Переважна частина організаторів виставок-ярмарків розподіляє ці витрати на дві великі групи:

1. витрати, які пов’язані зі створенням і оформленням експозиційної площі, що відшкодовуються за рахунок плати експонента за виставкову площу;
2. витрати на створення та забезпечення належних умов роботи учасників виставки-ярмарку. Ці витрати відшкодовуються за рахунок реєстраційних внесків учасників (експонентів).

До першої групи належать витрати з оренди приміщень і обладнання, освітлення, опалювання, оформлення та половина інших непередбачуваних витрат.
Друга група охоплює витрати на транспортні та складські роботи; поліграфічні та інформаційно-рекламні витрати; заробітну плату працівників управління виставкою (ярмарком), витрати на охорону та половину інших непередбачуваних витрат.
Розрахунок вартості одного квадратного метра виставкової площі здійснюють за формулою:
,
де Вм2 — вартість одного квадратного метра виставкової (експозиційної) площі, тис. грн;
Вп.заг — загальні витрати, пов’язані зі створенням та оформленням експозиційної площі, тис. грн;
Sзаг — загальна виставкова (експозиційна) площа, м2.
Реєстраційний внесок обчислюють так:
,
де Ву — витрати на одного учасника виставки, тис. грн;
Ву.заг — загальні витрати, які враховують при розрахунку цього показника, тис. грн;
Nу — загальна очікувана кількість учасників (експонентів) виставки, одиниць.
Для розрахунків скористаймося даними, наведеними в табл. 7.3.
Таблиця 7.3
Кошторис витрат організаторів на проведення
виставки-ярмарку (цифри умовні)

Згідно із прийнятою класифікацією, суму загальних витрат, пов’язаних зі створенням та оформленням експозиційної площі, становлять:
Вп.заг = 462,8 + 356,0 + 89,0 = 907,8 тис. грн.
За умови, що загальна експозиційна площа дорівнює 1000 м2, плата за один квадратний метр виставкової площі становитиме:
.
Реєстраційний внесок на одного експонента (учасника) розраховують у такій послідовності:
1. Визначаємо загальні витрати організаторів виставки, які вра­ховуються під час обчислення цього показника Ву.заг на підставі інформації із табл. 7.3.
Ву.заг = 142,4 + 178,0 + 213,6 + 178,0 +
+ 71,2 + 89,0 = 872,2 тис. грн.
2. Очікувану кількість учасників виставки (експонентів) визначають за формулою:
,
де  — середня площа одного експозиційного місця, м2.
Середню площу одного експозиційного місця визначають такими чином:
,
де Smax та Smin — відповідно максимальна та мінімальна площа експозиційного місця.
Приймемо: Smax — 20 м2 ; Smin — 4 м2,
тоді
.
Звідси загальна очікувана кількість експонентів (учасників) становитиме:
.
Таким чином, можлива кількість учасників дорівнює 84. Реєстраційний внесок на одного учасника (Вр) розрахуємо за формулою:
.
На підставі раніше проведених розрахунків визначимо його величину:

Для визначення ефективності виставок-ярмарків необхідно мати відповідні засоби кількісної оцінки якісних показників вис­тавкової-ярмаркової діяльності та зусиль організаторів з їх досягнення.
З цією метою проводять поелементний аналіз окремих заходів та діяльності організаторів за основними виставковими показниками. За допомогою розрахованих коефіцієнтів оцінюють відхилення їх від досягнутих на попередніх аналогічних виставках-ярмарках або бажаних величин.
На підставі даних обліку відвідувачів, кількості проведених бесід та встановлених нових контактів розраховують коефіцієнт інтенсивності контактів (Кк):
,
де Вб — кількість зафіксованих бесід із потенційними клієнтами (відвідувачами);
С — кількість працівників на стенді (експозиційному місці), осіб;
Т — тривалість виставки-ярмарку, днів.
Загальну оцінку ефективності ярмарків та виставок-ярмарків здійснюють за показником їхньої результативності (Кр):
,
де Уу — загальна кількість торговельних угод, укладених на виставці/ярмарку, шт.;
Ну.зв — звітна кількість учасників виставки/ярмарку (експонентів).
Цей показник характеризує кількість укладених торговельних угод, що припадає на одного учасника (експонента) та певною мірою характеризує загальну результативність проведених заходів.
На більшості виставок-ярмарків учасникам пропонують і надають додаткові послуги: оренду легкового транспорту, надання перекладача, виконання копіювальних робіт тощо. Це сприяє зростанню привабливості для учасників виставки-ярмарку.
З метою поліпшення виставкової-ярмаркової діяльності в Украї­ні створено Виставкову федерацію України (ВФУ), яка є асоційованим членом Спілки міжнародних ярмарків (UFI), а також репре­зентує інтереси своїх членів у Раді з питань виставкової діяльності в Україні — консультативно-дорадчому органі при Президентові України. ВФУ підтримує діяльність виставкових фірм, організацій, сприяє створенню організаційних та економічних можливостей для розвитку виставкової діяльності.

1. Схарактеризуйте роль і місце інформаційних послуг для господарсько-торговельної діяльності.
2. Що є спільного і в чому відмінність між інформаційними та організаційно-комерційними послугами?
3. Що розуміють під продуктом інформаційної діяльності? Якими є які його особливості?
4. Схарактеризуйте зміст маркетингового дослідження ринку.
5. Схарактеризуйте суб’єктів організаційно-комерційної діяльності.
6. Схарактеризуйте основні ознаки подібності й відмінності оптових ярмарків та виставок.
7. Як здійснюють обґрунтування доцільності участі суб’єкта господарювання у виставці (виставці-ярмарку)?
8. Які витрати несуть організатори виставки і за рахунок яких надходжень вони їх відшкодовують?
9. Як обчислюють розміри грошових внесків учасників-експонентів виставки?
10. Як розраховують результат від участі у виставці суб’єкта господарювання?