лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Контрольні питання

  • Схарактеризуйте сутність СЗУ.
  • Яким чином системний підхід формує методологічну основу СЗУ?
  • Висвітліть принципи диференціації СЗУ відповідно до функцій управління.
  • Схарактеризуйте статистичне забезпечення основних функцій управління — планування, організації та контролю.
  • Які основні складові формують СЗУ?
  • У чому полягає зв’язок СЗУ з іншими науками?

1.3. Інформаційне забезпечення СЗУ
1.3.1. Передумови формування
інформаційного забезпечення

Управління економікою тісно пов’язане з процесами збирання, зберігання, оброблення, передачі інформації. Ефективність суспільного виробництва значною мірою залежить від рівня організації інформаційних процесів. Щоб підвищити цей рівень, необхідне знання природи інформації та специфіки інформаційних процесів, які протікають в економіці.
В основі інформаційного забезпечення управління лежать такі взаємопов’язані категорії: «дані», «інформація» та «знання». Існує багато визначень цих категорій. Зупинимось на таких. «Дані» можна визначити як сукупність фактів, не обов’язково пов’яза­них між собою.
В міру потреби і можливостей дані можуть бути перетворені в «інформацію». Закон України «Про інформацію» під інформацією розуміє «документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі». В основі статистичного забезпечення управління економікою лежать економічна інформація або певним чином, у відповідності до потреб, системати­зовані, тобто структуровані дані чи відомості відносно економічних відносин і процесу суспільного відтворення у взаємозв’язку з чинниками внутрішнього і зовнішнього середовища. Вони зберігаються на матеріальних носіях і передаються засобами зв’язку.
Мета інформації — формування компетентності працівників через зменшення ступеня невизначеності та неповноти знань. «Знання — селективна, впорядкована, певним способом (методом) отримана, відповідно до певних критеріїв (норм) оформлена інформація, яка має соціальне значення і визнається саме як знання визначеними соціальними суб’єктами і суспільством в цілому» (Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998).
Знанням має бути притаманна перевірена практикою об’єктив­ність у відображенні дійсності, в той час як інформація може бути як об’єктивною, так і необ’єктивною або навмисно перекрученою.
Таким чином, в основі формування об’єктивних знань лежить оброблена інформація на основі упорядкування даних.
Для цього необхідно мати повний і точний опис змісту економічних даних, взаємозв’язку між поняттями та показниками, відносин між поняттями та термінами, які застосовуються для їх позначення, систему уніфікованих термінів і правил побудови з них суттєвих фраз.
Друга група проблем пов’язана з дослідженням економічної інформації в прагматичному аспекті. Найважливішою з них є проблема формування програми випуску інформаційної системи, тобто відбору тих показників, які вона має видавати споживачам.
Для розв’язання цих проблем передусім необхідно виявити завдання дослідження.
У спрощеному вигляді його можна сформулювати так. Маємо будь-яку керовану систему (підприємство, регіон тощо). Маємо керуючу систему, в межах якої вирішується безліч питань щодо управління. Для їх вирішення потрібні дані про керовану систему та зовнішнє середовище. Завдання полягає в тому, щоб здобути всі ці дані, до того ж таким способом, щоб їх отримання обій-
шлося якнайдешевше.
Потреби в даних — кінцеві та проміжні — можна характеризувати переліком різних за змістом повідомлень. Такий перелік визначає склад потреб в інформації.
Оскільки завдання управління вирішуються з різною частотою (періодичністю), інколи зміненою в часі, потреба в інформації виражається не тільки складом показників, але й тією частотою, з якою кожен з них має постачатися для вирішення завдання. Склад показників і частота їх отримання — це ті чинники, які визначають кількісну сторону потреб у даних, — кількість необхідних показників.
Крім кількісної є ще й якісна сторона потреб у даних, яка виражається у вимогах, які висуваються до різних споживчих властивостей показників, наприклад, до їх достовірності, терміновості отримання і т. д.
З погляду технології отримання інформації передбачається виконання таких головних технологічних процесів (функцій):

  • Збирання первинних даних (спостереження) проводиться в самих об’єктів спостереження, які є джерелами інформації. Первинними джерелами в економіці є безпосередньо матеріальні процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання.
  • Підготовка даних до оброблення. Ця функція передбачає виконання таких операцій, як кодування, запис даних на технічні носії.
  • Контроль. Мається на увазі змістовний логічний та арифметичний контроль достовірності, глибина та масштаб якого залежать, очевидно, від жорстких вимог, які висуваються до достовір­ності даних.
  • Оброблення даних. Ця функція полягає в перетворенні змісту інформації виконанням над вхідними даними розрахункових і логічних операцій: сортування, зведення інших розрахунків і вихідних показників показників.
  • Зберігання та пошук даних забезпечують повторне застосування тих самих показників для аналізу та прогнозування.
  • Випуск даних — охоплює перекодування даних мовою споживачів, редагування, оформлення, розповсюдження за кількістю споживачів, комплектацію.
  • Передача даних може мати місце в різних рівнях технологіч­ного процесу збирання й оброблення інформації, залежно від фор­ми його організації та розміщення у просторі.

Вище розглядалися лише питання вивчення індивідуальних потреб в інформації, тобто суми потреб окремих споживачів. Вивчення суспільних потреб в інформації потребує включення в поле зору про­блем відбору показників за цінністю. При цьому, по суті, вирішується завдання формування програми випуску інформаційної системи.
Відбір даних за складом показників має проводитися на основі набору чинників, які визначають відношення між показниками з погляду їх впливу на повноту інформації, потрібної для вирішення комплексу завдань управління.
Можливість обґрунтування раціональної частоти отримання даних ґрунтується на інерційності економічних процесів, через яку значення показника за пройдені проміжки часу мають інформацію щодо їх теперішніх та майбутніх значень.
Велике значення для визначення режиму збирання даних має характер динамічних рядів показників. Від цього також залежить вибір методу прогнозування. Ряди з чітко вираженим трен­дом, зі стійкими закономірностями циклічного характеру і з відносно невеликою випадковою складовою дають змогу робити впевнені прогнози за допомогою спеціально підібраних моделей. Для показників, значення яких утворюють ряди з такими властивостями, доцільно встановлювати періодичний режим збирання даних, тобто здійснювати його через певні рівні відріз­ки часу. Якщо в рядах не знаходяться виражені динамічні закономірності, якщо велика випадкова складова, то може бути запропоновано режим збирання даних «за відхилен­ням». У цьому разі вирішенням завдання визначення раціональної частоти збирання даних має бути встановлення бази та допустимої норми відхилень. Іноді, ймовірно, два режими сполучатимуться.
Практичне розв’язання проблеми достовірності даних полягає в тому, щоб економічні дані супроводжувалися даними про їх похибки. За сучасних умов ці вимоги стають дедалі актуальнішими, оскільки застосування економіко-математичних і статистичних методів є доцільним лише тоді, коли існує впевненість у достовірності здобутих результатів.
Практичне розв’язання проблеми кількісної оцінки достовірності економічних даних ускладнюється передусім її реальною складністю. По-друге, для різних видів інформації — результатів прямих вимірів, аналітичних розрахунків показників, норм, планових показників, прогнозів — мають застосовуватися різні критерії оцінки достовірності. Якщо говорити про звітно-статистичні дані, то для них критерієм достовірності є відхилення виміряного або вирахуваного кількісного значення показника від дійсного.
Сутність проблеми, однак, полягає в тому, що значення нам може бути невідомим, точніше кажучи, може бути визначене приблизно через вимірювані значення. У технічних вимірюваннях використовується статистичний метод розв’язання цієї суперечності: отримується множинність вимірюваних значень, будується їх розподіл, і як дійсне значення приймається його перший момент або зважена середня . Відповідно похибка характеризується будь-яким показником дисперсії, квадратичним відхиленням, коефіцієнтом варіації. У цьому разі , де ? — середнє відхилення, а t — величина нормованого відхилення, яка вказує на розмір достовірного інтервалу, в якому наперед із заданою ймовірністю гарантується знаходження дійсного значення (у передбаченні, що випадкові похибки розподіляються за нормальним законом). При t = 1 імовірність дорівнює 0,68, вона збільшується до 0,95 при t = 2 і до 0,997 при t = 3.
Такий підхід дає хороші результати за умови, що множинність вимірюваних значень досить велика і не містить систематичної помилки. Тоді середнє значення достатньо близько характеризує фактичне, оскільки випадкові помилки взаємно погашаються за великої кількості вимірювань.
Особливість економічних вимірювань і розрахунків полягає в тому, що в цій галузі існують постійні джерела систематичних помилок, а з іншого боку, отримання великої кількості вимірюваних значень показників, достатніх для усунення випадкових помилок за усереднення, тут, як правило, є недопустимою розкішшю з погляду затрат.
Достовірність економічних показників залежить від таких основних чинників:
а) точності вимірювань і розрахунків;
б) методів отримання та сфери застосування даних безперервного спостереження, які використовуються для характеристики генеральної сукупності;
в) ступеня адекватності методології та методики вимірювання показника, який відображає явища і вирішення завдання;
г) навмисних перекручень даних, які повідомляються під впливом суб’єктивних моментів, головним чином у зв’язку з тим, що економічні показники в більшості випадків є мотивованим чинником для суб’єктів — джерел інформації, зокрема тіньової економіки.
Чинники (а) і (б) є джерелом, переважно, випадкових помилок, для виявлення яких існують достатньо ефективні методи, зокрема, застосування вибіркових методів спостереження забезпечує обґрунтування репрезентативності та визначення достовір­ності даних.
Чинники (в) і (г) призводять, в основному, до систематичних помилок, методи усунення яких недосконалі. Що стосується адекватності методології, то вона може перевірятися для розрахункових показників застосуванням різних методів — балансовим контролем, зіставленням взаємозв’язаних показників, здобутих різними методами. Навмисні перекручення можуть бути зведені до допустимого мінімуму тільки за правильно поставлених спеціальних статистичних спостережень у поєднанні з процесом послідовного вдосконалення законодавства, зокрема податкового, спрямованого на подолання корупції, тощо.
Для підвищення достовірності даних необхідно періодично проводити спеціальні статистичні дослідження, які б включали у свою програму й деякі показники звітності.
Достовірність тісно пов’язана зі значущістю показників. Чим більша значущість, тобто міра впливу вихідних показників на результати вирішення завдання, тим більші вимоги до достовірності.
Актуальність і своєчасність — дуже близькі, але все ж різні споживчі властивості даних. Обидві вони пов’язані з фактором часу. Але актуальність даних характеризує їхню придатність для застосування залежно від того, наскільки віддалений від моменту їх застосування момент спостереження об’єкта, а також від швидкості зміни показника, за яким спостерігають.
Дані своєчасні, якщо вони надійшли в момент, коли потрібно вирішувати завдання.
Будь-яке запізнення робить дані менш своєчасними: чим більше запізнення, тим гірший показник своєчасності. Випередження також справляє вплив на якість даних: чим воно більше, тим менша актуальність даних щодо моменту вирішення.
Агрегована система показників і відповідна інформаційна база мають бути орієнтовані не тільки на вирішення конкретних функціональних завдань або проблем, а й на підтримку неперервної динамічної рівноваги об’єктів управління. Це означає перехід до інформаційно орієнтованої бази даних і системи показників.
Принципами такої побудови є:

    • здатність системи до розвитку та адаптації в разі зміни умов функціонування;
    • взаємодія з системами різних користувачів;
    • багатоцільове використання інформаційної системи, зокрема бази даних і системи показників.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.