лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Територіальні індекси

Для вивчення явищ суспільного життя у статистиці використовують метод порівняння показників за країнами, економічними регіонами, містами, підприємствами тощо.
Метод порівняння показників за територією й об’єктами називають методом територіальних індексів. Під час побудови загаль­них територіальних індексів вирішують два питання:

  • показники якої з порівнюваних територій або об’єктів доціль­но взяти за базу порівняння?
  • показники якої території або об’єкта доцільно взяти за вагу, або сумірник індексу?

Наведені питання вирішують залежно від мети й завдань порів­няння.
Показники порівнюють або за двома територіями (об’єктами), або за сукупністю територій (об’єктів). У процесі порівняння показників двох територій базою порівняння може бути кожна з них. Якщо порівнюють показники за кількома територіями (об’єктами), то базу порівняння обґрунтовують. Так, якщо порівнюють, наприклад, продуктивність праці за кількома однотипними регіонами з приблизно однаковими техніко-економічними умовами виробництва, то за базу порівняння беруть регіон з найвищою продуктивністю праці.
Під час побудови територіальних індексів за якісними показниками вагою може бути:

  • кількісний показник території (об’єкта), якісний показник якої більш ефективний. Так, у процесі порівняння рівнів середньої врожайності зернових культур трьох районів з однаковими кліматичними і ґрунтовими умовами вагою територіальних індек­сів має бути структура посівної площі зернових району з найбіль­шою урожайністю, оскільки її структура найраціональніша;
  • середній рівень кількісного показника за сукупністю одиниць порівнюваних територій. Так, у процесі порівняння собівартості продукції трьох підприємств, продукція яких істотно відріз­няється, вагою територіального індексу має бути кількість продукції за видами, що виготовлена в середньому за цими підприємствами;
  • кількісний показник регіону або країни загалом. Таку вагу називають стандартною і найчастіше використовують під час побудови територіальних індексів.

У процесі побудови територіальних індексів за кількісними показниками сумірниками можуть бути:

  • середній рівень якісного показника порівнюваних територій. Так, при порівнянні фізичного обсягу продукції машинобудування двох країн за вагу беруть середні ціни за видами продук­ції, попередньо переведені за офіційним світовим валютним курсом;
  • середній рівень якісного показника досліджуваного явища, установлений тип території, узятої за стандарт. Такі сумірники називають стандартними.

Територіальні загальні індекси найчастіше будують у формі агрегатних. Наприклад, територіальний індекс собівартості продукції за двома порівнюваними територіями в разі істотної відмінності асортименту має такий вигляд:
,
де zA, zБ — собівартість продукції за видами в регіоні відповідно А і Б;  — середня кількість продукції певного виду за двома порівнюваними територіями.
Вагу індексу в кожному окремому випадку вибирають залежно від завдань порівняння. Так, територіальний індекс фізичного обсягу товарообігу при порівнянні за регіонами має вигляд
,
де qA, qБ — кількість реалізованих товарів за видами в регіон відповідно А і Б;  — середня роздрібна ціна.
Під час аналізу споживання використовують також територіальні індекси, які характеризують співвідношення соціально-економічних явищ у просторі (за економічними районами, областями, містами тощо).
Рівень споживання по регіонах у цілому залежить від рівня споживання в окремих групах населення (міського і сільського залежно від рівня доходу тощо) і поділу населення за цими ознаками. Тому важливо виявити різницю між рівнями споживання в окремих регіонах, елімінуючи вплив цього поділу. Залежно від поставленого завдання під час побудови територіальних індексів мають місце різні підходи. Так, у процесі порівняння рівнів споживання qA, qБ в регіонах А та Б для елімінування впливу, наприклад, розподілу в цих регіонах співвідношення між міським та сільським населенням d як стандартний можна використати або розподіл dA населення регіону А, або розподіл dБ населення регіону Б.
У першому випадку
,
або регіону Б dБ, і тоді
.
У процесі порівняння рівнів споживання в регіонах між собою, а також із середнім по сукупності регіонів, у тому числі із середнім по Україні, як стандартний може бути використано розподіл населення у цілому по країні dК. Тоді формула територіального індексу набуде вигляду
.
Багатофакторний індексний аналіз
У практиці аналізу виникає потреба вивчення елементів результативного показника від трьох і більшої кількості чинників. Наприклад, вартість матеріальних затрат у виробництві залежить від кількості виробленої продукції, питомих витрат матеріалів і цін на них. Динаміка такого складного результативного показника під впливом окремих чинників вивчається на основі системи взаємозв’язаних факторних індексів [1; 40].
Під час аналізу попиту та споживання широке застосуван-
ня можуть знайти так звані факторні індекси. Вони використовуються тоді, коли динаміка підсумкової величини, яка характеризує розмір покупки або споживання певного товару, розподіляється на динаміку двох або більшої кількості чинників. Фактори в цьому разі –– це економічні показники, які визначають динаміку покупки або споживання. При цьому взаємозв’язок між результативною ознакою (наприклад, покуп­кою) і факторами, що її визначають (наприклад, доходом, чисельністю населення тощо), будується так, щоб добуток абсолютних величин чинників дорівнював величині результативної ознаки.
Розрізняють два випадки аналізу динаміки економічних явищ за допомогою системи факторних індексів:

  • Простий випадок, коли чинники є співмножниками без знаку суми.
  • Складний випадок, коли чинники є сумою множників.

Розглянемо простий випадок розрахунку факторних індексів на прикладі динаміки загального обсягу придбання шкіряного взуття залежно від зміни середнього рівня покупки на душу населення q, середньої ціни р та чисельності населення N.
Характеристику взаємозв’язку можна отримати за допомогою факторних взаємозв’язаних індексів. Під час побудови факторних взаємозв’язаних індексів слід дотримуватися певних умов. Зокрема, у кожній парі співмножників один має розглядатись як кількісна (об’ємна) величина, а інший — як якісна. Індекс може характеризувати взаємодії тоді, коли об’ємний показ­ник, приєднаний до кількісного, буде взятий на рівні звітного періоду. Безумовно, що пари співмножників повинні мати економічний зміст. Так, має такий зміст пара співмножників виду qp, яка характеризує вартість середнього придбання взуття на душу населення, але не має економічного змісту добуток pN (ціни на чисельність населення).
Очевидно, у цьому разі має розглядатися така послідовність чинників: pqN.
Вплив окремих чинників на загальний обсяг придбання взуття визначається за таким факторним взаємозв’язаним індексом:

  • вплив середньої ціни взуття

;

  • вплив середнього рівня придбання

;

  • вплив зміни чисельності населення

;

  • при цьому індекс загального обсягу придбання

.
Багатофакторні індексні моделі використовуються також для факторного аналізу динаміки, узагальнювальних показників ефек­тивності декомпозиційним аналізом за моделлю Дюпона [13].
Показник прибутковості капіталу найбільшою мірою відповідає інтересам власників банку. В розрахунку до статутного фонду він приблизно визначає прибуток, який одержують акціонери від інвестування.
У процесі декомпозиційного аналізу прибутковості капіталу банку використовується взаємозв’язок таких показників:

  • прибутковість капіталу (ПК):   ;
  • маржа прибутку (МП):               ;
  • коефіцієнт використання активів (дохідність активів — ДА):

;

  • мультиплікатор капіталу (МК): .

Кожен з цих показників є контрольним індикатором того чи іншого аспекту банківських операцій.
Так, маржа прибутку МП відображає ефективність управління витратами й політику встановлення цін на банківські послуги. Вона слугує мірою здатності контролювати витрати і зменшувати податки. Маржа прибутку також частково є об’єктом контролю й управління з боку менеджерів. Цей показник нагадує про те, що банки можуть збільшувати свої прибутки й розмір виплат, що йдуть на дивіденди, ефективним контролем за витратами й максимізацією доходів. Аналогічно керівництво банку може збільшити середню дохідність активів банку (або використання активів) зваженим перерозподілом активів банку на користь найдохідніших позик та інвестицій, уникаючи при цьому підвищення ризиків.
Коефіцієнт використання активів, або дохідність активів, відображає політику управління портфелем (особливо в частині структури активів банку й доходів за ними).
Мультиплікатор капіталу відображає фінансовий важіль або політику у сфері фінансування — вибрані джерела формування банківських ресурсів. Мультиплікатор є показником того, яка кіль­кість грошових одиниць має забезпечувати кожну грошову одиницю власного капіталу і, відповідно, яку частину ресурсів банку може бути подано у формі боргових зобов’язань.
Між показниками існує такий зв’язок:

ПК = МП • ДА • МК.

Аналогічний зв’язок між індексами цих величин:
ІПК = ІМП • ІДА • ІМК.
Аналіз динаміки ПК здійснюється на основі таких формул:

  • Загальний індекс ПК:

.
Абсолютний приріст ПК за рахунок усіх чинників розраховується як різниця між чисельником і знаменником індексу:
.
2. Зміна ПК за рахунок МП:
,
відповідно .
3. Зміна ПК за рахунок ДА:
;
.
4. Зміна ПК за рахунок МК:
;
.
Взаємозв’язок між цими показниками:

Додаткову інформацію про ефективність структурної політики можна отримати на основі комбінаційних групувань. Прикладом може бути аналіз динаміки ефективності в розподілі за видами діяльності всередині окремих регіонів.
Аналогічну методику можна використати і в процесі аналізу соціальних процесів, зокрема динаміки рівня споживання в розрахунку на одну особу (q) в розподілі населення за соціальними групами () і регіонами проживання () [37].
Відповідну систему індексів наведено в табл. 2.29.
Таблиця 2.29
ІНДЕКСИ РІВНЯ СПОЖИВАННЯ


Вид
розподілу

Індекс
змінного складу

Індекс
фіксованого
складу

Індекс
структурних
зрушень

За соціальними групами населення

За регіонами

Соціально-ре­гіональний (комбінаційний)

1-го порядку (вплив зміни соціальної струк­тури населення всередині регіонів)

2-го порядку (вплив зміни регіональної структури населення)

Контрольні питання

    • Схарактеризуйте сутність і значення аналізу взаємозв’язків складних соціально-економічних явищ.
    • За якими напрямами застосовується індексний метод аналізу в соціально-економічних дослідженнях?
    • Схарактеризуйте функції та види індексів.
    • Як класифікуються індекси за об’ємними та якісними показниками, ступенем охоплення елементів сукупності, методологією обчислення?
    • У чому полягає зміст взаємозв’язків індексів як інструменту факторного аналізу в СЗУ?
    • Як здійснюється статистична оцінка ефективності соціально-економічної структурної політики?
    • Висвітліть сутність, зміст і напрями структурної трансформації економіки.
    • Схарактеризуйте структурну трансформацію економіки на мікро- та макрорівні розвитку.
    • У чому полягає зміст статистичної оцінки ефективності структурної політики?
    • Схарактеризуйте територіальні індекси.
    • Як здійснюється індексний аналіз у багатофакторних моделях?
    • Висвітліть зміст декомпозиційного аналізу формування економічних показників як інструменту обґрунтування управлінських рішень.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.