лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.3.2. Статистичне спостереження
Суть і організаційні форми
статистичного спостереження

Першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації (сукупності статистичних даних, що відображають соціально-еко­номічні процеси і використовуються в управлінні економікою та суспільним життям), яке називають статистичним спостереженням.
Статистичне спостереження — це планомірне, науково організоване збирання даних про масові соціально-економічні явища та процеси через реєстрацію за попередньо розробленою програмою спостереження їх істотних ознак.
За джерелом інформації статистичні спостереження поділяють на такі види:

  • первинні — реєструють дані, що надходять безпосередньо від об’єкта, який їх продукує;
  • вторинні — збирають раніше зареєстровані та оброблені дані.

Суть статистичного спостереження полягає в тому, щоб здобути вірогідні статистичні дані, які об’єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя.
Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Вони мають бути:

  • вірогідними (відповідати реальному стану);
  • повними за обсягом і суттю;
  • своєчасними;
  • порівнянними в часі та у просторі;
  • доступними.

Розглянемо основні організаційні форми статистичного спостереження, які застосовують у практиці (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Види статистичного спостереження

  • Спеціально організовані — охоплюють ту чи іншу сферу діяльності, але не охоплені звітністю: переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

1.1. Перепис — суцільне або вибіркове спостереження, метою якого є визначення розміру та стану масових явищ на певну дату.
1.2. Облік — суцільне спостереження масових явищ на основі даних опитування та документальних записів.
1.3. Спеціальні обстеження — вибіркові спостереження масових явищ, які здійснюють одноразово або періодично.
1.4. Опитування — вибіркові спостереження оцінок, думок, мотивів, які реєструють зі слів респондентів.

  • Звітність — спостереження, під час якого суб’єкт регуляр­но подає дані про свою діяльність до державних органів статистики у вигляді звітів за спеціально затвердженою формою.

План статистичного спостереження
Підготовка статистичного спостереження починається зі складання плану спостереження (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Структурно-логічна схема статистичного спостереження
Види і способи спостереження
Різноманітність соціально-економічних явищ потребує різних видів спостереження. Різновид спостереження визначається озна­кою групування.
Розрізняють кілька видів статистичного спостереження.

  • За ступенем охоплення одиниць сукупності:
  • суцільне — обстеження всіх одиниць сукупності;
  • несуцільне — обстеження певної кількості одиниць сукупності.

Несуцільні спостереження, у свою чергу, поділяються на такі:

  • основного масиву — обстежуються основні одиниці сукупності та свідомо вилучаються ті, про які попередньо відомо, що вони не відіграють істотної ролі в характеристиці сукупності одиниць (обстеження найважливіших комерційних структур країни);
  • вибіркове — обстежується відібрана у випадковому порядку певна кількість одиниць сукупності для характеристики сукуп­ності загалом (обстеження суб’єктів середнього бізнесу);
  • монографічне — докладний опис типових сукупностей (обстеження діяльності фонду майна);
  • анкетне обстеження — розповсюдження спеціально розроб­лених анкет для заповнення і повернення з відповідями;
  • моніторинг — спеціально організоване систематичне спостереження за станом явищ чи процесу, що вивчається (моніторинг діяльності банків).
  • За часом проведення:
  • поточне — безперервна реєстрація фактів з їх виникненням;
  • періодичне — спостереження, що здійснюється регулярно, через однакові проміжки часу;
  • одноразове — спостереження, що здійснюється епізодично для розв’язання певних соціально-економічних завдань.

Використовують різні способи отримання статистичних даних:

  • безпосередній облік фактів — огляд, перелік, вимірювання;
  • документальний облік — ґрунтується на даних різноманітних документів;
  • опитування респондентів — запис відповідей зі слів.

Опитування — окремий вид спостереження. Розрізняють такі опитування:

  • експедиційне — реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями;
  • самореєстрація — самостійне заповнення респондентами статистичного формуляра;
  • кореспондентське — здійснюють спеціальні дописувачі;
  • анкетне — анкети вручають респондентам особисто або надсилають поштою;
  • інтерв’ю — допускає довільність відповідей на поставлені запитання.

Помилки спостереження
і контроль вірогідності даних

Результати спостереження перевіряють за допомогою логічного й арифметичного контролю.
Логічний контроль полягає в порівнянні відповідей на взаємозв’язані запитання програми спостереження.
Арифметичний контроль зводиться до перевірки загальних і групових цифрових підсумків та їх порівняння (рис 1.3).

Рис. 1.3. Види помилок статистичного спостереження
1.3.3. Типізація структурних елементів СЗУ
У процесі побудови методичного забезпечення необхідно дотримуватися принципу ефективності процесу формування СЗУ. Важливою передумовою цього є типізація структурних елементів СЗУ, особливо відповідно до міжнародних і національних класифікацій [26; 28].
Воно передбачає розподіл усієї множини об’єктів управління на однорідні групи (регіони, галузі, види діяльності, підприємства тощо), виокремлення в кожній з них завдань відповідно до потреб користувачів (аналіз формування ефекту, ефективності, інтенсифікації, кон’юнктури ринку, структурної політики тощо), які потребують для обґрунтування управлінських рішень певних статистичних методів (аналізу розподілів, рядів динаміки, взаємозв’язків, індексного аналізу тощо).
Така типізація дає можливість забезпечити вирішення завдань на основі універсальної бази даних — єдиної системи обміну даними й формування інформаційного масиву, єдиної форми вихід­них документів, пристосованих до безпосереднього використання, тощо.
У результаті окремі завдання та показники зводяться у взаємозв’язані комплекси. Набори таких комплексів утворюють функціональні підсистеми.
Важливим інструментом типізації структурних елементів СЗУ є статистичні класифікації та групування. Вони потрібні тому, що статистичні показники об’єктивно характеризують явище (об’єкт), що вивчається, лише тоді, коли сукупність, з якої здобуто інформацію, є статистично однорідною. Щодо однорідності за кількісною ознакою існують статистичні критерії для відокремлення однорідних сукупностей. Формування однорідних сукупностей за якісною ознакою потребує попереднього погодження про елементи, які будуть віднесені до того чи іншого класу (групи). Для цього розробляють класифікацію про віднесення одиниць спостереження до певних класів. На відміну від групувань, класифікації передбачають повніший, розширеніший поділ сукупності об’єктів, складання переліку, що розглядається як статистичний стандарт і здебільшого затверджується центральним статистичним відомством.
Починаючи з 1994 р. в Україні розробляються близько 20 національних статистичних класифікацій, які базуються на засадах методології міжнародних статистичних класифікацій: Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація професій, Класифікація продукції та послуг, Класифікатор держав світу, Класифікатор валют, Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності, Класифікатор адміністративно-територіального устрою України, Класифікація органів державного управління та ін.
Головною з національних статистичних класифікацій є Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД).
Запровадження КВЕД розпочалося з 1 липня 1997 р. З цього моменту втратив чинність Загальний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ), який діяв ще за часів Радянського Союзу.
ЗКГНГ поділяв усі галузі економіки країни на виробничу й невиробничу сфери. До галузей виробничої сфери було віднесено промисловість, сільське господарство, будівництво, частину транспорту і зв’язку, матеріально-технічне постачання тощо. До невиробничої сфери належали освіта, наука, охорона здоров’я тощо.
У новій класифікації всі види економічної діяльності поділяються на добувні, обробні й такі, що надають послуги. Згідно з міжнародними стандартами добувними є сільське господарство, мисливство та лісове господарство, рибне господарство та власне добувна промисловість. До обробних належать обробна промисловість, виробництво електроенергії, газу та води. Решта видів діяльності, наприклад будівництво, торгівля, наука, охорона здоров’я, державне управління, вважаються такими, що надають послуги.
КВЕД призначена для використання органами державного й місцевого управління, фінансовими органами та органами статис­тики. Запровадження КВЕД в Україні забезпечить:

  • можливість порівняння національної статистичної інформації з міжнародною;
  • реєстрацію та облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій;
  • складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків;
  • проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналіз статистичної інформації на макро- та мікрорівнях;
  • застосування єдиної статистичної термінології та визначень щодо статистичних одиниць, прийнятих у Європейському Союзі [26; 28; 37].

Для характеристики розвитку суспільства необхідно також використовувати групування статистичних показників за такими ознаками, як форми власності, економічне призначення продукції, форми підпорядкування, економічні райони та територіально-виробничі комплекси, галузі народного господарства, розміри тощо.
У процесі типізації структурних елементів статистичного забезпечення управління окремими підприємствами або їх сукупніс­тю широко використовуються типологічні, структурні й аналітичні групування. Вони відіграють значну роль у контролі за виконанням планів, з’ясуванні причин негативного стану, відкритті резервів підвищення ефективності, виявленні диспропорцій тощо. Це досягається зведенням і групуванням даних, здобутих у результаті статистичного спостереження.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.