лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Наведені показники є базою факторного аналізу динаміки ефекту та ефективності. Наприклад, якщо ефективність розрахована за формулою , то ВВП = Е(ПС + СОК). Ці співвідношення дають можливість визначити вплив на динаміку ВВП рівня ефективності та сукупних витрат, а на динаміку рівня ефективності — обсягу ВВП і сукупних витрат:
?ВВПЕ = (Е1 – Е0 )(ПС1 + СОК1),
?ВВП(ПС+СОК) = [(ПС1 + СОК1) – (ПС0 + СОК0 )]Е0.
Ці самі дані застосовують для аналізу впливу на динаміку ВВП ефективності окремих видів витрат. Так, за оцінку використання основного капіталу можна взяти співвідношення , звідки ВВП = f • СОК. Це дає змогу визначити вплив на динаміку ВВП рівня використання та обсягу споживання основного капіталу:
?ВВПf = (f1 – f0 )СОК1 і ?ВВПСОК = (СОК1 – СОК0) f0.
Факторний аналіз динаміки рівня використання основного капіталу здійснюється за формулами:
.
Аналогічні розрахунки можна зробити, аналізуючи вплив на динаміку ВВП віддачі проміжного споживання .
Обсяг валового випуску В є результатом спільної дії затрат праці (Т) та продуктивності праці (W): . Для переходу від обсягу валового випуску до ВВП необхідно знати частку ВВП в обсязі валового випуску — dBBП.
Звідси обсяг ВВП можна визначити за формулою: ВВП = = ТWdВВП. Метод ланцюгових підстановок дає можливість визначити вплив на динаміку ВВП наведених чинників: Т, W і dBВП.
У складі категорій доходу, які утворюють ВВП, виокремлюють обсяг оплати праці (ОП). Ця величина може бути використана для оцінки ефективності затрат живої праці на основі співвідношення , звідки ВВП = W'OП. Скориставшись цим виразом, можна проаналізувати вплив на динаміку ВВП окремо продуктивності праці та вартості оплати праці (ОП).
Окреме місце у процесі аналізу соціального аспекту ефективності економічного розвитку посідають показники норм оплати праці , норми прибутку , а також співвідношення оплати праці, валового прибутку й податків:  і . Останні певною мірою характеризують співвідношення необхідної й додаткової праці та є важливим чинником формування споживчого попиту населення. Зниження їх гальмує попит, пропонування на ринку й розвиток виробництва, негативно позначаючись на життєвому рівні населення.
Соціальний аспект аналізу ефективності може бути продовжений на основі даних про використання ВВП. З цією метою застосовують співвідношення з ВВП фактичного кінцевого споживання , фактичного індивідуального кінцевого споживання  та фактичного колективного кінцевого споживання . При цьому К1 = К2 + К3. Як і в попередньому прикладі, ці показники визначають платоспроможний попит населення, а отже, і розвиток пропонування та виробництва.
Метод ланцюгових підстановок дає змогу здійснити факторний аналіз динаміки кінцевого споживання та відповідних коефіцієнтів. Наприклад:
,
.
У складі категорій використання ВВП виокремлюють валове нагромадження основного капіталу — ВНОК. Ця величина може бути використана у процесі дослідження відтворення. Для оцінювання ефективності інвестицій застосовують такі показники:
.
Співвідношення  певною мірою характеризує фондоозброєність праці. Чим вищий цей показник, тим більше на кожну одиницю витрат праці припадає вартості машин, обладнання, переробленої сировини тощо.
У процесі аналізу динаміки окремих елементів розподілу ВВП важливо виявити вплив на неї послідовності чинників, що характеризують основні тенденції розвитку економіки. У цьому разі йдеться про залежність обсягу індивідуальних споживчих витрат від ВВП та його складових.
Такі завдання вирішуються за допомогою індексного аналізу. У цьому разі обсяг індивідуальних споживчих витрат (ІСВ) можна визначити за формулою:
ІСВ = В dBBП dKCB dICB,
де В — обсяг валового випуску; dBBП — частка ВВП у валовому випуску; dКСВ — частка кінцевих споживчих витрат в обсязі ВВП; dІCB — частка індивідуальних споживчих витрат в обсязі кінцевих споживчих витрат.
Метод ланцюгових підстановок дає змогу визначити зміну обсягу ІСВ під впливом перелічених чинників і на цій основі обґрунтованіше вивчати й прогнозувати попит на товари та послуги, а також життєвий рівень населення.
Крім ВВП для оцінки соціально-економічної ефективності використовується також показник валового національного доходу ВНД, який ураховує доходи, одержані як усередині країни, так і за її межами в результаті використання чинників виробництва, які перебувають у власності резидентів.
З цією метою використовуються також валовий національний наявний дохід — ВННД, який може бути спрямований на кінцеве споживання та нагромадження, а також чистий наявний національний наявний дохід ЧННД (за винятком СОК). На відміну від ВНД вони враховують також сальдо поточних трансфертів. На основі даних про ВНД, ЧНД, ВННД та ЧННД розраховуються й аналізуються показники ефективності, питомі показники та коефіцієнти щодо використання та нагромадження за принципом, наведеним вище для ВВП.
Показники СНР у розподілі за галузями дають можливість здійснити міжгалузеві порівняння, а також визначити вплив на показники ефективності відповідних структурних зрушень. Для цього використовується система індексів ефективності змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.
Визначення економічної ефективності має свою специфіку за окремими видами діяльності.
За даними табл. 2.34 визначте приріст валової доданої вартості (ВДВ) за рахунок динаміки відпрацьованого часу Т, продуктивності праці W та частки d, яка становить ВДВ у валовому випуску (ВВ).

Таблиця 2.34

Показники

Базовий
період

Звітний
період

Валовий випуск у порівнянних цінах (В), млн грн

12,4

15,0

Проміжне споживання (ПС), млн грн

6,8

7,7

Витрати праці (Т), тис. людино-днів

64

65

Розв’язання
ВДВ = В – ПС;
ВДВ0 = 12,4 – 6,8 = 5,6 млн грн;
ВДВ1 = 15,0 – 7,7 = 7,3 млн грн.
Рівень продуктивності праці :
; .
Частка ВДВ в обсязі В: d = :
;
.
?ВДВТ = (Т1 – Т0) W0d0 = (65 – 64) 0,194 • 0,45 = 0,1 (млн грн);
?ВДВW = (W1 – W0) T1d0 = (0,230 – 0,194) 65 • 0,45 = 1,0 (млн грн);
?ВДВd = (d1 – d0) T1W1 = (0,49 – 0,45) 15 = 0,6 (млн грн);
?ВДВ = 0,1 + 1,0 + 0,6 = 7,3 – 5,6 = 1,7 (млн грн).
За даними табл. 2.35 визначте:

  • індекси змінного, фіксованого складу та структурних зрушень, середнього рівня ефективності виробництва;
  • абсолютну зміну обсягу продукції за рахунок зміни ефектив­ності виробничих ресурсів.

Таблиця 2.35


Галузь

Валовий випуск за період,
тис. грн

Обсяг виробничих ресурсів
за період, тис. грн

базовий

звітний

базовий

звітний

А

600

700

550

560

Б

800

1000

700

850

Розв’язання. Частка ресурсів в їхньому загальному обсязі для галузі А в базовому періоді становить 0,44, у звітному — 0,40; для галузі Б у базовому періоді — 0,56, у звітному — 0,60.
Рівень ефективності в
базовому періоді:
для галузі А: ;
для галузі Б: ;
звітному періоді:
для галузі А: ;
для галузі Б: .
Індекс ефективності змінного складу:
.
Індекс ефективності фіксованого складу:
.
Індекс ефективності структурних зрушень:
.
Абсолютна зміна середнього рівня ефективності:

  • за рахунок ефективності виробництва по кожній галузі

1,21 – 1,12 = 0,09;

  • структурних зрушень

1,12 – 1,12 = 0.
Абсолютна зміна обсягу продукції, тис. грн:

  • за рахунок ефективності виробництва

(Е1 – Е0)Р1 = (1,21 – 1,12)1410 = 121;

  • обсягу виробничих ресурсів

(Р1 – Р0)Е0 = (1410 – 1250)1,12 = 179.
Обчисліть індекс ефективності економіки, якщо у звітному періоді порівняно з базовим витрати праці підвищилися на 10 %, продуктивність праці — на 5 %, частка проміжного споживання у валовому випуску зросла із 47 до 48 %, а обсяг виробничих ресурсів — на 11 %.
Розв’язання. Індекс валової доданої вартості  .
Звідси визначимо індекс ефективності економіки:

Статистична оцінка економічної привабливості
(на прикладі інвестиційної привабливості)

Методологічні засади аналізу ефективності використовуються під час аналізу інвестиційної привабливості.
Інвестиційна привабливість — це узагальнювальна характеристика переваг і недоліків окремих напрямів і об’єктів з позиції конкретного інвестора. У процесі дослідження цих характеристик формується рівень інвестиційної привабливості окремих галузей економіки, видів діяльності, підприємств.
Інвестиційна привабливість галузей економіки і видів діяльнос­ті — це інтегральна характеристика окремих галузей або видів діяльності з позицій ефективності їхнього функціонування. Оцінку і прогнозування інвестиційної привабливості здійснюють за такими параметрами:

  • рівнем перспективного розвитку середньогалузевої рентабель­ності діяльності підприємств та її зміною в динаміці;
  • галузевими інвестиційними ризиками.

Інвестиційна привабливість реальних проектів — це їх інтегральна характеристика з позицій ефективності реалізації цих проектів для конкретного підприємства. Така привабливість є основою для складання бізнес-плану.
Інвестиційна привабливість регіонів — це інтегральна характеристика окремих регіонів країни з позицій ефективності здійснення в них інвестиційної діяльності. Оцінку і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів здійснюють за такими параметрами:

  • рівнем загальноекономічного розвитку;
  • рівнем розвитку інвестиційної інфраструктури;
  • демографічною характеристикою;
  • рівнем розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури;
  • ступенем безпеки інвестиційної діяльності.

Інвестиційна привабливість фінансових інструментів — це інтегральна характеристика окремих фондових і грошових інст­рументів інвестування, що здійснюється інвестором у процесі формування портфеля фінансових інвестицій, у тому числі акцій, облігацій, ощадних сертифікатів.
У дослідженні інвестиційної привабливості певного регіону слід ураховувати певні чинники [4]. Перелічимо основні з них.
1. Загальноекономічний розвиток регіону:

  • питома вага регіону у ВВП України;
  • обсяг виробництва промислової та сільськогосподарської продукції на душу населення;
  • сальдо ввезення і вивезення споживчих товарів;
  • середня місячна заробітна плата робітників і службовців;
  • кількість промислових підприємств.

2. Економіко-географічний розвиток виробничої інфраструктури:

    • географічне розміщення регіону;
    • густота залізниць на 1000 км2 території;
    • густота автомобільних доріг з твердим покриттям;
    • обсяг виробництва електроенергії на душу населення;
    • курортно-туристичне значення регіону.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.