лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Результати статистичного аналізу
як база розроблення управлінських рішень

Деякі напрями розроблення рішень, спрямованих на вдосконалення управління виробничою діяльністю, які випливають з результатів статистичного аналізу, наведено в табл. 3.18.
Таблиця 3.18


Результати
статистичного дослідження

Напрями розроблення
управлінських рішень відповідно
до результатів статистичного дослідження

Аналіз динаміки та прогнозування валового випуску, проміжного споживання, валової доданої вартості; оцінка ролі тіньової економіки у зменшенні надходжень до держбюджету, виробництві продукції та наданні послуг, задоволенні купівельного попиту, створенні первинного капіталу, пом’якшенні напруги на ринку праці

Оцінка динаміки дає можливість розробити заходи щодо сприяння підвищенню обсягів виробництва з урахуванням інтенсивності та тенденцій зміни виробництва під впливом основних чинників та здійснити прогнозування для виконання завдань сталого економічного розвитку країни. Розроблення заходів щодо державного регулювання тіньової економіки підвищенням ефективності податкової політики, стабілізацією законодавства, боротьбою з корумпованістю тощо

Закінчення табл. 3.18


Результати
статистичного дослідження

Напрями розроблення
управлінських рішень відповідно
до результатів статистичного дослідження

Аналіз структури валового випуску, проміжного споживання, валової доданої вартості за галузями, видами діяльності та регіонами

Аналіз структурних змін дає можливість оцінити наслідки структурної перебудови економіки і на основі цього розробити заходи щодо підвищення ефективності відповідної структурної політики

Індексний та факторний аналіз формування обсягів виробництва (ефекту), системи по-казників ефективності (продуктивності праці, фондовіддачі, інтенсифікації, матеріаломісткості, податкового тиску тощо)

Розроблення заходів щодо підвищення ефективності, інтенсифікації виробництва, зни-ження витрато- та матеріаломісткості, розроблення ефективної структурної політики щодо розміщення ресурсів і виробництва за складом нефінансового сектору

Оцінка збалансованості та пропорційності виробництва витрат і споживання

Регулювання міждержавної, міжгалузевої та міжрегіональної збалансованості розподілу й використання продукції (див. розд. 2).
Розроблення заходів щодо підвищення ефективності розподілу ресурсів і результатів виробництва за структурою нефінансового сектору

Управлінські рішення розробляються і за іншими аспектами аналізу ефективності виробництва, наведеними в розд. 2.


Контрольні питання
  • У чому полягає сутність СЗУ виробництвом?
  • Схарактеризуйте склад і завдання підприємств нефінансового сектору.
  • У чому полягають сутність і мета управління нефінансовим сектором?
  • Схарактеризуйте мету й завдання СЗУ діяльністю нефінансового сектору.
  • За якими напрямами здійснюється статистичне дослідження діяльності підприємств нефінансового сектору?
  • Дайте перелік основних показників СЗУ виробництвом.
  • Які статистичні методи використовують у процесі аналізу діяльності нефінансового сектору?
  • За якими основними напрямами розробляють управлінські рішення на основі результатів статистичного аналізу діяльності нефінасового сектору?

3.2.3. СЗУ грошово-кредитним
сектором економіки

Сутність категорії
«грошово-кредитний сектор України»

Грошово-кредитний сектор включає Національний банк, комерційні, ощадні, іпотечні банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, кредитні товариства та спілки, лізингові та факторингові компанії, пенсійні фонди.
Економічна місія грошово-кредитного сектору на макрорівні — розвиток економіки України через підвищення ефективності інноваційних процесів, залучення та перерозподіл необхідних для функціонування економіки ресурсів, зростання обсягів ВВП, стабілізацію грошової системи, а також зміцнення національної економіки і збільшення її інвестиційної привабливості.
Соціальна місія грошово-кредитного сектору на макрорівні — підвищення рівня життя, зайнятості населення, забезпечення соціальних гарантій і впевненості населення в майбутньому на основі реалізації економічної мети.
Економічна місія грошово-кредитного сектору на мікрорівні, тобто на рівні складових цього сектору, зокрема банків, полягає в розрахунковому, депозитно-кредитному та іншому фінансовому забезпеченні економічного зростання [7; 8; 15].
Соціальна місія грошово-кредитного сектору на мікрорівні — створення нових робочих місць, упровадження недержавних заходів соціального захисту, збільшення добробуту населення.
Сутність управління
грошово-кредитним сектором.
Мета управління, способи досягнення мети

Сутність управління грошово-кредитним сектором України полягає у створенні необхідних умов для нормального його функціонування та виконання завдань щодо депозитно-кредитного та іншого фінансового обслуговування суб’єктів економічних відносин та зміцнення позицій національної валюти формуванням законодавчої та нормативно-правової бази, а також реалізацією економічних реформ і програм, механізму запровадження міжнародних стандартів, ураховуючи соціально-економічну ситуацію в країні та зовнішньоекономічні чинники.
Мета управління грошово-кредитним сектором:

  • Подолання інфляційних тенденцій в економіці.
  • Підвищення рівня надійності закладів сектору та поліпшення механізмів функціонування.
  • Створення оптимальних умов для розвитку грошово-кредитного сектору.
  • Підвищення іміджу країни за показниками надійності грошово-кредитної системи.
  • Інтеграція на цій основі до світового економічного співтовариства.

Способи досягнення мети: розроблення та реалізація урядом країни коротко- та довгострокових програм економічного зростання та підвищення добробуту населення на основі стратегічного управління, механізму взаємодії окремих підсистем загальної системи грошово-кредитного сектору.
Очікувані результати діяльності (наприклад, банківської системи):

  • зростання надійності окремих банківських установ і банківської системи в цілому;
  • зміцнення і стабілізація позицій національної валюти;
  • поліпшення якості розрахункового, депозитно-кредитного та іншого фінансового обслуговування і збільшення його доступності;
  • перехід до сучасних методів управління грошово-кредит­ним сектором, засвоєння світового досвіду;
  • інтеграція у світову банківську систему, підтримка тісних відносин з міжнародними фінансовими організаціями тощо.

Очікувані результати діяльності на рівні банків:

  • зниження рівня ризиковості банківських операцій та нарощування капіталу (передусім збільшенням статутного капіталу);
  • зменшення обсягів наданих кредитів, які не обслуговуються позичальниками або не можуть бути ними повернуті;
  • поліпшення якості активів (зокрема кредитного портфеля), формування резервів за активними операціями в необхідному обсязі;
  • підвищення прибутковості активно-пасивних операцій, орієн­тація на доходи від кредитування й зниження витрат за рахунок підвищення технологічності й комп’ютеризації операцій;
  • упровадження та підвищення ефективності стратегічного управління й підприємництва та ін.

Сутність СЗУ грошово-кредитним сектором
Статистичне управління діяльністю грошово-кредитного сектору — це сукупність статистичних методів, які використовуються в системі управління грошово-кредитним сектором, а саме для оцінки показників платоспроможності та ліквідності активів банківських установ, показників доходів і видатків грошово-кредитного сектору, і в цілому комплексу економічних показників, що характеризують його діяльність, а також вплив на цю категорію чинників внутрішнього і зовнішнього середовища.
Щодо банківської системи СЗУ активами і пасивами окремих банків — це сукупність статистичних методів, моделей і алгорит­мів оброблення інформації, які використовуються для створення системи управління активами і пасивами, а саме для оцінки загальнобанківської позиції щодо прийнятих ризиків (ризику процент­ної ставки, ліквідності, кредитного, валютного тощо), показників прибутку, прибутковості активів, прибутковості капіталу, чистої процентної маржі, спреду, вкладень і ресурсів, що мають на меті диверсифікацію зобов’язань, запобігання надмірній концентрації активів і в цілому комплексу основних показників діяльності бан­ку, а також впливу на них чинників внутрішнього і зовнішнього середовища [7; 13].
Поставлена мета зумовила потребу вирішення таких завдань:

  • теоретичного обґрунтування необхідності та практичного доведення можливості використання СЗУ діяльністю грошово-кредитного сектору;
  • формування інформаційної бази дослідження;
  • формування системи статистичних показників;
  • використання необхідних статистичних методів дослідження грошово-кредитного сектору;
  • виокремлення складу споживачів вихідної інформації;
  • статистичне дослідження діяльності грошово-кредитного сектору;
  • розроблення управлінських рішень за результатами статистичного дослідження.

Стислий виклад напрямів розв’язання цих завдань на прикладі кредитної діяльності комерційних банків викладено в підрозділі 3.2.1.
Предметом дослідження є процеси, які зумовлюють діяльність грошово-кредитного сектору, в їхньому розвитку і взаємодії.
Об’єктом дослідження є перелічена вище сукупність закладів, які входять до грошово-кредитного сектору.


Контрольні питання
  • Висвітліть сутність і мету управління грошово-кредитним сектором.
  • Схарактеризуйте сутність, мету і завдання СЗУ грошово-кредитним сектором.
  • За якими напрямами здійснюється статистичне дослідження грошово-кредитного сектору?
  • Схарактеризуйте статистичні показники кредитної діяльності комерційних банків.
  • З яких джерел формується інформаційне забезпечення кредитної діяльності?
  • Які чинники визначають кредитну діяльність?
  • Висвітліть сутність та методи оцінки кредитного ризику.
  • За якими напрямами та методами аналізується пропорційність в кредитній діяльності?
  • За якими напрямами та методами аналізується оборотність кредитів?
  • Висвітліть сутність, методи аналізу та прогнозу ринку банківських послуг.
  • Висвітліть зміст та напрями аналізу кредитоспроможності клієнтів банку.
  • Як здійснюється аналіз ефективності кредитної діяльності?
  • За якими основними напрямами розробляються управлінські рішення за результатами статистичного аналізу кредитної діяльності?

3.2.4. СЗУ грошовим обігом
Сутність грошового обігу
Важливу роль у забезпеченні процесу розширеного відтворення відіграють гроші. На їх використанні ґрунтується більшість економічних інструментів господарювання: ціноутворення, оплата праці, комерційний розрахунок, фінанси, податки, розрахунково-платіжні відносини, інвестиційна діяльність і т. ін. З урахуванням закономірностей функціонування грошей формується економічна політика держави, відбувається ринкове регулювання всіх сфер економічного життя суспільства.
Грошовий обіг (ГО) — це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання національного продукту, який здійснюється безготівковими розрахунками та через обіг готівки. Кількісна сторона грошового обігу виражається в показниках грошової маси (ГМ) і швидкості обігу грошей.
Під масою грошей в обігу розуміють таку кількість грошей, яка фактично є в розпорядженні суб’єктів економіки, призначених для здійснення покупок, і визначає їхній платоспроможний попит на ринках. Такими суб’єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об’єднання, держава та ін.
ГМ має певний кількісний вираз, складну структуру та динаміку руху. З погляду якісної характеристики ГМ важливе значення має її структура, а з точки зору практики її регулювання — обсяг та динаміка руху, а також структурна характеристика.
У структурному аспекті ГМ можна розділити за кількома критеріями: ступенем «готовності» окремих елементів до обіговості, тобто за ступенем їхньої ліквідності; формою грошових засобів (готівкові, депозитні); розміщенням у суб’єктів ГО; територіальним розміщенням тощо.
За ступенем ліквідності зарубіжна наука і практика вирізняють кілька грошових агрегатів, комбінацією яких можна визначити різні за складом і обсягом ГМ (грошові агрегати) залежно від цілей їх аналізу (рис. 3.14).

Рис. 3.14. Структура грошових агрегатів

Виділено чотири агрегати:
М0 — готівка в обігу;
М1 = М0 + залишки грошових вкладів на банківських рахунках до запитання;
М2 = М1 + залишки грошових вкладів на банківських строкових рахунках;
М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Крім названих грошових агрегатів визначено показник — так звану грошову базу. Він охоплює агрегат М0, готівку в сейфах і касах банків, а також резерви комерційних банків на їхніх рахунках у НБУ (обов’язкові резерви). Ці гроші не беруть участі в кредитному банківському обігу й додатково не збільшують масу грошей в обігу, а тільки слугують базою для її зростання.
Кожен агрегат має певне призначення в практиці управління ГО, а всі разом вони дають цілісну картину структури та динаміки ГМ і ГО.
Грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат М0 виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу. Вона найчастіше пов’язана з товарною масою, що проходить процес обміну, і безпосередньо впливає на ринкову кон’юнктуру. Саме тому цей агрегат має бути об’єктом найактивнішого регулювання.
В інших грошових агрегатах ураховані також нагромадження грошей у різних організованих формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості. Залежно від строків і форми цих нагромаджень вони належать до різних грошових агрегатів.
Обсяг ГМ в кожному агрегаті визначається різними чинниками. Так, обсяг агрегату М0 передусім залежить від обсягу товарообігу та швидкості обігу грошей. Обсяги інших агрегатів — М1, М2, М3 — визначаються, крім того, розвитком кредитних відносин, рівнем капіталізації грошових доходів суб’єктів обігу тощо. Ці відмінності слід ураховувати, використовуючи певний агрегат у практиці регулювання ГО [8; 15].
Деформації структури ГМ породжують суперечності в розвитку національної фінансово-грошової системи й водночас — дисбаланс між фінансовою та виробничою сферами економіки.
Серйозні деформації в ГО характерні для співвідношення між готівковою і безготівковою частинами ГМ.
Зростання готівки в загальній ГМ ускладнює стан з розрахунками в народному господарстві, зменшує грошові надходження на розрахункові рахунки підприємств, знижує ліквідність і послаблює кредитний потенціал комерційних банків.
Щодо другої складової — швидкості ГО, то вона визначається як кількість обертів, що їх робить грошовий агрегат (наприклад, М3), щоб забезпечити певний рівень економічної діяльності, який приблизно дорівнює номінальному ВВП. Зміна швидкості обігу віддзеркалює зміну реального грошового попиту.
Найважливішими макроекономічними індикаторами, які об’єктивно відображають ефективність і стабільність функціонування двох сфер грошового обігу, є: збалансованість бюджету, рівень інфляції, стан фінансів усіх секторів економіки, стабільність національної валюти, обсяги державного внутрішнього і зовнішнього боргу, стан розрахунків і своєчасність усіх видів платежів, структура та якість ГМ, відповідність грошового й матеріально-вартісного економічних оборотів, раціональність податкової системи.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.