лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2. Фаза зростання. Збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції, досягнене завдяки визнанню споживачами. Стабілізація витрат на рекламу. Дослідження реакції споживачів на продукцію. Додержання необхідного рівня її запасів, які гарантують безперервність постачання новим споживачам. Прискорення товарообігу. Закріплення позицій серед споживачів. Продукція стає рентабельною.
3. Фаза зрілості. Темпи зростання обсягу виробництва й реалізації знижуються, але зростання триває. Підвищення рентабель­ності продукції. Посилення ролі реклами для підтримки попиту. Скорочення запасів готової продукції. Загострюється необхідність формування позиції лідера серед конкурентів.
4. Фаза насичення. Зростання обсягу виробництва й реалізації припиняється, оскільки попит на продукцію стабілізується. Рентабельність продукції підвищується завдяки нагромадженому досвіду, який дає можливість підвищувати продуктивність праці. Поліпшення якості та інтенсивна реклама можуть підвищити попит. Зниження цін на продукцію може стати ефективним чинником нарощування обсягів прибутку.
5. Фаза спаду. Період швидкого зниження обсягу виробництва та реалізації продукції, а також рентабельності, яку не вдається підтримувати зменшенням виробничих витрат. У цей час необхідно виходити на ринок з новою продукцією.
Зі щойно сказаного випливає, що для моніторингу життєвого циклу окремих виробів, їх модифікації необхідні дані про динаміку обсягу виробництва, реалізації (РП), собівартості (С), прибутку (П), витрат на рекламу, запасів готової продукції, цін реалізації. На підставі даних обчислюються показники: рентабельнос­ті реалізації (RРП) як відношення прибутку до обсягу реалізації,  рентабельності витрат (RC) як відношення прибутку до собівартості продукції,  цінової еластичності реалізації і т. ін. Подальший аналіз дає відомості про вплив на динаміку рентабельності обсягів прибутку П і обсягів реалізації РП за формулами:
.
Результати такого аналізу є вихідною базою для окреслення фаз життєвого циклу й розробки відповідного блоку стратегії мар­кетингу ринку.
Здійснити аналіз життєвого циклу виробу за такими даними.
Таблиця 2.13


Роки

Квартали

Реалізована продукція, млн грн

Собівартість продукції, млн грн

1

І
ІІ
ІІІ
ІV

6
28
35
74

5
22
31
51

2

І
ІІ
ІІІ
ІV

91
136
151
160

64
95
105
110

3

І
ІІ
ІІІ
ІV

161
157
133
112

111
109
96
84

4

І
ІІ

67
33

55
31

Розв’язання. Прибуток дорівнює різниці між обсягами реалізованої продукції та собівартістю продукції (рис. 2.4).
Таблиця 2.14
РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ
З ЖИТТЄВИМ ЦИКЛОМ ПРОДУКЦІЇ


Квартал

Прибуток,
млн грн

Рентабельність, %
Прибуток/
Реалізація

Рентабельність витрат, %
Прибуток/Витрати

Питомі витрати Собівартість/
Реалізація

І
ІІ
ІІІ
ІV

1
6
4
23

16,7
21,4
11,4
31,1

20,0
27,3
12,9
45,1

0,83
0,79
0,89
0,69

І
ІІ
ІІІ
ІV

27
41
46
50

29,7
30,1
30,5
31,3

42,2
43,2
43,8
45,5

0,70
0,70
0,70
0,70

І
ІІ
ІІІ
ІV

50
48
37
28

31,1
30,6
27,8
25,0

45,0
44,0
38,5
33,3

0,70
0,69
0,72
0,75

І
ІІ

12
2

17,9
6,1

21,8
6,5

0,82
0,94


Рис. 2.4. Життєвий цикл продукції
1 — обсяг реалізованої продукції;
2 — собівартість продукції;
3 — прибуток.
Аналіз результатів розрахунків дає змогу виокремити такі фази життєвого циклу виробу:
І. Фаза впровадження — охоплює І — ІІІ квартали 1-го року.
Характеризується низьким обсягом виробництва та споживання, а також має місце низький рівень рентабельності.
Прибуток зростає завдяки збільшенню обсягів реалізації.
ІІ. Фаза зростання (ІІІ квартал 1-го року — ІІ квартал 2-го року).
Швидкі темпи зростання обсягів виробництва та реалізації, підвищення рентабельності продукції.
Прибуток зростає за рахунок збільшення рентабельності та обсягів реалізації.
ІІІ. Фаза зрілості (ІІ—ІV квартали 2-го року).
Темпи зростання обсягу й реалізації знижуються, але зростання триває. Зростає рентабельність продукції (з 30,1 до 31,3 %).
Прибуток зростає завдяки підвищенню рентабельності на 1,9 млн грн і за рахунок збільшення обсягів реалізації на 7,1 млн грн (?П = 9 млн грн).
ІV. Фаза насичення (ІV квартал 2-го року — ІІ квартал 3-го року).
Прибуток знижується на 2 млн грн унаслідок зниження реалізації продукції та через зменшення рентабельності.
V. Фаза спаду (ІІ квартал 3-го року — ІІ квартал 4-го року).
Швидке падіння обсягів виробництва та реалізації, зниження рентабельності.


Контрольні питання
  • Висвітліть значення та зміст статистичного аналізу динаміки як основи оцінки закономірностей і тенденцій розвитку.
  • Схарактеризуйте етапи СЗУ на основі вивчення динаміки економічного розвитку.
  • Дайте перелік видів рядів динаміки.
  • Які статистичні показники використовуються у процесі аналізу динаміки?
  • Як аналізується кон’юнктура ринку на основі рядів динаміки?
  • Висвітліть сутність та етапи розроблення прогнозу економічних явищ.
  • Висвітліть систему чинників економічного розвитку.
  • Що таке місткість ринку?
  • Схарактеризуйте довгострокові, середньострокові та короткострокові прогнози.
  • Як обґрунтовуються управлінські рішення щодо ринкової орієнтації на основі статистичного аналізу життєвого циклу виробництва?

2.5. Аналіз взаємозв’язків
соціально-економічних явищ
Необхідною передумовою ефективного управління є встановлення взаємозв’язків між явищами на основі виявлення, оцінки та прогнозування впливу основних чинників на зміну результативної ознаки. Під чинником розуміють певну причину, рушійну силу, що визначає характеристики процесу, явища або їхніх окремих рис.
Механізм розвитку макроекономічної ситуації визначається сукупністю чинників, які можна поділити на такі групи:
1. За економічним значенням:

  • основоположні чинники, тобто чинники, які визначають основні макроекономічні пропорції розвитку економіки країни в цілому: обсяги валового внутрішнього продукту, валового національного доходу, чистого внутрішнього продукту, чистого національного доходу, чистого національного наявного доходу, чистого нагромаджен­ня, чистого кредитування, чистого запозичення, початкового власно­го капіталу, кінцевого власного капіталу, кінцевих зобов’язань, змін у власному капіталі, змін у чистій зовнішній фінансовій позиції;
  • похідні, які є наслідком дії основоположних чинників: стан макроекономіки країни, виробництва матеріальних благ і послуг, фінансового ринку, інвестиційної діяльності, ринку праці, рівня доходів, споживання та заощаджень населення, рівня соціальної забезпеченості населення, капіталу, природних ресурсів, підприємницької діяльності.

2. За походженням:

  • чинники, що виникають у результаті дії об’єктивних законів, таких як закон попиту та пропонування, що регулює необхідну кількість товарів і послуг; закон грошового обігу; закон вартості; закон народонаселення тощо;
  • чинники, які виникають у зв’язку з державним регулюванням економіки: наявність і характер податкової політики — розміри і ставки податків, розміри пільг, політики соціального захис­ту населення, особливості регулювання ринку праці тощо.

До мікроекономічних чинників належать:

  • основні засоби — якість, кількість і ціна впливають на конкурентоспроможність головним чином через суму капіталовкладень та їх розподіл за сферами використання, оскільки передусім це стосується ступеня інвестування технологічних нововведень;
  • робоча сила — бажання працювати, навчання персоналу;
  • технологічні можливості — наявність і розвиненість фундаментальних технологій;
  • управління;
  • комунікації та інфраструктура — обмін інформацією, торгівля, розподіл і постачання деталей та інших компонентів, матеріалів, сировини;
  • інші групування чинників [11; 31].

Існує розмаїття об’єктивно існуючих взаємозв’язків суспільних явищ, наприклад виробництва, розподілу і споживання; виробництва, витрат праці та продуктивності праці тощо.
Взаємозв’язок можна виміряти кількісно розрахунком коефіцієнтів, співвідношень, пропорцій.
На використанні взаємозв’язків ґрунтується розкладання склад­них економічних показників на їх складові елементи.
Окреме місце у вимірюванні взаємозв’язків посідає кількісна оцінка ступеня (щільності) статистичного кореляційного зв’язку між взаємозв’язаними явищами, їх ознаками із застосуванням спеціальних показників, методів і моделей.
Статистичне моделювання передбачає використання моделей, які відображають статистичні закономірності об’єктів та явищ (тенденції, взаємозв’язки, ступінь впливу тощо). На відміну від детермінованих моделей у них ураховують вплив випадкових відхилень.
Зв’язки можуть бути прямими і зворотними. У першому випад­ку зростання (зменшення) факторної ознаки супроводжується зростанням (збільшенням) результативної ознаки. У другому випадку тенденції різні.
Вивчення взаємозв’язків здійснюється в такій послідовності:

  • встановлення факту наявності або відсутності зв’язку між показниками;
  • вимірювання щільності зв’язку;
  • встановлення невипадкового характеру зв’язку;
  • кількісна оцінка впливу чинників на результативну ознаку;
  • виокремлення найбільш значущих чинників, які визначають поведінку результативної ознаки;
  • урахування результатів статистичної оцінки взаємозв’язків у процесі розроблення управлінських рішень.

Статистичний аналіз покликаний кількісно схарактеризувати причинні зв’язки між соціально-економічними явищами і процесами. Причини та умови, які визначають взаємозв’язки, об’єд­нують у поняття «чинники», а наслідки — у поняття «результати».
Розрізняють кілька типів зв’язків між явищами та їх ознаками.
Функціональний, або жорстко детермінований, зв’язок проявляється тоді, коли зі зміною однієї ознаки друга змінюється чітко в певний спосіб, тобто зміні однієї змінної неодмінно відповідає точно задане значення (одне або кілька) іншої змінної.
Стохастичний зв’язок між випадковими величинами проявляється тоді, коли зміна розподілу однієї з них відбувається під впливом зміни розподілу іншої.
Кореляційний зв’язок — найважливіший частковий випадок стохастичного зв’язку, коли різним значенням однієї змінної відповідає середнє значення іншої.
Під формою кореляційного зв’язку розуміють тип аналітичної формули, яку використовують для вираження залежності між соціально-економічними явищами. Установлюючи форму такого зв’язку, розрізняють зв’язок прямий, коли зі збільшенням фактор­ної ознаки в результативної ознаки виявляється тенденція до збіль­шення, а зі зменшенням факторної ознаки — тенденція до зменшення, і зворотний зв’язок, коли ці тенденції різні.
Вибираючи формулу кореляційного зв’язку, насамперед виходять з економічної природи явищ, простоти аналітичної функції та вимог до обмеженої кількості параметрів.
Рівняння кореляційного зв’язку є аналітичним. За його допомогою відображається взаємозв’язок ознак, а саме залежність між варіаціями результативної та факторної ознак.
Найчастіше використовують такі рівняння:

  • прямої лінії yx = a0 + a1x;
  • гіперболи ;
  • параболи другого порядку yx = a0 + a1x + a2x2;
  • експоненти ,

де y — значення результативної ознаки, що залежить тільки від факторної; x — значення факторної ознаки; a0, a1, a2 — сталі величини, які називають параметрами рівняння.
Аналітичне рівняння кореляційного зв’язку і його параметри визначають методом найменших квадратів, використовуючи систему нормальних рівнянь. Так, для прямої лінії використовують таку систему нормальних рівнянь:

При цьому параметри обчислюють за формулами
 
де a0 — вільний член рівняння, значення y при x = 0; a1 — коефіцієнт регресії, що має розмірність результативної ознаки й показує, як змінюється середнє значення результативної ознаки залеж­но від зміни факторної ознаки на одиницю.
Для динаміки ряду соціально-економічних явищ характерна наявність граничного рівня, значення функції якого не перевищує (або не стає меншим) за будь-якого зростання аргументу. Наприклад:

    • рівень споживання ряду предметів споживання, обмежений фізіологічними та раціональними нормами;

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.