лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інфраструктура товарного ринку

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

9.5. Біржові товари
На вітчизняному товарному ринку в обігу перебувають близько 20 млн найменувань товарних позицій. Проте зовсім невелика частина їх може бути об’єктами біржової торгівлі на товарних біржах.
До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. У процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.
До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить невилучений з обігу товар певного виду та якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно із правилами біржової торгівлі.
Біржовий товар має відповідати таким вимогам:

  1. масовий характер виробництва і споживання, велика кількість виробників і широке коло споживачів;
  2. стандартність, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством;
  3. взаємозамінюваність у межах певних груп і видів товарів;
  4. транспортабельність;
  5. добра збережуваність;
  6. незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;
  7. змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.

Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно та якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огля­ду на високий рівень попиту і пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дає змогу встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну.
Стандартні біржові контракти, згідно із правилами біржової торгівлі, містять встановлену біржею кількість товару певного гатунку, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів або є традиційними за обсягом та вагою) і регламентують терміни його поставки.
Біржовий товар, як правило, є сировиною або напівфабрикатом, адже основною класифікаційною ознакою при його виокрем­ленні є те, що він має пройти лише первинне технологічне оброблення.
Машинно-технічна продукція, готові до споживання продукти промислового виробництва й товари широкого вжитку не є об’єктами біржової торгівлі внаслідок їх різноманітності, швидкої зміни технічних характеристик і високого рівня монопо-
лізації виробництва і збуту їх. Вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їхніх виробників, які в зв’язку з цим можуть істотно впливати на рівень цін.
Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об’єднують у п’ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару, і 148 — на ф’ючерсних біржах. Основний асортимент цих товарів наведено в табл. 9.1.
Понад третин усього товарообороту міжнародних товарних бірж припадає на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продук­ти їх перероблення і зернові культури, на сукупну частоту яких припадає понад 60 % товарообігу сільськогосподарських товарів, приблизно 18 % становить торгівля продовольчими товарами і близько двох відсотків — лісоматеріалами.

Таблиця 9.1

Класифікація біржових товарів
на міжнародних товарних біржах


Товарна група

Основний асортимент

1. Сільськогосподарська продукція і сировина

1.1. Зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито)
1.2. Насіння олійних культур та продукти їх перероблення (насіння соняшнику, льону і бавовнику, соєві боби, шрот)
1.3. Текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний шовк, пряжа, мита вовна, льон)
1.4. Натуральний каучук

2. Продовольчі товари

2.1. Рослинного походження (цукор, рослинна олія, арахіс, концентрат апельсинового соку, какао-боби, кава)
2.2. М’ясо та живі тварини

3. Лісоматеріали

3.1. Пиломатеріали
3.2. Фанера

4. Кольорові й дорогоцінні метали

4.1. Кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній)
4.2. Дорогоцінні метали (золото, платина, срібло тощо)

5. Паливно-енерге­тичні матеріали

5.1. Нафта та нафтопродукти (сира нафта, мазут, дизельне пальне, бензин)
5.2. Газ та продукти його перероблення (скраплений газ, газойль, газ)

У біржовій торгівлі промисловою сировиною і продукцією понад половину товарообігу припадає на паливно-енергетичні матеріали; дорогоцінні метали становлять близько 30 % товарообігу, а питома вага кольорових металів становить приблизно 20 відсотків.
Зовсім інша структура товарного обігу складалася на вітчизняних біржах, що зумовлене дією багатьох об’єктивних і суб’єк­тивних чинників.
Початковий етап відродження біржової торгівлі прийшовся на кінець 1990-х років, коли розпочалося реформування соціально-економічної системи в країні.
Ліквідація централізованого розподілу матеріальних ресурсів та державної системи матеріально-технічного забезпечення, впровадження вільних цін за умов дефіцитного ринку зумовили виникнення великої кількості бірж як альтернативи планово-розподільчим органам. У 1991 році вже було зареєстровано понад 50 бірж, створених за ініціативи представників місцевих державних органів влади та комерційних підприємств. Усі вони реєструвалися як комерційні організації і мали за мету отримання прибутку для заснов­ників. Складна фінансова ситуація, гострий дефіцит матеріально-технічних ресурсів та недосконале законодавство призвели до перетворення бірж на звичайних ринкових посередників, які створювали умови для спекулятивної торгівлі реальним товаром із негайною поставкою проданого товару. Від продавця не вимагали поставки товару на біржовий склад, бо таких складів на той час на біржах не існувало. Покупець самостійно вивозив куплений товар зі складу продавця, у більшості випадків зі стовідсотковою передплатою.
На біржові торги виставляли найрізноманітніші товари, на які тільки був попит.
Тому переважну частку в товарному асортименті більшості бірж становили не біржові товари, а машинно-технічна продукція, устаткування, споживчі товари.
Після набуття чинності прийнятого в грудні 1992 року Закону України «Про товарну біржу» та досконаліших законодавчих актів з оподаткування доходів підприємств ситуація докорінно змінилася.
Біржі почали виконувати функції, які притаманні товарним бір­жам у країнах із розвиненою ринковою економікою. У структурі товарообігу переважають біржові товари (див. табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Товарна структура вітчизняної
Біржової торгівлі
у 2000 р.


Товарна позиція

Обсяг угод, млн грн

Питома вага, %

Метал і металопродукція

4,9

0,29

Кольорові метали

0,3

0,02

Транспортні засоби

193,4

11,50

Обчислювальна техніка і оргтехніка

8,6

0,51

Ліс і лісоматеріали

0,7

0,05

Будівельні матеріали

3,6

0,22

Паливо:

290,6

17,28

зокрема: вугілля

1,5

0,09

бензин

0,5

0,03

Непродовольчі товари

2,6

0,15

Сільськогосподарська продукція

989,7

58,83

Продукти харчування

62,8

3,73

Хімічна продукція

124,9

7,42

Загалом:

1682,1

100

За даними Держкомстату України у товарній структурі біржових угод упродовж 2000 року сільськогосподарська продукція становила 58,8 %, паливо — 17,3 %.
Разом із тим залишається доволі високою питома вага угод із купівлі-продажу транспортних засобів (11,5 %), що свідчить про наявність резервів удосконалення біржової торгівлі.
Важливою особливістю біржової торгівлі є відсутність самого біржового товару на біржі під час торгів. Оскільки кількісні та якісні характеристики біржового товару стандартизовані, немає потреби в його пред’явленні. Тим важливішим є встановлення вимог до якості біржового товару й контроль за дотриманням їх.
Як відомо, під якістю розуміють сукупність властивостей і характеристик продукції, що дають їй можливість задовольнити необхідні та передбачені потреби.
Якість товару залежить від властивостей продукції, під якими розуміють сукупність фізичних, хімічних і біологічних особливостей, які виявляються за її створення та використання, а також завдяки відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним, економічним та іншим вимогам. Необхідні потреби фіксуються у вигляді посилання на відповідні технічні умови або інші нормативно-технічні документи. Вони, як правило, стосуються функціональної придатності, експлуатаційної безпеки й готовності, надійності, ремонтопридатності тощо. Кожен товар можна характеризувати стосовно його властивостей та показників якості.
Показники якості визначають функціонально-корисні властивості товару, тобто ті, які задовольняють певні потреби покупців. Товар може мати певні корисні властивості, котрі визначаються відповідно до умов його створення чи використання, але не мати високої якості. Тому біржова торгівля висуває жорсткі вимоги до інформації про якість товару. Такими вимогами є повнота інформації, її достовірність, єдність усіх учасників біржової торгівлі в оцінюванні якості товару.
Найповнішу та найдостовірнішу інформацію про якість продукції містить нормативно-технічна документація (стандарти, технічні умови тощо).
Проте досвід показує, що наявність таких документів і посилань на них ще не гарантує задоволення вимог покупців.
Для зниження ризику невиконання біржових угод щодо якості біржі здійснюють експертизу товару. Найпоширенішою формою експертизи є сертифікація продукції і систем якості на підприємствах-виробниках.
На думку фахівців, найповніше відповідає вимогам покупців продукція, виготовлена на підприємствах, де діє ефективна система забезпечення якості.
Для регулювання процесу перевірки систем якості Міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) було затверджено серію стандартів МС ІСО 9000 — МС ІСО 9004. В Україні ці стандарти віднесено до національних (ДСТУ ІСО 9000-9004) і їх використовують як моделі оцінювання систем забезпечення якості в процесі укладання контрактів купівлі-продажу.
Сертифікація продукції — це процедура, за допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача сторона письмово засвідчує, що продукція відповідає заданим вимогам.
Продукція, яка дістала біржовий сертифікат міжнародної товарної біржі, не лише допускається до біржових торгів, а й має гарантований попит на світових ринках.
Для оцінювання якості біржового товару доцільно використовувати:

  1. стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи, на які посилаються в біржових контрактах;
  2. сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності продукції встановленим до неї вимогам стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, санітарних норм і правил, інших нормативних документів, чинних у країні;
  3. сертифікацію систем забезпечення якості як підтвердження спроможності виробника забезпечувати високу якість продукції на всіх стадіях виробництва, транспортування та зберігання, монтажу й експлуатації.

При здійсненні біржових операцій із реальним біржовим товаром, для усунення ризиків втрати ним якості в процесі виконання вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт, необхідно здійснювати вхідний контроль якості продукції під час надходження її на біржовий склад.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.