лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інфраструктура товарного ринку

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Для управління товарними запасами потрібно, крім оптимальної партії замовлення, встановлювати максимальний та мінімальний рівень замовлення для кожної товарної позиції. Як правило, в разі купівлі мінімальної партії товару виробник не вимагає від оптовика додаткової плати за реалізований товар, але досить часто закупівля мінімальної партії обходиться дорож­че, ніж придбання великих партій, наприклад оптимальної партії закупівлі.
Мінімальну партію поставки може визначати як виробник-постачальник, так і підприємство оптової торгівлі. Підприємство оптової торгівлі встановлює її на рівні оптимальної партії закупів­лі (Зо), яка є найвигіднішою в економічному плані.
Максимальний обсяг замовлення — це максимальна кількість товарів, яку включають у замовлення на поставку продукції конкретному постачальнику. Під час розрахунку обсягу максимальної партії враховують багато чинників, зокрема й тривалість виконання замовлення, величину транспортних тарифів, умови реалізації товару виробником, розмір знижок, які він надає в разі збільшення обсягу замовлення, швидкість обороту товарів, наявність можливостей в оптовика забезпечити якісне збереження товару.
Багато виробників встановлюють нижню межу обсягу замовлення, за якої вони покривають виробничі витрати й отримують прибуток. При замовленні меншої кількості вони можуть підвищити вартість замовлення або ввести надбавку до ціни.
Усе це передбачає тісну співпрацю оптовика з виробником-пос­тачальником під час узгодження умов оптової закупівлі товарів.
Підприємство оптової торгівлі після розміщення замовлень підприємствам промисловості на виготовлення й поставку узгод­женої кількості товару певного асортименту та якості, здійснює операції, пов’язані з організацією виконання замовлень постачальниками, прийманням товарів на склад (базу) та відпуском їх покупцям. Ці операції визначають технологічний процес складського оброблення товарів.
Технологічний процес на складах передбачає послідовно виконувані операції з розвантаження транспорту з товаром, приймання його за кількістю та якістю, організації збереження, підсортування, розподілу, підготовки до виробничого споживання чи реалізації, пакування, оброблення документів і відпуску товарів зі складів.
Від організації технологічного процесу залежить величина вит­рат обігу, загальна тривалість товароруху від виробників до споживачів товарів.
Раціональна організація технологічного процесу дає змогу забезпечити:

  1. своєчасне й чітке приймання товарів за кількістю та якістю;
  2. ефективне використання транспортно-розвантажувального та іншого складського обладнання;
  3. оптимальне використання площі й місткості складських приміщень та якісне збереження товарів;
  4. раціональну організацію операцій відбирання, комплектування й підготовки товарів до відпуску споживачам;
  5. чітку роботу транспортної служби з централізованої достав­ки товарів;
  6. ефективне виконання виробничо-технологічних операцій на замовлення покупців;
  7. застосування сучасного обладнання та засобів механізації для підвищення продуктивності й поліпшення праці складських працівників;
  8. скорочення загального рівня складських витрат і ліквідацію втрат товарів у процесі складського оброблення та збереження.

Ефективна складська робота сприяє успішному виконанню підприємством оптової торгівлі всіх інших видів його діяльності.
5.3. Організація оптової закупівлі товарів
Основою звичайної операційної діяльності підприємств оптової торгівлі є оптова закупівля товарів. Для забез-
печення безперебійного та якісного обслуговування покупців слід здійснювати закупівлю товарів у визначеному обсязі, асортименті та якості. Завдяки цьому формується необхідний торговельний асортимент товарів, доводяться до товаровиробників вимоги споживачів щодо поліпшення якості й асортименту про­дукції.
Оптова закупівля забезпечує реалізацію різноманітних цілей оптового підприємства, склад яких унаочнює рис. 5.3.

Рис. 5.3. Цілі закупівельної діяльності

Комерційна діяльність з оптової закупівлі передбачає комп­лекс взаємопов’язаних операцій, виконуваних у певній послідов­ності:

  1. вивчення й прогнозування попиту з метою обґрунтування комерційних рішень щодо оптових закупівель товарів;
  2. виявлення й вивчення джерел надходження та постачальників товару;
  3. визначення конкретних обсягів закупівлі окремих товарів та необхідних для цього коштів;
  4. встановлення й оформлення комерційних зв’язків із постачальниками, узгодження й укладання контрактів купівлі-прода­жу, договорів поставки;
  5. контроль над виконанням укладених угод, організація закупівлі, завезення та приймання товарів.

Оптову закупівлю можна здійснювати безпосередньо у підпри­ємств-товаровиробників, у оптово-торговельних підприємств, а також через оптових посередників: товарні біржі, аукціони
тощо.
За умов емерджентного ринку України оптова закупівля має здійснюватися за принципами сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу оптовики отримують необхідну інформацію стосовно прихильності споживачів до певних виробників або товарів, найприйнятнішого для покупців рівня цін, попиту на відповідний товар на регіональних ринках.
Вивчення й прогнозування попиту споживачів — обов’яз­кова маркетингова умова проведення ефективної діяльності із закупівлі товарів. Маркетингова наука виробила значний арсенал засобів і методів вивчення й прогнозування попиту, якими слід користуватися під час організації оптової закупівлі. Оптово-торгівельні підприємства регіонального рівня вивчають попит на конкретні товарні групи, а в окремих випадках — асортиментну структуру попиту. Особливу увагу приділяють опера­тивному обліку реалізації за минулі періоди та руху товарних запасів.
На підставі розрахунків прогнозованого обсягу попиту окремих груп товарів і даних про рух товарних запасів визначають необхідний загальний обсяг закупівлі товару на прогнозований період у натуральному та вартісному обчисленні. Для цього мож­на скористатися формулою:
,                                (5.7)
де  — загальний обсяг закупівлі і-го товару на весь прогнозований період;
 — обсяг попиту споживачів і-го товару на прогнозований період;
 — нормативний запас і-го товару на кінець прогнозованого періоду;
 — очікуваний залишок і-го товару на початок прогнозованого періоду.
Своєю чергою, очікуваний залишок і-го товару на початок прогнозованого періоду обчислюють за формулою:
,                                (5.8)
де  — фактичний залишок і-го товару на початок місяця на складах оптово-торговельного підприємства, в якому роблять розрахунок;
 — очікуваний обсяг оптової закупівлі і-го товару від початку місяця, в якому робиться розрахунок, і до кінця поточного періоду, згідно з укладеними угодами (контрактами);
 — очікуваний обсяг реалізації (товарообороту) за цей самий період.
На підставі проведених розрахунків визначають цілу низку показників діяльності оптово-торговельного підприємства: оптовий товарооборот, необхідний обсяг грошових коштів для проведення оптових закупівель тощо.
Для виконання операцій з оптової закупівлі товарів оптово-торговельні підприємства мають вести постійний пошук і вивчення джерел закупівлі та постачальників товарів. Оптове підприємство зацікавлене в закупівлі товару за якомога нижчими цінами, тому при виборі постачальника виходить із пропонованої ним вартості продукції. Відповідно, під час планування закупівлі слід уважно вивчати пропозиції постачальників, розглядати різні альтернативні рішення з метою визначення найвигідніших джерел придбання товару.
Комерційні працівники оптових підприємств мають відвідувати товаровиробників для ознайомлення з їхніми вироб-
ничими можливостями, отримання інформації стосовно обсягів, асортименту та якості продукції, умов та обсягів реаліза-
ції товарів. Їм доцільно брати участь у виробничих нарадах із працівниками промисловості, виставках-оглядах нових зразків товарів. Маркетинг визначає низку конкретних вимог до постачальників, на які слід зважати, обираючи останніх (див. рис. 5.4).

Рис. 5.4. Маркетингові вимоги до постачальників

Тісна співпраця з товаровиробниками вможливлює доведення до них вимог покупців щодо якості й асортименту товарів, а також закупівель товарів, які цілком відповідають цим вимогам. Вивчення постачальників здійснюють також з метою оцінювання надійності та стабільності їх. Адже найкращий товар не принесе значного прибутку, якщо не забезпечити своєчасного та повного надходження його до оптовика.
На рішення оптовика щодо закупівлі товару впливає не тільки оголошена відпускна ціна постачальника, а й інші чинники: відстань і тип перевезень, транспортні тарифи, умови поставки, загальний рівень обслуговування тощо. Встановлення стабільних цін на товари впродовж максимально тривалого часу позитивно впливає на планування й фінансування закупівлі, сприяє встанов­ленню більш тісних і довірливих відносин між постачальником та підприємством оптової торгівлі.
Для закупівлі товарів оптовик формує замовлення на поставку їх конкретним товаровиробникам. При цьому на підставі даних щодо стану товарних запасів визначають строки наступного надходження товару та оптимальний розмір замовлюваної партії поставки. Важливо врахувати всі витрати на закупівлю й доставку товару, його розвантаження та розміщення за місцями збереження. Обсяг окремої партії закупівлі впливає також на ціну одиниці товару. Чим більшою є партія закупівлі товару, тим нижчою буде вартість одиниці продукції. Для кожного найменування товару встановлюють мінімальний і максимальний обсяги закупівель.
Закупівля мінімальних партій товару забезпечує оптовикові найвищу економічну вигоду. Закупівля товару в обсягах, менших за мінімальну партію, до підвищення ціни одиниці продукції та втрати прибутку.
На рішення про максимальний обсяг закупівлі впливають ті самі чинники, до того ж зважають на можливі відхилення в обсягах і строках поставки, обмеження в наявності вільних складських площ для збереження, у трудових і матеріальних ресурсах.
Рішення стосовно обсягів закупівель відображають у спеціальних картках, відкритих на кожного постачальника. В них вказують поштові, розрахункові та відвантажувальні реквізити, пріз­вище й телефон відповідальних за виконання замовлень осіб, дані про виробничі потужності, обсяг та асортимент вироблюваної продукції, про можливості виробництва інших товарів, умови поставки товарів, інша інформація, необхідна оптовику. В карточці фіксують обсяги закупівель товару, всі відхилення від узгоджених умов поставки.
При плануванні оптових закупівель на кожну товарну позицію заводять картку обліку товару. В картці вказують назву та шифр (номенклатурний номер) товару, його технічні характеристики, ціну за одиницю, інформацію про граничні межі товарних запасів, мінімальний та максимальний обсяги замовлення, обсяг і тер­мін наступного надходження товару, а також фіксують рух товару на оптовому підприємстві. Картотека формується в послі­довності, визначеній за чинною системою класифікації Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-17). Цю інформацію використовують під час підготовки й оформлення замовлення на наступну закупівлю товару.
Замовлення на закупівлю товару оформлюють в довільній фор­мі. Але, зважаючи на вимоги господарського (комерційного) кодексу, в ньому вказують назву та адресу замовника, його розрахункові та відвантажувальні реквізити, термін замовлення, метод транспортування, умови розрахунків, обсяг поставки за кожною товарною позицією, технічні характеристики продукції, одиниці виміру, ціну за одиницю товару, загальну вартість замовлення та інші умови. Оформлене замовлення підписує особа, відповідальна за здійснення закупівельної діяльності. Оригінал замовлення та його копію направляють постачальникові, який упродовж 10 днів підписує його або відмовляється від виконання. Підписане постачальником замовлення оптовика становить письмовий контракт. Якщо в замовленні були відсутні суттєві умови, які, на думку постачальника, там варто зафіксувати, то останній складає проект контракту купівлі-продажу (поставки), який передають оптовику для оформлення. Підписанням цих документів завершується процес оформлення комерційних зв’язків між оптовиком та постачальником.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.