лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Визначення похибок вибірки
і необхідного обсягу вибіркової сукупності

Закономірності зміни випадкових похибок вибірки теорія ймовірності формулює за допомогою закону великих чисел.
Зі збільшенням чисельності вибірки значення випадкових похибок зменшуються.
Якщо дотримано принцип випадкового відбору, то похибка вибірки визначається насамперед чисельністю вибірки. Що більша чисельність вибірки за інших рівнів умов, то менша похибка вибірки.
Як зазначалося, похибка репрезентативності зумовлена розбіж­ностями між значеннями ознаки (показника, характеристики) у вибірковій та генеральній сукупностях.
Визначаючи похибку репрезентативності, вважають, що похиб­ка реєстрації дорівнює нулю.
Похибка вибіркової середньої та вибіркової частки визначається за певними правилами.
Похибка вибіркової середньої визначається як розбіжність між середньою вибірковою () і середньою генеральною ().
Граничну похибку вибірки (похибку репрезентативності) обчислюють за такою формулою:
? = ± t?,
де t — коефіцієнт кратності похибки, який показує, скільки серед­ніх похибок міститься у граничній похибці; ? — середня похибка репрезентативності.
Межі можливої похибки (?) визначають з певною ймовірністю. Значення t ймовірності наведено в табл. 1.2.
Значення ? приймають після визначення середньої похибки вибірки. За випадкового й механічного відбору використовують формули, наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.2

t

Імовірність

t

Імовірність

1,0

1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
1,96
2,0

0,6827

0,7287
0,7699
0,8064
0,8385
0,8664
0,8904
0,9109
0,9281
0,9426
0,9500

0,9545

2,1

2,2
2,3
2,4
2,5
2,58
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,28

0,9643

0,9722
0,9786
0,9836
0,9876
0,9900
0,9907
0,9931
0,9949
0,9963
0,9973

0,9990

Таблиця 1.3

ГРАНИЧНІ ПОХИБКИ ЗА ТИПОВОГО ВІДБОРУ

Відбір

Гранична похибка

для середньої

для частки

Повторний

Безповторний

Примітка: ?2 — дисперсія ознаки, яка варіює у вибірковій сукупності; n, N — чисельність сукупності відповідно вибіркової та генеральної; ? — частота ознаки у вибірковій сукупності; (1?) — частка альтернативної ознаки у вибірці.
За серійного відбору з рівновеликими серіями гранична похибка:
,
де  — середня для кожної серії;  — загальна вибіркова середня; S — кількість відібраних серій.
У такому разі кожна серія є одиницею сукупності; мірою коливання є міжсерійна вибіркова дисперсія (?2).
У процесі дослідження визначають обсяг вибірки — кількість одиниць, що утворюють вибіркову сукупність. Це можуть бути окремі одиниці, їх групи (серії) з генеральної сукупності. Від обсягу вибірки залежить репрезентативність результатів вибіркового спостереження. Що більший обсяг вибірки, то менша похибка репрезентативності. Мінімально достатній обсяг вибірки залежить від заданої ймовірності та середньої похибки вибірки і розраховується за формулами, наведеними в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ВИБІРКОВОЇ СУКУПНОСТІ

Відбір

Обсяг вибірки

у визначенні середньої

у визначенні частки

Повторний

Безповторний

Задача. Для вивчення оснащеності підприємств основними виробничими засобами проведено 10 %-ве вибіркове обстеження, у результаті якого одержано дані про розподіл підприємств за вар­тістю цих засобів (табл. 1.5).
Таблиця 1.5


Середня вартість
основних виробничих засобів,
млн грн

До 2,0

2,0—4,0

4,0—6,0

Понад 6,0

Кількість підприємств

5

12

23

10

Для безповторної вибірки визначити:

  • з імовірністю 0,997 граничну похибку вибіркової середньої та межі середньої вартості основних виробничих засобів генераль­ної сукупності;
  • з імовірністю 0,954 граничну похибку вибірки під час визначення частки і межі питомої ваги підприємств з вартістю виробничих засобів понад 4 млн грн;
  • обсяг вибіркової сукупності за умови, що гранична похибка вибірки під час визначення середньої вартості основних виробничих засобів з імовірністю 0,954 не перевищувала 0,5 млн грн, а частка не була більшою 15 %.

Розв’язання. Допоміжні дані для розрахунку наведено в табл. 1.6.
Таблиця 1.6


Середня
вартість
основних
виробничих
засобів,
млн грн

Кількість
підприємств
f

Середина
інтервалу
х

xf

До 2,0
2,0–4,0
4,0–6,0
Понад 6,0

5
12
23
10

1
3
5
7

5
36
115
70

–3,52
–1,52
0,48
–2,48

12,39
2,31
0,23
6,15

61,95
27,72
5,29
61,5

Разом

50

226

156,46

Середня вибіркова
 млн грн.
Гранична похибка
.
Чисельність генеральної сукупності N = 500, вибіркової n = 50.
Під час визначення середньої вартості виробничих засобів середня похибка вибірки
млн грн.
За ймовірності Р = 0,997 і t = 3 гранична похибка вибіркової середньої
?х = ± 3 ? 0,24 = ± 0,72.
Межі середньої величини в генеральній сукупності
; ,
,
3,8 млн грн ?
Межі частки
; ,
де р — частка одиниць, які мають цю ознаку в генеральній сукуп­ності.
У вибірковій сукупності з вартістю основних виробничих засобів понад 4 млн грн (m = 33) частка цих підприємств розраховується за формулою
.
У разі безповторного відбору за умови, що N = 500, n = 50, ? = 0,66, P = 0,954, t = 2, гранична похибка вибірки для частки

Отже, частка підприємств вибіркової сукупності в генеральній сукупності перебуватиме в таких межах:
, або .
За умови, що гранична похибка вибірки з імовірністю 0,954 не перевищує 0,5 млн грн, обсяг вибіркової сукупності
.
Якщо частка не перевищує 15 %, то
.
1.3.5. Особливості формування інформаційної
бази статистики в Україні

В Україні статистичне спостереження має певну специфіку. Статистична звітність поділяється на державну та відомчу. Державна статистична звітність затверджується наказом Держкомстату України й, у свою чергу, поділяється на централізовану та нецентра­лізовану. Першу розроблюють органи державної статистики, другу — інші центральні органи виконавчої влади (міністерства, комітети). Відомча статистична звітність присвячена вузьким галу­зевим питанням. Держкомстат України її тільки погоджує.
Широко застосовують також несуцільні обстеження. Найбіль­шого поширення вони набули у статистиці реформування власності, торгівлі, промисловості, інвестицій та будівництва, праці, навколишнього середовища.
Актуальним є вдосконалення територіального аспекту статистичної інформації.
Головною інформаційною системою для дослідження соці­ально-економічного розвитку й обґрунтування відповідних управлінських рішень є система національних рахунків (СНР). Це пов’язано із широтою охоплення складових цього розвитку в розподілі за галузями, секторами, видами діяльності.
Ця інформація за допомогою статистичних методів дає можливість:

  • висвітлити дію економічних законів;
  • оцінити результати реалізації економічної політики щодо розв’язання соціально-економічних проблем;
  • схарактеризувати соціально-економічні процеси та їх наслідки відповідно до цільових завдань політики держави в розподілі за суб’єктами господарювання, регіонами країни тощо;
  • здійснити порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку країни з іншими країнами тощо.

Для цього на основі СНР здійснюється аналіз:

  • пропорцій і результатів економічної діяльності в розподілі за секторами та галузями;
  • процесу формування валової доданої вартості й утворення валового внутрішнього продукту;
  • утворення доходів у розподілі на доходи від праці, власності, підприємницькі тощо;
  • формування кінцевого споживання в розподілі за споживанням домашніми господарствами, державними установами, некомерційними організаціями, що обслуговують населення;
  • міжгалузевих, міжсекторальних, міжрегіональних і міжнародних економічних зв’язків;
  • фінансових потоків між вітчизняними економічними агентами й нерезидентами;
  • ролі іноземних джерел інвестування державної економіки тощо.

Кількісна характеристика показників СНР (випуску, проміжного споживання валового внутрішнього продукту, валового національного продукту, кінцевого споживання, споживання основ­ного капіталу, валового нагромадження, доходів, оплати праці, валового та чистого прибутку, податків, субсидій, імпорту, експорту тощо) слугує базою для оцінки ефективності соціально-економічного розвитку, яка здійснюється на підставі системи показників ефективності (висвітлених у розділі 2).
Використання статистичних методів (висвітлених в розділі 2) дає змогу здійснити комплексний аналіз соціально-економічного розвитку з виявленням впливу на нього чинників — внутрішніх і зовнішніх, екстенсивних та інтенсивних, пов’язаних зі структурною політикою, пропорційністю, збалансованістю тощо.
Проблеми статистичного спостереження узгоджуються з потребами користувачів. Основними традиційними користувачами статистичних даних в Україні є центральні та місцеві органи виконавчої влади, насамперед Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства та відомства. Крім того, до органів державної статистики надходять численні запити депутатів Верховної Ради України та місцевих рад.
Великий обсяг статистичної інформації надається науково-дослідним установам, навчальним закладам, громадським організаціям та окремим громадянам, засобам масової інформації, суб’єктам підприємницької діяльності.
Під час розроблення плану статистичного спостереження враховується необхідність забезпечення управління пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку, розробки прогнозів, здійснення заходів для підтримки підприємницької діяльності, розвитку різних форм власності, нових господарських структур, оцінки тіньової економіки тощо.
При цьому інформаційний складник СЗУ окремими видами діяльності та соціально-економічними процесами має свою специфіку. Розглянемо цю специфіку на прикладі СЗУ ринковими процесами.
Основною метою статистичного дослідження ринку є інформаційне забезпечення управління розвитком асортименту і якості товарів та послуг відповідно до споживчих вимог, збалансованістю попиту та пропонування. Важливими передумовами забезпечення збалансованості попиту та пропонування є вивчення і прогнозування попиту споживачів для обґрунтування потреби в товарах, раціонального розміщення товарів, формування асортименту збуту згідно з потребою.
У процесі аналізу ринку використовують інформацію про стан і поповнення товарного асортименту, товарних запасів, виконання заявок і замовлень промисловості, виробничі програми підп-
риємств, проведення ярмарків, діяльність товарних бірж, товарообіг і його товарне забезпечення, ефективність рекламної діяльності щодо формування контингенту покупців нових товарів і т. ін.
Вирізняють такі джерела інформації СЗУ ринковими процесами:

  • офіційна державна статистика — про економічні, соціальні, демографічні процеси, явища, які дають можливість оцінити стан ринку і вплив на нього окремих чинників;
  • відомча статистика — про стан, розвиток і результати діяльності окремих міністерств, відомств, підприємств, організацій щодо поставок, задоволення заявок і замовлень, які можуть обґрунтувати потреби ринку;
  • дані вибіркових обстежень і опитувань населення для одержання відомостей, яких немає в офіційній і відомчій статистиці, про споживання, асортимент і якість товарів і послуг у фірмі споживчих оцінок, наміри та мотиви поведінки покупців, характеристики використання товарів і послуг; оцінку споживчих якостей виробів, ступінь і характер незадоволеного попиту населення і т. ін.;
  • панелі обстеження — вивчення думки й поведінки споживачів на основі інформації, яку дістають від порівняно постійних сукупностей (панелей) споживачів, що являють собою мікромодель структури населення даного регіону.

Крім того, опитують спеціалістів торгівлі та промисловості (наприклад, про рух товарів, попит на товари та послуги). На основі цього дається оцінка ступеня збалансованості ринку, перспектив розвитку асортименту, пріоритетів окремих економічних рішень тощо.
Так, вивчення ринку споживчих товарів ґрунтується на застосуванні сукупності показників, які дістають з різних джерел. Основу відстежування ринку становлять дані державної статистичної звітності.
Звітність щодо продажу товарів через організований ринок охоплює реалізацію їх через офіційно зареєстровану мережу магазинів, палаток, підприємств громадського харчування тощо.
Окрема звітність віддзеркалює обсяг продажу та ціни сільськогосподарських продуктів на міських ринках за основними групами продуктів. Ця звітність передбачає застосування встановлених методів обчислення як обсягів продажу, так і середніх цін та індексів цін.
Проводиться обстеження речових ринків товарів, але неупорядкований характер продажу поки що не дає змоги діставати надійну інформацію з цього каналу.
Для вивчення ринків споживчих товарів використовуються баланси основних продуктів рослинництва і тваринництва. У них відображено надходження продукту та його використання впродовж календарного року, зокрема на споживання.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.