лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інфраструктура товарного ринку

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.6. Види ринкових процесів на товарному ринку
Предметом ринкових відносин є взаємовигідні угоди, що їх самостійно і вільно укладають суб’єкти ринку стосовно купівлі-продажу об’єктів ринку.
Багатоманіття угод зумовлює наявність різних видів ринкових процесів. Це дістає відображення у класифікації ринків (див. табл. 2.1) та механізмі укладання й здійснення угод.
Під ринковим процесом розуміють сукупність дій з підготовки та здійснення актів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) та укладання ринкових угод.
Для кожного з видів ринку, виокремлених за певними класифікаційними ознаками, характерні конкретні види ринкових процесів. Наприклад, на оптовому ринку провідним видом ринкового процесу є оптова торгівля, відповідно для роздрібного — розд­рібна торгівля тощо.
Суттєве значення для характеристики ринкових процесів мають функціональне призначення та фізико-хімічні й конструктив­ні особливості об’єктів товарного ринку. Так, процес купівлі-продажу турбіни для атомної електростанції значно відрізняється від купівлі-продажу автомобіля. Відповідно, купівля-продаж товарів виробничо-технічного призначення різняться від купівлі-продажу споживчих товарів.
Найпоширенішими видами ринкових процесів є оптова та роздрібна торгівля.
Оптову торгівлю традиційно вирізняють за обсягом партій про­дажу й економічним призначенням об’єктів ринку. Вельми поширеним є визначення оптової торгівлі, запропоноване М. М. Ліфі­цом та Г. Л. Рубінштейном 1939 року у підручнику з економіки й організації торгівлі: «Оптовою торгівлею називають продаж товарів з метою перероблення або подальшого перепродажу, здійснюваний великими партіями».
Розвиток ринкових відносин зумовив виникнення нових підходів до визначення сутності оптової торгівлі. Їх ми розглянемо далі.
Роздрібну торгівлю визначають як сферу підприємниць-
кої діяльності з продажу товарів чи послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кін-
цевим споживачам для особистого некомерційного викорис-
тання.
Разом із цими процесами на сучасному товарному ринку поширено й інші форми обміну.
Доволі відомим у світовій і вітчизняній практиці є бартер, що означає прямий обмін товарами або послугами. Європейський ринок бартеру оцінюється в 200 млн дол. США на рік, зокрема на 2000 рік прогнозували зростання його обсягів до 1 млрд дол. Загалом у світі обмінюють товари та послуги на суму 275 млрд дол. на рік.
Твори мистецтва, антикваріат, раритети, майно неплатоспроможних боржників тощо часто продають на аукціонах. Аукціон (від лат. aucto — продаж під час публічного торгу) — форма продажу товарів на засадах конкурсу покупців. При цьому товар (або його зразки) попередньо виставляють для огляду, а ціну продажу встановлюють у процесі торгу.
У торгівлі новими товарами неабиякого поширення набу-
ла ярмаркова торгівля, а також торгівля на ярмарках-вис-
тавках.
Ярмарка — це нетривала й періодична форма реалізації товарів та здійснення актів купівлі-продажу шляхом огляду зразків товарів особистого вжитку та продукції виробничо-технічного призначення. Ярмарки проводять у заздалегідь визначений час і в зазначеному місці, приміром, Сорочинський ярмарок у Сорочинцях Полтавської області.
Продаж товарів масового виробництва — кількісно та якісно стандартизованих, взаємозамінних та транспортабельних — зазвичай здійснюють у формі біржової торгівлі. Біржова торгівля проводиться за зразками або стандартами, в яких указано найновішу й найдостовірнішу інформацію стосовно якості продукції. У процесі біржового торгу узгоджується ціна продажу й укладається біржова угода.
На ринку товарів виробничо-технічного призначення, які застосовують для виготовлення інших товарів і мають тривалий тер­мін використання, поширеним є такий вид ринкового процесу, як оренда або лізинг. Під лізингом розуміють надання одним суб’єк­том (лізингодавцем) у користування іншій стороні (лізингоодержувачу) майна на визначений термін і за певну плату. Лізинг дає можливість лізингоодержувачу отримати в користування нову дорогу техніку, високі технології без значних одноразових витрат, тобто налагодити сучасне виробництво за обмежених фінансових витрат.
Прискорений розвиток інформаційних технологій і телефонних мереж, формування глобальної комп’ютерної мере-
жі Інтернет сприяли появі й бурхливому поширенню нових ринкових процесів, які назагал дістали назву «електронна комерція». Електронні магазини дають споживачеві змогу обрати товар, замовити його, сплатити й отримати не виходячи з дому. За допомогою суперпотужних комп’ютерів здійснюють віртуальне тестування продукції, яку потім продають в електронних магазинах. Це результат досягнень сучасних технологій, які, безумовно, впливають на всі аспекти ринкової діяльності.

Питання для самоконтролю

  1. У чому полягає сутність ринку як економічної категорії?
  2. Що становить матеріальне підґрунтя ринкових відносин?
  3. Схарактеризуйте головні параметри товарного ринку.
  4. У чому полягає сутність атрибутів ринку?
  5. Якими є головні передумови функціонування та розвитку ринкових відносин в економіці країни?
  6. Назвіть ознаки класифікації ринків.
  7. Висвітліть сутність економічної категорії «товарний ринок».
  8. Якими є головні відмінності товарного ринку від інших ринків?
  9. Назвіть найвагоміші форми та методи регулювання товарного ринку. Схарактеризуйте умови й обмеження застосування їх.
  10. Що розуміють під ринковим процесом та які його види ви знаєте?

 



Ефективне функціонування ринкової економіки зумовлює чітка взаємодія всіх її складових: виробництва, розподілу, обігу та споживання. Узгодження та поєднання інтересів суб’єктів ринкових відносин відбувається не лише за умов різкого зростання обсягів виробництва та споживання, ускладнення їхньої структури, а й у разі одночасного скорочення природних ресурсів та значного посилення конкуренції у глобальному масштабі. За цих обставин підвищується значення добре розвиненої ринкової інфраструктури.
Під інфраструктурою розуміють сукупність видів діяльності та відповідних суб’єктів, зайнятих обслуговуванням суспільного виробництва. Виникнення інфраструктури є результатом розвитку продуктивних сил суспільства, поглиблення суспільного поділу праці. Високий рівень розвитку інфраструктури дає змогу із максимальною повнотою, комплексно використати весь виробничий потен­ціал, скоротити час перебування речовинних чинників у процесі виробництва й прискорити надходження товарів до сфери обігу, до­вести матеріальні блага до споживача й задовольнити його попит.
Розрізняють виробничу, соціальну і ринкову (сфери обігу) інфраструктуру.
Щодо сутності кожної із названих інфраструктур варто зазначити, що в економічній літературі трапляється багато різних визначень.
Так, у низці джерел виробничою інфраструктурою називають сукупність галузей, що забезпечують нормальний перебіг суспільного відтворення, надаючи послуги, пов’язані з обміном продукції між підприємствами у сфері матеріального виробництва, а також із наданням послуг інформаційного та ділового характеру.
Згідно з цим тлумаченням, до виробничої інфраструктури належать транспорт різних видів, оптова торгівля та матеріально-технічне забезпечення, заготівля й збут продукції, підприємства й організації інформаційного і ділового обслуговування.
Таке узагальнене визначення та різнорідне поєднання не відповідають сучасному рівню розвитку суспільного виробництва.
На наш погляд, конкретнішим і повнішим є розуміння виробничої інфраструктури як сукупності видів діяльності та матеріальних об’єктів, які створюють сприятливі умови для нормального перебігу процесу виробництва.
До соціальної інфраструктури в економічній теорії відносять суб’єктів сфери виробництва послуг і духовних благ: послуги у царині права, безпеки, виховання, освіти, культури, соціального забезпечення, охорони здоров’я, житлового будівництва тощо. Зважаючи на те, що головним суб’єктом, на який спрямована діяльність соціальної інфраструктури, є людина, ці сфери часто називають соціально-побутовою інфраструктурою.
Загальноприйнятого визначення інфраструктури ринку й досі немає. Відзначаючи, що інфраструктура є обов’язковим компонентом будь-якої цілісної системи, О. О. Бєляєв пише: «Щодо ринку як самостійної підсистеми, інфраструктура — це сукупність інститутів, що обслуговують ринок і виконують визначені функції із забезпечення нормального режиму його функціонування».
Інші автори вважають, що інфраструктура ринку — це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.
Наведені визначення не суперечать одне одному. Втім, слід чіткіше окреслити склад та функції ринкової інфраструктури.
Ринкова інфраструктура — це сукупність спеціальних суб’єк­тів господарювання, діяльність яких спрямована на здійснення обі­гу товарів та послуг, забезпечення безперешкодного функціонування ринкового механізму та інтенсифікацію їх. Вона має забезпечити загальні умови та правила діяльності ринкових суб’єктів. Її елементи не нав’язано суб’єктам зовні, вони породжені самими ринковими відносинами. Суб’єкти ринкової інфраструктури організаційно і матеріально забезпечують головні ринкові процеси: взаємний пошук суб’єктами ринкових відносин одне одного, фізичне переміщення товарів, складування та збереження їх, обмін товарів на гроші, рух грошових та інших платіжних засобів, а також виробничо-збутову й фінансову діяльність ринкових структур.
До провідних функцій ринкової інфраструктури належать: правове й економічне консультування підприємців та захист їхніх інтересів у державних та приватних структурах, фінансова підтримка, кредитування, лізинг, страхування ризиків, регулювання руху робочої сили, маркетингове, рекламне та інформаційне обслуговування.
Інфраструктура формується в кожному конкретному виді ринку. У складі інфраструктури сфери обігу особливе місце посідає інфраструктура товарного ринку.
Інфраструктура товарного ринку (далі — ІТР) — це сукупність видів діяльності та суб’єктів господарювання, які забезпечують безперебійний обіг речовинних чинників виробництва і товарів кінцевого споживання й надають комплекс послуг із метою підвищення ефективності товарного обігу та раціонального споживання товарів, якомога повнішого задоволення потреб та попиту споживачів. Вона створює умови для прискоренішого обігу товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв’язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.
Завдяки діяльності суб’єктів інфраструктури товарного ринку виробники мають можливість формувати ефективні канали розподілу, щоб представити свій товар на ринку. Суб’єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів. Вони сприяють подоланню розбіжності в часі, місці та праві власності, що відділяють товари та послуги від споживачів, для яких вони призначені. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом та пропозицією товарів. Більшість виробників у великій кількості випускає обмежений асортимент продукції, проте завдяки діяльності суб’єктів ІТР він трансформується в споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.
Від ефективної діяльності суб’єктів ІТР залежать загальний обсяг і рівень витрат обігу, стан і швидкість обертання товарних запасів на всіх стадіях кругообігу товарів.
Наголосимо, що сфера діяльності інфраструктури товарного ринку виходить далеко за його межі. Вона справляє безпосередній вплив на виробництво й раціональне використання товарних ресурсів, тісно співпрацює з іншими підсистемами інфраструктури сфери обігу.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.