріально-речовій формі є продуктивною, а суб’єкти, які їх надають, продовжують процес виробництва у сфері обігу. Продуктом цієї праці є послуга у вигляді корисної дії, або вигоди, яку може отримати споживач.
У теорії маркетингу послуги, які що їх надають під час продажу товару або пов’язані з його використанням, тобто спрямовані на реальний товар, називають матеріальними.
Другу обширну групу становлять нематеріальні послуги.
Властивості послуг інфраструктури товарного ринку зумовлюють потребу у формуванні її суб’єктів на різних рівнях господарської ієрархії — регіональному, галузевому та окремого підприємства.
Суб’єкти ІТР обслуговують різних товаровиробників, адже продукт їхньої праці має загальний характер. Щоб товар став по-справжньому корисним, тобто реальною вартістю, його треба доставити в зазначене місце, у певний час і в потрібній кількості та якості, тобто у цілковитій відповідності із побажаннями споживача.
Особливу роль у цьому процесі відіграють нематеріальні послуги інфраструктури товарного ринку. До нематеріальних належать послуги, які не можна побачити, скуштувати, помацати, почути або понюхати перш ніж придбати. Це передовсім стосується інформаційного обслуговування, консультування тощо.
Детальніша характеристика діяльності суб’єктів ІТР з надання послуг, видового складу та стану розвитку їх висвітлюватиметься в наступних розділах посібника.
3.3. Елементи інфраструктури товарного
ринку

Для глибшого розуміння ролі інфраструктури товарного ринку її функцій та характеристики діяльності варто розглянути елементний склад її.
В економічній теорії елементи ринкової інфраструктури, за допомогою яких реалізуються її функції, поділяють на три блоки (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Головні елементи ринкової
інфраструктури

Значна частина елементів загальної інфраструктури належить до спеціалізованої інфраструктури товарного ринку (див. рис. 3.3).

Рис. 3.3. Елементний склад інфраструктури
товарного ринку
Наведений перелік не вичерпує розмаїття наявних структур. До того ж він недостатньо впорядкований для поглибленого аналізу та вивчення.
Елементи інфраструктури доцільно розподілити на групи за ознакою спорідненості завдань і виконуваних функцій щодо забезпечення функціонування товарного ринку.
З огляду на це вирізняють такі групи або складові:

  1. організаційна складова — оптові й торговельно-посеред­ницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові тощо посередницькі організації, власні комерційні структури великих промислових підприємств і галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;
  2. матеріальна складова — складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні й транспортні системи;
  3. інформаційна складова — інформаційні й довідкові системи стосовно продукції, її виробників та споживачів, умов постачання та цін; маркетингові й консалтингові фірми;
  4. кредитно-розрахункова складова — фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки, що забезпечують безперервність розрахунків під час купівлі-продажу товарів та послуг, фінансують створення необхідних товарних запасів і матеріальних резервів, а також інвестиції для розвитку матеріально-технічної бази;
  5. кадрова складова — фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, з яких формуються трудові колективи суб’єктів господарювання ринкової інфраструктури, спеціалізовані навчальні заклади з підготовки працівників і фахівців для сфери товарного обігу.

Найбільший обсяг робіт з формування та забезпечення обігу товарів та послуг, здійснення актів купівлі-продажу виконують суб’єкти організаційної складової. Їхня діяльність сприяє формуванню системи комерційних зв’язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу й раціональному використанню ресурсів.
Матеріальна складова відіграє важливу роль і в діяльності самих суб’єктів інфраструктури товарного ринку, і в забезпеченні руху товарів у процесі обігу. Транспорт здійснює фізичне переміщення товарів у матеріально-речовій формі. Складське господарство забезпечує умови для належного оброблення товарів та збереження їх, таропакувальна система сприяє збереженню якості й підвищенню конкурентоспроможності товарів. Розвиток матеріальної складової — це одна з важливих передумов підвищення ефективності товарного обігу та його інтенсифікації.
Інформаційні структури сприяють прискоренню товарного обігу, надаючи суб’єктам товарного ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги й структуру попиту та пропозиції. Вони створюють умови для доброчесної конкуренції, якомога ефективнішого перебігу ринкових процесів.
Суб’єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують ефек­тивне функціонування товарного ринку завдяки своєчасному й безперебійному здійсненню фінансово-розрахункових операцій і пошуку та залученню інвестиційних ресурсів. Це дає змогу суб’єктам інфраструктури реалізовувати інноваційну політику, впроваджувати в свою діяльність досягнення науково-технічного прогресу.
Кадрова складова відіграє вагому роль у процесі формування й реалізації трудової політики на товарному ринку. Високопрофесійні кадри здатні не лише визначати його проблеми, а й успіш­но розв’язувати їх. Специфіка товарного ринку вимагає від працівників інфраструктури не тільки комерційного хисту, а й глибокого знання товарів, уміння налагоджувати ділові взаємини між суб’єктами ринку, підтримувати та розвивати їх.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.