лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інфраструктура товарного ринку

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Деякі оптовики вдосконалили цей метод і самі в чітко визначені дні телефонують до своїх постійних клієнтів, і передусім до тих, хто перебуває поблизу основних маршрутів обслуговування. Такий зв’язок із постійними клієнтами значною мірою сприяє оптимізації комерційної роботи з оптового продажу товарів.
Безпосередню передачу замовлення з рук до рук здійснюють багато покупців через власних працівників, методом кур’єрсь­кого зв’язку. Вона свідчить про терміновість замовлення та впевненість замовника щодо можливості оптовика виконати всі умови клієнта. За надійної організації технологічного процесу виконання таких замовлень здійснюють у присутності представника замовника, обов’язковою вимогою є наявність у нього відповідно оформленого доручення. Таку форму найчастіше застосовують під час продажу товарів виробничо-технічного призначення, коли вимогою є поставка в найстисліший термін.
Поштово-посилкову форму оптового продажу застосовують лише для покупців, які перебувають на значних відстанях від скла­дів оптовика, а оптовий продаж ведуть дрібнооптовими партіями товарів. Ця форма оптового продажу дістала поширення в торгівлі дорогоцінними металами, коштовностями тощо.
Незалежно від форми оптового продажу актуальною залишається організація регулярного і чіткого обліку торговельних операцій за кожною товарною позицією та замовником. Важливим тут є застосування сучасної комп’ютерної техніки, що забезпечує безперервний облік продажу товарів в асортименті за кожним покупцем. Одночасно відстежується зміна товарних запасів на складах оптовика в асортиментному розрізі, що сприяє чіткому та повному виконанню замовлень.
Успішний оптовий продаж товарів неможливий без широкого і повного інформування покупців стосовно асортименту товарів, появи нових товарів, без реклами й стимулювання продажу.
Найзручнішими й доступнішими для ознайомлення й відбирання товарів є демонстраційні зали або асортиментні кабінети, створювані на підприємствах оптової торгівлі.
У демонстраційних залах проводять випробування нових товарів, демонструють їх роботу. Вони слугують місцем проведення торговельних переговорів та укладання комерційних угод. Для роботи в демонстраційних залах запрошують представників товаровиробників, які не лише ознайомлюють клієнтів зі зразками своєї продукції, а й проводять навчання торговельних працівників оптового підприємства.
Однією з головних вимог до організації демонстраційних залів та асортиментних кабінетів є правильне розташування товарів у вистав­ковому залі. На найвидніших і найдоступніших місцях розміщують зразки нових товарів та виробів, які освоює промисловість.
Діяльність демонстраційних залів та асортиментних кабінетів забезпечують торговельні працівники оптового підприємства. Вони розміщують зразки товарів, консультують покупців з питань якості й асортименту товарів, оформлюють замовлення на поставку продукції, беруть участь у підготовці пропозицій щодо розширення асортименту товарів та поліпшення якості їх.
Організація демонстраційних залів та асортиментних кабінетів є ефективним засобом реклами не тільки нових товарів, а й самого оптового підприємства, його можливостей з обслуговування клієнтів.
Іншим важливим засобом ознайомлення замовників із можливостями оптового підприємства й асортиментом пропонованих товарів є використання каталогів товарів і різноманітних проспек­тів, прайсів.
До каталогів товарів включають також товари, що не підлягають збереженню на складі оптового підприємства, але можуть бути поставлені на вимогу покупця. Каталоги широко використовують торговельні працівники в процесі формування замовлень споживачів і здійснення торговельних операцій. Для деяких підприємств оптової торгівлі каталог є єдиним засобом пропозиції товару.
Проспекти містять інформацію про властивості, технічні характеристики, конструктивні особливості, призначення, гарантійне обслуговування товару, способи його використання та дог­ляду за ним.
В останні роки поширеним засобом інформування потенційних покупців стало — розміщення реклами оптових підприємств в електронних засобах масової інформації, зокрема на ВЕБ-сторін­ках інформаційної мережі Інтернет.
Широке інформування споживачів стосовно споживчих властивостей, якісних особливостей, умов використання й утилізації, гарантій безпеки та надійності, інших характеристик товару має надзвичайно велике значення для розширення кола клієнтів та швидкої реалізації товарних запасів. Ефективна реклама товарів сприяє розширенню ринку продаж та збільшенню обсягу їх. Вона дає змогу включати в обіг взаємозамінні товари, переключати попит з одних товарів на інші, що сприяє оптимізації товарних запасів у системі «оптове підприємство — покупець».
5.5. Послуги підприємств оптової торгівлі
Підприємства оптової торгівлі, крім основної операційної діяльності з купівлі-продажу товарів, надають суб’єктам товарного ринку комплекс різноманітних послуг, які сприяють успішній діловій співпраці.
Відповідно до виконуваних функцій їх можна об’єднати в такі групи (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Класифікація послуг
за виконуваними функціями
Комерційні послуги оптових підприємств включають:

  1. посередництво в пошуку потрібних товарів, товаровиробників, постачальників, оптових покупців;
  2. вивчення й надання інформації стосовно попиту на товари;
  3. послуги з реклами товарів;
  4. маркетингові дослідження на замовлення клієнтів;
  5. організацію оптових ярмарок;
  6. демонстрацію товарів у демонстраційних залах та асортиментних кабінетах;
  7. складання й розміщення замовлень покупців на поставку продукції тощо.

Більшість перелічених послуг визначають сутність основної операційної діяльності оптових посередників, яку ми розглянемо далі.
До інформаційно-консультаційних послуг належать: надання виробникам та покупцям науково-технічної, економічної, правової інформації як стосовно ринку, так і за конкретними групами товарів; участь у розробленні стандартів та іншої нормативно-технічної документації; науково-технічне й організаційно-пра­вове консультування.
Фінансово-розрахункові та кредитні послуги передбачають: оплату товарів, участь оптових підприємств у розрахунках; надання кредитів виробникам і покупцям товарів; інвестування виробництва найдефіцитніших і найперспективніших видів товарної продукції тощо.
До орендних і прокатних послуг належать:

  1. надання в оренду складських, виробничих, службових та інших площ, машин та обладнання;
  2. прокат обладнання, приладів інструментів, тари, контейнерів, підйомно-транспортних машин, механізмів, транспортних засобів тощо.

Наданням цих послуг займаються, як правило, спеціалізовані оптові посередники.
Основними видами послуг, що супроводжують оптовий продаж товарів, є виробничо-технологічні й транспортно-експеди­торські.
Виробничо-технологічними послугами підприємств оптової торгівлі є:

  1. сортування, пакування та перепакування штучних товарів; розфасування сипучих товарів у меншу тару;
  2. розлив у менший посуд рідинних товарів;
  3. розподіл на дрібні партії або на кілька частин матеріалів у рулонах, барабанах, тощо;
  4. розрізування листових, інших пласких матеріалів на заготівки;
  5. згинання матеріалів;
  6. виготовлення тари, нестандартних виробів;
  7. збирання й налагодження складної техніки;
  8. установлення, монтування обладнання;
  9. налагодження, обкатка, регулювання машин, механізмів, устаткування.

Їх можна об’єднати за функціональним призначенням у групи:

  1. передпродажні послуги з підготовки товару до реалізації;
  2. послуги з формування споживчого асортименту;
  3. послуги з надання товару додаткової споживчої цінності.

Багато оптових підприємств надають своїм клієнтам унікальну технічну допомогу, здійснення якої іншими фірмами пов’я­зане зі значними трудовими й фінансовими витратами.
Наприклад, оптові підприємства з торгівлі сільськогосподарською технікою та обладнання мають штатних спеціалістів, здатних допомогти клієнтам в освоєнні нової техніки, підготовці її до експлуатації, виборі необхідних інструментів та запасних частин.
Транспортно-експедиторські послуги спрямовані на оптимізацію транспортного процесу доставки вантажів клієнтам. До них належать: доставка товарів клієнтам за узгодженими графіками силами й транспортом оптовика; організація транспортування окремих товарів (токсичних, тих, що швидко псуються, вогненебезпечних тощо) спеціальними транспортними засобами; отримання вантажів у пунктах відправлення та пунктах призначення за дорученням покупців; посилкове відправлення штучних та дрібних партій товарної продукції.
Надання цього комплексу послуг вимагає різних за характером витрат праці та матеріальних ресурсів. За цією ознакою послуги підприємств оптової торгівлі можна розподілити на невречевлені, або нематеріальні та матеріальні, або вречевлені.
До невречевлених належать послуги, які надає персонал оптового підприємства у вигляді корисних дій, але які не втілюються в конкретні види товарної продукції. Це комерційні, інформаційно-консультативні, розрахунково-кредитні, орендні та прокатні послуги.
Матеріальні, або вречевлені послуги — це послуги з певних перетворень товару, виконання яких збільшує його споживчу цінність. Надання цих послуг є продовженням технологічного процесу виробництва в сфері товарного обігу.
Уречевлені послуги передбачають надання виробничо-техно­логічних і транспортно-експедиторських послуг, що пов’язане зі значними фінансовими та матеріальними витратами оптових підприємств, тому вимагає глибоких розрахунків їхньої вартості, оптимального обсягу й очікуваного прибутку.
Найтрудомісткіші виробничо-технологічні послуги пов’язані із попередньою підготовкою товарів виробничо-технічного приз­начення до споживання або професійного використання, із перет­воренням виробничого асортименту продукції на споживчий.
Обсяг і видовий склад таких послуг залежить від виду товарної продукції, яка реалізується споживачам.
На оптових підприємствах з торгівлі металопродукцією здійснюють розмотування, вирівнювання та мірне розрізання сталі в бунтах, розрізання листового та сортового прокату, а також труб на технологічні заготовки заданих розмірів; нарізання різьби та згинання труб, перероблення (облагороджування) некондиційного листового й сортового металопрокату та металовідходів; виготовлення різноманітних деталей, відновлення споживчих якостей вживаної продукції машинобудування та зміцнення інструментів. Це дає змогу повніше і з меншими витратами забезпечити ремонт­но-експлуатаційні, виробничі та інші потреби споживачів, раціональніше використовувати матеріальні ресурси.
Оптові підприємства з торгівлі хімічною продукцією здійснюють відрізання, розкроювання хімічних та гумовотехнічних матеріалів; розливання в дрібну тару лакофарбової та рідинної хімічної продукції, розфасування в меншу тару хлорного вапна, каустичної соди та іншої сипучої хімічної продукції, приготування шпатлівок, ґрунтовок та колерів; підготовку до виробничого споживання поліетиленових та інших плівок, труб та прутків із поліетилену; збирання й відновлення лакофарбової продукції.
Оптовики, які торгують кабельно-провідниковою продукцією, забезпечують відрізання, нарізання та розкроювання всіх видів цієї продукції; підбирання та маркування кабелів та дротів; в’язан­ня кабельно-дротової продукції із одночасним маркуванням її.
Для оптової торгівлі паперовою продукцією та лісоматеріалами характерним є надання послуг з розрізання рулонного паперу на задані формати; розрізання листового паперу на промислові та споживчі формати; розрізання широкоформатних рулонів паперу; нарізування рулонного паперу на поздовжні смуги із подальшим намотуванням його на різноманітні бобіни; розрізання рулонного та листового картону на аркуші заданого формата; пакування й пакетування порізаної продукції; пакетування й утилізація відходів. При торгівлі лісоматеріалами надають послуги з розрізання деревини; виготовлення клеєних дерев’яних конструкцій, заготовок.
Чисельні послуги надаються підприємствами з оптової торгівлі будівельними матеріалами. Видовий склад їх включає відрізання, розкроювання лінолеуму, скла, покрівельних та інших будівельних матеріалів; розфасування в меншу тару цементу, гіпсу, алебастру, крейди та інших сипучих матеріалів; обрізання й підкомплектування шпалер.
Доцільність надання певних послуг визначається обсягами продажу окремих видів матеріальних ресурсів, особливостями використання їх організованими споживачами та обсягами і видами матеріалів, які потребують попередньої підготовки до вироб­ничого споживання.
Вихідними даними під час визначення потреб у послугах виробничо-технологічного характеру є: перелік узагальнених товар­них груп та кількість споживачів, яких обслуговує оптове підприємство; замовлення споживачів на необхідний обсяг та вид послуг з продукції у специфікованому вигляді на кожен місяць, квартал.
Загальну потребу клієнтів у виробничо-технологічних послугах визначають за кожною товарною групою.
Необхідною умовою розрахунків з визначення видів та обсягів послуг є вирізнення однорідних груп споживачів з урахуванням характеру їхньої діяльності та обсягів використання окремих груп товарів, що потребують попередньої підготовки до виробничого споживання на підприємствах оптової торгівлі.
Усі споживачі району діяльності оптового підприємства розподіляються на окремі групи за галузевою ознакою: промислові підприємства, будівельні організації; науково-дослідницькі та проектні фірми, непромислові організації. Усередині груп здійснюють сегментування споживачів за структурою використання матеріальних ресурсів. При цьому слід користуватися Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), що містить класифікацію підприємств та організацій за галузями та видами економічної діяльності.
Найточніший метод визначення потреб у виробничо-техно­логічних послугах — це анкетне опитування споживачів. Але цей метод доволі дорогий і трудомісткий, тому здебільшого використовується в разі запровадження нового виду послуг.
Визначення обсягу послуг, які вже надаються споживачам, на перспективу можна здійснювати нормативним методом. Для цього в кожному сегменті споживачів визначають об’ємні показники їхньої діяльності: для промислових підприємств — валова виручка від реалізації продукції; для будівельних організацій — кошторисна вартість будівництва. Для кожного сегмента споживачів розраховують середні обсяги надання послуг за видами їх на одиницю об’ємного показника діяльності. Інформацію для обчис­лення отримують шляхом вибіркового обстеження. Розрахунок здійснюють за формулою:
,                        (5.9)
де Н — середній обсяг послуг для одного споживача цього сегмента за окремою товарною групою;
а1,а2,…аn — обсяг послуг, наданих окремим споживачам у базовому періоді;
в1,в2,…вn — величина об’ємного показника діяльності споживача, якому надавали послугу;
n — кількість підприємств цього сегмента, стосовно яких отримано інформацію.
Розрахункові середні обсяги послуг приймають як нормативні для всього сегмента споживачів. Такі нормативи обчислюють щодо кожного виду послуг та окремих груп товарів.
Обсяг і структуру виробничо-технологічних послуг на перспективний період визначають шляхом множення прогнозованого обсягу діяльності всіх споживачів цього сегмента на норматив послуг за формулою:
,                                 (5.10)
де А — прогнозований обсяг виробничо-технологічних послуг певного виду;
Bn — загальна величина об’ємного показника діяльності всіх споживачів цього сегмента;
Hn — норматив послуг відповідного виду й продукції цього сегмента споживачів.
Після визначення прогнозованого обсягу послуг треба розрахувати ціну, за якою вони надаватимуться споживачам. Споживачі оцінюють, яку реальну споживчу вартість товару забезпечує підприємство оптової торгівлі та які переваги вона має. Багато хто бажає мати справу з ціноутворенням, здійснюваним на підставі обчислення собівартості за видами діяльності, коли покупець платить за товар і кожну надану послугу, що збільшує його споживчу цінність.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.