лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інфраструктура товарного ринку

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

4.5. Макроекономічні показники оптової торгівлі
Оптова торгівля як найвагоміша складова внутрішньої торгівлі є важливим сектором економіки країни. Тому під час оцінювання стану та перспектив розвитку економіки держави обов’язково аналізують макроекономічні показники оптової торгівлі.
Інтегральним показником обсягу оптової торгівлі слугує загальний обіг Тзаг.
Загальний обіг — це загальна вартість відвантаженого товару (виконаних робіт, послуг) незалежно від надходження платежів на рахунок підприємства та зобов’язань зі сплати податків за всіма видами діяльності підприємства у цінах фактичної реалізації.
Він охоплює:

  1. оптовий товарооборот, Топт;
  2. роздрібний товарооборот, Троз;
  3. оборот від посередницької діяльності, Тпос;
  4. оборот від інших видів діяльності, Тін.
Оптовий товарооборот (Топт) становить суму перепродажів товарів без жодних змін (крім звичайних для торгівлі операцій) іншим підприємствам та організаціям (крім населення) для використання або подальшого продажу їх.

Звичайними для торгівлі операціями є розфасовка, сортування, пакування, розділення, розподіл, перемішування тощо.
Роздрібний товарооборот (Троз) — це виручка від продажу безпосередньо населенню товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки через спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки, ятки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу тощо).
Оборот від посередницької діяльності (Тпос) становить суму комісійних, отриманих від надання посередницьких послуг.
Оборот від інших видів діяльності (Тін) охоплює дані про суму виручених коштів від господарської діяльності, не пов’я­заної з актами купівлі-продажу: виробництва, будівницт-
ва, транспорту, надання різноманітних видів послуг. Наприклад, за наявності на підприємстві оптової торгівлі папером цеху з розрізання рулонного паперу на споживчі формати утворюються відходи паперу. З них виготовляють та реалізують конверти, записники тощо. Виручка від реалізації цієї продукції належить до обороту від інших видів діяльності. Таким чином, формула обчислення загального товарообороту (Тзаг) має такий вигляд:
Тзаг = Топт + Троз + Тпос + Тін.                        (4.1)
Залежно від схеми товароруху й організації розрахунків за відвантажені товари розрізняють:

  1. складський товарооборот;
  2. транзитний товарооборот;
  3. транзитний товарооборот з участю у розрахунках.

Під складським товарооборотом розуміють вартість товарів, відвантажених (відпущених) покупцям із баз та складів оптових торговельно-посередницьких підприємств.
Транзитний товарооборот — це вартість товарів, реалізованих то­варовиробником у формі прямого збуту, безпосередньо кінцевим або професійним споживачам, за замовленням оптових посередників.
Транзитний товарооборот за участю у розрахунках становить вартість товарів, відвантажених (відпущених) товаровиробником безпосередньо кінцевим або професійним споживачам, але розрахунки за товари здійснюють через оптових посередників.
Важливою якісною характеристикою загального товарообороту є його структура, тобто питома вага окремих видів товарообороту в загальному обсязі.
Окрім характеристики загального товарообороту, виконують також аналіз товарної структури окремих його складових.
Кожен вид товарообороту характеризується абсолютними показниками:

  1. загальний обсяг продажу (товарооборот);
  2. абсолютний обсяг продажу товарної групи;
  3. абсолютний обсяг продажу окремого товару.

Обчислюють також відносні показники товарної структури:
питома вага кожного товару або товарної групи в загальному обсязі товарообороту:
,                                     (4.2)
де Ki — коефіцієнт товарної структури, питома вага продажу і-го товару;
 — обсяг продажу і-го товару у вартісних одиницях виміру;
 — обсяг товарообороту;
i — кількість і-х товарів (товарних груп).
Другим відносним показником є співвідношення обсягів продажу двох окремих товарів (товарних груп):
,                                       (4.3)
де Paqa — обсяг продажу товару А;
Pbqb — обсяг продажу товару В.
Питома вага Ki відображає місце і-го товару в усій сукупності реалізованих товарів або в окремій групі. Він може бути інтерпретований так: скільки грошей із кожних ста грн, витрачених на купівлю товарів, використано на придбання саме і-го товару. Другий показник дає змогу співвідносити обсяги продажу різних товарів.
Успішне виконання оптовою торгівлею своїх функцій значною мірою залежить від стану товарних запасів. Формування товарних запасів у каналах розподілу — процес об’єктивний, його необхідність зумовлена закономірностями руху товарів від вироб­ників до споживачів. Об’єктивною причиною утворення товарних запасів є розбіжність у часі та просторі моментів виготовлення й споживання товарів. Щоб задовольнити потреби споживача й відшкодувати витрати виробника виготовлений товар треба продати. Доки товар чекає моменту продажу й перебуває у каналах сфери товарного обігу, він є товарним запасом.
Варто зауважити, що товарний запас не дає своєму власнику нічого, крім витрат та збитків; прибуток дає лише товарооборот. Утім товарний запас виконує конче важливу функцію — він гарантує безперервність і стабільність процесу обігу. Він дає можливість задовольняти потреби споживачів під час перерв між надходженнями товарів, у разі непередбачених затримок із завезення товарів, а також на час транспортування, виконання складських операцій та відпуск (відвантаження) товарів споживачам.
Усі ці обставини змушують постійно контролювати величину товарного запасу, забезпечувати ефективне управління його рухом.
Для цього використовують систему показників, головними з яких на макрорівні є такі:
1. Обсяг товарних запасів оптової торгівлі (у натуральному та вартісному обчисленні), а також величина товарних запасів у днях реалізації.
Обсяг товарних запасів оптової торгівлі визначають як суму фак­тичних залишків товарів у сфері оптової торгівлі на певну дату.
Величину товарного запасу у днях реалізації розраховують як відношення обсягу фактичного товарного запасу на початок періоду до одноденного товарообороту (загального, товарної групи, окремого товару) за вказаний період за формулою:
,                                          (4.4)
де Здн — величина товарного запасу у днях реалізації;
Зтов — обсяг фактичного товарного запасу у сфері оптової торгівлі на початок періоду;
Тодн — одноденний товарооборот.
Своєю чергою:
,                                         (4.5)
де Тзаг — загальний товарооборот за аналізований період;
D — кількість днів в аналізованому періоді.
2. Структура товарних запасів. Вона характеризується питомою вагою запасів окремих товарів, товарних груп в обсязі товар­них запасів у сфері оптової торгівлі.
3. Рівень товарних запасів загалом і за окремими товарами. Його оцінюють за допомогою показника середнього товарного запасу за певний проміжок часу.
Так, середньомісячний товарний запас обчислюють за формулою середньої арифметичної:
,                                       (4.6)
де  — середньомісячний товарний запас;
Зп — фактичний товарний запас на початок місяця;
Зк — фактичний товарний запас на кінець місяця.
За наявності даних про фактичні залишки товарів на певні дати через приблизно однакові проміжки часу за тривалий період використовують формулу середньої хронологічної:
,                              (4.7)
де  — середній товарний запас за більш тривалий, ніж місяць, період часу;
З1,З2,…,Зn — фактичні залишки товарів на певні дати;
n — число дат, на які є дані про фактичні залишки товарів.
Показники середнього товарного запасу використовують для оцінювання товарооборотності, що характеризується такими показниками, як:

  1. швидкість товарообороту;
  2. тривалість одного обертання.

Швидкість товарообороту вимірюють кількістю обертань товарних запасів за аналізований період і розраховують за формулою:
,                                       (4.8)
де Ші — швидкість обертання і-го товару, коеф.;
Ті — обсяг товарообороту і-го товару за аналізований період;
 — середній запас і-го товару за той самий період.
Тривалість одного обертання характеризує кількість днів, упро­довж яких товар перебував у формі запасу від моменту його надходження до сфери товарного обігу й до моменту його продажу. Вона визначається діленням середнього товарного запасу за певний період () на одноденний обсяг товарообороту за цей самий період (Тодн).
.                                       (4.9)
До макроекономічних показників оптової торгівлі належать також обсяг витрат обігу та відносний показник їх — рівень вит­рат обігу.
Витрати обігу оптової торгівлі (Вопт) — це сума витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на здійснення оптового продажу товарів та послуг у вартісному обчисленні.
Відповідно до чинних Положень (стандартів бухгалтерського обліку), витрати обігу поділяють на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Їх склад розглядатиметься далі.
Рівень витрат обігу розраховують як відношення суми витрат обігу (Вопт) до обсягу оптового товарообороту.
Макроекономічні показники оптової торгівлі дають змогу проаналізувати й оцінити відповідність обсягу товарообороту грошовій масі на внутрішньому ринку, раціональність структури товарообороту, визначити вплив на ринкову кон’юнтуру стану товарних запасів, зіставити рівень витрат обігу в оптовій торгівлі із відповідними показниками інших галузей.
Загальною особливістю макроекономічних показників є інтегральний узагальнювальний характер їх, вони формуються на підставі даних окремих оптових торговельно-посередницьких підприємств. Тому діяльність останніх відіграє вирішальну роль у підвищенні й поліпшенні їх.

Питання для самоконтролю

 

  1. Схарактеризуйте роль та місце оптової торгівлі в ринковій економіці.
  2. Поясніть, чим зумовлена необхідність трансформації традиційного розуміння товарного обігу під час переходу до ринкових відносин?
  3. Назвіть визначальні функції оптової торгівлі.
  4. У чому виявляються особливості оптової торгівлі товарами виробничо-технічного призначення?
  5. Схарактеризуйте головні чинники впливу на вибір форми оптової торгівлі.
  6. У чому виявляються особливості застосування оптової торгівлі у формі прямого збуту?
  7. Поясніть сутність загального обігу як інтегрального макроекономічного показника оптової торгівлі.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.