лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Значення (K) відображають у таблицях математичної статистики [17; 37]. Якщо фактичне значення ?2 перевищує критичне, то зв’язок між розподілами вважається істотним (у наведеному прикладі це означало б, що вік людини істотно впливає на її схильність до вкладення грошей у банк).
Якщо ?2 < (K), то істотність відмінностей між розподілами залишається недоведеною, а зв’язок між схильністю вкладати гроші в банк вважається неістотним.
При функціональному зв’язку С = 1 за однакової кількості груп, тобто при m1 = m2. Якщо m1 ? m2, то коефіцієнт визначають за формулою Крамера:
,
де mmin — мінімальна кількість груп (mx або my).
Розглянемо зв’язок між соціальним станом певної сукупності опитаних та їхньою готовністю вкладати гроші в певний банк (табл. 2.18).

Таблиця 2.18

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ
ЗА ОЗНАКОЮ ГОТОВНОСТІ ВКЛАДАТИ ГРОШІ В БАНК

Соціальний стан

Готовність вкладати гроші в банк

Готові

Байдужі

Проти

Усього

Підприємці

29

18

2

49

Робітники і службовці

15

61

25

101

Інші групи населення

3

21

51

75

Усього

47

100

78

225

Розв’язання. Для порівняння ступеня готовності обчислимо частки розподілу готовності для кожної соціальної групи.

Таблиця 2.19

Соціальний стан

Частки чисельності підприємств
за готовністю вкладати гроші

Готові

Байдужі

Проти

Усього

Підприємці

0,592

0,367

0,041

1,000

Робітники і службовці

0,148

0,604

0,248

1,000

Інші групи населення

0,040

0,280

0,680

1,000

Усього

0,209

0,445

0,346

1,000

Частки розподілу вкладати гроші в різних групах населення відрізняються. Це свідчить про залежність між ознаками.
Розподіл одиниць сукупності за однією ознакою за фіксованого рівня іншої ознаки називається умовним розподілом. У табл. 2.18 кожен ряд є розподілом рівня готовності вкладати гроші в банк за фіксованого соціального стану респондентів, тобто умовним розподілом. Стохастичний зв’язок між ознаками проявляється в тому, що умовні розподіли різні. Дані табл. 2.18 показують, що зв’язок між ознаками існує. Наприклад, серед підприємців більша частка тих, що готові вкладати гроші в банк. Якщо ознаки незалежні, то частки умовних розподілів збігаються. У такому разі це означало б однакову частку за ознакою готовності вкладати гроші.
Умовні розподіли за ознакою готовності вкладати гроші є оцінками відповідних розподілів у генеральній сукупності. Щоб довести наявність зв’язку в генеральній сукупності між ознаками, необхідно перевірити гіпотезу про співвідношення між розподілами. Теоретичний розподіл при цьому утворюється об’єднанням умовних розподілів, тобто воно є розподілом усієї сукупності за ознакою готовності вкладати гроші (підсум­ковий рядок табл. 2.19).
Статистична характеристика гіпотези про залежності між ознаками ?2 розраховується в цьому разі за формулою
,
де wij — частки підгруп;
w.j — частки групи j за підсумковим рядком.
Кількість ступенів свободи
К = (m1 – 1) (m2 – 1) = (3 – 1) (3 – 1) = 4.
Знайдемо значення статистичної характеристики ?2 за даними таблиць 2.18 і 2.19.

Під час вивчення залежності між ознаками викликає інтерес кількісна характеристика щільності зв’язку. Величина ?2 залежить від обсягу сукупності і тому не характеризує щільність зв’язку. О. Чупров запропонував на основі ?2 розрахувати коефіцієнт взаємної спряженості.
.
Величина цього коефіцієнта коливається від нуля до одиниці. За повної незалежності ознак ?2, а відповідно й С дорівнюють нулю. За функціонального зв’язку коефіцієнт взаємної спряженості дорівнює одиниці. У цьому прикладі
.
Отже, залежність між соціальним станом і готовністю вкладати гроші помірна.
Оцінюючи залежність між ознаками, можна перевірити дві гіпотези: H ? ?2 = 0, тобто умовні розподіли збігаються і, відповідно, ознаки незалежні, і H ? ?2 > 0, тобто умовні розподіли різні й ознаки залежні. Випробовуваною має бути гіпотеза про відсутність закономірностей, тобто залежності між ознаками H ? ?2 = 0. Альтернативною є гіпотеза H ? ?2 > 0. Перевіримо гіпотезу за рівня значущості . Критичне значення . Фактичне значення ?2 більше за критичне. Відповідно, гіпотеза про відсутність зв’язку між соціальним станом і готовністю вкладати гроші в банк відхиляється.
На практиці нерідко зустрічається частковий випадок розглянутої задачі — альтернативний розподіл, коли вся сукупність розбивається по кожній ознаці на дві групи з оберненими характеристиками. Наприклад, можна аналізувати підвищення фондовіддачі групами підприємств, які застосовують певні заходи, спрямовані на це підвищення. Кожна група підприємств, у свою чергу, підрозділяється на дві підгрупи: підвищили і не підвищили фондовіддачу.
На основі цих даних будується табл. 2. 20.
Таблиця 2.20
ЗАЛЕЖНІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ ФОНДОВІДДАЧІ
ПІДПРИЄМСТВАМИ ВІД УПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ


Підприємство

Кількість підприємств

підвищили
фондовіддачу

не підвищили
фондовіддачу

всього

Застосували заходи
Не застосували заходи

а = 402
с = 20

b = 28
d = 15

a + b = 430
c + d = 35

Всього

a + c = 422

b + d = 43

n = 465

У цьому разі для перевірки гіпотези про відсутність зв’язку можна використовувати коефіцієнт асоціації за формулою:
,
фактичне значення ?2 має один ступінь свободи та розраховується за формулою
?2 = nA2 = 465 • 0,332 = 50,64.
Згідно з таблицями розподілу .
Гіпотеза про відсутність зв’язку відхиляється. Відповідно використання заходів сприяє підвищенню фондовіддачі.
Інший приклад. За сучасних умов особливого значення набувають проблеми управління кадрами як людським чинником розвитку окремих видів діяльності. Цей чинник, у свою чергу, зумов­лений фізіологічними, психологічними та соціально-психологіч­ними якостями людей.
Розв’язання проблем науково обґрунтованої оцінки мобілізації людського чинника має базуватися на широкому використанні результатів досліджень, передусім статистичних, у практиці кадрового менеджменту.
Це стосується визначення ролі індивідуумів, їхніх особистих якостей, фахової підготовки, ставлення до роботи тощо як чинників продуктивності праці.

Таблиця 2.21

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО РОБОТИ ВІД РОЗПОДІЛУ
ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПЕВНИМИ ОЗНАКАМИ

(чисельність працівників)


Види розподілів працівників

Ставлення до роботи

задоволені

байдужі

негативне

а) за освітою
б) за віком
в) за статтю
г) за оцінками, одержаними в навчальному закладі
д) за IQ та іншими потребами менеджменту

 

У вирішенні цих завдань значна роль належить статистичним методам аналізу взаємозв’язку атрибутивних ознак на основі таблиць взаємної спряженості (співзалежності).
Як приклад можна навести врахування в кадровому менеджменті ступеня задоволеності роботою залежно від розподілу працівників за статтю, віком, рівнем освіти (фахової, сумісної, іншої), оцінок у навчальному закладі, ІQ та ін.
Схема відповідної таблиці взаємної спряженості (співзалежності) має такий вигляд.


Контрольні питання
  1. Висвітліть сутність аналізу взаємозв’язків між явищами як передумови ефективності управління.
  2. Схарактеризуйте систему чинників розвитку та їх диференціацію за економічним значенням і походженням.
  3. Дайте перелік основних видів взаємозв’язків між явищами.
  4. Висвітліть послідовність вивчення взаємозв’язків між явищами.
  5. Схарактеризуйте функціональні, стохастичні та кореляційно-регресивні зв’язки.
  6. Висвітліть методику аналізу взаємозв’язків між явищами та прогнозу на основі коефіцієнтів еластичності.
  7. Як розраховуються параметри моделі і взаємозв’язків між явищами?
  8. Висвітліть зміст методики оцінки щільності зв’язку між явищами.
  9. Як здійснюється оцінка щільності зв’язку в багатофакторних системах?
  10. Висвітліть методику статистичної оцінки взаємозв’язків на основі бальних оцінок.
  11. Як обґрунтовуються управлінські рішення в умовах ринкової економіки на основі оцінки думок, побажань, намірів, уподобань споживачів товарів і послуг?
  12. Висвітліть методику статистичної оцінки взаємозв’язків в кадровому менеджменті.

2.6. Аналіз функціональних взаємозв’язків
складних соціально-економічних явищ

Сутність та значення аналізу взаємозв’язків
складних соціально-економічних явищ
індексним методом

У процесі обґрунтування управлінських рішень виникає потреба співвимірювання складних соціально-економічних явищ, які безпосередньо зіставити неможливо — обсягів різних видів

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.