лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інфраструктура товарного ринку

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Підґрунтя розвитку людського суспільства становить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Щоб жити, людям потрібні їжа, одяг, житло тощо. Щоб мати такі матеріальні блага, вони мають виробляти їх. Усе необхідне для виробництва їх дає природа. Щоб пристосувати багатства природи для задоволення своїх потреб людині треба працювати. В межах кожного суспільства здійснюється взаємодія людини з природою, в якій суб’єктом виступає людство, а об’єктом — при­рода. У процесі цієї взаємодії людина видозмінює речовину природи й пристосовує її для задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, що охоплює три головні елементи:

  1. працю людини;
  2. предмети праці;
  3. засоби праці.

Якщо процес праці розглядати з позиції його результату — продукту, то він виступає як процес виробництва, а засоби й предмети праці — як засоби виробництва. Отже, жодне виробництво неможливе без засобів виробництва. Забезпечення виробництва засобами й предметами праці як речовими чинниками процесу відтворення є загальною й обов’язковою умовою його функціонування.
Функціональне призначення процесу виробництва — створити продукти, які задовольняють потреби людини, тобто призначені для споживання. Як без виробництва не може бути споживання, так і без споживання виробництво втрачає сенс. Між виробництвом і споживанням існують тісний взаємозв’язок та певні залежності, що виявляються й опосередковуються процесами розподілу та обміну. Економічним підґрунтям будь-якого виробництва є суспільний поділ праці та взаємний обмін його результатами (продуктами праці). За певних умов обмін продуктами набуває форми обміну товарами. Він пов’язаний із відокремленням конкретних виробництв одне від одного, а також тор­гівлі — від виробництва.
Взаємодія та взаємозв’язок цих складових у процесі відтворення здійснюється під впливом різноманітних економічних законів. Сутність та механізм дії цих законів вивчають у різних економічних науках, до яких, зокрема, належить інфраструктура товарного ринку. Предмет її вивчення становить дія економічних законів, яким підпорядковується рух речовинних чинників і продуктів суспільного виробництва. На відміну від політичної економії, яка вивчає «найзагальніші економічні закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням мате­ріальних благ і послуг», інфраструктура товарного ринку досліджує закономірності товарного обігу, взаємозалежність і взаємозв’язок суб’єктів ринкових відносин, опосередкованих сферою обігу.
Теоретичним підґрунтям цієї науки є складові економічної теорії: політична економія, макроекономіка, мікроекономіка.
Визначені в них економічні категорії товар, вартість, гроші, ціна, попит, пропозиція, прибуток тощо широко застосовують під час вивчення ринкової інфраструктури.
1.2. Категорії дисципліни та взаємозв’язок їх
Результатом суспільного виробництва є продукти праці, які можуть мати матеріально-речову форму або надаватися у вигляді економічних благ.
Продукт праці, призначений не для безпосереднього споживання там, де він виготовлений, а для обміну (купівлі-продажу на ринку), називають товаром.
У ст. 1 Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» зазначено, що «товар — продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації».
Суспільне виробництво, в якому створюється товар, називають товарним.
За товарного виробництва задоволення потреб людини та суб’єктів господарювання речовими чинниками (матеріальними благами) здійснюється через ринок (купівлю-продаж), а обмін продуктами праці набуває форми товарного обігу.
Сутність потреб досліджує низка дисциплін. Так, у політичній економії існує таке визначення: «потреба — це природний потяг людини до певних умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби — це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об’єктивною основою ідеальних спонукань — інтересів, бажань, цілей тощо».
У маркетингу потребу визначають як відчуття людиною браку чогось необхідного, що набуло специфічної форми відповідно до культурного рівня й індивідуальності людини. Це визначення стосується потреб головного суб’єкта суспільства — людини, чиї потреби детально класифіковані й ранжовані. Разом із тим, слід наголосити, що категорія «потреби» характерна і для суспільного виробництва. Адже щоб продукувати відповідні товари, виробництво має бути забезпеченим необхідними речовинними чинниками.
Тому в загальному вигляді потребу можна визначити як усвідомлення споживачем (особистістю чи суб’єктом господарювання) браку чогось необхідного для його життєдіяльності.
Для кожного конкретного споживача, залежно від його культурного й освітнього рівня, потреба набуває вигляду об’єктів, здатних задовольнити її. Серед безлічі товарів, запропонованих на ринку, споживач віддає перевагу тим, які на його думку, мають найвищу споживчу цінність та найкраще задовольнять його потребу. В маркетингу така зовнішня форма вияву потреби дістала назву «бажання», або «запит». Із цих запитів (бажань) формується попит на товари. Він характеризує кількість товарів і послуг, яку споживачі можуть і мають намір придбати за гроші та інші платіжні засоби.
Попит — це платоспроможна потреба. Найбільший вплив на попит справляє ціна. Суттєве значення мають доходи й смаки споживачів, насиченість ринку товарами, загальна кількість покупців тощо.
Товаровиробники докладають неабияких зусиль для з’ясуван­ня запитів і попиту споживачів і формування відповідної пропозиції товарів та послуг.
Пропозиція — це сукупність товарів (послуг) певного виду з певними цінами, що їх готові виготовити й продати виробники.
Ціна виступає грошовим відображенням вартості й визначається на ринку.
За умов товарного виробництва саме ринок визначає, що виробляти, скільки виробляти, для кого виробляти. Розвиток товарного виробництва створив умови для формування ринку, який, своєю чергою, справляє істотний вплив на стан і розвиток його речовинних чинників.
Суттєве значення при цьому відіграють розподіл та обмін товарів.
Категорія «розподіл» стосовно сукупності товарів, запропонованих ринку, означає визначення частки в ній кожного споживача: і окремого індивіда, і суб’єкта господарювання. Принципи розподілу, його характер відповідають умовам соціально-еконо­мічної системи.
Під обміном розуміють акт отримання бажаного об’єкта взамін на передавання іншого об’єкта. Товарний обмін, здійснюваний із залученням платіжних засобів, називається товарним обігом.
Безперебійне функціонування товарного виробництва, здійснення ефективного товарного обігу вимагають чіткої взаємодії усіх елементів економічної системи. Особлива роль при цьому належить суб’єктам господарювання, що забезпечують необхідні умови для виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг.
У сукупності ці суб’єкти формують інфраструктуру соціально-економічної системи.
Економічні категорії, якими характеризується ринкова економічна система, є визначальними також і для її інфраструктурної складової.
Категорію «інфраструктура» найчастіше визначають як похідну від латинського «infra» — під, нижче та «structura» — будівля, розміщення. До неї належать «головні установи та інститути, необхідні для функціонування економіки й суспільства». При цьому наголошують, що інфраструктура становить фундамент суспільного виробництва, забезпечує нормальний перебіг процесу відтворення. З огляду на кінцеві завдання функціонування економічної системи розвиток інфраструктури не є головною метою соціально-економічної діяльності, оскільки вона не виробляє економічні блага в матеріально-речовій формі. Водночас інфраструктура є важливою і неодмінною передумовою стабільного й безперебійного функціонування та розвитку суспільного виробництва, економічної системи загалом.
Змістовне визначення інфраструктури можна давати лише спираючись на дослідження ролі та призначення її у конкретній економічній системі.
Залежно від функціонального призначення інфраструктури здійснюють її класифікацію та вирізняють окремі види як складові цілісного інфраструктурного комплексу. Найпоширенішим є поділ на: виробничу, соціально-побутову та ринкову інфраструктури. Закономірності й особливості функціонування цих складових вивчають відповідні економічні дисципліни.
1.3. Функції та завдання дисципліни
Вивчення дисципліни «Інфраструктура товарного ринку» як складової економічної теорії передбачає реалізацію різних функцій і передусім пізнавальної. Сутність її полягає у висвітленні механізму дії економічних законів у сфері товарного обігу, форм та особливостей вияву їх у функціонуванні суб’єктів ринкової інфраструктури.
За умов перехідної економіки діяльність інфраструктурного комплексу не досліджували, стан його розвитку не оцінювали, що й досі негативно впливає на економіку України. Тому вивчаючи ці процеси, маємо змогу визначити шляхи поліпшення взаємодії суб’єктів інфраструктури із суб’єктами господарювання суспільного виробництва.
Важливою є методологічна функція дисципліни. Використовуючи методологію й інструментарій економічної теорії, розробляють власні методи та засоби дослідження економічних процесів, які відбуваються у сфері товарного обігу та діяльності суб’єктів інфраструктурного комплексу. Достовірність та об’єктивність аналізу економічних процесів досягається завдяки використанню економіко-математичних методів аналізу системи економічних показників.
Пізнавальна й методологічна функції спрямовані на реалізацію практичної функції дисципліни. Всебічний і глибокий аналіз економічних показників інфраструктури із застосуванням сучасного інструментарію вможливлює ефективний пошук та обґрунтування шляхів оптимізації діяльності суб’єктів інфраструктури.
За умов товарного виробництва розв’язання питань стосовно структури та обсягів виробництва економічних благ здійснюють, як правило, суб’єкти інфраструктури. Тому важливою функцією дисципліни є прогнозування. Використовуючи доробок щодо попередніх функцій можна прогнозувати розвиток товарного ринку та його суб’єктів на більш-менш тривалий період.
Урахування перелічених функцій дає змогу реалізувати голов­ну мету дисципліни: вивчити теорію розвитку ринкової інфраструктури, зокрема інфраструктури товарного ринку, засвоїти практичні вміння та навички управління її діяльністю з розподілу, просування, збереження та продажу товарів і послуг, забезпечення суспільних і особистих потреб споживачів, опанувати вміння знаходити й реалізовувати рішення стосовно інтенсифікації товарного обігу, підвищення ефективності діяльності інфраструктури комплексу.
1.4. Генеза дисципліни, логіко-структурна
схема побудови її

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, подолання вад адміністративно-командної економічної системи формуються нові напрями науки та навчальні дисципліни. Закономірності наукового пізнання зумовлюють потребу відмовитися від застарілих знань, що не відповідають запитам сучасної практики, розробляти нові варіанти моделей розвитку, які б забезпечували ефективне розв’язання соціально-економічних завдань, що постають перед суспільним виробництвом.
Для адміністративно-командної системи всі ресурси суспільного виробництва були власністю держави, яка й здійснювала централізоване управління на всіх його рівнях. Однією з найважливіших організаційно-господарських функцій держави був цент­ралізований розподіл економічних ресурсів і централізоване ціноутворення. В централізованому порядку визначалися потреби і відповідні обсяги виробництва. Держава вирішувала, що, як і для кого виробляти. Органи державного управління закріплювали споживачів за виробниками, регулювали черговість і строки виконання замовлень.
У прикладних економічних дисциплінах, до яких належала «Організація та планування матеріально-технічного постачання», досліджували систему товарного обігу за цих умов, вивчали методи визначення потреб споживачів, оптимізації розподілу матеріальних ресурсів, раціонального закріплення споживачів за виробниками. Критеріями оптимальності розв’язання цих завдань виступали народногосподарські витрати, сукупні матеріальні запаси, витрати на транспортування та збереження товарів у процесі обігу тощо.
Суттєвим недоліком цієї системи була відсутність дієвих економічних стимулів розвитку на рівні підприємств. Запити й інтереси конкретного споживача розчинялися й не могли достатньою мірою враховуватися на галузевому й загальнодержавному рівнях. Це призводило до незбалансованості виробництва та споживання, неефективного використання матеріаль­них ресурсів, різкого зростання матеріальних запасів у сфері виробництва.
Виникла потреба у докорінній перебудові економіки, у запровадженні такої форми господарювання, за якої місце матеріально-технічного постачання як форми централізованого розподілу й доведення матеріальних ресурсів до споживачів має заступити матеріально-технічне забезпечення на засадах оптової торгівлі товарами виробничо-технічного призначення. Тому вдалися до спроби розширити самостійність суб’єктів господарювання у фор­муванні обсягів виробництва й реалізації готової продукції за збереження загальнодержавного централізованого планування.
Такі кроки вимагали внесення змін у сукупність прикладних економічних дисциплін. Важливе місце серед них посіла наука про управління матеріальними ресурсами, що вивчала особливості дії економічних законів у сфері товарного обігу за наявності централізованого управління матеріально-технічним забезпеченням на макрорівні та обмеженої господарської самостійності на мікрорівні. Головним завданням цієї дисципліни було вивчення сутності товарного обігу, розроблення методів управління матеріально-технічним забезпеченням на засадах товарно-грошових відносин за допомогою оптової торгівлі. Разом із тим, хиби наявної соціально-економічної системи заважали розв’язанню цих зав­дань.
Формування соціально-зорієнтованої ринкової економіки пот­ребує вжиття заходів із роздержавлення й демонополізації сфери обігу, зняття з держави більшості функцій господарського управління, надання всім формам підприємств рівних прав на свободу господарської діяльності в межах закону.
Аналіз економічної ситуації у країні засвідчує, що окремі механізми ринкових відносин уже створено, але повноцінного цивілізованого ринку поки немає. Причиною цього є глибока економічна криза, що охопила всі ланки й механізми суспільного виробництва, і характеризується значними структурними дис­пропорціями та розбалансованістю економіки, падінням рівня виробництва майже в усіх галузях господарства, розвалом системи матеріально-технічного забезпечення. Тому, розв’язуючи проблеми стабілізації економіки, без чого неможливий прогрес у створенні ринкового господарства, доцільно вивчати та роз-
робляти шляхи формування сучасної ринкової інфраструктури як найважливішої умови функціонування механізму ринкових відносин.
Саме на розв’язання цих завдань спрямована навчальна дисципліна «Інфраструктура товарного ринку». Вона ввібрала все найкраще із суміжних дисциплін, узагальнює нагромаджений досвід реформування сфери товарного обігу, вивчає й розробляє методи підвищення ефективності діяльності суб’єктів ринкової інфраструктури на товарному ринку.
Структура дисципліни охоплює три блоки тем: теоретичний, функціональний та економіко-організаційний. У них висвітлено сутність інфраструктури ринкової економіки, особливості інф-
раструктури товарного ринку, функціональне призначення її
складових і зміст виконуваних функцій, організацію й економічні засади діяльності суб’єктів господарювання інфраструктурного комплексу.

Питання для самоконтролю

 

    • Сформулюйте сутність категорії «інфраструктура».
    • У чому полягає відмінність предмета ІТР від предмета економічної теорії?
    • Якими є головні функції ІТР?
    • Якими є головні складові ІТР?
    • Якими є головні напрями розвитку ІТР за сучасних умов?
    • Схарактеризуйте найважливіші категорії економічної теорії.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.